Ухвала

від 13.11.2023 по справі 758/11662/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «АТВ» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , та накладено арешт на розрахунковий рахунок ТОВ «АТВ» (код ЄДРПОУ 23518082) за № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), шляхом заборони розпорядження та користування грошовими коштами ТОВ «АТВ» (код ЄДРПОУ 23518082), у будь-якій валюті в безготівковій формі, що вже надійшли на користь ТОВ «АТВ» (код ЄДРПОУ 23518082) та/або надійдуть в майбутньому, за виключенням сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та виплати заробітної плати.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ТОВ «АТВ» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначив, що 03 жовтня 2023 року клопотання слідчого розглянуто без виклику власника майна, копію ухвали не направлено, а вручено із супровідним листом 25 жовтня 2023 року, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 27 жовтня 2023 року.

Вважає, що оскаржувану ухвалу постановлено без врахування правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Зазначає, що жодна із статей, передбачена ч. 1 ст. 96-1 КК України не інкримінована директору ТОВ «АТБ», натомість його дії кваліфіковано за ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 197-1 КК України, які відносяться до кримінальних проступків та нетяжких злочинів, щодо яких закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі відсутні докази того, що арештоване майно Товариства здобуте незаконним шляхом.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ УП в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 вересня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100120000146, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

В клопотанні слідчого зазначено, що 29 вересня 2023 року ОСОБА_8 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, та на теперішній час він підозрюється у вчиненні самовільного будівництва будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, підробленні іншого офіційного документа, який видається підприємством, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою його використання, за попередньою змовою групою осіб, використанні завідомо підробленого документа, легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209 КК України.

Крім того, представника ТОВ «АТВ» (код ЄДРПОУ 23518082) 29.09.2023 повідомлено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру та здійснення провадження щодо юридичної особи.

Органом досудового розслідування встановлено, що у ТОВ «АТВ» (код ЄДРПОУ 23518082) відкритий розрахунковий рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , куди з метою легалізації незаконно здобутого майна, від орендарів надійшли безготівкові грошові кошти в якості орендної плати за користування вищевказаними самовільно збудованими нежитловими будівлями на самовільно зайнятих земельних ділянках.

03 жовтня 2023 року слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ «АТВ», з метою конфіскації майна.

Оскаржуваною ухвалою клопотання органу досудового розслідування задоволено.

Колегія суддів погоджуються з висновками слідчого судді, виходячи з наступного.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 29 вересня 2023 року директору ТОВ «АТВ» ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів судового провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_8 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1, КК України, зокрема санкція ч. 1 ст. 209 КК України передбачає у тому числі конфіскацію майна.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна, оскільки існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею дотримано вимоги статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушеннь, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на майно, та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Доводи апелянта в їх сукупності, не є підставами для скасування ухвали слідчого судді та підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.

Оскільки, відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею дотримано вимоги статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

Враховуючи наведене, доводи апелянта, які зазначено в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів провадження. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «АТВ» - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 758/11662/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/6908/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК