Повістка

від 22.11.2023 по справі 440/10814/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10814/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Близнюка Ігоря Воодимировича про ухвалення додаткового рішення у справі №440/10814/22 за позовом Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №440/10814/22 адміністративний позов Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" (вул. Макаренка, буд.38 Б, Кременчук, Полтавська область, 39621) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53, 04053), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №7683458/21061974 від 22.11.2022. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №7683463/21061974 від 22.11.2022. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №7683465/21061974 від 22.11.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" №3, №4, №6 від 22.11.2022 датою їх фактичного подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" витрати зі сплати судового збору у сумі 7443,00 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні).

09.02.2023 представником позивача до Полтавського окружного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 8000 грн. між сторонами.

В обґрунтування заяви посилався на те, що у позовній заяві позивачем заявлено намір подати докази щодо оплати витрат на професійну правничу допомогу до суду та сторонами протягом 5 днів після ухвалення рішення суду по суті справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/10814/22 залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2023 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 по справі № 440/10814/22 скасовано. Справу за позовом Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2023 заяву передано судді Алєксєєвій Н.Ю.

Ухвалою суду від 15.11.2023 заяву адвоката Близнюк Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 листопада 2023 року.

У запереченнях на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу представником відповідачів зазначено, що матеріали справи не містять детального опису робіт, виконаних адвокатом за договором про надання професійної правничої допомоги. У залучених позивачем до матеріалів справи на підтвердження надання правової допомоги документах, а саме договорі про надання правової допомоги відсутнє посилання на номер справи, в рамках якої позивачем здійснювалася сплата юридичних послуг. Крім того відсутній будь-який розрахунок, який дав би можливість встановити розмір понесених витрат в розмірі кожної з наданої послуги, що також є свідченням необгрунтованості заявлених витрат. Також зазначив, що в позовній заяві представник позивача зробив відповідну заяву про подання доказів на відшкодування витрат на правничу допомогу після вирішення відповідної справи. Однак, рішення суду по справі №440/10814/22 винесено 25.01.2023, а представник позивача лише 02.02.2023 подав заяву про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Просив у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Надаючи оцінку заяві представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат регламентований статтею 139 КАС України.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокат у цій справі надав копії: договору від 12.12.2022 про надання правової (правничої) допомоги, акта приймання-передачі виконаних робіт від 01.02.2023, платіжної інструкції від 12.12.2022 №1462 /т. 1, а.с. 241-244/.

Зі змісту залучених до матеріалів справи документів слідує, що адвокатом надано клієнту правничу допомогу у цій справі, вартість якої становить 8000,00 грн.

Статтею 19 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №160/19098/21.

Оцінюючи надані заявником документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до його розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання адвокатом доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є помірним; усі надані разом з позовною заявою письмові докази перебували у володінні позивача.

Судовий розгляд справи здійснено за відсутності представника позивача, який надав заяву про розгляд справи без його участі.

Таким чином, виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом у цій справі процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані заявником докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1500,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити в адміністративній справі №440/10814/22 за позовом Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "ФІРМА "ВЕЛІТА" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяН.Ю. Алєксєєва