Постанова

від 22.11.2023 по справі 560/5731/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5731/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

22 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги начальника управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради Матвеєвої Людмили Вікторівни, міського голови м.Хмельницького Симчишина Олександра Сергійовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Хмельницького Симчишина Олександра Сергійовича, начальника управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради Людмили Матвеєвої Вікторівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2023 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради Матвеєвої Людмили Вікторівни, міського голови м.Хмельницького Симчишина Олександра Сергійовича про визнання протиправною бездіяльність міського голови м.Хмельницького Симчишина Олександра Сергійовича щодо не передачі ним на розгляд сесії Хмельницької міської ради клопотання ОСОБА_1 від 10 та 21 грудня 2022 року про дозвіл на поділ земельної ділянки.

Також, позивач просив зобов`язати передати клопотання ОСОБА_1 від 10 та 21 грудня 2022 року із додатками на розгляд чергової сесії Хмельницької міської ради, з моменту набрання законної сили рішення суду.

Визнати протиправними дії начальника управління, земельних ресурсів Людмила Матвеєва Хмельницької міської ради, які полягають у розгляді клопотань про дозвіл на поділ земельної ділянки, розгляд та прийняття рішення якого належить до виключної компетенції сесії міської ради.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.08.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.08.2023, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційні скарги відповідачі обґрунтовують тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, позивач 10 грудня 2022 року надіслав на офіційну електронну адресу Хмельницької міської ради клопотання, яке було засвідчене електронним цифровим підписом, про дозвіл на поділ земельної ділянки, у якому просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу, із присвоєнням кадастрового номеру для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер №6810100000:17:004:0004 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 15,6043 га. Просив провести усі зміни в договорі оренди земельної ділянки кадастровий номер №6810100000:17:004:0004, який Хмельницькою міською радою було продовжено з ПП "Форвард" до 06.02.2023.

21.12.2022 ОСОБА_1 повторно звернувся з аналогічним клопотанням, в якому просив направити результат розгляду клопотання на електронну пошту.

23.12.2022 листом № 3-6220-22 начальником управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради розглянуто звернення позивача та повідомлено, що з метою оформлення позивачем права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:17:004:0004 необхідно подати клопотання про внесення відповідних змін до договору оренди землі №041074200109 від 01.07.2010 з внесеними змінами у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дає мотивовану відмову у наданні відповідного дозволу з підстав, які визначені частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

В клопотаннях від 10 та 21 грудня 2023 року на ім`я міського голови м. Хмельницького ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу, із присвоєнням кадастрового номеру для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер №6810100000:17:004:0004 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 15,6043 га, на якій, у тому числі по АДРЕСА_2 , розташоване житловий будинок АДРЕСА_3 разом із прибудинковою земельною ділянкою приблизної площі 0,015 га, позивач просив провести усі необхідні зміни в договорі оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:17:004:0004, який Хмельницькою міською радою було продовжено з ПП "Форвард" до 06.02.2023.

Відповідно до поданих клопотань останні містили додатки: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ; графічні матеріали розташування земельної ділянки; копія ID карти; клопотання від 10.12.2022; скрін-копія електронного відправлення клопотання.

В свою чергу, міським головою м. Хмельницького Симчишиним Олександром Сергійовичем клопотання ОСОБА_1 про винесення на розгляд чергової сесії Хмельницької міської ради питання про поділ земельної ділянки на розгляд пленарного засідання міської ради не винесені. Крім того рішення відносно клопотань не прийняті, а лише начальником управління земельних ресурсів розглянуто клопотання, яке подане ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідач - міський голова м. Хмельницького Симчишин Олександр Сергійович допустив протиправну бездіяльність, яка полягала у не внесенні на розгляд міської ради вказаних клопотань.

Суд першої інстанції не бере до уваги посилання відповідача на Положення про Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 28.04.2022 № 36, згідно якого завдання управління полягають у наступному: здійсненні у межах діючого законодавства України організаційно-функціональних повноважень з метою задоволення потреб та інтересів Хмельницької міської територіальної громади міста у сфері земельних відносин та реалізація політики міської ради у сфері земельних відносин і організація землеустрою; підготовка та винесення на розгляд виконавчого комітету міської ради та міської ради проектів рішень щодо вилучення (викупу), надання в користування, передачі у власність та продажу земель, що перебувають у власності Хмельницької міської територіальної громади, а також інші проекти рішень у сфері регулювання земельних відносин; перевірка документації із землеустрою, поданої її розробниками, на відповідність вимогам чинного законодавства з метою підготовки проектів рішень міської ради; розгляд листів, звернень, пропозицій та скарг громадян, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що належать до його компетенції.

Проте, судом першої інстанції встановлено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин, в даному випадку клопотання позивача про дозвіл на поділ земельної ділянки.

Отже, зазначені вище норми законодавства вказують на те, що начальник управління, земельних ресурсів Хмельницької міської ради Людмила Матвеєва не була наділена повноваженнями щодо розгляду клопотань позивача від 10 та 21 грудня 2023 року та надання відповіді на них, оформленої листом від 23.12.2022 №3-6280-22.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання позивача не було розглянуто у встановленому законодавством порядку та спосіб.

Отже, в силу вимог зазначених норм Закону міський голова м. Хмельницького ОСОБА_2 повинен був передати заяви позивача від 10 та 21 грудня 2023 року на розгляд чергової сесії Хмельницької міської ради за результатом розгляду вказаних заяв має прийняти вмотивоване рішення.

В свою чергу, начальник управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради Людмила Матвеєва не була наділена повноваженнями щодо розгляду клопотань позивача від 10 та 21 грудня 2023 року та надання офіційної відповіді на них, яка оформлена листом від 23.12.2022 №3-6280-22.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не було надано суду жодних пояснень та доказів, які б спростували всі доводи позивача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України

Згідно з ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону; та інше.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Відповідно до ст.25 ЗУ "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Види документації із землеустрою - й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно з ст. 50 ЗУ "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Як передбачено ст.56 ЗУ "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 07.04.2021 справа №0640/4182/18.

Крім того, враховуючи аналогію закону, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даній ситуації відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень мав розглянути клопотання і прийняте одне з рішень, а саме щодо надання дозволу на виготовлення технічної документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Щодо дій міського голови м.Хмельницького ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено вище, питання щодо надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах клопотань позивача (в межах даної справи) вирішуються сесійно.

Згідно з ч.13 ст.46 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині здійснення бездіяльності відповідача (міського голови м.Хмельницького Симчишина Олександра Сергійовича) щодо не передачі ним на розгляд сесії Хмельницької міської ради клопотання ОСОБА_1 від 10 та 21 грудня 2022 року про дозвіл на поділ земельної ділянки.

Крім того, на підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку буде зобов`язання міського голови м.Хмельницького ОСОБА_2 передати на розгляд сесії Хмельницької міської ради клопотання ОСОБА_1 від 10 та 21 грудня 2022 року із додатками на розгляд чергової сесії Хмельницької міської ради задля вирішення питання про надання дозволу на виготовлення технічної документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Щодо доводів апелянта в частині посилання на ЗУ "Про звернення громадян" колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст.7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Разом з тим, клопотання позивача, були подані в порядку Земельного кодексу України, і посилання відповідача про необхідність їх розгляду в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян", вказує на протиправність дій апелянта щодо не передачі клопотання на розгляд сесії в межах земельного законодавства.

Щодо посилання відповідача на Положення про Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 28.04.2022 № 36, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин, в даному випадку клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Передача вказаних повноважень не допускається.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суду з прав людини у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги начальника управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради Матвеєвої Людмили Вікторівни, міського голови м.Хмельницького Симчишина Олександра Сергійовича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.