Ухвала

від 22.11.2023 по справі 440/11215/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 листопада 2023 р.Справа № 440/11215/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши порядку письмового провадження клопотання Полтавської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у справі за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року по справі № 440/11215/22

за позовом Приватного підприємства "ВЕЛРЕНТСЕРВІС"

до Полтавської митниці Державної митної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "ВЕЛРЕНТСЕРВІС" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Полтавської митниці на зазначене рішення, до якої додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обгрунтування клопотання зазначено, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені КАС України, але у зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів, апеляційна скарга була повернута заявнику.

Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 05.06.2023 року. Копію зазначеного судового рішення отримано апелянтом 05.06.2023 року о 13:53 год відповідно до довідки про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що Полтавською митницею було своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв`язку із невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: через несплату судового збору.

Так, 29.06.2023 року Полтавською митницею подано первинну апеляційну скаргу на оскаржуване рішення (сформовано у підсистемі "Електронний суд") та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 року апеляційна скарга була залишена без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 за клопотання апелянта було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

В подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 апеляційна скарга була повернута заявнику.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги отримана апелянтом 11.09.2023 року о 18:26 відповідно до довідки про доставку електронного документа через систему "Електронний суд".

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії ухвали від 11.09.2023 року слід вважати 12.09.2023.

Повторно апеляційну скаргу подано Полтавською митницею до суду 03.10.2023 року, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що відповідачу було достаменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме не надано документу про сплату судового збору, що було перешкодою для відкриття апеляційного провадження та підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, які ним своєчасно не були виконані, що стало підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Полтавської митниці про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Полтавської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Чалий І.С.