Постанова

від 21.11.2023 по справі 380/7661/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7661/22 пров. № А/857/13341/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/7661/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Сидор Н.Т. в м. Львові Львівської області 21.06.2023 року в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2021 №№ 1430766-2410-1325 та 1430767-2410-1325.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2021 № 1430767-2410-1325.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2021 № 1430766-2410-1325 в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 56816,16 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що платіж у розмірі 103274,30 проведено від імені ОСОБА_2 , відтак ця сума відображена в обліковій картці ОСОБА_2 в розділі «Передплата». Відповідач наголошує, що платником орендної плати за користування земельної ділянки є лише ОСОБА_1 , згідно чого за нею обліковується податкове зобов`язання по сплаті орендної плати з фізичних осіб та сформовано податкові повідомлення-рішення від 10.12.2021 №№ 14307766-2410-1325 та 14307767-2410-1325.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.08.2018 (далі Договір № 1), укладеним між Мурованською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2253 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623686900:03:000:0500.

Згідно з пунктом 8 вказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 719,15 грн в рік (без ПДВ), що становить 12% від нормативно-грошової оцінки одиниці ріллі по області.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Сороки-Львівської сільської ради.

Сторони погодили, що вказаний розмір орендної плати діє до 31.12.2018 та буде переглянутий з урахуванням нормативно-грошової оцінки, що діятиме з 01.01.2019 на території Мурованської міської ради ОТГ Пустомитівського району Львівської області.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.08.2018 (далі Договір № 2), укладеним між Мурованською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5023 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623686900:03:000:2102.

Згідно з пунктом 8 вказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 56816,16 грн в рік (без ПДВ), що становить 12% від нормативно-грошової оцінки одиниці ріллі по області.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Сороки-Львівської сільської ради.

Сторони погодили, що вказаний розмір орендної плати діє до 31.12.2018 та буде переглянутий з урахуванням нормативно-грошової оцінки, що діятиме з 01.01.2019 на території Мурованської міської ради ОТГ Пустомитівського району Львівської області.

ГУ ДПС у Львівській області 10.12.2021 сформовано податкове повідомлення-рішення № 1430767-2410-1325, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» на загальну суму 2157,54 грн (за 2019 рік 719,18 грн; за 2020 рік 719,18 грн, за 2021 рік 719,18 грн) та податкове повідомлення-рішення № 1430766-2410-1325, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» на загальну суму 170 448,48 грн (за 2019 рік - 56 816,16 грн, за 2020 рік 56 816,16 грн, за 2021 рік 56 816,16 грн).

Оцінюючи спірні правовідносини, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Абзацом 1-2 пункту 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 161-XIV однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Відтак, ПК України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Пунктом 8 Договору № 1 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 719,15 грн в рік (без ПДВ).

Пунктом 8 Договору №2 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 56816,16 грн в рік (без ПДВ).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Пунктом 287.2 статті 287 передбачено, що облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з умовами Договорів № 1 та № 2 орендарем є ОСОБА_1 . Натомість у дублікатах квитанцій від 27.12.2019 №№ 62 та 63 як у графі «Платник», так і у графі «Призначення платежу» зазначено ОСОБА_2 . Також у вказаних квитанціях відсутні будь-які вказівки, які дозволяли б зробити висновок про те, що вказані суми сплачено саме як оренду плату за Договорами оренди № 1 та № 2 (площа земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки тощо). Таким чином, вказані квитанції не можуть бути доказом сплати орендної плати з фізичних осіб платником податків ОСОБА_1 за Договорами оренди № 1 та № 2.

Згідно з копією квитанції від 27.10.2021 № 0.0.2319401379.1 платником ОСОБА_3 сплачено 12591,56 грн із зазначенням призначення платежу 101:2546102242:18010900 орендна плата з фізичних осіб дог. ор. на 0,2253. Зазначена в призначення платежу площа 0,2253 га відповідає площі земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду згідно Договору № 1.

Разом з тим, згідно з копією квитанції від 27.10.2021 № 0.0.2319402217 платником ОСОБА_3 сплачено 56816,16 грн із зазначенням призначення платежу 101:2546102242:18010900 орендна плата з фізичних осіб площа 0,5023 га. Зазначена в призначенні платежу площа 0,5023 га відповідає площі земельної ділянки, яка передана ОСОБА_1 в оренду згідно Договору № 2.

У листі Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 05.05.2022 № 432 повідомлено, що ОСОБА_1 за оренду земельних ділянок площею 0,2253 га з кадастровим номером 4623686900:03:000:0500 та 0,5023 га з кадастровим номером 4623686900:03:000:2102 сплатила оренду плату в сумі 84331,32 грн.

Згідно з доданим аналізом в розрізі платників податків (дата початку 01 січня 2018, дата закінчення 30 квітня 2022) платником ОСОБА_1 25.03.2021 сплачено 14923,60 грн, 27.10.2021 сплачено 69407,72 грн, разом 84331,32 грн.

Апеляційним судом встановлено, що на момент формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2021 № 1430767-2410-1325 позивачкою повністю сплачено орендну плату з фізичних осіб за користування земельною ділянкою загальною площею 0,2253 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623686900:03:000:0500 згідно з договором № 1 за період 2019-2021 років, що підтверджується долученою копією квитанції від 27.10.2021 № 0.0.2319401379.1 та листом Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 05.05.2022 № 432, та не спростовано відповідачем.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно визнав податкове повідомлення-рішення від 10.12.2021 № 1430767-2410-1325 протиправним та скасував його.

Також на момент формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2021 № 1430766-2410-1325 позивачкою сплачено орендну плату з фізичних осіб за користування земельною ділянкою загальною площею 0,5023 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623686900:03:000:2102 згідно з Договором № 2 у розмірі 56816,16 грн, що підтверджується долученою копією квитанції від 27.10.2021 № 0.0.2319402217 та листом Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 05.05.2022 № 432, та не спростовано відповідачем.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення від 10.12.2021 № 1430766-2410-1325 в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 56816,16 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 380/7661/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець