Рішення

від 14.11.2023 по справі 193/931/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/931/23

Провадження 2/193/289/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 листопада 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Н.О.,

при секретареві Ратушній В.В.,

за участю представника позивача-адвоката Мудраченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мудраченка Віктора Михайловича до Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог: Софіївське відділення КП "Криворізьке районне БТІ "Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Мудраченко В.М. в інтересах ОСОБА_1 16.06.2023 року звернувся до суду з позовною заявою до Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Софіївське відділення КП «Криворізьке районне БТІ» Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.Свою позовну вимогу мотивує тим, щобудинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано та перебував у приватній власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та з якою 14.06.2011 року між позивачем та померлою укладено домашню угоду про купівлю-продаж будинку , спадкова справа після її смерті не заводилася.Також зазначив, що за відповідною адресою розташована земельна ділянка розміром 0,25 га з кадастровим номером 1225285200:06:003:0008 на яку позивач бажає затвердити проект відведення земельної ділянки. Просить визнати за ним право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності, оскільки позбавлений можливості оформити земельну ділянку розміром 0,25 га з кадастровим номером 1225285200:06:003:0008 за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позові. Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача повідомив, що позивачем зроблено технічну документацію на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 з розміром 0,25 га з кадастровим номером 1225285200:06:003:0008 , але орган місцевого самоврядування відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, оскільки на даній земельній ділянці знаходиться будівля, право власності на яку не зареєстровано. Також пояснив, що після продажу будинку позивачу, ОСОБА_2 переїхала жити до сина ОСОБА_3 , який помер у 2017 році. Заявив, що на цей час спадкоємці відсутні.

Представник відповідача в судове засідання, належним чином повідомлений не з`явився, причину неявки не повідомив. Заяв, клопотань не надходило.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову не заперечував.

Суд, вислухавши представника позивача, заслухавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази,оцінивши докази у їх сукупності,вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що гр. ОСОБА_2 продала свій будинок його зятю ОСОБА_1 приблизно 10 років тому. Також пояснив, що свідки, які зазначені у розписці вже померли. Також пояснив, що за будинок ОСОБА_1 віддав приблизно 2000 грн. Окрім цього повідомив, що ОСОБА_2 забрав до себе її син.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що він товаришує з ОСОБА_4 та йому відомо, що його зять ОСОБА_1 придбав будинок по сусідству, адресу повідомити не може. Під час оформлення договору, він приїхав до ОСОБА_4 та зайшов в будинок, щодо якого оформлювали договір, оскільки шукав ОСОБА_6 .

Згідно наданої інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.01.2023 року, який зроблено на запит гр. ОСОБА_4 , паспорт виданий Софіївським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 08.02.2000 році, на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано (а.с.7).

Згідно довідки № 35 від 03.02.2023 року, Софіївське відділення КП «Криворізьке районне БТІ» Дніпропетровської обласної ради повідомило, що станом на 31.12.2012 року право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.6)

06.04.2022 на замовлення позивача ОКП «Софіївське БТІ» виготовлено технічний паспорт на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8-19)

Згідно витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 05.04.2022 року об`єкту будівництва за адресою АДРЕСА_1 ідентифікатор об`єкта будівництва та закінченого будівництвом об`єкта не присвоювався (а.с.14). Знаходиться даний об`єкт на земельній ділянці кадастровий номер 1225285200:06:003:0008 (а.с.15.)

Згідно звіту ТОВ «Тріумф-2020» від 05.04.2023, вартість будинку садибного типу за адресою АДРЕСА_1 складає 146000 грн. (а.с.20-31).

Згідно оригіналу розписки « ОСОБА_2 продала свій будинок в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за 10 (десять) тисяч грн. 14.06.2011 р.» та яка містить підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.32)

Згідно витягу з державного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2021 року, зробленої на запит ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером знаходиться по АДРЕСА_1 без зазначення номеру будинку про що додано план (а.с.33,34-37).

Згідно витягу з рішення Вакулівської сільської ради від 22.02.2023 року гр.. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою (а.с.38).

Згідно витягу з рішення Вакулівської сільської ради від 17.09.2021 року гр.. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою (а.с.39).

Згідно витягу з рішення Вакулівської сільської ради від 10.08.2021 року гр.. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою (а.с.40)

На замовлення гр.. ОСОБА_1 зроблено проект землеустрою «Юрістек груп» 31.10.2019 рік (а.с.41-90)

Згідно копії картки по господарського обліку за 2011-2015 рік, об`єкт за Н 441 головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.90)

В ході розгляду цивільної справи представником позивача надано в якості доказів фото пам`ятників ОСОБА_9 , 07.11.1936-28.12.2006; (а.с.129); ОСОБА_2 , 06.01.1935-19.12.2011 (а.с.130); ОСОБА_3 22.12.1961-08.-.2017(а.с.131).

Згідно довідки № 01557 від 30.10.2023 виданої ЦНАП ВК Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області за адресою АДРЕСА_1 дійсно знаходиться будинок (а.с.136).

Згідно доданих копій документів: проекту землеустрою кадастровий номер земельної ділянки 1225285200:06:003:0006 та рішення Вакулівської сільської ради від 16.03.2021 дану земельну ділянку передано у власність та зареєстровано ОСОБА_1 (а.с.137-141)

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи наріч(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїммайном.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст. 657 ЦК Українидоговіркупівлі-продажуземельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорівкупівлі-продажумайна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування.Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц та від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014№ 5, при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).Якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК). При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором. Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК). Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положеньстатей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Щодо відповідача у справах пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав жодного та належного доказу того, що ОСОБА_2 (дата народження якої розбігається в наданих доказах) була власницею домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та розпорядилася зазначеним будинком на правових підставах.

Також, суду не надано жодного доказу того, що ОСОБА_2 мала права розпоряджатися зазначеним будинком, продавати його або передавати у фактичне володіння або користування позивачу.

Діючим законодавством України визначено, щодоговіркупівлі-продажужитлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Слід зазначити, що давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, натомість ОСОБА_1 , укладаючи письмову угоду в присутності свідків з ОСОБА_2 про купівлю житлового будинку, повинен був знати, та це є загальновідомою інформацією, щодоговіркупівлі-продажубудинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, позивач не довів, що він не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном, а також, що при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності.

Таким чином, судом враховується те, що позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Також, суд враховує, що позивачем не надано жодних доказів відсутності можливих спадкоємців, спадкової справи за померлою ОСОБА_2 та її сина, який проживав у м. Дніпро, згідно пояснень представника позивача і, відповідних клопотань суду не заявлялося.

Отже, матеріалами справи не доведено, що позивач ОСОБА_1 добросовісно безперервно володіє чужим майном, а саме - будинком за адресою АДРЕСА_1 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третястатті 13 ЦПК України.

На підставі вищезазначеного, та оскільки позивачем не доведено, що він добросовісно безперервно володіє чужим майном, а саме житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 ,суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити в стягненні судових витрат понесених позивачем.

Керуючись ст. ст.19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовупредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Мудраченка Віктора Михайловича до Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог: Софіївське відділення КП "Криворізьке районне БТІ " Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 листопада 2023 року.

Суддя Н.О.Кравченко