Рішення

від 22.11.2023 по справі 904/3300/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3300/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "ЮАС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсним третейського застереження в договорі, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Чапала Ю.О., довіреність від 30.12.22., адвокат (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить визнати недійсним третейське застереження, яке викладене в пунктах 14.2.-14.7. договору №579-05-10 підряду на капітальний ремонт, укладеного 31.03.2021 між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та Приватним підприємством "ЮАС".

Позивач вважає, що пункти 14.2-14.7 договору підряду №579-05-10 від 31.03.2021 укладений всупереч положенням Конституції України та порушує право позивача на справедливий, неупереджений та безсторонній розгляд справи, тому, наявні підстави для визнання недійсним пунктів 14.2-14.7 договору підряду №579-05-10 від 31.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.08.2023.

11.07.2023 від Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява я якій просить суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/3300/23 призначеному на 15.08.2023 о 10:40 та всіх можливих наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.07.2023 від Приватного підприємства "ЮАС" до господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що єдиною метою подання позову про визнання недійсним третейського застереження в договорі є відтермінування розгляду справи №14/35К-23, також зазначає, що третейську угоду погоджено позивачем та відповідачем у вигляді третейського застереження при укладенні господарського договору (пункт 14.2 Договору). Пункт 14.2 договору підряду, відповідає вимогам статей 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" і не суперечить вимогам цивільного законодавства щодо форми та змісту. При цьому, стаття 51 Закону України "Про третейські суди" передбачено можливість, у визначених наведеною статтею випадках, оскарження рішення третейського суду до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про участь в засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "Підсистема відеоконференцзв`язку ЄСІТС" задоволено.

09.08.2023 від Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій позивач заперечує проти твердження відповідача, стосовно того, що єдиною метою подання позову про визнання недійсним третейського застереження в договорі є відтермінуванням розгляду справи № 14/35К-23, оскільки таке твердження є не більш ніж припущенням відповідача без жодної аргументації. Також зазначає, що відповідно до п.14.4 Договору, сторони дійшли до згоди, що їх право на звернення до будь-якого іншого суду, передбаченого діючим законодавством, не порушується, та що сторони добровільно та усвідомлено обирають третейський суд. На момент укладання Договору сторони дійсно дійшли до згоди про розгляд усіх розбіжностей та спорів у третейському суді, однак слід зазначити, що договір, а відповідно і третейське застереження в ньому, сторонами було укладено у 2021 році. За більш ніж два роки цілком нормально, що позиція Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" змінилася. Позивач правомірно вважав, що третейське застереження буде чинне протягом дії договору, по 31.01.2022, не розраховував та не міг вважати, що наведена умова договору буде застосовуватися сторонами більше ніж через 1,5 роки після закінчення договору. Також, наразі істотно змінилися умови, щодо можливості застосування третейського застереження. Лише державні суди можуть забезпечити сторонам фіксацію судового процесу, необхідний рівень безпеки проведення судових засідань та можливості дистанційної участі представників в судових засіданнях, зокрема в режимі відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні 15.08.2023 оголошено перерву до 18.08.2023.

15.08.2023 від Приватного акціонерного товариства "Центрально гірничо-збагачувальний комбінат" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про витребування доказів в якому просить суд витребувати з Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група":

1. Передбачені п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України докази здійснення третейським судом комплексу заходів, які ним реалізуються в особливий період і спрямовані на захист відвідувачів суду, а саме:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;

2) організації та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання;

3) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

4) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

2. Інформацію щодо можливості дистанційної участі представників сторін в засіданнях Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації Регіональна правова група під час третейського розгляду справ.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.08.2023 представник позивача підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив в його задоволенні відмовити.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотанні про витребування доказів: продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 14.09.2023 в режимі відеоконференції для представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та представника Приватного підприємства "ЮАС"; постановлено до судового засідання позивачу надати переклад договору №579-05-10 від 31.03.2021 українською мовою, завірений належним чином.

У судовому засіданні яке відбулося 14.09.2023 оголошено перерву до 27.09.2023.

20.09.2023 від представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про залучення доказів додатком до якого додано переклад договору №579-05-10 від 31.03.2021 українською мовою, завірений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 позовну заяву залишено без руху; Приватному акціонерному товариству "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" протягом 2 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки, а саме надати докази направлення відповідачу копії перекладу договору №579-05-10 від 31.03.2021 українською мовою.

29.09.2023 від Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про усунення недоліків до яких додано докази направлення відповідачу копії перекладу договору №579-05-10 від 31.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 продовжено розгляд справи, призначено підготовче засідання на 25.10.2023.

У судове засідання 25.10.2023 з`явився представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 22.11.2023.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.11.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 22.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

31.03.2021 між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та Приватним підприємством "ЮАС" (підрядник) було укладено договір підряду на капітальний ремонт № 579-05-10, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на всій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з "Капітального ремонту будівельних конструкцій корпусу збагачення (інв.. №01000037) Збагачувальної фабрики", перелік якого наведено в кошторисній документації, затвердженій замовником (додаток №1). Роботи виконуються на території ПрАТ "ЦГЗК".

Згідно з пунктом 14.1 договору всі спори і розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між уповноваженими представниками сторін.

Якщо спори та розбіжності, що виникають у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності всього договору або окремих його частин, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їхній розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (далі - Третейський суд) відповідно до Регламенту зазначеного Третейського суду (пункт 14.2 договору).

Реквізити суду: Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" ід. код 34340324, свідоцтво про державну реєстрацію №14-ТС 30.05.2006 р.

Місцезнаходження Третейського суду: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 74а.

Правовстановлювальні документи: Регламент суду, Список третейських суддів доступні на сайті http://rpgua.com (пункт 14.3 договору).

Підписуючи цей договір та що арбітражну угоду, сторони визнають, що їх права на звернення до будь-якого іншого суду, передбачений чинним законодавством, не порушені, що вони добровільно та свідомо обирають Третейський Суд як один із способів реалізації своїх прав на захист (пункт 14.4 договору).

Ця третейська угода може бути змінена або відмінена лише за взаємною згодою Сторін,

оформленою у письмовому виді (пункт 14.5 договору).

За приписами пункту 14.6 договору сторони ознайомлені з Регламентом та порядком Третейського Суду, інформація про який наявна в мережі Інтернет за наступною адресою: http://rpgua.com/ru/arbitration.

Ця третейська угода діє протягом строку дії цього Договору, а також після закінчення строку його дії, якщо зобов`язання сторін залишаються невиконаними - протягом трирічного строку позовної давності за зобов`язаннями сторін цього Договору (пункт 14.7 договору).

Цей договір діє до 31.01.2022. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (зокрема, гарантійних) за цим договором (пункт 15.4 договору).

Позивач посилається на те, що Закон України "Про третейські суди" встановлює можливість (право), а не обов`язок передачі спору на розгляд третейського суду у випадку наявності третейської угоди, норми Конституції України передбачають право звернення за захистом своїх порушених прав до суду і це право гарантується Конституцією, посилається на воєнний стан, обстріли, які проводяться на території м. Кривого Рогу, неможливість забезпечити безпеку учасників Третейським судом та просить визнати недійсним третейське застереження, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є визнання недійсним третейського застереження, викладеного в пунктах 14.2.-14.7 договору №579-05-10 підряду на капітальний ремонт від 31.03.2021.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №579-05-10 підряду на капітальний ремонт від 31.03.2021, строк дії договору, наявність / відсутність підстав для недійсним третейського застереження, викладеного в пунктах 14.2.-14.7 договору №579-05-10 підряду на капітальний ремонт від 31.03.2021.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстави недійсності правочину визначено положеннями статті 215 Цивільного кодексу України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач вказує про те, що третейське застереження, викладене у пунктах14.2-14.7 договору не відповідає частині 1 статті 55 Конституції України та статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Зазначена норма кореспондується у частині надання відповідних гарантій зі статтею 55 Конституції України.

Приписами статті 217 Цивільного кодексу України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) (окремих частин договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) (окремих частин договорів) недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (окрема частина договору).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено право юридичних та/або фізичних осіб, а також адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 2 Закону України "Про третейські суди" третейську угоду визначено як угоду сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Статтею 3 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Аналіз чинного законодавства України про третейський розгляд господарських спорів дозволяє зробити висновок, що це вид недержавної незалежної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону. Здійснення третейськими судами функцій захисту є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів у цивільних і господарських правовідносинах.

Разом з тим, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України та до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, жодним чином не обмежує визначені статтею 55 Конституції України механізми захисту прав суб`єкта, а є одним із додаткових способів реалізації права на захист своїх прав.

Умовами статті 12 Закону України "Про третейські суди" визначені види і форма третейської угоди:

- третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди;

- якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди;

- за будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту;

- третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

- третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

- посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Положення абзацу 7 статті 12 Закону України "Про третейські суди" визначено, що у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Згідно пункту 14.2. договору від 31.03.2021 №579-05-10 сторони домовились, що якщо спори та розбіжності, що виникають у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності всього договору або окремих його частин, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їхній розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (далі - Третейський суд) відповідно до Регламенту зазначеного Третейського суду.

Третейське застереження, викладене у пунктах 14.2 14.7 договору №579-05-10, є елементом (частиною) договору, який складено у письмовій формі; підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб без зауважень.

Зміст третейської угоди відповідає вимогам статей 5, 12 Закону України "Про третейські суди" та не суперечить статтям 203, 215 Цивільного кодексу України.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що третейське застереження, викладене у пунктах 14.2 - 14.7 договору не порушує права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, яке встановлено статтею 55 Конституції України.

У відповіді на відзив позивач посилається також на те, що наразі істотно змінилися умови, щодо можливості застосування третейського застереження. Лише державні суди можуть забезпечити сторонам фіксацію судового процесу, необхідний рівень безпеки проведення судових засідань та можливості дистанційної участі представників в судових засіданнях, зокрема в режимі відеоконференцзв`язку. Проте, третейський розгляд наразі проводиться в приміщеннях будівлі, що не обладнана укриттям, при тому, що дана будівля межує з відомим у місті військовим об`єктом формування загонів територіальної оборони (військовий ліцей), який вже є частково зруйнований країною-агресором, знаходиться в безпосередній близькості телевежа, склади та інші об`єкти інфраструктури, які в умовах військового часу вже також піддавались ракетним обстрілам.

Між тим вказані доводи не є підставою для визнання недійним третейського застереження, викладеного у пунктах 14.2 14.7 договору №579-05-10 від 31.01.2021 (укладеного до початку таких обставин, про які зазначає позивач).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Приватного підприємства "ЮАС" про визнання недійсним третейського застереження в договорі відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.11.2023

Суддя Ю.А. Бажанова