Постанова

від 21.11.2023 по справі 815/5437/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 815/5437/17

касаційне провадження № К/9901/59625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 (головуючий суддя -Крусян А.В., судді - Градовський Ю.М., Лукянчук О.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 133/15-32-12-04-38 від 11.10.2017 про анулювання реєстрації платника податку третьої групи - юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що у позивача був відсутній податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, оскільки Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2017 у справі № 815/930/14 зупинив дію податкового повідомлення-рішення № 0000252203 від 31.01.2014 до ухвалення рішення за результатами розгляду заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі № 815/930/14, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відповідача.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20.04.2018 у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у Товариства станом на перше число другого та третього кварталів 2017 року був наявний податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000252203 від 31.01.2014 на суму 2412096,24 грн., яке було оскаржене Товариством у судовому порядку, проте постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі № 815/930/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, у задоволенні позову Товариства про скасування цього податкового повідомлення-рішення було відмовлено, з огляду на що грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого 23.03.2016. Зворотною стороною облікової картки платника податків - Товариства підтверджується, що наявність податкового боргу у сумі 2803716,67 грн. (яка складається з недоїмки у розмірі 2412096,24 грн. та нарахованої пені у розмірі 391620,43 грн.) обліковувалась у Товариства станом на 15.02.2017, що свідчить про те, що зазначений податковий борг був наявний у Товариства станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (другого і третього кварталу 2017 року).

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким визнав протиправним та скасував рішення Управління № 133/15-32-12-04-38 від 11.10.2017 щодо анулювання реєстрації платника податку третьої групи - юридичної особи Товариства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 у справі № 815/930/14 (яка була чинною до 22.08.2017) було зупинено дію податкового повідомлення-рішення № 0000252203 від 31.01.2014 до ухвалення рішення за результатами розгляду заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі № 815/930/14, а ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 (яка була чинною до 29.01.2018) було зупинено виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі № 815/930/14 до закінчення її перегляду за нововиявленими обставинами.

Управління подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанцій залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на положення підпункту 3 пункту 299.10 статті 299, 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, вважає правомірними прийняте рішення № 133/15-32-12-04-38 від 11.10.2017 про анулювання реєстрації платника податку третьої групи - юридичної особи з підстав наявності у позивача податкового боргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.09.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.11.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції установив, що11.10.2017 Управління прийняло рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ІІІ групи - юридичної особи Товариства.

У вказаному рішенні зазначено, що підставою для анулювання реєстрації як платника єдиного податку є наявність у Товариства податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Документом, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку, стали відомості (висновки) щодо наявності податкового боргу від підрозділу погашення податкового боргу від 29.09.2017 №513/11/15-32-17-02-07, відповідно до яких у позивача обліковується податковий борг у розмірі 2803716,67 грн. по земельному податку з юридичних осіб.

Датою анулювання реєстрації платника єдиного податку ІІІ групи 5% вказано 30.09.2017.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішення та вимоги, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований у статті 299 ПК України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, з посиланням на підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, Управління вказало наявність податкового боргу у платника податків на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (ІІ та ІІІ кварталів 2017 року).

Так, суд першої інстанції встановив, що податковий борг виник у позивача на підставі податкового-повідомлення рішення від 30.01.2014 №0000252203, яким Товариству було визначено податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб у сумі 2412096,24 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 02.02.2016 у справі №815/930/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, відмовив Товариству у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014 №0000252203.

Також, суд першої інстанції встановив, що рішення суду у справі №815/930/14 набрало законної сили 23.03.2016 (дата набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції, ухваленим в порядку письмового провадження).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.07.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 року залишив без змін.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з дня набрання рішенням законної сили, а саме - з 23.03.2016, грошове зобов`язання, визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014 №0000252203, вважається узгодженим.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З досліджених за клопотанням представника позивача матеріалів справи №815/930/14, суд першої інстанції встановив, що листом від 17.02.2017 за №1049/10/15-3217-02-06 директору Товариства Управлінням було направлено податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно зворотного боку особової картки платника податків за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у Товариства станом на 15.02.2017 обліковувався податковий борг у сумі 2803716,67 грн., який складається із недоїмки у розмірі 2412096,24 грн. та нарахованої пені у розмірі 391620,43 грн.

Зазначений податковий борг у вказаному розмірі існував у Товариства до 07.12.2017, тобто станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (другого та третього кварталів 2017 року).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у контролюючого органу були наявні правові підстави для анулювання Товариству реєстрації платника єдиного податку ІІІ групи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 підлягає скасуванню, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 - залишенню в силі.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова