Рішення

від 15.11.2023 по справі 903/1017/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2023 року Справа № 903/1017/23

за позовом: Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк;

- Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів

до відповідачів: - Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, м. Ковель, Волинська обл.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд, м. Ковель

про визнання договору недійсним

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача 1: Севрук Людмила Валентинівна, ордер від 24.10.2023

від відповідача 2: Сидько Анна Андріївна, довіреність від 02.01.2023

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Гудков М.В.

встановив: 26.09.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Західного офісу Держаудитслужби до Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд про визнання недійсним договору підряду від 18.08.2023 №407 на суму 35612442 грн., укладеного між Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради та ТОВ Волиньдорбуд.

Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.10.2023 о 10 год. 30 хв. Запропоновано відповідачам подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачам, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачам - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачам; відповідачам - заперечення на відповідь прокуратури, позивачів протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачам.

Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради ухвалу суду отримало 05.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд 06.10.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 182-183).

Строк для подання відзиву по 20.10.2023 та 23.10.2023 відповідно.

10.10.2023 на адресу суду надійшли пояснення УЗО Держаудитслужби у Волинській області від 06.10.2023, в яких зазначає, що оскільки управлінням заходи державного фінансового контролю щодо Управління освіти ВК Ковельської міської ради по спірній процедурі закупівлі не здійснювалися, пояснення щодо суті спору відсутні (том 1, а.с. 184-201).

13.10.2023 на адресу суду надійшов відзив Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що посилання прокуратури на те, що додатком №2 до договору передбачено виконання робіт з вересня 2023 року, а фінансування робіт з серпня 2023 року, не є підставою для визнання договору підряду недійсним, оскільки план фінансування узгоджується з інвестором, а календарний графік виконання робіт складається з урахуванням строків надання дозволу на початок будівельних робіт та ряду технічних питань, які передують початку будівництва. П. 4.4 договору передбачено, що розрахунки проводяться по факту виконаних робіт на підставі підписаних актів приймання-передачі, а не у серпні 2023 року, як зазначає прокурор. Наявність коштів на казначейському рахунку замовника не є підставою для розрахунків за виконані роботи. Прокурором не доведено порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави (том 1, а.с. 212-287).

17.10.2023 надійшов відзив ТОВ Волиньдорбуд, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що календарний план фінансування складається з урахуванням календарних графіків виконання робіт, а не повністю має співпадати з ним. Посилання прокуратури на те, що додатком №2 передбачено виконання робіт з вересня 2023 року, а фінансування робіт починаючи з серпня 2023 року не є підставою для визнання договору підряду недійсним. Твердження, що у серпні 2023 року передбачалося проведення розрахунків на суму понад 30 мільйонів гривень є помилковим, оскільки проведення розрахунків згідно п. 4.4 договору підряду здійснюється по факту виконаних робіт на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт. Прокурор повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави.

Волинська обласна прокуратура відзив ТОВ Волиньдорбуд отримала 31.10.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4500602163633.

Строк для подання відповіді на відзив по 03.11.2023.

19.10.2023 на адресу суду надійшла відповідь прокуратури на відзив Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що умовами спірного договору визначено строки виконання робіт до лютого 2024 року, що суперечить положенням постанови КМУ від 28.04.2023 №419, якою визначено завершення реалізації субвенції до закінчення 2023 року. Крім того, на момент проведення закупівлі та укладення договору від 18.08.2023 земельна ділянка, на якій заплановано виконання будівельних робіт, перебувала у постійному користуванні Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 м. Ковеля. Право постійного користування земельною ділянкою відповідачем 1 набуто за рішенням суду від 06.09.2023, тобто після укладення договору підряду. Державною інспекцією архітектури та містобудування України 30.08.2023 відмовлено відповідачу 1 у видачі дозволу на виконання будівельних робіт (том 2, а.с. 1-21).

Відповідачі відповідь на відзив отримали 23.10.2023, що підтверджується витягами щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №0505117644272, №050511760854.

Строк для подання заперечень по 26.10.2023.

25.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради про долучення до матеріалів справи висновку ДП НДЦ Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН України від 18.10.2023 за результатами наукового археологічного дослідження №47-в/02-23. Зазначає, що вказаний доказ отриманий управлінням лише 20.10.2023, у зв`язку з чим не міг бути поданий разом з відзивом.

Враховуючи вищевикладене, не закінчення строків для подання заяв по суті спору, надходження клопотання про долучення доказу безпосередньо перед судовим засіданням, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання учасникам справи можливості ознайомитись з клопотанням та подати відповідні пояснення чи заперечення, суд протокольною ухвалою від 25.10.2023 підготовче засідання відклав.

02.11.2023 на адресу суду надійшла відповідь прокуратури на відзив ТОВ Волиньдорбуд, згідно якої зазначає, що субвенція, надання якої передбачено постановою КМУ від 28.04.2023, спрямовується саме на реалізацію відповідних проектів у разі дотримання ряду умов, зокрема завершення реалізації таких проектів до кінця поточного року. Згідно проектної документації, виготовленої ТОВ Шинака-Україна, тривалість будівництва становить шість місяців, що також підтверджує неможливість завершення будівництва до закінчення 2023 року. Управлінням укладено із ДП НДЦ Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН України договір про проведення наукових археологічних вишукувань лише 03.10.2023, що також є підтвердженням не можливості вчасного завершення будівництва.

Відповідачі відповідь на відзив отримали через електронний суд 02.11.2023.

Строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 06.11.2023.

Заперечення на відповіді на відзив на адресу суду не надходили.

У судовому засіданні прокурор клопотання про долучення доказів заперечив, оскільки строк для подання доказів відповідачем пропущений.

Представники відповідачів клопотання підтримали.

Враховуючи отримання Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради спірного доказу лише 20.10.2023, в той час як відзив відповідачем поданий 13.10.2023, з метою повного та всебічного розгляду справи, рівність всіх учасників судового процесу, суд протокольною ухвалою від 08.11.2023 долучив висновок за результатами наукового археологічного дослідження від 18.10.2023 до матеріалів справи.

Враховуючи відсутність заперечень відповідачів на відповіді на відзиви прокуратури, закінчення строку для їх подання, виконання мети підготовчого провадження, строки підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 08.11.2023 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 15.11.2023 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні учасники судового процесу дали свої пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 за №419 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти» затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти, які визначають механізм надання та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти.

Згідно п. 3 Порядку субвенція спрямовується виключно на реалізацію проектів, пов`язаних із будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом захисних споруд цивільного захисту у закладах загальної середньої освіти (зокрема виготовлення проектної (проектно-кошторисної) документації у разі її відсутності) відповідно до вимог ДБН В. 2. 2. 5-97 Захисні споруди цивільного захисту, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 24, ст. 682; 2023 р., № 23, ст. 1298), та наказу МВС від 9 липня 2018 р. № 579 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - проекти). Під час воєнного стану в Україні за обґрунтованим поданням засновника закладу загальної середньої освіти, рішенням начальника обласної, Київської міської військової адміністрації субвенція в межах її обсягу, передбаченого для відповідного місцевого бюджету додатком, може бути спрямована на реалізацію проектів, пов`язаних з будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом інших об`єктів, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту закладів загальної середньої освіти.

Згідно п. 4 Порядку субвенція спрямовується на реалізацію проектів у разі дотримання таких умов:

- загальна чисельність учнів опорних закладів освіти (без урахування їх чисельності у філіях) становить не менше 200 осіб, а інших закладів загальної середньої освіти - не менше 350 осіб;

- реалізація проекту здійснюється на засадах співфінансування з місцевих бюджетів, визначених пунктом 5 цих Порядку та умов, при цьому джерелами співфінансування з місцевих бюджетів не можуть бути кошти державного фонду регіонального розвитку та міжбюджетних трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам;

- реалізація проекту спрямована на збільшення кількості здобувачів загальної середньої освіти, які можуть навчатися за очною формою в закладі та для яких можна забезпечити одночасне укриття в об`єкті, що становить фонд захисних споруд цивільного захисту, у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також приведення існуючих об`єктів, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту, які не використовуються закладами освіти, у відповідність з вимогами нормативно-правових актів у сфері регулювання містобудівної діяльності та цивільного захисту;

- заклад освіти, в якому планується будівництво, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту, не має захисних споруд цивільного захисту чи найпростіших укриттів або має такі споруди, які потребують капітального ремонту чи реконструкції;

- завершення реалізації проекту до кінця поточного року.

Обов`язковою умовою фінансування за рахунок субвенції є попереднє спрямування коштів місцевих бюджетів за цільовим призначенням у частині співфінансування.

Субвенцією передбачено надання з державного бюджету обласному бюджету Волинської області 47163 тис. грн субвенції на облаштування у 2023 році безпечних умов у закладах загальної середньої освіти.

Згідно проектної заявки виконавчого комітету Ковельської міської ради «Нове будівництво укриття (ПРУ) закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вул. Незалежності, 29 у м. Ковелі Волинської області (основний корпус)» метою проекту є створення безпечного освітнього середовища в ЗЗСО з найбільшою кількістю учнів у Ковельській територіальній громаді шляхом нового будівництва укриття (ПРУ для використання як колективний засіб захисту учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану. Завдання проекту: забезпечити можливість укриття учнів та працівників ЗЗСО «Ліцей №1 м. Ковеля» на території закладу в умовах загрози виникнення надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного та природного характеру, радіаційної загрози та можливих терористичних проявів; створити умови для безпечної життєдіяльності учасників освітнього процесу, у тому числі для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Строк завершення реалізації проекту визначено 31.12.2023 (том 1, а.с. 25-27).

На виконання постанови Уряду Волинською обласною військовою адміністрацією 26.05.2023 видано розпорядження №238, яким затверджено перелік проектів, пов`язаних із будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти (зокрема виготовлення проектної (проектно- кошторисної) документації в разі її відсутності) Волинської області. Згідно означеного переліку, обсяг субвенції на реалізацію проекту: «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вул. Незалежності, 29 у м. Ковелі Волинської області (основний корпус)» становить 20400 тис. гривень (том 1, а.с. 23-24).

Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю цих робіт (ідентифікатор закупівлі: №UA-2023-07-19-004885-а; оголошення про проведення закупівлі оприлюднено 19.07.2023; опис предмета закупівлі: «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 у місті Ковелі Волинської області (основний корпус)»; джерело фінансування: кошти місцевого бюджету 15 939 686,52 грн, кошти Державного бюджету України 20 400 000 грн), переможцем яких стало ТОВ «Волиньдорбуд» (а.с. 29-40).

18.08.2023 між Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради (замовник) та ТОВ «Волиньдорбуд» (підрядник) укладено договір підряду №407, згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов даного договору виконати роботи по об`єкту: «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 у місті Ковелі Волинської області (основний корпус) 45210000-2 - Будівництво будівель за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника», а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх (п. 1.1). Підрядник повинен виконати передбачені договором роботи, якість яких відповідає умовам КНУ «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, а також державних стандартів, будівельник норм і правил, інших нормативних документів, проектно- кошторисної документації і договору (п. 1.2). Кількість та обсяги робіт повинні відповідати проектно-кошторисній документації (п. 1.3). Приймання - передача робіт за цим договором здійснюється за актом приймання - передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику два примірники акту приймання - передачі виконаних робіт. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту приймання - передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання - передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання - передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником (п. 2.4). Підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 2 до договору) не пізніше 28.02.2024 (або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань). Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили; порушення умов фінансування; інших обставин за взаємною згодою сторін. Місце виконання робіт: вулиця Незалежності, 29, місто Ковель, Волинська область, Україна, 45000 (розділ 3, п.п. 3.2, 3.3). Ціна цього договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна будівельних робіт визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає 35 612 442,00 грн, в тому числі ПДВ 5 935 407,00 грн. Сума фінансування (співфінансування) на 2023 рік складає: державний бюджет 20 400 000,00 грн, місцевий бюджет 15 212 442,00 грн. Розрахунок договірної ціни, складений відповідно до пропозиції виконавця є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.1). Ціна пропозиції залишається незмінною, крім випадків, передбачених «Настановою з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 та випадків, визначених чинним законодавством. Порядок здійснення оплати: згідно бюджетного законодавства (п. 4.2). Розрахунки за виконані роботи здійснюються поетапно у безготівковій формі по факту виконання робіт на підставі наданих підрядником актів приймання-передач і виконаних робіт (Ф КБ-2в) та довідок (Ф КБ-3) протягом 7 робочих днів з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт. Платіжні (фінансові) зобов`язання замовника за договором щодо оплати вартості виконаних роби виникають лише при наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань та за умови надходження коштів для оплати цих робіт на казначейський рахунок замовника (п.п. 4.3-4.5). Договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.2) (а.с. 41-46).

Згідно ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Згідно п.п. 1-2 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668, ці загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва (далі - будівництво). Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

П. 5 Умов визначено істотні умови договору підряду: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінінфраструктури.

Строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду (п. 17).

Додатком №1 до договору сторони визначили договірну ціну на нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 у місті Ковелі Волинської області (основний корпус), що здійснюється в 2023-2024 роках (а.с. 47-48).

Згідно п.п. 83-84 Умов фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об`єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором. План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об`єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Додатками №2, №3 визначено календарний графік виконання робіт на об`єкті, план-графік фінансування робіт, локальний кошторис на будівництво (а.с. 49-102).

Посилання прокуратури, що додатком №2 до договору підряду перебачено виконання робіт, починаючи із вересня 2023 року, в той час додатком№ 3 проведення розрахунків на суму понад 30 млн грн передбачалося у серпні 2023 року не приймається судом, оскільки календарний план фінансування складається з урахуванням календарних графіків виконання робіт, вимоги щодо їх повного співпадіння відсутні.

Вказані відмінності у плані фінансування та графіку виконання робіт не є підставою для визнання договору підряду недійсним.

Крім того судом враховано, що п. 4.4 договору підряду від 18.08.2023 передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються поетапно у безготівковій формі по факту виконання робіт на підставі наданих підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт (Ф КБ-2в) та довідок (Ф КБ-3) протягом 7 робочих днів з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт.

Позовна заява обґрунтована порушенням п. 4 Порядку та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти, яким визначено завершення реалізації проекту до кінця поточного року, тобто 2023.

У відповідності до умов договору підряду від 18.08.2023, підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього, відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток №2 до договору), не пізніше 28.02.2024 (або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань).

18.08.2023 Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради та ТОВ «Волиньдорбуд» підписано протокол засідання робочої групи, яким вони підтвердили, що з метою виконання робіт згідно договору підряду від 18.08.2023 замовником подано документи до Державної інспекції архітектури та містобудування України для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Сторони погодили, що фактичне виконання робіт за договором буде розпочате після отримання відповідного дозволу. Не зважаючи на те, що договором підряду строк виконання робіт визначено не пізніше 28.02.2024 (або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань), сторони погодили, що будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» буде завершене у строк до 30.12.2023 (том 1, а.с. 209).

Згідно здійсненого ТОВ «Шинака-Україна» робочого проекту «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вул. Незалежності, 29 у м. Ковелі Волинської області (основний корпус)» тривалість будівництва визначена 6 місяців.

Судом враховано, що абз. 5 п. 4 постанови КМУ від 28.04.2023 №419, зокрема завершення реалізації проекту до кінця поточного року, передбачено обов`язковість дотримання умов для отримання субвенції, а не зазначені обов`язкові умови для укладення договору підряду.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Таким чином ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачена можливість дострокового виконання договору. Не можливість виконання договору підряду у термін, менший за шість місяців, як вказано у робочому проекті, здійсненому ТОВ «Шинака-Україна», прокуратурою не доведена.

Згідно пояснень представника відповідача 2 за дотриманням будівельних норм ведеться постійний контроль.

Рішенням Ковельської міської ради №39/35 від 27.06.2013 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в постійне користування» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано в постійне користування Загальноосвітній школі І - III ступенів №1 м. Ковеля земельну ділянку площею 19 756 кв.м. із кадастровим номером 0710400000:04:002:0066, що знаходиться по вул. Незалежності, 29, у м. Ковель Волинської області для розміщення і обслуговування закладу освіти (а.с. 136).

Рішенням Ковельської міської ради №40/2 від 06.09.2023 припинено право постійного користування Загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №1 м. Ковеля земельною ділянкою площею 19 756 кв.м. із кадастровим номером 0710400000:04:002:0066, що знаходиться по вул. Незалежності, 29, у м. Ковель Волинської області. Надано Управлінню освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради в постійне користування вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти/ код виду цільового призначення 03.02/ (а.с. 137).

Згідно ст. 34 ЗУ «Про містобудівну діяльність» замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

30.08.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України відмовлено Управлінню освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради у видачі дозволу на виконання будівельних робіт «нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вул. Незалежності, 29 у м. Ковелі Волинської області (основний корпус)» (а.с. 158).

Дозвіл на виконання будівельних робіт отримано 14.09.2023 за №УІ012230914679, що не заперечується прокуратурою.

Виконання спірних будівельних робіт до 14.09.2023, тобто до моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, прокуратурою не підтверджено.

Департаментом культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації видано Управлінню освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради припис №3 від 25.09.2023 щодо негайного припинення проведення земельних робіт в зоні охорони пам`ятки архітектури місцевого значення (Культова споруда мур., 1700р, охоронний №22-м, взято на облік рішенням Виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22.07.1985 №228), які проводяться без попередніх археологічних розвідок (том 2, а.с. 9).

У листі від 06.10.2023 департамент зазначає, що на виконання припису Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради земляні роботи на спірному об`єкті не проводяться (том 2, а.с. 11).

Згідно висновку ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» інституту археології НАН України від 18.10.2023 №47-в/02-23, здійсненого на замовлення Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, внаслідок відсутності археологічного культурного шару на земельній ділянці може бути реалізований проект «Нове будівництво укриття закладу середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» без необхідності проведення наукових археологічних досліджень чи археологічного нагляду (том 2, а.с. 24-26).

Вищевказані обставини спростовують твердження прокуратури, що виконання робіт на спірному об`єктів несе негативні наслідки, оскільки його будівництво заплановане в межах охоронної зони пам`ятки архітектури місцевого значення Церкви Святого Апостола Андрія Первозванного (культова споруда (мур) 1700 року).

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК).

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18, п.5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (п.14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (п.40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п.48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п.14), від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (п.9.12).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Встановлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає ст.13 Конвенції.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

Відповідно до п.25 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абзацами 1 - 3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.^018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Згідно пояснень прокуратури інтересам держави суперечить п. 3.1 договору від 18.08.2023, яким передбачено завершення робіт не пізніше 28.02.2024.

Проте матеріалами справи не доведено порушення інтересів держави та суспільства укладенням спірного договору, метою якого є будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1» м. Ковеля.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Частинами 1 і 2 ст.216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Проте згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абз.2 ч.5 ст.216 ЦК зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80-82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та в постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 (п.48) сформулював такий правовий висновок: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Прокурор зазначає, що на день звернення з позовом у нього ще не було інформації щодо часткового виконання договору, у зв`язку з чим не пред`являлась вимога щодо приведення сторін у попередній стан.

Однак судом встановлено, що договір підряду від 18.08.2023 є частково виконаним, що підтверджується платіжними інструкціями від 02.10.2023 №3709, №3710, якими проведено оплату виконаних робіт згідно акту виконаних робіт №1 від 29.09.2023, та не заперечується прокуратурою.

Згідно пояснень представника відповідача 2 виконання договору розпочато закупівлею необхідних матеріалів до початку виконання будівельних робіт і задовго до підписання актів виконаних робіт.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Вимога щодо застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення отриманих в результаті виконання договору підряду від 18.08.2023 коштів прокуратурою не заявлена.

Відсутність відомостей про виконання спірного договору на веб-сайті «spending.gov.ua» чи в електронній системі закупівель під час подання позовної заяви не звільняє від обов`язку застосування наслідків його недійсності з метою ефективного способу захисту своїх прав з врахуванням ст. 46 ГПК України.

У листі від 23.08.2023 №15-1445ВИХ-23 (а.с. 103) прокурор звертався до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, Ковельського управління Державної казначейської служби України Волинської області, Волинської обласної військової адміністрації про надання інформації щодо цільового використання коштів на спірному будівництві до 04.09.2023.

Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області у листах від 287.08.2023, 13.09.2023 (а.с. 106, 121) повідомила прокуратуру про відсутність підстав для проведення ревізії в Управлінні освіти у III-IV кварталах 2023 року.

Ковельське управління Державної казначейської служби України Волинської області у листі від 04.09.2023 вказує, що на казначейство не покладено функцій контролю за господарськими операціями розпорядників коштів (а.с. 107-108).

Волинська обласна військова адміністрація у листі від 04.09.2023 зазначає, що Управління освіти Ковельської міської ради самостійно проводить діяльність у сфері публічних закупівель та несе повну відповідальність за недотримання норм Закону України «Про публічні закупівлі». Листом від 31.08.2023 управління попереджено про недопущення нецільового використання бюджетних коштів та наголошено на дотриманні умов, передбачених Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти (а.с. 109).

Прокурор мав можливість отримати таку інформацію у сторін договору. Згідно платіжної інструкції №3710 роботи були оплачені 02.10.2023 згідно акту виконаних робіт №1 від 29.09.2023 на суму 1 961 140 грн. Отже на день звернення з позовом 26.09.2023 роботи за договором з врахуванням часу, необхідного для підготовки і проведення були частково виконані.

Судом враховано, що опублікування оголошення про проведення відкритих торгів до моменту отримання відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, набуття права власності на земельну ділянку, зумовлене стислими строками завершення будівництва укриття за наданою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти, які обмежені кінцем 2023 року, в той час, як постанова КМУ №419 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти» датована 28 квітня 2023 року. Розпорядження «Про затвердження переліку проектів, пов`язаних із будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої (зокрема виготовлення проектної (проектно-кошторисної) документації в разі її відсутності) Волинської області» №238 прийняте 26.05.2023.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Конституцією України визначено обов`язок держави - захищати життя людини (ст. 27).

Визнання недійсним договору підряду та зупинення будівництва укриття призведе до зниження якості освітніх послуг та освітніх витрат, поставить під загрозу життя та здоров`я учнів та працівників закладу освіти. Повернення, перерозподіл коштів, підготовка до нового тендеру (визначення вартості виконаних робіт, необхідних для завершення робіт коштів, визначення таких робіт), оголошення нового тендеру потребують значного часу, не сприятимуть швидкому завершенню будівництва укриття і захисту дітей, які навчаються у Ліцеї №1м. Ковеля, унеможливить виконання робіт до встановленого п. 4 Порядку строку кінець 2023 року.

Судом також враховано, що строки виконання робіт згідно п.3.1 договору можуть змінюватися. Сторони договору зазначають про можливість завершення робіт до кінця 2023 року, що прокурором не спростовано.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку з відмовою у позові правові підстави покладення судового збору на відповідачів відсутні.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Західного офісу Держаудитслужби до Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд про визнання недійсним договору підряду від 18.08.2023 №407 на суму 35612442 грн., укладеного між Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради та ТОВ Волиньдорбуд, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 23.11.2023.

Суддя А. М. Кравчук