Постанова

від 21.11.2023 по справі 640/27072/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27072/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.05.2021 №56394/26-15-04-19-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ПАРСЕЛ ЛТД»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації ТОВ «ПАРСЕЛ ЛТД» як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, із збереженням індивідуального податкового номеру 418566326591.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Апелянт вказує, що оскаржуване рішення мало бути прийняте на підставі реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, отже, відсутній відповідний підтвердний документ, що є необхідним для прийняття оскаржуваного рішення та наявність якого прямо передбачена законодавством.

Також апелянт зазначає, що робота офісу позивача була ускладнена на час карантину, тому у період з 01.05.2020 до 30.04.2021 року у ТОВ «Парсел ЛТД» були відсутні операції з постачання/придбання товарів/послуг, здійснені з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, при цьому, декларації з ПДВ контролюючому органу подавались.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРСЕЛ ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

26 грудня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у м. Києві, в якому відповідач підтримує висновки суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2023 року № 950/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Федотова І.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року у справі № 640/27072/21 визначено склад суду: Бєлова Л.В. - головуючий суддя, судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.

18 жовтня 2023 року справу № 640/27072/21 передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року справу № 640/27072/21 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.05.2021 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення №56394/26-15-04-19-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ПАРСЕЛ ЛТД», яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість у зв`язку з поданням декларацій з цього податку, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідовних податкових періодів та відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України.

В рішенні, зокрема, зазначено, що:

- платник податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою про результати перевірки подання та/або неподання платником податку на додану вартість до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 21.05.2021 № 5045/26-15-04-19-20;

- платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.05.2020 до 30.04.2021 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Вважаючи рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази того, що останнім подавались податкові декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), які свідчать про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

В даному випадку позивач не спростував той факт, що протягом 12 послідовних податкових місяців, що передували прийняттю спірного рішення, ним подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчить про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

За вказаних обставин суд першої інстанції вважав, що рішення від 25.05.2021 №56394/26-15-04-19-19 про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують функції щодо контролю за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

На підставі пункту 20.1 статті 20 ПК України з метою виконання своїх функцій контролюючі органі мають право отримувати від платників інформацію щодо здійснення господарської діяльності, одержувати від суб`єктів господарювання і державних органів та установ первинні документи, користуватися інформаційними базами даних, запитувати та вивчати відомості, статистичну та іншу звітність, проводити аналіз управління ризиками тощо.

Згідно з підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 (далі Положення № 1130), яке розроблене відповідно до ПК України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до п.5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 5.2 Положення №1130 передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п. 5.5 Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства (п. 5.6 Положення № 1130).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення від 25.05.2021 №56394/26-15-04-19-19 (а.с. 44) прийняте з підстав того, що платник податку на додану вартість протягом 12 податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 21 травня 2021 року № 5045/26-15-04-19-20 про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців.

Платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01 травня 2020 року до 30 квітня 2021 року з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Так в матеріалах справи наявна вищевказана довідка від 21 травня 2021 року № 5045/26-15-04-19-20 про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців (а.с. 46), якою підтверджується, що з травня 2020 року по квітень 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» подані декларації з ПДВ з відсутнім обсягом поставок та/або придбання.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що подання до податкового органу декларацій з податку на додану вартість з обсягом оподатковуваних операцій 0,00 грн. в період з травня 2020 року по квітень 2021 року фактично не заперечується позивачем.

Як вже було зазначено вище, відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

В той же час, необхідно враховувати, що конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на каратин як причину, яка позбавляє можливості здійснювати операції з постачання або придбання товарів та послуг з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано та не деталізовано, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили останньому здійснювати господарську діяльність та реалізувати відповідні операції з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та за їх наслідком подавати на реєстрацію податкові накладні.

Так, оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану варість було прийнято з огляду на подання до податкового органу декларацій з податку на додану вартість з обсягом оподатковуваних операцій 0,00 грн. в період з травня 2020 року по квітень 2021 року.

Колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення господарської діяльності щодо постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у період з травня 2020 року по квітень 2021 року. Тобто, в межах спірних правовідносин з травня 2020 року по квітень 2021 року позивач взагалі не здійснював господарської діяльності щодо постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, не подавав на реєстрацію жодної податкової накладної.

В межах спірних правовідносин необхідним є саме встановлення активної або ж навпаки пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» не надано жодних доказів активної поведінки щодо ведення протягом травня 2020-квітня 2021 року господарської діяльності.

Оскільки матеріалами справи підтверджується подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців податкових декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, враховуючи відсутність будь-яких доказів здійснення такої діяльності у встановленому законом порядку, податковий орган мав передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсел ЛТД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

Є.О. Сорочко