Рішення

від 21.11.2023 по справі 440/9020/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа №440/9020/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ України в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - ГУПФ України в Хмельницькій області), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області зарахувати до загального страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 на підставі трудової книжки серія НОМЕР_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 26.02.1999 (Повне товариство Будівельно-монтажна фірма Скор), з 01.03.1999 по 30.11.2008 (Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор), з 01.12.2008 по 30.11.2012 (Приватне підприємство "Сервіс-Благоустрій"), з 03.12.2012 по 11.01.2016 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Сіті"), з 09.02.2016 по 04.07.2016 (Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості), з 01.07.2017 по 06.10.2017 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К"), з 01.11.2021 по 31.03.2023 (Приватне акціонерне товариство "Паритет");

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ), з 20.11.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 23.10.1993 по 26.02.1999 (Повне товариство Будівельно-монтажна фірма Скор), з 01.03.1999 по 30.11.2008 (Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 07.06.2023 (дня подання заяви про призначення пенсії).

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на наявність у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зазначив, що ГУПФ України в Хмельницькій області протиправно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи за списком №2, чим порушено право позивача на пенсійне забезпечення.

2. Позиція відповідачів.

ГУПФ України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву /а.с. 36-37/ зазначено, що заява ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності розглянута по суті ГУПФ України в Хмельницькій області, а тому саме зазначений пенсійний орган є належним відповідачем.

ГУПФ України в Хмельницькій області у наданому до суду відзиві на позов просило у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 63-68/. Свою позицію представник відповідача мотивував посиланням на те, що наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії трудової книжки не достатньо для обчислення пільгового стажу роботи за списком №2, оскільки в ній відсутні відомості, що визначають право на відповідний вид пенсії. До того ж, робота позивача на посадах, віднесених до списку №2, не підтверджена відомостями про атестацію робочих місць. На цій підставі, представник відповідача вважав, що рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 - безпідставними.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУПФ України в Хмельницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 /а.с. 12-14/.

07.06.2023 позивач звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №2) /а.с. 40-41/.

Рішенням ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку /а.с. 59/. Мотивуючи це рішення пенсійний орган зазначив, що аналіз наданих позивачем документів свідчить про підтвердження загального (трудового) стажу роботи тривалістю 22 роки 08 місяців 10 днів, пільговий стаж - відсутній. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 16.07.1984 серії НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка вперше заповнювала документ; до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 16.07.1984 серії НОМЕР_1 , оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") /надалі - Закон №1058-IV/ передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом пункту 2 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: (...) з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Поряд з цим, у преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

У силу пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Водночас 23.01.2020 Конституційний Суд України ухвалив Рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.

Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення Суд зазначив, що стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

А відповідно до пункту 3 згаданого Рішення Суд визначив, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах (...).

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

При цьому, як визначено статтею 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У силу пункту 20 Порядку №637 У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 (надалі - Порядок №22-1; у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, з-поміж іншого: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку (робота із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2).

А відтак, виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що позивачу 29.03.2021 виповнилось 55 років.

На дату звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку (робота із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2) було одночасно урегульоване підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому згадані Закони по різному визначали вимоги до наявності загального страхового стажу у чоловіків, що є достатнім для призначення пенсії.

Зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 встановлював таке право при наявності стажу роботи не менше 25 років, а Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у випадку позивача) - не менше 28 років.

Як наслідок, на час виникнення спірних відносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 дійшла висновку, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Тож умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах чоловікам є: 1) досягнення віку 55 років; 2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 25 років; 3) наявність пільгового стажу роботи за списком №2 тривалістю щонайменше 12 років 6 місяців. У разі відсутності в особи повного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці (щонайменше 12 років 6 місяців) та за наявності не менше половини такого стажу, пенсії на пільгових умовах чоловікам призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058-IV - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

У цій справі спірним є обчислення як страхового, так і пільгового стажу роботи позивача.

Зокрема, ГУПФ України в Хмельницькій області у рішенні від 15.06.2023 №163950024062 не зарахувало до страхового та пільгового стажу роботи позивача періоди на підставі трудової книжки від 16.07.1984 серії НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка вперше заповнювала документ та відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

При цьому пенсійний орган зарахував до страхового стажу роботи позивача такі періоди /а.с. 18, зі звороту/:

навчання у вищих/середніх навчальних закладах з 01.09.1981 по 16.07.1984 (диплом серії НОМЕР_3 - навчання у НПТУ-19 м. Кременчука Полтавської області) /а.с. 21/;

військова служба з 20.05.1985 по 28.05.1987 (військовий квиток серії НОМЕР_4 ) /а.с. 19-20/;

з 01.01.1999 по 19.01.1999 та з 01.02.1999 по 20.02.1999 - робота у Повному товаристві "Будівельно-монтажна фірма "Скор" (ідентифікаційний код 13943235) /а.с. 56/;

з 01.05.1999 по 30.11.2008 - робота у ТОВ "Бікор" (ідентифікаційний код 21637291);

з 01.12.2008 по 30.11.2012 - робота у ПП "Сервіс-Благоустрій" (ідентифікаційний код 38468544);

з 03.12.2012 по 31.12.2015 - робота у ТОВ "Майстер-Сіті" (ідентифікаційний код 38468544);

з 09.02.2016 по 04.07.2016 - період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітного;

з 01.07.2017 по 06.10.2017 - робота у ТОВ "Профмонтаж К" (ідентифікаційний код 36093058);

з 01.11.2021 по 23.02.2022, з 03.07.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 28.02.2023 - робота у ПрАТ "Паритет" (ідентифікаційний код 25153928).

Відповідні періоди зараховані на підставі даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування /а.с. 56-58/.

Разом з цим, до страхового стажу не зараховані такі періоди:

з 16.07.1984 по 12.10.1984 - робота у Комсомольському спеціалізованому управлінні 40 тресту "Харківстальконструкція (м. Комсомольськ);

з 15.01.1985 по 29.04.1985 - робота у Кременчуцькому спеціалізованому ремонтно-монтажному управлінні тресту "Укрнафтохімрембуд";

з 28.07.1987 по 20.05.1993 - робота на Кременчуцькій фабриці трикотажного полотна;

з 06.09.1993 по 22.10.1993 - робота на РСУ "Техуглерод";

з 23.10.1993 по 31.12.1998 - робота у МПП фірма "Скор" (з 01.08.1995 - Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор");

з 01.03.1999 по 30.04.1999 - робота у ТОВ "Бікор";

з 25.07.2022 - робота у ПрАТ "Паритет".

Зазначені періоди не зараховані до страхового стажу на підставі трудової книжки від 16.07.1984 серії НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка вперше заповнювала документ.

Оцінюючи правомірність цього твердження відповідача, суд зауважує, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Проте окремі недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №428/7863/17 та враховується судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Судом досліджено залучену до матеріалів справи копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , зі змісту якої встановлено, що в ній у хронологічному порядку наведені записи про трудову діяльність ОСОБА_1 із зазначенням дати прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи, реквізитів розпорядчих документів та засвідченням цих записів підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства /а.с. 45-55/.

Відсутність на титульному аркуші трудової книжки печатки підприємства, на переконання суду, не є достатньою підставою для неврахування періодів трудової діяльності ОСОБА_1 при обчисленні стажу його роботи, адже особою, відповідальною за ведення трудової книжки є роботодавець, а не найманий працівник.

Суд враховує, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

А тому позивач не може нести відповідальність за правильність оформлення трудової книжки роботодавцем та на нього не можуть бути покладені негативні наслідки недотримання роботодавцем вимог щодо правильності заповнення трудової книжки та виправлення помилок у ній.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що періоди роботи ОСОБА_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 31.12.1998 (Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор"); з 01.03.1999 по 30.04.1999 (Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор) безпідставно не зараховані до страхового стажу роботи позивача на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 , тоді як інші доводи щодо підстав незарахування цим періодів до страхового стажу рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 не містить.

Водночас щодо твердження позивача про незарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.11.2021 по 31.03.2023 у ПрАТ "Паритет" суд звертає увагу на те, що трудова книжка позивача містить виключно запис від 25.07.2022 про прийняття його на роботу у ПрАТ "Паритет" на посаду заступника виконавчого директора з виробництва /а.с. 55/.

У свою чергу пенсійний орган зарахував до стажу роботи позивача період трудової діяльності з 01.11.2021 по 23.02.2022 у ПрАТ "Паритет" на підставі даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування /а.с. 58/.

Суд враховує, що Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування також містить відомості про нарахування позивачу заробітної плати без сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ПрАТ "Паритет" з липня 2022 року по лютий 2023 року.

Пенсійний орган у рішенні від 15.06.2023 №163950024062 жодним чином не мотивував підстави незарахування згаданого періоду до страхового стажу роботи позивача.

Верховний Суд у постановах від 17.07.2019 (справа №144/669/17) та від 20.03.2019 (справа №688/947/17) зробив висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

Тож відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування та сплату ПрАТ "Паритет" єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати ОСОБА_1 не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періодів його трудової діяльності з 25.07.2022 по 28.02.2023.

Водночас підстав для зарахування до стажу роботи позивача періоду з 24.02.2022 по 30.06.2022 в обсязі наданих ним разом із заявою від 07.06.2023 документів немає, оскільки його трудова книжка не містить записів про прийняття позивача на роботу у цей період до ПрАТ "Паритет", а Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містить відомостей про нарахування заробітної плати.

Так само наразі немає підстав стверджувати про необхідність зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду з 01.03.2023 по 31.03.2023, адже відомості про нарахування йому заробітної плати ПрАТ "Паритет" за березень 2023 року у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні.

Зазначені періоди можуть бути зараховані до страхового стажу роботи позивача в разі надання ним додаткових документів.

Щодо обчислення пільгового стажу роботи, суд звертає увагу на таке.

Верховний Суд у постановах від 21.11.2019 у справі №513/1169/16-а, від 25.03.2021 у справі №408/7500/16-а зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд враховує, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про його трудову діяльність:

з 16.07.1984 по 12.10.1984 Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ - монтажник 4-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій;

з 20.11.1987 по 20.05.1993 Кременчуцька фабрика трикотажного полотна - красильщик 4-го розряду;

з 01.03.1999 по 30.11.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор - монтажник 4-го та 5-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.

Слід зауважити, що Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, розділом XXIX Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту та зв`язку, житлових та культурно-побутових, а також надземних будівель та споруд шахт, копалень і комунікацій передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.

Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, розділом XXI Легка промисловість передбачені красильщики волокна, пряжі, тканин, полотна, ниток, панчохово-шкарпетних виробів на машинах, барках, апаратах та вручну.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 розділом XX Легка промисловість передбачені красильщики.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділом XXVII Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, розділом XXVII Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, розділом XXVII Будівництво передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.

Тож професії красильщика та монтажника по монтажу стальних й залізобетонних конструкцій були передбачені усіма Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд також звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у пункті 60 постанови від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць, не є підставою для відмови у зарахуванні окремих періодів трудової діяльності з метою пільгового обчислення стажу роботи за списком №2.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікор", ідентифікаційний код 216637291, зареєстроване 18.07.1994, не припинене /а.с. 84-85/.

У Додатку №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.1995 №343 "Перелік об`єктів, що підлягають обов`язковій приватизації у 1995 році" значиться Кременчуцька фабрика трикотажного полотна (ідентифікаційний код 00310924), тоді як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є запис про Приватне акціонерне товариство "Кременчуцька трикотажна фабрика" (ідентифікаційний код 00310924) /а.с. 86-87/.

Також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявний запис про Дочірнє підприємство "Комсомольськстальмонтаж" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" (ідентифікаційний код 22520763), стосовно якого 25.04.2019 до Єдиного державного реєстру внесено запис про його припинення у зв`язку з визнанням банкрутом /а.с. 88-89/.

Суд враховує, що ГУПФ України в Хмельницькій області вищенаведених обставин не врахував, тоді як у силу пункту 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

А відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Тож покликання пенсійного органу на ненадання позивачем довідок про підтвердження пільгового характеру роботи, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, не є безумовною підставою для відмови у зарахуванні вищезгаданих періодів трудової діяльності ОСОБА_1 , що підтверджені трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , та відомості про які наявні у Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зауважує, що основною умовою для надання працівником при зверненні за призначенням пенсії довідки про підтвердження наявного трудового стажу є саме відсутність трудової книжки або невідповідність записів у ній вимогам чинного законодавства.

А тому відмова у зарахуванні до стажу роботи позивача за списком №2 періодів його трудової діяльності з 16.07.1984 по 12.10.1984 у Комсомольському спеціалізованому управлінні 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ монтажником 4-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій, з 20.11.1987 по 20.05.1993 на Кременчуцькій фабриці трикотажного полотна красильщиком 4-го розряду, з 01.03.1999 по 30.11.2008 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Бікор монтажником 4-го та 5-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій є передчасною.

Таким чином, рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Зважаючи на те, що ГУПФ України в Хмельницькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах належним чином не дослідив всю сукупність наданих позивачем документів, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.

При цьому суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком визначено ГУПФ України в Хмельницькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 29, 30/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення ГУПФ України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та спір носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

1) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 21318350; вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000);

2) Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба