Постанова

від 21.11.2023 по справі 580/6596/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 580/6596/22

адміністративне провадження № К/990/29496/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №580/6596/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабора Вікторі» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 (головуючий суддя Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабора Вікторі» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №580/6596/22.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Черкаській області в межах строку на касаційне оскарження звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі №580/6596/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області.

Ухвалою суду від 20.11.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 21.11.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, товариство з обмеженою відповідальністю «Лабора-Вікторі» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій №0000473201 від 27.07.2020 на сумі 1020грн; №0000483201 від 27.07.2020 на сумі 5131,60грн; №0000463201 від 27.07.2020 на сумі 17000грн; №0000443201 від 27.07.2020 на сумі 17000грн; №0000453201 від 27.07.2020 на сумі 17000грн.

Рішенням суду першої інстанції від 03.03.2023 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 залишено апеляційну скаргу податкового органу без руху, оскільки остання не відповідала вимогам статті 296 КАС України - не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 17.05.2023 апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Черкаській області про продовження процесуального строку. Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

02.06.2023 судом апеляційної інстанції зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2023.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність статті 295 КАС України, а саме: останню подано з пропуском строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження.

Апеляційний суд посилався на те, що з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення до моменту повернення первинної апеляційної скарги минуло більше двох місяців, протягом яких скаржник не забезпечив подання до суду доказів сплати в належному розмірі судового збору за подання апеляційної скарги. Неналежне фінансування державного органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону, стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. Як вказує відповідач в обґрунтування вимог касаційної скарги, податковий орган не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а після сплати судового збору в установленому розмірі, використав своє право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Таким чином, відповідач в розумний строк після повернення апеляційної скарги та сплати судового збору повторно звернувся до суду апеляційної інстанції, відтак, у діях податкового органу вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від скаржника дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поряд з цим, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Суд у справі Bellet v. Fгапсе зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Як вбачається у цій справі, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу податкового органу без руху з підстав несплати судового збору. Надано строк для усунення недоліків.

12.05.2023 відповідач надіслав до суду платіжне доручення від 09.05.2023 (зараховано 11.05.2023) з заявою про продовження процесуального строку, що отримані судом 18.05.2023.

Ухвалою апеляційного суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу повернуто податковому органу з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення скарги без руху.

Матеріали справи свідчать, що ухвала суду про повернення апеляційної скарги отримана скаржником 23.05.2023 (арк спр.191).

29.05.2023 відповідачем до суду апеляційної інстанції повторно подано апеляційну скаргу (арк спр. 208).

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Враховуючи вищевикладене та положення КАС України, якими передбачено, що строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків при попередньому зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє право оскарження судового рішення у цій справі після надіслання судового рішення у найкоротші строки, зокрема у цій справі - на четвертий робочий день, касаційний суд вбачає доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, обґрунтованими.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №580/6596/22 скасувати.

Справу №580/6596/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду