Рішення

від 21.11.2023 по справі 757/34926/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34926/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

за участі представника позивача Циганкова А. І., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення оплати за виконану роботу,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму несплаченого залишку вартості робіт після здійснення часткової оплати у розмірі 9 880, 00 грн і судові витрати: судовий збір і витрати на правову допомогу - 50 000, 00 грн.

В обґрунтування вказано, що 19 серпня 2022 року ОСОБА_1 , який не надав жодних підтверджуючих документів та підстав станом на сьогоднішній день щодо відношення його до пільгових категорій громадян, у плановому порядку виключно з власної ініціативи звернувся за стоматологічною терапевтичною допомогою (пломбування 25-го зуба). Після виконання робіт в повному обсязі, відповідно до розрахунку по затверджених тарифах, відповідачеві було запропоновано на підтвердження узгодження вартості відповідних послуг та робіт сплатити вартість лікування через термінал самообслуговування відповідної банківської установи, який встановлено у закладі, або в будь-який інший спосіб на розрахунковий рахунок підприємства в сумі 489, 00 грн.

Формуючи конфліктну ситуацію без будь-яких приводів та розуміння мети зазначеного на той час, від сплати за надану медичну допомогу відповідач категорично відмовився, зазначаючи штучні підстави для цього та мотивуючи свою відмову різними причинами, на кшталт, небажання фінансувати банк та банківську систему України, нібито підвищення вартості послуг на суму комісії банку та інші штучні нісенітниці, метою чого було насправді шляхом створення конфліктної ситуації отримати безкоштовні послуги для себе на рівні із пільговими категоріями громадян або у виключному порядку, не маючи на це жодних підстав.

З метою недопущення виникнення конфліктної ситуації та не завдання шкоди лікувальному процесу в установі та пацієнтам, які у цей час були там присутні, після довготривалих роз`яснень, розуміючи свою неправоту, заборгованість за терапевтичні стоматологічні послуги Відповідачем була погашена. Тобто, фактом оплати останній погодив і прийняв умови його лікування без будь-яких заперечень, як у письмовій, так і в усній формі, що і стало підставою для надання йому цих послуг у майбутньому з обов`язковою відповідною їх оплатою з його боку.

Реалізуючи вищезазначене, вже 08 вересня 2022 року відповідач за особистим добровільним зверненням та ініціативою отримав якісну консультацію у лікаря-стоматолога-ортопеда з приводу подальшого протезування (виготовлення 2-х місткових металокерамічних протезів в кількості 6-ти металокерамічних одиниць), отримав повну інформацію про вартість та порядок сплати за протезування та на підтвердження зазначеного підписав інформовану добровільну згоду, чим, діючи свідомо, повністю підтвердив умови подальшого лікування та його обсяг і вартість, як і використання його персональних даних для подальшого обліку.

Відповідно до медичних показів та складеного плану лікування було сформоване його особисте замовлення відповідно до затверджених тарифів від 31 жовтня 2022 року № 113 на загальну суму 12 380, 00 грн. Маючи негативний досвід його поведінки, як недобросовісного платника, та, розуміючи створення ним підстав для зловживання ним правами пацієнта, перед початком виконання протезування лікуючий лікар Смірнов С. О. запропонував відповідачу добровільно сплатити частково оплату у розмірі 2 500, 00 грн від загальної суми 12 380, 00 грн, решту якої він мав сплатити одразу ж після закінчення виконання робіт та узгодженого лікування.

Лише 31 жовтня 2022 року відповідач без будь-якого примусу особисто сплатив через термінал самообслуговування на розрахунковий рахунок КНП «КДЦ» Печерського району суму в розмірі 2 500, 00 грн, що було частковою оплатою робіт, що стало підставою для їх початку лише після вказаної вище дати.

Так, 07 листопада 2022 року у рамках реалізації прийому пацієнта під час примірки місткових протезів лікар проінформував, що роботи по протезуванню будуть завершені 11 листопада 2022 року, і необхідно буде оплатити узгоджений залишок вартості робіт після здійснення часткової оплати у розмірі 9 880, 00 грн за фактично виконані роботи та здійснене лікування.

Але, після цього, маючи на меті, як стало відомо пізніше, створення конфліктної ситуації з метою примушення закладу безпідставно надати безоплатні послуги, відповідач скасував візит до лікаря і почав закидати заклад безпідставними скаргами та запитами від свого імені та від імені ГО «Не мовчи», засновниками якого є мешканці міста Харків, до різних інстанцій на лікувальний заклад з різних підстав та приводів. Адміністрація підприємства на всі запити відповідача відповідала вчасно, надавала вичерпні відповіді та інформацію, що ним не заперечується і зараз. Жодна з інстанцій та правоохоронні органи не знайшли у зверненнях відповідача та ГО «Не мовчи» підстав для будь-якого реагування чи претензій до закладу або його керівництва.

Станом на дату складення заяви, відповідно до замовлення № 113 від 31 жовтня 2022 року, відповідач, діючи свідомо та системно, із залученням афілійованої з ним юридичної особи, ГО «Не мовчи», фактично завдав збитків підприємству на суму 9 880, 00 грн, не сплативши за вчасно виконану роботу, при цьому, безпідставно вимагає повернути йому часткову оплату в сумі 2 500, 00 грн, тим самим формує додаткові збитки для підприємства щодо залучення фахівців для вирішення вказаної ситуації в судовому порядку та шляхом звернення до правоохоронних органів України в порядку, передбаченому чинним законодавством, про що прийнято відповідне рішення керівництвом закладу, усвідомлюючи, що вказане може стати підставою для подальшого протиправного тиску збоку відповідача на заклад та його співробітників.

Щодо розміру витрат на правову допомогу представник позивача просив стягнути суму у розмірі 50 000, 00 грн, обґрунтовуючи умовами договору № 12/07-23/А про надання правничої допомоги від 12 липня 2023 року, який укладений КНП «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району м. Києва й адвокатом Циганковим А. І., і розрахунком суми судових витрат на правничу допомогу /а. с. 18, 19, 20-23/.

Відповідач, не визнаючи позов, у відзиві погодився із тими доводами, що він дійсно звертався за медичною допомогою до позивача щодо протезування зубів, за надану йому медичну консультацію він вніс суму коштів у розмірі 489, 00 грн. Однак також зауважив, що у подальшому, працівники закладу почали вимагати сплати через термінал коштів у розмірі 2 500, 00 грн за надання йому послуг у майбутньому, не зазначаючи їх конкретної вартості, якості та специфікації. Відповідач вказує, що грошові кошти у розмірі 2 500, 00 грн він сплатив, але медичної допомоги не отримав, не було представлено ні в усній, ні в письмовій формі на його прохання про остаточну вартість медичних послуг, якість та специфікацію матеріалів, з яких буде вироблено відповідну продукцію, не ознайомлювали із розпорядженнями, тарифними планами чи іншою інформацією про якість та специфікацію продукції чи матеріалів по протезування зубів. Жодних договорів чи угод він не підписував, жодних зобов`язань на себе він не брав, неправомірних дій стосовно позивача він не вчиняв. На звернення відповідача позивачем не було надано інформації про якість та специфікацію конкретної продукції щодо протезування, через що відповідач був змушений звернутися до іншого закладу і отримати відповідну медичну допомогу, який надав вичерпну інформацію про якість і специфікацію продукції. Відповідач заперечив проти тих доводів позивача, що він вчиняв якісь провокації, наголошував, що він сплатив грошові кошти, однак відповідач не надав жодної інформації на його прохання про якість матеріалів та наданих йому послуг, а замовлення № 113, на яке посилається позивач, не бачив і не отримував. Щодо вимог позивача про стягнення суми витрат на правову допомогу вказав, що жодних доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

Представник позивача у запереченнях на відзив зауважив, що Міністерство охорони здоров`я та керівник КНП «КДЦ» Печерського району, Голова Національної служби здоров`я не є сторонами цього провадження, тому вважати звернення до них таким, що є зверненням до позивача, немає підстав. Копії документів, надані відповідачем, належним чином не засвідчені, щоденник лікаря не містить підпису відповідного лікаря чи будь-якої особи. За відсутності належного лікування, якщо надані документи відповідають дійсності, то пацієнт самостійно його припинив, його стан здоров`я та стан зубів міг значно погіршитися, що може певним чином пояснити різну цінову політку лікування та протезування відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти доводів сторони позивача, у своїх письмових запереченнях вказав, що йому не було представлено ні в усній, ні в письмовій формі на його прохання інформацію про остаточну вартість медичних послуг, якість та специфікацію матеріалів, з яких буде вироблено відповідну продукцію, через що він був змушений звернутися до іншого закладу і отримати відповідну медичну допомогу, де він отримав вичерпну інформацію про якість і специфікацію продукції. Відповідач наголошує, що його ніхто ні з якими розпорядженнями, тарифними планами чи іншою інформацією про якість та специфікацію продукції чи матеріалів по протезуванню зубів не ознайомлював, будь-яких договорів чи угод, актів він не підписував. Докази того, що він брав на себе ті чи інші зобов`язання на конкретну суму, повинні були бути подані позивачем разом з позовом, однак ні з позовом, ні у відповіді на відзив такі не були надана.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

14 серпня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 15 серпня 2023 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

16 серпня 2023 року також подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 42-44/.

21 серпня 2023 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному провадженні з викликом сторін, а також ухвалою суду від 21 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову /а. с. 46-47, 49-50/.

19 вересня 2023 року відповідач подав до суду відзив на позов /а. с. 58-70/.

10 жовтня 2023 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив сторони позивача /а. с. 74-75/.

11 жовтня 2023 року представник позивача подав у засіданні заперечення щодо обґрунтованості відзиву на позовну заяву, датовані 05 жовтня 2023 року, які засобами поштового зв`язку надійшли до суду 25 жовтня 2023 року /а. с. 92-100, 101/.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав наведених у ньому і просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення і просив відмовити.

Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

31 жовтня 2022 року за зверненням ОСОБА_1 до стоматологічного ортопедичного відділення Консультативно-діагностичного центру Печерського району м. Києва за послугами зубопротезування (виготовлення металокерамічних коронок) сформовано замовлення № 113 та лікарем Смірновим С. О. виконано зняття відбитків, а 07 листопада 2022 року - провів першу примірку /а. с. 10/.

Відповідно до замовлення № 113 від 31 жовтня 2022 року та рахунку № 390 від 31 жовтня 2022 року, загальна вартість робіт становила 12 380, 00 грн, з яких того ж дня ОСОБА_1 сплачено 2 500, 00 грн /а. с. 10, 12, 17/.

До вартості робіт і матеріалів, згідно із замовленням № 113 від 31 жовтня 2022 року, внесено виготовлення чотирьох металокерамічних коронок вартістю 8 436, 00 грн, два литих металокерамічних зуби - 3 210, 00 грн, два відтиски силіконо-хромобальтового сплаву - 414, 00 грн, два відтиски силіконової маси - 216, 00 грн, забезпечення засобами індивідуального захисту - 104, 00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 сплачено частину суми за рахунком № 390 від 31 жовтня 2022 року для виготовлення зубних протезів і за матеріали для них у розмірі 2 500, 00 грн з повної суми 12 380, 00 грн, то залишок становить 9 880, 00 грн.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Кожний громадянин України має право на охорону здоров`я та медичну допомогу (стаття 49 Конституції України), що передбачає, зокрема: кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, відповідач ОСОБА_1 , звернувшись ще 08 вересня 2022 року до стоматологічного ортопедичного відділення Консультативно-діагностичного центру Печерського району м. Києва, підписав інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та проведення операції та знеболення, згідно з якою він особистим підписом підтвердив, що інформацію про характер свого захворювання, особливості його перебігу, діагностики та лікування одержав. Також, що ознайомлений з планом обстеження і лікування, отримав у повному обсязі роз`яснення про характер, мету, орієнтовну тривалість діагностично-лікувального процесу та про можливі несприятливі наслідки під час його проведення, про необхідність дотримання визначеного лікарем режиму у процесі лікування. ОСОБА_1 зобов`язався негайно повідомляти лікуючого лікаря про будь-яке погіршення самопочуття, проінформований, що недотримання рекомендацій лікуючого лікаря, режиму прийому призначених препаратів, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікувальний процесу та негативно позначитися на стані здоров`я. Окрім цього, підпис ОСОБА_1 підтверджує, що йому надали у доступній формі інформацію про ймовірний перебіг захворювання і наслідки у разі відмови від лікування: що він мав можливість поставити будь-які питання, які його цікавлять стосовно стану здоров`я, перебігу захворювання і лікування та одержав на них відповіді. А також, що він дає згоду на внесення до локальної інформаційної госпітальної системи, яка ведеться закладом охорони здоров`я, персональних даних, у тому числі, щодо стану здоров`я, поставлених діагнозів, призначеного лікування та його перебігу. Тобто відповідач погодився із використанням та обробкою його персональних даних за умови дотримання їх захисту, відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» /а. с. 11/.

За приписами частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Таким чином, у результаті звернення відповідача до позивача, з метою отримання послуг зубопротезування (виготовлення металокерамічних коронок), лікарем Смірновим С. О. проведено роботи із зняття відбитків, проведено першу примірку і виготовлено для відповідача: чотири металокерамічних коронок вартістю 8 436, 00 грн, два литих металокерамічних зуби - 3 210, 00 грн, два відтиски силіконо-хромобальтового сплаву - 414, 00 грн, два відтиски силіконової маси - 216, 00 грн, враховано засоби індивідуального захисту вартістю 104, 00 грн.

Відповідач визнав, що в обумовлений день [11 листопада 2022 року], коли протезні вироби були виготовлені, не з`явився для продовження лікування у стоматологічному ортопедичному відділенні Консультативно-діагностичного центру Печерського району м. Києва, мотивуючи це тим, що на йому не було надано інформацію про остаточну вартість медичних послуг, якість та специфікацію матеріалів, з яких буде виготовлено продукцію для нього, що, як він стверджує, змусило його звернутися до іншого медичного закладу.

Однак доводи відповідача про ненадання запитуваної ним інформації на його звернення спростовуються підписаною ним інформованою добровільною згодою пацієнта на проведення діагностики, лікування та проведення операції та знеболення, згідно з якою він підтверджує, що йому надали у доступній формі інформацію про ймовірний перебіг захворювання і наслідки у разі відмови від лікування: що він мав можливість поставити будь-які питання, які його цікавлять стосовно стану здоров`я, перебігу захворювання і лікування та одержав на них відповіді, що міститься у матеріалах справи.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже загальна вартість замовлення робіт і матеріалів становила суму у розмірі 12 380, 00 грн, з яких ОСОБА_1 сплачено 2 500, 00 грн, несплачена сума залишку -9 880, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими судом, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов обґрунтовано у частині вимог стягнення несплаченого залишку за виконані роботи у розмірі 9 880, 00 грн.

V. Розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у частині вимог позову про стягнення з відповідача суми несплаченої вартості за роботи у розмірі 9 880, 00 грн суд задовольнив, судовий збір, сплачений стороною позивача при поданні позовної заяви підлягає стягненню з відповідача. Так як у задоволенні заяви про забезпечення позову, за подання якої представником позивача сплачено 1 342, 00 грн, відмовлено, судовий збір покладається на сторону позивача.

У даному випадку представництво інтересів позивача здійснював адвокат Циганков А. І. на підставі договору № 12/07-23/А про надання правничої допомоги від 12 липня 2023 року, згідно з пунктом 4.1 якого вартість цього договору становить 50 000, 00 грн без ПДВ. Гонорар за виконану адвокатом роботу, що узгоджується сторонами, сплачується клієнтом на підставі виставленого адвокатом акту приймання-передачі наданих послуг. Згідно з пунктом 4.2 договору, розрахунки за виконану роботу здійснюється клієнтом впродовж трьох банківських днів з дати підписання договору або додатку до даного договору /а. с. 20-23/.

Серед додатків до позовної заяви міститься розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, за яким загальна вартість судових витрат на правничу допомогу складає суму у розмірі 50 000, 00 грн, яка не сплачена станом на 02 серпня 2023 року, а буде сплачена після участі адвоката у судовому розгляді і підтверджена додатково. Такі витрати, як вказано в орієнтовному розрахунку, визначені у розмірі 2 000, 00 грн за одну годину роботи адвоката /а. с. 18/.

Таким чином, адвокат вніс у перелік робіт (послуг): ознайомлення з документами у справі (2 год. - 4 000, 00 грн), узгодження правової позиції з клієнтом (1 год. - 2 000, 00 грн), збір доказів, підготовка та подання позовної заяви (4 год. - 8 000, 00 грн), представництво у суді (10 год. - 20 000, 00 грн), підготовка свідків щодо того, для чого викликають і про що вони мають повідомити, роз`яснення їх прав, обов`язків та права на правову допомогу (3 год. - 6 000, 00 грн), складання відповіді на відзив та інших письмових документів (5 год. - 10 000, 00 грн).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У передбачений вказаною нормою строк, тобто до закінчення судових дебатів у справі, представник позивача (адвокат) не подав суду детального опису з переліком послуг (робіт), які були надані позивачеві (клієнту) у межах справи з відображенням у розрахунку дійсної кількості годин, які були витрачені, а не орієнтовно, акту передачі-прийому виконаних послуг (робіт), рахунків або інших доказів на підтвердження розміру витрат, як і не зробив заяву про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відтак, у матеріалах справи відсутні належні докази витрат сторони позивача на правову допомогу, у зв`язку із чим суд у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі 50 000, 00 грн відмовляє.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 509, 530, 610-614, 626, 901 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення оплати за виконану роботу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26188567, вул. Професора Підвисоцького, буд. 13, м. Київ, 01103) суму несплаченої вартості за виконані роботи у розмірі 9 880, 00 грн та судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 50 000, 00 грн та судового збору у розмірі 1 342, 00 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 листопада 2023 року.

Суддя І. В. Литвинова