Рішення

від 22.11.2023 по справі 640/32535/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року місто Київ №640/32535/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС»доДержавної служби України з безпеки на транспорті провизнання протиправними дій, скасування постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо габаритно-вагового контролю транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС» 19.07.2020 та складання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210301 без кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу та кваліфікованої електронної печатки;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 №210301.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 (суддя Мазур А.С.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС» залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недолів позовної заяви, з дня отримання вказаної ухвали суду. Позивачем у встановлені судом строки усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2021 (суддя Мазур А.С.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2021 (суддя Мазур А.С.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/32535/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без виклику сторін).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність дій та рішення відповідача щодо зафіксованого правопорушення під час здійснення габаритного-вагового контролю та вважає, що перевіряючим органом не було встановлено належними та допустимими доказами факту правопорушення, а зважування транспортного засобу здійснено невідомим обладнанням, у зв`язку з чим акти перевірки складено упереджено та необґрунтовано.

Відповідачем 23.02.2021 подано до суду відзив на позову заяву, відповідно до якого останнім проти позовних вимог заперечено та наголошено на промірності прийнятої постанови з огляду на те, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 13,38 т при нормативно допустимому 11 т. Відповідачем зауважено, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення. Відтак, на переконання відповідача, посадовими особами контролюючого органу було дотримано порядок проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 10.03.2021, позивачем заперечено проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зауваживши, що використання належно повіреного засобу вимірювальної техніки не підтверджується матеріалами справи.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №640/32535/20 передана 25.10.2023 до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2023 адміністративну справу справу №640/32535/20 прийнято до провадження суддею Білоноженко М.А. та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження згідно статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 19.07.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку від 09.07.2020 та щотижневого графіку проведено перевірку на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

У рамках вказаної рейдової перевірки Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, а саме: здійснено 19.07.2020 зважування автомобіля позивача вимірювальною технікою.

На підставі частини четвертої пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючим органом складено довідку від 19.07.2020 №043124 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Також, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено акт від 19.07.2020 №024188 про перевищення транспортного засобу нормативних вагових параметрів, в якому встановлено перевищення навантаження на строєну вісь 13,38 т, при допустимих 11 т.

Разом з тим, посадовими особами Київського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено акт від 19.07.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким установлено перевезення вантажу зідно з товарно-транспортною накладною від 19.07.202020 №8136960-0014 з перевищенням вагових обмежень на одиночну вісь на 21,63%, чим порушено вимоги пункту 22,5 Правил дорожнього руху України.

Посадовими особами відповідача 19.07.2020 складено розрахунок №042188 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому нараховано до сплати 107,1 євро.

На підставі вищевказаних документів, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 №210301, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн, у зв`язку з допущенням порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо складання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210301 та вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо правил переміщення великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII (далі Закон №3353-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV (далі Закон №2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої - другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344 (далі - Закон №2344, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Пунктами 2 та 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила №1306).

У свою чергу, згідно з пунктом 22.5 Правил №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил № 1306 на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Отже, у разі перевищення вагових параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил №1306, більше ніж на 2%, без оформлення відповідного дозволу, за наслідками проведення державного автомобільного контрол, перевізник несе відповідальність у встановленому законом порядку.

Щодо повноважень Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на здійснення перевірок у сфері додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Закону №2344 державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Згідно з пунтками 1, 3, та 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

Пунктом 5 Положення визначено, що Укртрансбезпека, зокрема, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки як територіальний орган Укртрансбезпеки наділене повноваженнями на здійснення перевірок щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та перевірку документів на здійснення перевезень.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення контролюючим органом габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача (автомобіля «МАЗ», номерний знак НОМЕР_1 ) було встановлено навантаження на одиночну вісь 13,38 т, при нормативно допустимому навантаженні 11 т.

У розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.07.2020 №042188 відповідач зазначив, що позивачем було перевищено навантаження на одиночну вісь на 21,63 %.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою позивачу нарахований штраф у розмірі 34000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону №2344.

Враховуючи, що пунктом 22.5 Правил №1306 встановлена габаритно-вагова норма щодо граничного навантаження на одиночну вісь, перевищення цього показника є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до статті 60 Закону №2344.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 380/5173/20.

З приводу посилань позивача на те, що зважування транспортного засобу здійснено невідомим обладнанням, у зв`язку з чим акти перевірки складено упереджено та необґрунтовано, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Водночас, чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язкового зазначення характеристик вагового обладнання в акті про перевищення вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд та результатах зважування.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було використано вимірювальну техніку: ваги тензометричні автомобільні, серії «Лахта-У», модель СВ 80000А/18, зав. №0616, виробник ТОВ «Метровес». За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2017 «Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів» та експлуатаційної документації виробника. Діапазон зважувань: Max 80000 кг, Min 400 кг; ціна поділки дійсна, d = 20 кг; ціна повір очної поділки е = 20 кг; клас точності середній.

Відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності регулюються Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 №1314 (далі - Закон №1314).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1314 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1314 сферою законодавчо регульованої метрології є визначені цим Законом види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки.

До сфери законодавчо регульованої метрології належать такі види діяльності, зокрема, контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.

Статтею 8 Закону № 1314 визначено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню.

Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Процедура та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів визначені Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193 (далі - Порядок № 193).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №193 передбачено, що повірка ЗВТ проводиться науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність, та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ (далі - виконавці).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №193 повірку ЗВТ проводять згідно з методиками повірки, які містяться в нормативно-правових актах або національних стандартах.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку №193 результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №193 результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та технічних регламентів щодо ЗВТ (далі - встановлені вимоги).

Пунктами 3 та 15 розділу IV Порядку №193 оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином:

позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у разі якщо ЗВТ призначено для вимірювання декількох фізичних величин та (або) він має декілька діапазонів вимірювання, але його застосовують для вимірювання меншої кількості фізичних величин або не в усіх діапазонах (чи якщо ЗВТ застосовують лише в окремій частині діапазону вимірювання), за письмовим зверненням заявника під час повірки таких ЗВТ дозволено проводити операції з перевірки лише стосовно зазначених фізичних величин і діапазонів (частин діапазонів) вимірювання.

У таких випадках свідоцтво про повірку ЗВТ оформлюють обов`язково. У свідоцтві про повірку ЗВТ роблять відповідний запис щодо особливостей застосування таких ЗВТ.

Отже, з вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що документом, який підтверджує проведення метрологічної повірки вимірювальної техніки, є свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Враховуючи вказане, суд вважає, що свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.05.2020 №П40М04704920 є належним документом, який підтверджує факт проведення повірки ваг тензометричних автомобільних, серії «Лахта-У», модель СВ 80000А/18, зав. №0616, виробник ТОВ «Метровес».

Позивачем під час розгляду справи не доведено, що вимірювання вантажу було здійснено іншим засобом вимірювання, ніж тим, відомості про який наведено у свідоцтві від 08.05.2020 №П40М04704920.

Суд звертає увагу, що перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу.

Крім того, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.

Щодо відсутності затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

Так, статтями 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач.

При цьому, з 08.09.2017 пункт 19 Порядку №879, який передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 30.08.2017 № 671».

Вказане свідчить про відсутність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 22.12.2021 у справі №420/3371/21.

Щодо тверджень позивача про недотримання відповідачем повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2020 відповідачем було направлено повідомлення шодо розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом на 18.08.2020, що підтверджується фіскальним чеком від 13.08.2020 та відповідає розумним термінам даного виду листування.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було дотримано порядок повідомлення позивача про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.

З приводу накладення кваліфікованої електронної позначки час, кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки на на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає, що такі твердження позивача є необґрунтованими у зв`язку з тим, що накладення кваліфікованої електронної печатки на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу не передбачено Порядком проведення рейдових перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Таким чином, оцінюючи дії відповідача на предмет їх відповідності положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що у даному випадку, складаючи оскаржувану постанову відповідач діяв обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

У контексті з наведеним суд дійшов висновку, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.07.2020; розрахунком від 19.07.2020 №8136960-0014; актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19.07.2020 №042188; довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.07.2020.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку про правомірність спірної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в результаті перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь при перевезення вантажу, що є порушенням статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Адміністративне стягнення накладено уповноваженою особою, за наявності складу адміністративного правопорушення та в межах встановленої законодавством санкції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою стат 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210301, прийнятої Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.

Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС» відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАКСЕРВІС» (ідентифікаційний код: 40632992, місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 49).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.