Постанова

від 08.11.2023 по справі 910/6322/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. Справа№ 910/6322/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Завірюха М.І.;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 (повний текст складено 12.06.2023)

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк"

у справі № 910/6322/21 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк"

про стягнення 472 722,10 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" (далі - ТОВ «ПСО «Яструб», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" (далі - ТОВ "Шейк", відповідач) про стягнення 245 910,00 грн заборгованості, 152 297,66 грн пені, 20 726,85 грн 3% річних та 41 485,01 грн інфляційних втрат.

05.07.2021 ТОВ «ПСО «Яструб» звернулось із заявою про збільшення позовних вимог, у якій просило стягнути з ТОВ «Шейк» 472 722,10 грн, з яких 245 910,00 грн основного боргу, 152 297,66 грн пені, 52 231,28 грн інфляційних втрат та 22 283,16 грн 3% річних.

Вказана заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «ПСО «Яструб» посилається на те, що ТОВ «Шейк» в порушення п. п. 1.1, 1.3, 7.1, 7.2 договорів не оплатило надані йому охоронні послуги в травні-липні 2018 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 позов ТОВ «ПСО «Яструб» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Шейк» на користь ТОВ «ПСО «Яструб» 229 110,00 грн заборгованості, 152 130,97 грн пені, 20 787,73 грн 3% річних, 48 662,96 грн інфляційних втрат, 6 760,37 грн витрат зі сплати судового збору, 2 365,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що відповідач прийняв роботи (надані послуги) за актами №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 належним чином та без зауважень. Водночас відповідач не спростував факт отримання послуг за договорами відповідно до актів №ОУ-0000550 від 31.05.2018, №ОУ-0000551 від 31.05.2018, №ОУ-0000683 від 30.06.2018 та №ОУ-0000684 від 30.06.2018 на загальну суму 229 110,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з огляду на задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу на суму 229 110,00 грн, суд встановив, що обґрунтований розмір пені за вказаний позивачем період нарахування становить 152 130,97 грн, 3% річних - 20 787,73 грн, а інфляційних нарахувань - 48 662,96 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ «ПСО «Яструб» та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2023, ТОВ "ПСО "Яструб" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ПСО «Яструб» зазначає, що суд першої інстанції неправильно, не в повній мірі, неналежним чином дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, не надав їм комплексну оцінку, неповністю встановив обставини, які мають значення для справи, в результаті чого прийняв необґрунтоване та неправильне рішення з порушенням норм процесуального права.

На думку скаржника, відсутня суперечливість наданих ним доводів щодо прийняття робіт (надання послуг) за актами №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018, оскільки позивач надав суду всі необхідні пояснення, а підписані та скріплені печатками відповідача та позивача акти №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 долучені до матеріалів справи ухвалою суду від 24.09.2021.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку, що акти №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 підписані неуповноваженою особою відповідача, оскільки згідно з висновками експертизи підписи директора відповідача Коржука В.А. на цих актах виконані директорам ТОВ «Шейк» Коржуком В.А.; суд першої інстанції взагалі не досліджував, не оцінював та не взяв до уваги під час ухвалення рішення висновок експертизи щодо відтиску печатки ТОВ «Шейк».

ТОВ «ПСО «Яструб» зазначає, що за відсутності документів щодо неналежного надання ним охоронних послуг в липні 2018 року, складених сторонами на виконання п. п. 5.9 та 7.3 договорів, охоронні послуги за договорами в липні 2018 року надані в повному об`ємі та належної якості.

Оскільки відповідач не заявив про неналежне надання охоронних послуг в липні 2018 року, підписав акти №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 в останній день дії договорів одночасно з угодами від 11.07.2018 про припинення дії договорів та актів зняття постів охорони від 11.07.2018, він зобов`язаний оплатити послуги у передбачений договорами строк та на умовах цих договорів.

На думку апелянта, суд першої інстанції неналежним чином дослідив факт узгодження сторонами в угодах від 11.07.2018 про припинення дії договорів та актах зняття постів охорони від 11.07.2018 належності та повноти наданих охоронних послуг згідно з актами №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 та зобов`язання відповідача щодо оплати вартості охоронних послуг за липень 2018 року.

ТОВ «ПСО «Яструб» надало доповнення до апеляційної скарги, у якому повідомило про виявлені ним помилки у розрахунку розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, та надало платіжний документ про доплату судового збору; просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги.

ТОВ «Шейк» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти апеляційної скарги ТОВ «ПСО «Яструб» заперечує, просить апеляційну скаргу на рішення в частині, якою задоволено вимоги позову та стягнуто з ТОВ «Шейк» 16 800,00 грн за актами №ОУ-0000714 та №ОУ-00715 від 11.07.2018, залишити без задоволення, а оскаржуване рішення в цій частині залишити без змін.

Відповідач вважає, що в апеляційній скарзі ТОВ «ПСО «Яструб» маніпулює фактами з метою ввести суд в оману щодо підписання керівником ТОВ «Шейк» Коржуком Ю.А. спірних актів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ «Шейк» та узагальнення її доводів.

Також не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2023, ТОВ "Шейк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині, якою присуджено до стягнення з ТОВ «Шейк» на користь ТОВ «Приватна служба охорони «Яструб» 229 110,00 грн заборгованості, 152 130,97 грн пені, 20 787,73 грн 3% річних, 48 662,96 грн інфляційних втрат, 6 760,37 грн витрат зі сплати судового збору, 2 365,00 грн витрат зі сплати

судового збору та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТОВ «ПСО «Яструб» до ТОВ

«Шейк» про стягнення 472 722,10 грн відмовити в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не мають належного правового підґрунтя.

Апелянт відзначає, що договори, за якими заявлено до стягнення заборгованість, були припинені за угодою сторін 11.07.2018. В останній день дії договорів, як і до цього дня позивач не надав відповідачу для підписання жодних актів про надання охоронних послуг, як це врегульовано п. 7.3 договорів, оскільки визначені договорами послуги не надавались, про що достовірно відомо позивачу.

Згідно з п. 7.3 договорів акт про надання охоронних послуг та претензійний акт підписуються сторонами до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У разі дострокового розірвання договору акт про надання охоронних послуг та претензійний акт підписуються сторонами в останній день дії того договору.

Позивач достовірно володіє інформацією про силове захоплення охоронюваного об`єкту - ТРЦ «Магелан» третіми особами з 02.06.2018, про що відповідач детально зазначив у відзиві на позовну заяву та на підтвердження чого надав посилання на електронні ЗМІ. За таких обставин позивач фізично не міг надавати визначені договорами послуги відповідачу, зокрема, у червні та липні 2018 року, як це стверджує позивач.

У противагу зазначеному суд першої інстанції визначив як первинні документи надані суду складені позивачем акти №ОУ-0000550 від 31.05.2018 на суму 21 000,00 грн, №ОУ-000551 від 31.05.2018 на суму 102 375,00 грн, №ОУ-0000683 від 30.06.2018 на суму 25 200,00 грн та №ОУ-0000684 від 30.06.2018 на суму 80 535,00 грн, які не підписані з боку відповідача.

Суд першої інстанції проігнорував те, що зазначені акти були вперше надіслані позивачем відповідачу аж 30.03.2021, тобто напередодні подання до суду позовної заяви, про що стверджує і сам позивач у позовній заяві, тобто після припинення дії договорів.

Зазначені дії позивача не відповідають умовам п. 7.3 укладених договорів, у якому сторони чітко врегулювали процедуру підписання актів у разі дострокового припинення них договорів - в останній день їх дії. Інші норми договорів припинили дію разом з припиненням дії цих договорів в цілому, тобто 11.07.2018.

Відповідач вважає, що за таких підстав у нього не було / не виникло обов`язку надавати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання актів наданих послуг (згідно з п. 7.3 договорів), а висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.

Відповідач зазначає, що акти не підписував, а це вже є підтвердженням того, що він не визнає надання зазначених у цих актах послуг. В межах дії договорів відповідно до визначених договорами процедур відповідач акти не отримував, а тому і не надавав щодо них відмов.

Апелянт відзначає, що протягом дії договорів та майже двох років після їх припинення позивач не претендував на оплату та не надавав відповідачу на підписання жодних із зазначених вище актів.

ТОВ «Шейк» вважає, що позивач не надав і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які дали би підстави стверджувати, що послуги відповідачу надавались і відповідач їх приймав.

Позиції позивача щодо апеляційної скарги.

ТОВ «ПСО «Яструб» надало відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому вважає її доводи помилковими, свідомо перекрученими та такими, що не відповідають дійсності, а також наводить власні доводи на їх спростування; просить апеляційну скаргу ТОВ «Шейк» залишити без задоволення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 для розгляду апеляційної скарги ТОВ «ПСО «Яструб» сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Кропивна Л.В., Корсак В.А.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.07.2023 для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Шейк» сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Кропивна Л.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6322/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ "ПСО "Яструб" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 до надходження матеріалів справи №910/6322/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6322/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 до надходження матеріалів справи №910/6322/21.

26.07.2023 матеріали справи № 910/6322/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 справа №910/6322/21 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв`язку з відпусткою судді Кропивної Л.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Шейк» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/6322/21. Розгляд справи призначено на 30.08.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ПСО "Яструб" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/6322/21. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги ТОВ "ПСО "Яструб" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 та апеляційної скарги ТОВ "Шейк" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/6322/21 в одному апеляційному провадженні. Розгляд справи призначено на 30.08.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзиви на апеляційні скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянтам право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

У судових засіданнях 30.08.2023 та 04.10.2023 колегією суддів оголошувалась перерва до 04.10.2023, до 18.10.2023 відповідно та до 08.11.2023.

Повний текст постанови підписаний 23.11.2023 - після закінчення відрядження колегії у складі суддів Євсікова О.О., Алданової С.О., Корсака В.А., пов`язаного з підвищенням кваліфікації з 13.11.2023 по 17.11.2023 (наказ в. о. голови Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 № 44-ін).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

07.05.2018 ТОВ «ПСО «Яструб» (охорона) та ТОВ «Шейк» (замовник) уклали договори про надання охоронних послуг №337-псо та №339-псо (далі разом - договори), за умовами яких замовник передає, а охорона приймає під охорону об`єкт, вказаний в дислокації (Додатку №1), який є невід`ємною частиною даного договору, вид охорони визначається як інспекторсько-сторожова служба охорони.

Умовами п. 1.2 договорів встановлено, що вартість 1 (однієї) години роботи 1 (одного) поста охорони складає 35,00 грн з урахуванням 20% податку на додану вартість (далі - ПДВ). Щомісячна вартість послуг одного денного п`ятнадцятигодинного поста охорони складає 35,00 грн*15 годин * кількість днів у місяці з урахуванням 20% ПДВ. Щомісячна вартість послуг одного нічного десятигодинного поста охорони складає 35,00 грн * 9 годин * кількість днів у місяці з урахуванням 20% ПДВ.

Відповідно до п. 1.3 договору №337-псо загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць складається з вартості одноденного п`ятнадцятигодинного поста охорони, одного нічного десятигодинного поста охорони.

Згідно з п. 1.3 договору №339-псо загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць складається з вартості шестиденних п`ятнадцятигодинних постів охорони, трьох нічних десятигодинних постів охорони.

Охорона об`єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додатку №1) до даного договору, та згідно з регламентом несення служби на постах, визначеним Додатком №2. Система охорони об`єкту та дислокація постів визначається охороною та узгоджується замовником (п. 1.5 договорів).

У розділі 7 договорів сторони погодили порядок здійснення розрахунків та, зокрема, встановили, що за надані послуги замовник сплачує охороні щомісячно суму, передбачену п. 1.3 даного договору.

Згідно з п. 7.2 договору №337-псо оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком. У разі дострокового розірвання договору оплата повинна здійснюватися протягом 2 банківських днів з моменту підписання акта про надання охоронних послуг.

Пунктом 7.2 договору №339-псо передбачено, що оплата щомісячної суми договору здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком. У разі дострокового розірвання договору оплата повинна здійснюватися протягом 2 банківських днів з моменту підписання акта про надання охоронних послуг.

За умовами п. 7.3 договорів акт про надання охоронних послуг та претензійний акт підписуються сторонами до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У разі дострокового розірвання договору акт про надання охоронних послуг та претензійний акт підписуються сторонами в останній день дії цього договору. У разі відмови однієї зі сторін підписати акт про надання охоронних послуг така сторона зобов`язання протягом 5 днів з моменту отримання акта про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання акта про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги за договором надані в повному об`ємі та належної якості, а акт про надання охоронних послуг підписаний тією стороною, яка не надала відмову.

Договори набирають чинності з моменту їх підписання та скріплення печатками сторін і діють протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (п. 9.1 договорів).

07.05.2018 сторони підписали Додаток №1 (Дислокація) до договорів.

18.06.2018 охорона та замовник уклали Додаткову угоду до договору №339-псо, якою узгодили, зокрема, зняття 5-денних п`ятнадцятигодинних постів охорони та 2 нічних дев`ятигодинних постів охорони.

Тобто, з 18.06.2018 загальна вартість охоронних послуг згідно з п. 1.3 договору №339-псо за один календарний місяць складається з вартості одноденного п`ятнадцятигодинного поста охорони та одного нічного дев`ятигодинного поста охорони.

За твердженням позивача, 11.07.2018 сторони дійшли згоди про припинення дії договорів та зобов`язання замовника оплатити вартість охоронних послуг, наданих за договорами.

Згідно з п. п. 2-4 угод від 11.07.2018 про припинення договорів сторони домовились вважати останнім днем дії договорів 11.07.2018; із укладенням даних угод зобов`язання замовника з оплати вартості охоронних послуг, наданих за договорами, не припиняються і повинні бути виконані у встановлений договором строк; сторони констатують, що охоронні послуги надавалися згідно з умовами договору від моменту укладення договору до моменту зняття постів охорони безперервно.

11.07.2018 о 9:00 год позивач зняв пости охорони з об`єктів замовника за договорами, про що підписано акти зняття постів охорони.

На підтвердження наданих послуг охорони ТОВ «ПСО «Яструб» надало акти здачі-прийняття наданих робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000550 від 31.05.2018 на суму 21 000,00 грн;

- №ОУ-0000551 від 31.05.2018 на суму 102 375,00 грн;

- №ОУ-0000683 від 30.06.2018 на суму 25 200,00 грн;

- №ОУ-0000684 від 30.06.2018 на суму 80 535,00 грн;

- №ОУ-0000714 від 11.07.2018 на суму 8 400,00 грн;

- №ОУ-0000715 від 11.07.2018 на суму 8 400,00 грн.

Посилаючись на те, що ТОВ «Шейк» в порушення пп. 1.1, 1.3, 7.1, 7.2 договорів не оплатило надані йому охоронні послуги в травні-липні 2018 року, ТОВ «ПСО «Яструб» звернулось з позовом, що розглядається, та просить стягнути з ТОВ «Шейк» 245 910,00 грн основного боргу, а також нараховані на нього 152 297,66 грн пені, 20 726,85 грн 3% річних та 41 485,01 грн інфляційних втрат.

05.07.2021 ТОВ «ПСО «Яструб» звернулось до суду із заявою про збільшення позовних вимог, у якій просило стягнути з ТОВ «Шейк» 472 722,10 грн, з яких 245 910,00 грн основного боргу, 152 297,66 грн пені, 22 283,16 грн 3% річних та 52 231,28 грн інфляційних втрат.

Вказана заява була прийнята господарським судом першої інстанції до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 24.09.2021.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Шейк» проти задоволення позову заперечило посилаючись на неналежне виконання ТОВ «ПСО «Яструб» зобов`язань за договорами. ТОВ «Шейк» зазначає, що на об`єкт охорони в ніч з 01.06.2018 на 02.06.2018 проникли невідомі особи та захопили такі об`єкти з усім майном, яке на них знаходилося. Вперше відповідач отримав акти здачі-прийняття робіт від позивача лише 30.03.2021; надані позивачем акти здачі прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 керівником ТОВ "Шейк" не підписувались та не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Так, ТОВ «ПСО «Яструб» на підтвердження наданих ним ТОВ «Шейк» послуг охорони надало до матеріалів справи Акти №ОУ-0000714 від 11.07.2018 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018, які, за його твердженням, підписані керівником ТОВ «Шейк» та містять відтиск печатки підприємства.

Підписання саме цих актів його керівником ТОВ «Шейк» заперечує та вважає, що зазначена в цих актах інформація не відповідає дійсності та є недостовірною, послуги в такий період надані не були.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 на задоволення усного клопотання ТОВ «Шейк» призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу, провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи до суду після проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової почеркознавчої та технічної експертизи (або до дачі висновку експертизи чи повідомлення про неможливість її проведення).

На вирішення судової експертизи поставлено питання:

- чи є підпис на Акті №ОУ-0000714 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 та Акті №ОУ-0000715 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 від імені директора ТОВ «Шейк» Коржука Ю.А. виконаним цією особою - Коржуком Ю.А.?

- чи є відтиск печатки на Акті №ОУ-0000714 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 та Акті №ОУ-0000715 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 від імені ТОВ «Шейк» виконаним оригінальною печаткою ТОВ «Шейк»?

28.01.2022 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експертів №34389/34390/21-32/34391/21-33 від 18.01.2022 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів.

За висновками експертів Олени Чередниченко, Ірини Тарасюк та Галини Янкович, за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів встановлено наступне:

1) - підписи від імені Коржука Ю.А. що містяться: у рядку "Директор __Коржук Ю.А." графи "Від Замовника:" в акті №ОУ-0000714 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 та у рядку "Директор ____ Коржук Ю.А." графи "Від Замовника:" в акті №ОУ-0000715 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018, виконані не тією особою, яка виконала підписи, що надані в якості зразків підпису Коржука Ю.А. та містяться: у графі "Від Замовника" в акті надання послуг №898 від 31.03.2019; у графі "Від Замовника" в акті надання послуг №898 від 31.03.2019; у графі "Від Замовника" в акті надання послуг №1106 від 31.03.2019; у графі "Від Замовника" в акті надання послуг №2066 від 30.06.2019; у графі "Від Замовника" в акті надання послуг №2295 від 30.06.2019; у графі "ЗАМОВНИК ТОВ "ШЕЙК" в угоді від 11.07.2018 про припинення дії договору №337-псо від 07.05.2018 про надання послуг по охороні; у графі "ЗАМОВНИК ТОВ "ШЕЙК" в акті зняття постів охорони від 11.07.2018 до договору №337-псо від 07.05.2018; у графі "ЗАМОВНИК ТОВ "ШЕЙК" в угоді від 11.07.2018 про припинення дії договору №339-псо від 07.05.2018 про надання послуг по охороні; у графі "ЗАМОВНИК ТОВ "ШЕЙК" в акті зняття постів охорони від 11.07.2018 до договору №339-псо від 07.05.2018; у рядку "___Ю.А.Коржук" графи "Директор" у договорі №5497 про надання телекомунікаційних послуг від 01.10.2018 та у рядку "___Ю.А.Коржук" графи "Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕЙК" Директор" у додатках №1 та №2 до вказаного договору; у рядку "___Ю.А.Коржук" графи "СПОЖИВАЧ Директор" акт №НП-2038 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2019; у рядку "____Коржук Ю.А." графи "Виконавець" в акті №36 від 28.02.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за лютий до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН"; у рядку "____Коржук Ю.А."графи "Виконавець" в акті №50 від 28.02.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за лютий до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН" у рядку "____Коржук Ю.А." графи "Виконавець" в акті №68 від 31.03.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за березень до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН"; у рядку "___Коржук Ю.А." графи "Виконавець" в акті №88 від 31.03.2019 прийняття-передачі березень до договору з ТОВ "ТАНЖЕРІН"; у рядку "____Коржук Ю.А." графи "Виконавець" в акті №104 від 30.04.2019 прийняття-передачі квітень до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН"; у рядку "_____Коржук Ю.А." графи "Виконавець" в акті №127 від 30.04.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за квітень до договору з ТОВ "ТАНЖЕРІН"; у рядку "_____Коржук Ю.А." графи "Виконавець" в акті №144 від 31.05.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за травень до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН"; у рядку "____Коржук Ю.А" графи "Виконавець" в акті №145 від 31.05.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (надання послуг) за травень до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН"; у рядку "____Коржук Ю.А" графи "Виконавець" в акті №159 від 31.05.2019 прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за травень до договору з ТОВ "ТАНДЖЕРІН", а іншою особою;

- підписи від імені Коржука Ю.А., що містяться: у рядку "Директор ____Коржук Ю.А." графи "Від Замовника:" в акті №ОУ-0000714 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018 та у рядку "Директор ____Коржук Ю.А." графи "Від Замовника:" в акті №ОУ-0000715 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2018, виконані тією особою, яка виконала підписи, що надані в якості зразків підпису Коржука Ю.А. та містяться: у рядку "Директор Коржук Ю.А." графи "ЗАМОВНИК" в угоді від 11.07.2018 про припинення дії договору №337-псо від 07.05.2018 про надання охоронних послуг; у рядку "Директор Коржук Ю.А." графи "ЗАМОВНИК ТОВ "ШЕЙК" в акті зняття постів охорони від 11.08.2018 до договору про надання охоронних послуг №337-псо від 07.05.2018; у рядку "Директор Коржук Ю.А." графи "ЗАМОВНИК" в угоді від 11.07.2018 про припинення дії договору №339-псо від 07.05.2018 року про надання охоронних послуг; у рядку "Директор Коржук Ю.А." графи "ЗАМОВНИК ТОВ "ШЕЙК" в акті зняття постів охорони від 11.07.2018 до договору про надання охоронних послуг;

2) - відтиск печатки від імені ТОВ "ШЕЙК", який міститься в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000714 від 11.07.2018 та відтиск печатки від імені ТОВ "ШЕЙК", який міститься в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000715 від 11.07.2018, нанесені печаткою ТОВ "ШЕЙК", вільні й експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами про надання послуг.

Стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що сторони спору уклали договори про надання послуг охорони, які були припинені за угодою сторін 11.07.2018. Вказані обставини визнаються сторонами (позивач зазначає про це у позовній заяві та надає відповідні докази; відповідач - у письмових поясненнях).

Колегія суддів відзначає, що, заперечуючи проти задоволення позову в цілому, відповідач ТОВ «Шейк» у клопотанні про призначення експертизи заперечував підписання ним (його керівником) актів №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 здачі-прийняття послуг за договорами за липень 2018 року та просив призначити експертизу лише щодо цих актів.

Фактично відповідач у поданих ним заявах по суті під час розгляду справи судом першої інстанції не заперечив підписання ним інших актів здачі-прийняття послуг за договорами за період травень-червень 2018 року та надав оригінали цих актів для проведення експертизи.

Таким чином позивач довів, а відповідач не спростував факт отримання ним послуг за договорами відповідно до актів №ОУ-0000550 від 31.05.2018 на суму 21 000,00 грн; №ОУ-0000551 від 31.05.2018 на суму 102 375,00 грн; №ОУ-0000683 від 30.06.2018 на суму 25 200,00 грн; №ОУ-0000684 від 30.06.2018 на суму 80 535,00 грн, а всього на суму 229 110,00 грн.

Зміст пп. 2-4 угод від 11.07.2018 про припинення договорів свідчить, що сторони домовились вважати останнім днем дії договору 11.07.2018; із укладенням даної угоди зобов`язання замовника щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором, не припиняються і повинні бути виконані у встановлений договором строк; сторони констатують, що охоронні послуги надавалися згідно умов договору від моменту укладення договору до моменту зняття постів охорони безперервно.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтвердили би інформацію про проникнення невідомих осіб на об`єкти відповідача в результаті неналежного виконання позивачем умов договорів. ТОВ "Шейк" не зверталося до ТОВ "ПСО "Яструб" зі скаргами чи претензіями про неналежне виконання умов договорів у червні 2018 року у зв`язку з подіями, які, за твердженням відповідача, відбулися в ніч з 01.06.2018 на 02.06.2018.

Умови щодо відповідальності охорони за неналежне виконання умов договорів сторони погодили в розділі 5 договорів. Порядок встановлення факту неналежного виконання врегульований в п. 5.9 договорів, в яких визначено, що встановлення факту неналежного виконання зобов`язань за договором здійснюється за поданим замовником охороні претензійним актом, за участю замовника (його представника) чи третьої особи. За кожен випадок неналежного виконання зобов`язань за договором охорона, крім відшкодування збитків, сплачує на користь замовника штраф в розмірі 500,00 грн.

Наявні в матеріалах справи угоди про припинення дії договорів та акти зняття постів охорони від 11.07.2018 спростовують твердження відповідача про неналежне виконання позивачем умов договорів.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач володіє достовірною інформацією про силове захоплення об`єкта - ТРЦ «Магелан» третіми особами з 02.06.2018, а тому він фізично не міг надавати послуги за договорами, зокрема, у червні та липні 2018 року, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що такі доводи мають бути підтверджені відповідними доказами, які будуть беззаперечно свідчити про те, що з 02.06.2018 були захоплені саме визначені у «Дислокаціях» (додатки №1 до договорів) об`єкти.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимог ТОВ «ПСО «Яструб» про стягнення з ТОВ «Шейк» 229 110,00 грн заборгованості за надані за договорами послуги охорони за період травень-червень 2018 року.

Щодо послуг за договорами за липень 2018 року колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за договорами за липень 2018 року ТОВ «ПСО «Яструб» посилається на прийняття ТОВ «Шейк» послуг, наданих за цей період, згідно з актами № ОУ-0000714 та № ОУ-0000715 від 11.07.2018 на загальну суму 16 800,00 грн (8 400,00 грн кожний).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про суперечливість доводів позивача щодо актів №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715.

Так, до позовної заяви позивач спочатку надав копії цих актів без підпису представника відповідача, а згодом надав у матеріали справи такі акти, які вже містили підпис представника ТОВ «Шейк» та відтиск печатки підприємства.

Водночас, відповідач підписання ним (його керівником Коржуком Ю.А.) актів №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 здачі-прийняття послуг за договорами за липень 2018 року заперечив та просив призначити експертизу.

За висновком експертів, спірні акти (оригінали яких були надані ТОВ «ПСО «Яструб») були підписані від імені Коржука Ю.А. у рядку «Директор ____ Коржук Ю.А.» графи «Від Замовника:» не тією особою, яка виконала підписи, надані в якості зразків підпису Коржука Ю.А. відповідачем із заявою №15/11/21-1 від 15.11.2021; при цьому, підписи від імені Коржука Ю.А., що містяться: у рядку «Директор ____ Коржук Ю.А.» графи «Від Замовника:» в спірних актах виконані тією особою, яка виконала підписи, що надані в якості зразків підпису Коржука Ю.А., наданих позивачем із заявою (вих. №109 від 03.11.2021) та перелічені у п. 2 цієї заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №904/1017/20).

Так, відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц; п. 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс.

Таким чином, з урахуванням визнання обома сторонами і відповідачем зокрема, факту укладення додаткових угод від 11.07.2018 та підписання актів зняття постів (і такі документи надали для проведення експертизи обидві сторони), а також наведених вище висновків експертів, суд вважає, що кожна із сторін хоч і підтвердила свою позицію у цьому спорі, однак при цьому не спростувала позиції іншої сторони.

Колегія суддів вважає, що в такому випадку позивач для доведення заявлених ним вимог щодо стягнення з відповідача оплати за послуги охорони у липні 2018 року не позбавлений можливості доводити обставини надання ним послуг у липні 2018 року та їх прийняття відповідачем іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про такі фактичні обставини.

Сторони у п. 7.2 договорів визначили, що у разі дострокового розірвання договору оплата повинна здійснюватися на протязі 2-х банківських днів з моменту підписання акту про надання охоронних послуг.

Оскільки сторони пов`язали обов`язок оплати послуг у разі дострокового розірвання договору з моментом підписання акта про надання охоронних послуг, і позивач не підтвердив покладені в обґрунтування заявлених вимог доводи щодо прийняття відповідачем робіт (наданих послуг) за актами №ОУ-0000714 та №ОУ-0000715 від 11.07.2018 належним чином та без зауважень, вимогу позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Наведеним також спростовуються доводи апеляційної скарги ТОВ «ПСО «Яструб» у відповідній частині.

Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Суд встановив, що відповідач у встановлені договором строки надані йому послуги за травень, червень 2018 року не сплатив, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

За визначенням ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У п. п. 7.4, 7.5 договорів сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми договорів, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен місяць до повного розрахунку. Строк позовної давності щодо стягнення пені за договорами встановлюється у три роки.

Позивач заявив до стягнення 152 297,66 грн пені.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обґрунтований розмір пені становить 152 130,97 грн.

Також позивач заявив до стягнення 22 283,16 грн 3% річних та 52 231,28 грн інфляційних втрат.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обґрунтований розмір 3% річних становить 20 787,73 грн, обґрунтований розмір інфляційних втрат - 48 662,96 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/6322/21 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/6322/21 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/6322/21 залишити без змін.

4. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржників.

5. Справу №910/6322/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.11.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак