ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/966/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.
за участю представників сторін:
від позивача-1: не прибув
від позивача-2: не прибув
від позивача-3: Осадчук К.О., виписка з ЄДР від 02.12.22р.
від відповідача-1: Заруцька І.В., виписка з ЄДР від 20.05.21р.
від відповідача-2: не прибув
взяв участь: Слівінський О.О., прокурор, посв. №071193 від 01.03.23р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1.
Державного агентства водних ресурсів України 2. Басейного управління водних ресурсів
річки Прип`ять, 3. Житомирської обласної військової адміністрації
до 1. Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та
Житомирській областях
2. Громадської організації "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" про визнання недійсним договору оренди та повернення майна
Процесуальні дії по справі.
29.06.2021 Керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять, Житомирської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Громадської організації "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" згідно з яким просить:
- визнати недійсним договір оренди №1975 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Громадською організацією "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" із змінами, внесеними додатковим договором №1 від 27.09.2018, який укладено регіональним відділенням Фонду держмайна України по Житомирській області, а також додатковим договором №2 про внесення змін до договору оренди від 27.12.2017 №1795, з урахуванням змін від 27.09.2018, щодо продовження строку договору оренди шляхом викладення його у новій редакції від 26.01.2021, який укладено його правонаступником - Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Рівненській та Житомирській областях з Громадською організацією "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське";
- зобов`язати Громадську організацію "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" звільнити та повернути гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320м та шириною 10м та шлюз-регулятор В 8*1) на правій притоці р. Радич, басейн р. Уж та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м., що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району Житомирської області та обліковується на балансі Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять шляхом складання акту прийому-передачі майна.
Свою позицію прокурор обґрунтовує приписами Закону України "Про аквакультуру", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України, ст.ст. 58, 59 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 203, 215, 236 ЦК України.
Підставою позову є те, що об`єкт оренди підпадає під заборону, визначену у ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), тому договір не міг бути укладений, а гідротехнічні споруди не могли бути передані в оренду у зв`язку із забороною закону.
Ухвалою господарського суду від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.09.2023.
Ухвалою господарського суду від 12.09.2021 відкладено підготовче судове засідання на 28.09.2023.
Ухвалою суду від 28.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/699/23 до судового розгляду по суті на 26.10.2023.
В судовому засіданні 26.10.2023 оголошено перерву до 13.11.2023 відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.
У судовому засіданні 13.11.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в порушення ст.166,122 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", ст.ст.116,122 Земельного кодексу України, гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 37,41 га (гребля довжиною 340 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1), що знаходяться за межами с. Сімаківка та с. Камянка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району; гідротехнічних споруд ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюх-регулятор В8*1), що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району, будинку гідротехніки площею 72 кв.м, що знаходиться біля с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району, передані в оренду не у комплексі із земельною ділянкою водного фонду, на якій вони розміщені; відповідні споруди не можуть бути об`єктом оренди у спірних правовідносинах в силу вимог ст. 51 Водного кодексу України. З посиланням на приписи ст.ст. 181, 183, 186, 188, 190 Цивільного кодексу України наголошує, що рибогосподарська технологічна водойма є складною нерухомою річчю, що унеможливлює надання її у користування без земельної ділянки водного фонду та водного об`єкта. Зазначає, що аналіз положень ч.5 ст.122 Земельного кодексу України, ст.1, 14 Закону України "Про аквакультуру", ст.51 Водного кодексу України приводить до висновку, що надання в користування (оренду) гідротехнічної споруди можливе у комплексі із земельною ділянкою, на якій розташований водний об`єкт, оскільки такі гідроспоруди є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами. Додатково наголошує, що надання в оренду гідроспоруди без права користування водним об`єктом суперечить нормам діючого законодавства, та створює передумови до користування водним об`єктом без правовстановлюючих документів або отримання водного об`єкту в оренду без проведення земельних торгів (аукціону).
08.08.2023 на адресу суду через системи "Електронний суд" від Житомирської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення у справі, у яких наголошує, що предметом спору є нерухоме майно державної власності (гідротехнічна споруда), закріплене за Басейновим управлінням, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері водного господарства і гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України. У листі від 20.06.23р за №3302/2-23/31 повідомила Звягельську окружну прокуратуру про те, що Житомирська обласна військова адміністрація не є уповноваженим органом за цим позовом (а.с.128-130).
28.09.2023 Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях подано відзив на позовну заяву від 25.08.2023, в яких повністю не погоджується з твердженнями, викладеними в позовній заяві, позовні вимоги вважає необґрунтованими. У відзиві зокрема зазначає, про те, що договір оренди містить істотні умови договору в розумінні статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, станом на момент укладення договору оренди), зазначає що прокурором не доведено обставин, з якими закон пов`язує його недійсність (а.с.139-141).
11.09.2023 на адресу суду від Звягельської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 08.09.2023 за вих.№54-84-4152вих-23, у якій прокурор заперечив доводи відповідача-1 та вказує на те, що чинне на момент укладення договору оренди законодавство дозволяло оренду лише "гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми", тоді як за інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять зазначені у позові гідроспоруди не відносяться до рибогосподарських технологічних водойм, паспорт рибогосподарської технологічної водойми не виготовлявся, отже враховуючи обмеження, встановлені ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо можливості надання в оренду лише гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, договір оренди №1795, нерухомого майна, що належить до державної власності укладено з порушенням вимог чинного законодавства. Доводить, що відповідач-2 маючи в оренді лише гідротехнічні споруди не у комплексі з водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, фактично використовує земельну ділянку з кадастровим номером 1821785600:05:000:0005 для рибогосподарських потреб, разом з тим, за використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним не здійснює передбачену законом орендну плату.
26.09.2023 на електронну адресу суду від Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять надійшли пояснення по справі від 25.09.2023, у яких не погоджується з твердженнями, викладеними в позовній заяві та вважає свої права не порушеними. Вказує, що органом управління спірного майна на момент укладення договору оренди №1975 гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1) на правій притоці річки Радич, басей річки Уж та будинок гідротехніка площею 72,0кв.м, що знаходиться за межами с.Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району, було Державне агентство водних ресурсів України, балансоутримувач - Ємільчинське управління водних ресурсів. З огляду на зазначене, вважає, що Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять на момент виникнення спірних правовідносин оренди та укладення оспорюваного договору оренди №1975 жодного відношення до об`єкту оренди - гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1) на правій притоці річки Радич, басейн річки Уж та будинок гідротехніка площею 72,0кв.м, що знаходиться за межами с.Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району, не мало, тому при розгляді позовної заяви по суті покладається на рішення суду (а.с.174-175).
13.11.2023 на електронну адресу суду від Звягельської окружної прокуратури надійшли пояснення від 10.11.2023 №54-84-5134вих-23 з приводу допущеної описки в пункті 3 прохальної частини позовної заяви.
В судовому засіданні 13.11.2023 прокурор та представник позивача-3 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 13.11.2023 проти позову заперечила, просила суд відмовити у його задоволенні.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
08.09.2017 голова правління Мисливсько-рибальського громадського об`єднання "Сімаківське" звернувся до РВ ФДМУ по Житомирській області з заявою про укладення договору нерухомого майна, що перебуває на балансі Ємільчинського управління водного господарства, а саме: гідротехнічних споруд ставка площею при НПГ 37,41 га (гребля довжиною 340 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1), що знаходяться за межами с. Сімаківка та с. Камянка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району; гідротехнічних споруд ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюх-регулятор В8*1), що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району, будинку гідротехніки площею 72 кв.м, що знаходиться біля с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району терміном до 3-х років, для рибогосподарських потреб (а.с.30).
Державне агентство водних ресурсів України за результатами розгляду матеріалів щодо передачу в оренду державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Ємільчинського міжрайонного управління водного господарства повідомило, що державне нерухоме майно, що пропонується до оренди, не підпадає під дію ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та може бути надане в користування на умовах оренди без права приватизації та передачі у суборенду (а.с.33).
Суб`єктом оціночної діяльності Венгловським Р.А визначено ринкову вартість для розрахунку орендної плати, висновок затверджено наказом регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області №750 від 17.11.2017 (а.с.32).
27.12.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та Громадською організацією "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" (орендар) укладено договір оренди № 1975 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.34-36), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1), реєстровий номер: 01039820.8.АААБГЕ361, що знаходиться за правій притоці р. Радич, Басейн р. Уж за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м, реєстровий номер: 01039820.8.ТШКТВК001, що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, перебувають на балансі Ємільчинського управління водного господарства, належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, вартість яких визначена згідно з висновком про вартість і становить за незалежною оцінкою станом на 31.07.2017 року 172643,00грн (п.1.1 договору).
Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду для рибогосподарських потреб.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Майно не підлягає приватизації та передачі в суборенду (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.3 договору визначено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку.
За умовами п. п. 5.1, 6.1 Договору передбачено право та обов`язок орендаря використовувати орендоване майно для рибогосподарських потреб та відповідно до умов цього договору.
Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1 Договору).
У п. 10.1 Договору визначено, що його укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 27.12.2017 до 25.12.2020 включно.
За п.10.9 договору сторони визначили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу.
Згідно п.10.10 договору майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.
Договір підписано представниками сторін та скріплено відтиском печатки відповідачів.
У додатку до договору від 27.12.2017 (Розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна) визначено орендну плату за місяць оренди, який становить 2245,41грн.
Крім того, у додатку до договору від 27.12.2017 міститься акт приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017, згідно якого Балансоутримувач (Ємільчинське управління водного господарства) та Орендодавець (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області) передали, а Орендар (Громадська організація "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське") прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1), реєстровий номер: 01039820.8.АААБГЕ361, що знаходиться за правій притоці річки Радич, Басейн р. Уж за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м, реєстровий номер: 01039820.8.ТШКТВК001, що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, перебувають на балансі Ємільчинського управління водного господарства, належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України (а.с. 38).
Додатковим договором №1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017 №1975 від 27.09.2018 у розділ 1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017 №1975 внесено зміни шляхом заміни балансоутримувача з Ємільчинського управління водного господарства на Олевське міжрайонне управління водного господарства (а.с.39).
В подальшому, 21.09.2020 голова правління Мисливсько-рибальського громадського об`єднання "Сімаківське" звернувся до РВ ФДМ по Рівненській та Житомирській областях про продовження договору оренди №1795, нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 40).
26.01.2021 між тими ж сторонами укладено Додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди від 27.12.2017 №1975, з урахуванням змін від 27.09.2018, щодо продовження строку договору оренди шляхом викладення його у новій редакції (а.с. 43-48).
Так, за Додатковим договором №2 Орендодавець - Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, Балансоутримувач - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять передали, а Орендар - Громадська організація "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п.4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п.6 Умов.
Згідно п.п.4, 4.1 договору об`єкт оренди та склад майна становить гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз- регулятор В8* 1 на правій притоці р. Радич, басейн р. Уж та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м, що знаходяться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району Житомирської області.
Відповідно до п.7.1 Договору цільове призначення майна - для рибогосподарських потреб.
Згідно п. 12 договору строк дії визначено - 2 роки 364 дні.
Договір діє до 24.12.2023 включно (п.12.1 договору).
Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акту повернення з оренди орендованого майна (п.12.1 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено відтиском печатки Орендодавця, Орендаря та Балансмоутримувача.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).
Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст.215 ЦК України).
Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України також визначено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушення хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України.
Передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.
Водночас, згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент укладення договору) не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).
Згідно зі ст.1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Гідротехнічні споруди можуть входити до складу рибницького господарства, тобто єдиного майнового комплексу, до складу якого входять рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди для цілей аквакультури або гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури.
Рибогосподарська технологічна водойма це штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд для цілей аквакультури або гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури.
Водночас, за інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять вищевказані гідроспоруди не відносяться до рибогосподарських технологічних водойм, паспорт рибогосподарської технологічної водойми не виготовлявся.
З огляду на викладене, а також враховуючи обмеження, встановлені ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо можливості надання в оренду лише гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, договір оренди №1795, нерухомого майна, що належить до державної власності укладено з порушенням вимог чинного законодавства.
Регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області не мало повноважень щодо передачі в оренду спірних гідротехнічних споруд без з`ясування обставини створення рибогосподарської технологічної водойми на земельній ділянці водного фонду державної форми власності площею 36,6841 га, що знаходиться на території Сімаківської сільської ради без урахування вартості усієї площі земельної ділянки водного фонду, без прийняття рішення щодо передачі такої земельної ділянки в оренду власником такої земельної ділянки - держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації.
Крім того, слід зазначити, що за інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять орендоване майно є складовою частиною міжгосподарської Яблунецької осушувальної системи.
Чинний на момент укладення оспорюваного договору Закон України "Про оренду державного та комунального майна" у ч.2 ст.4 забороняв надавати в оренду міжгосподарські меліоративні системи, оскільки єдиними їх користувачами могли бути державні водогосподарські організації, а не інші суб`єкти господарювання.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (в редакції чинні на момент укладення додаткового договору №1 від 26.01.2021) не можуть бути об`єктами оренди, зокрема акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій (крім причалів морських та річкових портів, залізничних та автомобільних під`їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв`язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій), водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.
Відповідно до ст.4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Згідно з ст.51 Водного кодексу України ставки, озера та замкнені природні водойми можуть надаватися у користування для рибогосподарських потреб на умовах оренди; водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України.
Слід зазначити, що за ст.58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, що зайняті водосховищами та іншими водними об`єктами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них. Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч.1 ст.59 Земельного кодексу України).
Згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі, виданих до 01.01.2013 року, зареєстровано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ№071195 від 29.11.200:5 на якій знаходиться водний об`єкт на правій притоці р. Радич за межами с. Сімаківка Звягельського району Житомирської області, за кадастровим номером 1821785600:05:000:005 площею 36,6841 га з цільовим призначенням для догляду за водними об`єктами, виданий Ємільчинському управлінню водного господарства.
Відповідач не наділений повноваженнями на надання земельної ділянки водного фонду державної форми власності у користування іншим особам. Взявши на себе вказані вище права та обов`язки за спірним Договором, органи ФДМУ здійснили розпорядження земельною ділянкою під гідроспорудою, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки.
Використання земельної ділянки Басейнового управління річки Прип`ять для рибогосподарських потреб також суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки здійснюється за відсутності визначеної законом підстави.
Як доводить зміст п.а ч.3 ст. 59 Земельного кодексу України державні водогосподарські організації зобов`язані як доглядати за водними об`єктами, розташованими на землях водного фонду наданих у постійне користування, так і вести аквакультуру (рибництво).
З набранням чинності Законом України "Про аквакультуру" 01.07.2013 змінено підхід до процедури надання водних об`єктів в користування на умовах оренди, за яким в оренду надаються водні об`єкти у комплексі із земельною ділянкою під водою та водний простір (ч.4 ст.51 Водного кодексу України).
Відповідно до прийнятих змін, чинне законодавство розрізняє різні процедури та принципи надання водних об`єктів в оренду.
Водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми надаються в користування на умовах оренди відповідно та у порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України, для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Водні об`єкти надаються у користування на земельних торгах (статті 135 - 139 Земельного кодексу України) у комплексі із земельною ділянкою, органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (при цьому віднесення водного об`єкта до загальнодержавного або місцевого не має значення), відповідно до договору оренди, погодженого з територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України.
Частини рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарські технологічні водойми, акваторії (водний простір) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, надаються в користування на умовах оренди відповідно до статті 14 Закону України "Про аквакультуру" для цілей аквакультури. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.
З аналізу вищенаведеного слідує, що оренда гідротехнічний споруд передбачена у разі оренди особою самого водного об`єкта, на якій такі споруди розташовані, а також, крім того, земельної ділянки під водним об`єктом.
Таким чином, відповідачі, не враховувавши передбачену законодавством можливість надання гідротехнічних споруд у користування за наслідками наданням в користування самої водойми та земельної ділянки, а також фактичне використання водойми, на якій ці споруди розташовані, та, як наслідок, заборону надання в користування такої водойми, встановлену ст. 51 Водного кодексу України, уклали спірний договір у порушення вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Вимога про визнання недійсним правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься в п. 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).
За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).
За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).
Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (ч. 2 ст. 216 ЦК України).
Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину:
(1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абз. 2 ч.1 ст. 216 ЦК України);
(2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (ч. 2 ст. 216 цього кодексу).
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. 3 ст. 216 ЦК України).
Оскільки гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1) на правій притоці р. Радич, басейн р. Уж та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м, що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району Житомирської області є об`єктами права державної власності, органом управління якими є Державне агентство водних ресурсів України , останні підлягають поверненню за актом приймання-передачі Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип`ять як балансоутримувачу спірного майна.
Щодо підстав процесуального представництва прокурором інтересів держави в особі Державного агентства водних ресурсів України
Відповідно до усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанови від 26.06.19р. у справі № 587/430/16-ц, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, прокурор має встановити: (а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу, та залежно від установленого - коло відповідачів ( постанови від 28.09.22р. № 483/448/20, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).
Прокурор визначив Державне агентство водних ресурсів України як суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом інтересів держави у відносинах , що виникли між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Громадською організацією "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" з приводу оренди гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1) на правій притоці р. Радич, басейн р. Уж та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м, що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району Житомирської області , і ці об`єкти оренди є об`єктами права державної власності.
Відповідно до п. 1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
За приписами ст. 15 Закону України від 08 липня 2011 року № 3677-VI «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» державний облік, державний моніторинг, державний кадастр водних біоресурсів, а також державний облік та державний реєстр рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони водних біоресурсів, їх раціонального використання та відтворення. Результатом ведення державного обліку рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) є створення відповідного реєстру. Державний реєстр рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вірно доводив прокурор, ставок площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1) на правій притоці р. Радич, басейн р. Уж з розташованою навколо нього гідротехнічною спорудою не є рибогосподарським водним об`єктом, а , навпаки, є частиною Яблунецької осушувальної системи 1972 року введення в експлуатацію. Згідно статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній на дату укладення оспорюваного договору не могли бути об`єктами оренди міжгосподарські меліоративні системи, відповідно, не могли бути такими об`єктами і їх окремі складові ( ставок, гідротехнічна споруда, будинок гідротехніка ).
Таким чином, Державне агентство водних ресурсів України є належним позивачем за позовом прокурора.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VІІ, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Судом встановлено дотримання прокурором вимог статті 23 Закону № 1697-VІІ, щодо звернення до Державного агентства водних ресурсів України.
Як вже посилався суд на позицію Великої Палати Верховного Суду прокурор, у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, має також обрати ефективний спосіб захисту порушеного права чи інтересу, та залежно від установленого - визначити коло відповідачів ( постанови від 28.09.22р. № 483/448/20, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).
Суб`єктний склад відповідачів за позовом прокурора як сторін оспорюваного договору оренди №1975 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017, з наступними змінами та доповненнями є належним.
Щодо підстав процесуального представництва прокурором інтересів держави в особі Басейного управління водних ресурсів річки Прип`ять та Житомирської обласної військової адміністрації , то такі не підтвердилися. Так, відповідно до Положення про Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 13.07.2023 р. № 87 ( https://buvrzt.gov.ua/polozenia.html), БУВР Прип`яті) є бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України. Відповідно , БУВР Прип`яті не є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 23 Закону України "Про прокуратуру " та ст. 53 ГПК України. Щодо Житомирської обласної військової адміністрації. Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Відповідно до ч. 4 ст. 51 ВК України водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площа водного об`єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; тощо. В свою чергу, у ч. 3 ст. 760 ЦК України передбачено , що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. Таким законом є Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Згідно з ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки також регулюються законом. Таким законом є кодекси України Земельний та Водний , а також Закон України "Оренду землі". Підстави вважати, що саме у цих спірних відносинах Житомирська обласна військова адміністрація є компетентним органом, уповноваженим державою ініціювати позов про недійсність договору оренди №1975 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017, з наступними змінами та доповненнями , на думку суду, відсутні.
Відповідно ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З врахуванням наведених процесуальних норм та ст. 86 ГПК України щодо сукупної оцінки всіх належних та допустимих доказів у справі, суд дійшов висновку позов прокурора по суті спору задовольнити та відмовити в частині визначених ним неналежних позивачів у цих спірних відносинах.
Щодо судових витрат
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України задовольнити.
2. Визнати недійсним договір оренди №1975 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Громадською організацією "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" із змінами, внесеними додатковим договором №1 від 27.09.2018, який укладено Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Житомирській області, а також додатковим договором №2 про внесення змін до договору оренди від 27.12.2017 №1795, з урахуванням змін від 27.09.2018, щодо продовження строку договору оренди шляхом викладення його в новій редакції від 26.01.2021, який укладено його правонаступником - Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Рівненській та Житомирській областях з Громадською організацією "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське".
3. Громадській організації "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" (11215, Житомирська область, Звягельський район, с. Сімаківка, вул. 1-го Травня, 14, код ЄДРПОУ 40992816) звільнити гідротехнічні споруди ставка площею при НПГ 30,04 га (гребля довжиною 320 м та шириною 10 м та шлюз-регулятор В8*1) на правій притоці р. Радич, басейн р. Уж та будинок гідротехніка площею 72,0 кв.м, що знаходиться за межами с. Сімаківка Сімаківської сільської ради Новоград-Волинського (Ємільчинського) району Житомирської області та повернути державі в особі Державного агентства водних ресурсів України шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип`ять ( 10001, м.Житомир, вул. Київська, 81, код ЄДРПОУ 01038766).
Видати наказ.
4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирських областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24, код ЄДРПОУ 42956062) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 2684,00грн судового збору.
Видати наказ.
5. Стягнути з Громадської організації "Мисливсько-рибальське громадське об`єднання "Сімаківське" (11215, Житомирська область, Звягельський район, с. Сімаківка, вул. 1-го Травня, 14, код ЄДРПОУ 40992816) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 2684,00грн судового збору.
Видати наказ.
6. У позові прокурора в інтересах держави в особі Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять та Житомирської обласної військової адміністрації відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.11.23
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- прок обл. (простою) код 02909950
3- Звягельській окр. прок. на ел. пошту: nvmpzpost@zhit.gp.gov.ua
4- Держ. агентству водних ресурсів України на ел. пошту:davr@davr.gov.ua
5- Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять на ел. пошту: buvrp@buvrzt.gov.ua
6-Житомирській ОВА на ел. пошту: ztadm@apoda.zht.gov.ua
7- РВ ФДМУ по Рівн. і Житом. областях на ел. пошту: rivne@spfu.gov.ua
8- ГО "Мисливсько-рибальське об`єдн. "Сімаківське" (рек. з повідомл) код 40992816 + на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2023 |
Оприлюднено | 24.11.2023 |
Номер документу | 115125318 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Машевська О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні