Вирок

від 21.11.2023 по справі 404/9738/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9738/23

Номер провадження 1-кп/404/518/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12023121010003014 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з середньо - технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, та Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якимзатверджено Указ Президента України від 01.05.2023№254/2023 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

Так, 28.10.2023 року о 22 год. 40 хв., тобто в період дії воєнного стану, ОСОБА_3 , перебував у приміщенні магазину «Копілка», що розташований за адресою:м. Кропивницький, Соборна, буд.1-а, який належить «ТОВ Копілка» ЄРДПОУ №32967633, де у останнього виник умисел,спрямований натаємне викрадення чужого майна.

З цією метою, ОСОБА_3 , діючи із прямим умислом, перебуваючи у вищевказаному магазині та впевнившись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав із торгівельного прилавку пляшку лікеру «Jagermeister (Німеччина)», 35 %, об`ємом 0,5 л у кількості 1 шт., вартістю 344 гривень 90 копійок, яку в подальшому заховав до внутрішньої частини штанів, в яких був одягнений.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , пройшов повз касову зону вищевказаного магазину, умисно не пред`явивши касиру вищевказаний товар та не здійснивши оплату за нього. В подальшому, при виході з магазину він був затриманий охоронцеммагазину «Копілка». Таким чином, ОСОБА_3 , виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими він 28.10.2023 року о 22 год. 40 хв. ОСОБА_3 перебуваючи в магазині «Копілка» по вулиці Соборній, 1-а намагався вкрасти пляшку лікеру та був затриманий охоронцем магазину. Повністю визнає вину, погоджується з кваліфікацією його дій, зазначає, що розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст.ст.50,65 КК України враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК Україниє закінченим умисним тяжким злочином, особу винного, який не працює, осудний, не одружений, не перебуває на обліку в лікарнях, раніше не судимий.

До визначених ч.1ст.66 КК Україниобставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Визначених ч.1ст.67КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений тяжкий злочин, повністю визнав вину у вчиненому правопорушенні, не працює, раніше не судимий, не одружений, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.4 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі, однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: диски зберігати в матеріалах кримінального провадження; пляшка лікеру залишити представнику потерпілих.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертиз у розмірі 1194 грн. 90 коп.

Відповідно дост.532 КПК Українивирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст.395,396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК Україниможе бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зіст.376 КПК Україникопія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Кіровському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя Кіровського районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1