Ухвала

від 21.11.2023 по справі 380/1271/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1271/23 пров. № А/857/16932/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гінди О. М.суддів -Гудима Л. Я. Ніколіна В. В.перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі № 380/1271/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДБУДТОРГ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податковї служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч. 1 ст. 295 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору (п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України) та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 апелянтом подано заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів, Головним управлінням ДПС у Львівській області не забезпечено сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім цього, у цій заяві просить відстрочити або ж продовжити процесуальний строк для сплати судового збору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Щодо відстрочення сплати судового збору, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону № 3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані відповідачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

При вирішенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відсутні умови передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких позивачу можна було б відстрочити сплату судового збору, то клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на приписи ст. 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і не може бути підставою для продовження процесуального строку.

Щодо поновлення строку звернення ло суду апеляційної інстанції, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення прийнято в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження 24.03.2023, а апеляційну скаргу подано - 19.09.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 апеляційну скаргу відповідача повернуто, оскільки ним не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Копію цієї ухвали апелянт отримав 12.07.2023.

Однак, повторно подано апеляційну скаргу лише 19.09.2023.

Разом з тим, відповідачем не подано доказів того, чому повторне подання апеляційної скарги стало можливим лише 19.09.2023.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилався лише на те, що було пропущено у зв`язку з затримкою фінансування. При цьому, скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку і не просив продовжити встановлений судом апеляційної інстанції строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше. Не повідомив суд апеляційної інстанції про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення, повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім цього, при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції, відповідачем не сплачено судового збору за подання апеляційної скарги, що на думку суду апеляційної інстанції свідчить про недобросовісне ставлення до своїх процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 296 КАС України, в частині сплати судового збору.

Відповідно до положень пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Отже, оскільки вказані відповідачем підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому у відкритті апеляційного провадження у цій справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області від 16 листопада 2023 року.

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області від 16 листопада 2023 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі № 380/1271/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДБУДТОРГ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податковї служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін