Справа № 523/9055/23
Провадження №2/523/3644/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"16" листопада 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 523/9055/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку,-
ВСТАНОВИВ:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що ОСББ «Остров-3» створено власниками квартир (однією з яких володіє відповідач) та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
ОСОБА_1 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином відповідач є співвласником багатоквартирного будинку «Остров-3». Станом на день звернення до суду з позовом (26.05.2023 року) у відповідачки утворилась заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуги за квартиру АДРЕСА_3 у загальному розмірі 18080,89 грн. У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань відповідачкою, позивач зазначає про те, що він має право на отримання передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних витрат за загальну заборгованість в розмірі 2824,51 грн. та 3% річних у розмірі 478,74 грн. Таким чином заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 21383,37 грн.
Оскільки відповідачка не погасила заборгованість добровільно, просить суд задовольнити позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Остров-3» заборгованість по оплаті житлово комунальних послуг в розмірі 21383,37 грн., сплачений позивачем судовий збір, а також витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
Представник позивача ОСББ «Остров-3» - Касьяненко Ю.Я. у судове засідання не з`явився. Однак, у поданій позовній заяві проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує, та просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за вказаною адресою відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідачка не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідачки згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом об`єднання.
Як вбачається з матеріалів справи, співвласниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Зазначене положення Закону також відображене в п. 2.1. Статуту ОСББ «Остров-3».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354609666 від 16.11.2023 року.
Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
За змістом ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Задоволення потреб співвласників ОСББ з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону.
Частиною 6 статті 22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний, відповідно до законодавства, забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів, ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно положень п. 11 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.
Розмір обов`язкових внесків співвласників ОСББ «Остров-3» на утримання, обслуговування та ремонт будинку відповідно до вимог ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлювалися, шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами ОСББ «Остров-3», оформлене Протоколами № 1 Загальних Зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» від 18.09.2020 р., № 2 від 21.09.2021 р., № 3 від 31.08.2019 року яким було затверджено концепцію розрахунку тарифу, замінивши нормативний принцип принципом фактично спожитих (наданих) ресурсів та послуг.
Рішеннями Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 21.09.2021 року було затверджено порядок формування та розміру внесків на управління юудинком, за яким було встановлено наступний кошторис і тариф:
-Для власників житлових приміщень 1-го поверху Будинку 10,50 грн. на місяць з 1 кв. м загальної площі квартири;
-Для власників приміщень з 2-го по 20-й поверх Будинку 11,00 грн. на місяць з 1 кв. м загальної площі квартири;
-Для офісних приміщень будинку та таких, що ведуть комерційну діяльність та знаходяться у власності фізичних та юридичних осіб 10,50 грн. на місяць з 1 кв. м загальної площі.
Сплата внесків здійснюється щомісячно, в термін до 10-го числа поточного місяця.
В матеріалах справи наявний Кошторис доходів та витрат на управління багатоквартирного будинку ОСББ «Остров-3» на 2020-2021 рр., відповідно до якого були понесені наступні витрати:
-Фонд оплати праці 477493,08 грн.;
-Резерв відпусток 8,2% - 40011,48 грн.;
-Нарахування ЄСВ 8,41% - 7345,56 грн.;
-Нарахування ЄСВ 22% - 94446,96 грн.;
-Матеріальні витрати (лампочки, канцтовари, побутові хімія, хоз. Матеріали, інструмент, інвентар) 20400,00 грн.;
-Інші витрати 9000,00 грн.;
-Електроенергія для роботи ліфтів 42000,00 грн.;
-Електроенергія для освітлення місць загального користування, роботи насосів теплопостачання, водопостачання 37200,00 грн.;
-Обслуговування, діспечерезація ліфтів 49920,00 грн.;
-Повірка загальнобудинкових засобів вимірювання і контрольно-вимірювальних приладів, вентиляційних каналів 9960,00 грн.;
-Вода на господарські потреби та полів газонів 24000,00 грн.;
-Вивезення побутових відходів 40229,28 грн.;
-Обслуговування відеонагляду та домофонів 3600,00 грн.;
-Банківське обслуговування 4200,00 грн.;
-Резервний фонд, поточний ремонт та благоустрій 80430,72 грн.,
-Непередбачені витрати 80430,72 грн.
Разом витрат 1020667,80 грн.
Отже, наразі у відповідачки утворилася заборгованість зі сплати членських внесків та інших платежів на утримання будинку та прибудинкової території (тобто за оплату житлово-комунальних послуг) у розмірі 18080,12 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Довідкою про заборгованість по внеску УБПТ, внеску резервний фонд, внеску непередбачені витрати, водопостачання, водовідведення холодної води ОСОБА_1 , власника кв. АДРЕСА_5 , площа квартири 47,2 кв.м.
Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що обов`язок утримання свого майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, як вже зазначалось, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона(боржник)зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Між тим, відповідачкою не надано до суду належних та допустимих доказів, що за значеною адресою відповідачка не користувалась такими послугами у зв`язку з не проживанням або за будь-яких інших причин.
Також судом не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень позивача, оформлених зазначеними протоколами, проте встановлено відсутність доказів оплати відповідачкою суми основного боргу за спірний період, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення спірної суми несплачених внесків.
У відповідності до частини 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Проаналізувавши вказані норми законодавства, положення статуту позивача, а також надавши оцінку рішенням загальних зборів ОСББ, оформленими протоколами № 1 від 26.11.2017 р., № 7 від 25.06.2022 р., врахувавши всі матеріали справи в сукупності, а також перевіривши розрахунки заборгованості з внесків, суд вважає правомірним нарахування позивачем відповідачу витрат на управління будинком, що становлять в загальній сумі 18080,89 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних витрат за загальну заборгованість в розмірі 2824,51 грн. та 3% річних у розмірі 478,74 грн., суд констатує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із позовної заяви вбачається, що окрім вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні нарахування та три відсотки річних.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (тобто до 14 лютого 2024 року).
Постановою КМ України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідач звільняється від сплати інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, які були нараховані з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних слід проводити станом на 24.02.2022, тобто за період з 01.04.2021 року по 23.02.2022 (до дня введення воєнного стану в Україні), які за підрахунками суду складають 419,21 грн. - інфляційні втрати та 116,02 грн. - 3% річних, що, на думку суду, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Таким чином, враховуючи інфляційні втрати та 3% річних сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем складає 18616,12 грн. та підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом Касьяненко Ю.Я. (Ордер серія ВН № 1212670 від 01.05.2023 року).
Підставами для надання позивачу правничої допомоги адвокатом Касьяненко Ю.Я. був Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023 року.
В матеріалах справи наявна Додаткова Угода № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023 року на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання Клієнтом акту приймання-здачі наданих послуг та вступу в силу рішення суду Клієнт зобов`язаний сплатити 70% визначеного в акті гонорару. Інші 30% гонорару Клієнт зобов`язаний сплатити протягом 5-ти днів з дати набрання законної сили рішення по результатам розгляду судової справи.
В матеріалах справи наявний Акт приймання-здачі наданих послуг від 23.05.2023 року з якго вбачається, що Бюро надало, а Клієнт прийняв правову (правничу) допомогу, визначену додатковою угодою № 1 від 01.05.2023 року до Договору, яка полягала у підготовці позовної заяви та документів для подачі позову до боржника ОСОБА_1 та направлення до ОСОБА_1 позовної заяви та документів на загальну суму 4000,00 грн.
Загалом професійної (правничої) допомоги у справі № 523/9055/23 надано на суму 4000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Досліджуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 18616,12 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 4, 20, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.141,263 - 265,279,280-282, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» заборгованість за оплату житлово комунальних послуг в розмірі 18080/вісімнадцять тисяч вісімдесят/грн. 89 коп., три відсотки річних 116/сто шістнадцять/грн. 02 коп., інфляційні витрати 419/чотириста дев`ятнадцять/грн. 21 коп.
В задоволенні решти позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000/чотири тисячі/ грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн.
Учасники справи:
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-3» ЄРДПОУ 39614645, місцезнаходження: 65123, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 46, корп. 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Дата складення повного тексту судового рішення 16 листопада 2023 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 24.11.2023 |
Номер документу | 115111847 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Кремер І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні