Рішення

від 21.11.2023 по справі 907/825/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/825/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/825/23

за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНСУМ», м. Мукачево

про стягнення суми 9 900,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 9 900,00 грн. за Договором № КБР -142/10/21-Н від 01.10.2021 року про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/825/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.09.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 01.09.2023 була надіслана відповідачу 01.09.2023 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке повернуто до суду 19.09.2023 р., з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» є організацією колективного управління, зареєстрованою в Міністерстві економіки України і внесеною до Реєстру організацій колективного управління.

Спілка (ГС "УЛАСП") е акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.

01.10.2021 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі «Позивач»), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Громадською спілкою «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНСУМ" (далі -«Відповідач») було укладено Договір № КБР- 142/10/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору узгоджено, що Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1 Договору).

Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 3.3 Договору за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації «Українська ліга авторських та суміжних прав»).

Відповідно до п. 3.5 Договору механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови повної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови повної оплати означають: оплату за весь строк у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Згідно з п. 3.6 Договору отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховуються ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.

Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (п. 2.3. Додатку №3 до Договору.)

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацію до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.

Положеннями п. 2.1. Договору визначені критерії, за якими відбиралися контрагенти, у яких Користувач отримує дозвіл щодо публічного виконання у сфері авторського права та в сфері суміжних прав: наявність репрезентативності та/або наявність акредитації, за результатами чого контрагентами Користувача було обрано для публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань Суміжна організація (Позивач у даній справі), яка за умовами Договору є акредитованою організацією в сфері розширеного колективного управління даними майновими правами.

За умовами п. 5.2 Договору, в разі втрати Суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між Суміжною організацією та іншими сторонами договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням ПО УЛАСП. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в ПО УЛАСП мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.

Судом встановлено також, що як Додаток №1 до Договору між Користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП і Суміжною організацією був укладений Договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.10.2021 р.

Положеннями п. 5.3. означеного Додатку №1 до Договору визначено, що у разі втрати Суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління Суміжна організація має право на власний вибір здійснити одну з наступних дій:

- залишаючись стороною як цією ліцензійної угоди, так і Основного договору укласти договори із правовласниками таким чином, щоб Користувач зміг отримати дозвіл на користування правами таких правовласників (в тому числі з правовласниками, які вилучили права у нової акредитованої організації в сфері суміжних прав, якщо така буде існувати);

- передати свої права як за цією ліцензійною угодою, так і Основним договором іншій новій акредитованій організації колективного управління у сфері публічних прав щодо публічного виконання.

За твердженням позивача, відповідачем припинив сплачувати згідно з умовами Договору, у зв`язку з чим у нього утворився борг за перший рік дії договору (з жовтня 2021 по вересень 2022 року) в сумі 6 600,00 грн та другий рік дії договору (з жовтня 2022 по вересень 2023 року включно) в сумі 13 200,00 грн, а всього на суму 19 800,00 грн, 50% яких, тобто 9 900,00 грн належить до сплати на користь позивача.

Наведене послугувало підставою для звернення Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ з позовом до суду про стягнення суми 9 900,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Згідно з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз укладеного між сторонами ліцензійного договору та додатків до нього дає підстави для висновку, що відповідач як Користувач не має права в односторонньому порядку відмовитись від виконання взятого на себе зобов`язання з виплати винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського та суміжних прав, а відтак користувач має виконати таке зобов`язання у спосіб та строки, узгоджені у відповідному договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах, зокрема, в сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.

Саме сфера публічного виконання фонограм і зафіксованих у них виконань і була об`єктом авторського та суміжного права, за користування якою Користувач здійснював сплату роялті на користь Суміжної організації, яка на час укладення Договору була акредитована у даній сфері розширеного колективного управління.

Так, як було встановлено вище, Суміжна організація за умовами Договору є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" строком на три роки, тобто до 30.05.2022.

У зв`язку з наведеним, втрата Суміжною організацією прав акредитованої організації колективного управління, спричиняє і втрату права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об`єктів, в даному випадку, суміжних прав та, з урахуванням встановлених судом обставин, позаяк Суміжна організація з 30.05.2022 не має відповідної акредитації, то вона з цього числа й не має права на звернення із позовом до користувача (Товариства) на підставі умов Договору за стягненням заборгованості по сплаті роялті за використання об`єктів суміжних прав.

Означені обставини встановлені та відповідна правова позиція значиться, зокрема, й в постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/9688/22, встановлені в якій обставини щодо Суміжної організації є преюдиційними для суду в даній справі відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що за умовами Ліцензійної угоди від 01.10.2021 (Додаток №1 до Договору) сторонами визначено можливі наслідки втрати Суміжною організацією акредитації в сфері колективного управління, в тому числі розширеного, за якими позивач управнений або укласти окремі Договори з правовласниками відповідних суміжних прав з метою забезпечення Користувача можливістю отримати дозвіл на користування майновими правами таких правовласників, або передати свої права за Договором та Ліцензійною угодою іншій акредитованій організації.

В даному випадку, позивачем не надано суду жодних доказів укладення Суміжною організацією окремих Договорів з правовласниками, з яких би вбачалася можливість надання дозволу Користувачу на користування правами таких правовласників, а втрата Суміжною організацією з 30.05.2022 статусу акредитованої організації розширеного колективного управління в сфері публічного виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, з огляду на те, що в даній сфері нормативно визначено лише можливість розширеного колективного управління (ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"), позбавляє Суміжну організацію права надавати дозвіл на використання об`єктів авторського та суміжних прав та, відповідно, й отримувати винагороду (роялті) за надання такого дозволу.

В той же час, суд зважає, що з 01.12.2022 набув чинності Закон України «Про авторське право і суміжні права» №2811-ІХ пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень якого розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» доповнено пунктом 3-4, абзацом 5 якого визначено, що з моменту набрання чинності цим пунктом та протягом 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, організація колективного управління, яка відповідно до пункту 3-2 цього розділу здійснює добровільне колективне управління майновими правами на використання відповідного музичного твору (з текстом або без тексту), уповноважується на збір справедливої винагороди, передбаченої підпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п`ятої статті 12 цього Закону за використання користувачами таким самим способом (публічне виконання або публічне сповіщення) зафіксованих виконань, фонограм і (або) відеограм, при створенні яких використано такий музичний твір.

При цьому тариф для сплати користувачем справедливої винагороди відповідно до цього підпункту 3 становить 50 відсотків від розміру винагороди, яку користувач сплачує організації колективного управління за той самий спосіб використання такого музичного твору за той самий період використання.

Організація колективного управління, яка зібрала справедливу винагороду відповідно до цього підпункту 3, здійснює її розподіл та виплату правовласникам або організаціям колективного управління, які представляють відповідних правовласників, з урахуванням положень статті 21 цього Закону. Користувач, який сплатив винагороду за використання музичного твору відповідним способом та справедливу винагороду за такий самий спосіб використання виконання, фонограми і (або) відеограми, передбачену підпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п`ятої статті 12 цього Закону, відповідній організації колективного управління в порядку визначеному цим підпунктом 3, не матиме зобов`язань перед будь-якими правовласниками про сплату винагороди за таке використання твору, виконання, фонограми і (або) відеограми за відповідний період використання.

Пунктом 3-2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначено, що організації колективного управління, внесені до Реєстру організацій колективного управління, мають право тимчасово здійснювати добровільне колективне управління на підставі наданих їм правовласниками майнових прав у сфері розширеного колективного управління, передбаченій підпунктами 1 і (або) 2 абзацу третього частини п`ятої статті 12 цього Закону, шляхом укладання договору з користувачами на умовах тарифу, що визначається організацією колективного управління для таких договорів без застосування порядку встановлення тарифів, передбаченого статтею 20 цього Закону, щодо творів, включених до каталогу цієї організації колективного управління, але не довше ніж 60 днів з дня публікації на офіційному веб-сайті Установи оголошення Установи про встановлення тарифу у відповідній із зазначених сфер за результатами узгодження шляхом переговорів або визначеного судом.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, з 01.12.2022 року позивач у справі, як Суміжна організація, включена до реєстру організацій колективного управління, на підставі наданих їй правовласниками майнових прав у сфері розширеного колективного управління управнена на збір справедливої винагороди в розмірі 50% від тієї, яку Користувач сплачує організації колективного управління за той самий спосіб використання такого музичного твору за той самий період використання, тобто з урахуванням умов Договору та беручи до уваги подані позивачем розрахунки, підтверджується розмір належних до сплати Користувачем на користь Суміжної організації роялті в сумі 6 600,00 грн в тому числі:

- за період з квітня 2022 року (початок виникнення заборгованості зі сплати роялті) по травень 2022 року включно (строк дії акредитації Суміжної організації в сфері розширеного колективного управління) 1 100,00 грн

- за період з грудня 2022 (відповідно до положень п. 3-4 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав») по вересень 2023 року (термін дії продовженого на 2 рік Договору) 2 750,00грн.

З огляду на наведене позовна вимоги Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ про стягнення суми 9 900,00 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 3850,00 грн.

Вказаний висновок суду ґрунтується на підставі наявних в матеріалах справи доказів та беручи до уваги ненадання позивачем доказів виконання ним п. 5.3. Ліцензійної угоди (Додаток №1 до Договору) щодо укладення з правовласниками Договорів з метою забезпечення Відповідача можливістю використовувати об`єкти авторських та суміжних прав, зокрема, щодо публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань та, відповідно, й відсутність права отримання винагороди від Користувача за таке використання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНСУМ», м. Мукачево про стягнення суми 9 900,00 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 3 850,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 043,77 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНСУМ" (89600, Закарпатська обл., місто Мукачево, вулиця Ужгородська, будинок 1А, ЄДРПОУ 42041767) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) суму 3 850,00 грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) заборгованості, а також суму 1 043,77 грн. (тисячу сорок три гривні 77 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.11.2023

Суддя О.Ф. Ремецькі