Рішення

від 23.11.2023 по справі 910/14773/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2023Справа № 910/14773/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен"

про стягнення 784 377,54 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (далі - відповідач) про стягнення 784 377,54 грн. попередньої оплати.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що відповідач, всупереч взятим на себе за укладеним 03.05.2023 року між сторонами договором № СТ281\23\535 зобов`язанням не здійснив поставку оплаченого позивачем товару в установлений строк, у зв`язку з чим виникли підстави для повернення попередньої оплати у вищевказаному розмірі.

Ухвалою від 25.09.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14773/23 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 25.09.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/14773/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, вищенаведене відправлення з трек-номером 0105495227282 було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення відповідачу з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (продавець) було укладено договір № СТ281\23\535 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов`язався передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця металопродукцію (далі - товар), а позивач, у свою чергу, - оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками зазначених суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається у рахунках-фактурах постачальника або в інших додатках до Договору та/або у видаткових накладних постачальника. Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунка-фактури означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках-фактурах постачальника та/або у видаткових накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив.

За умовами пункту 3.1 цієї угоди ціна за одиницю товару та загальна вартість партії, умови та строк оплати зазначаються на кожну окрему партію товару в специфікаціях до Договору, погоджуються сторонами та визначаються в окремих специфікаціях, рахунках та інших супровідних документах на кожну партію товару і є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що оплата вартості товару здійснюється шляхом оплати 50 % попередньої оплати, та залишок грошового зобов`язання по факту поставки товару покупцю до його відвантаження або на інших умовах згідно специфікації і підписання сторонами видаткової накладної та/або інших супровідних документів.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" виставило позивачу рахунки-фактури від 03.05.2023 року № СТ-0002821 на суму 1 311 446,33 грн., від 12.05.2023 року № СТ-0002879 на суму 227 655,55 грн. та від 16.05.2023 року № СТ-0002892 на суму 14 826,60 грн. на попередню оплату погодженого між сторонами товару.

З урахуванням наведених рахунків, а також на виконання умов пункту 3.4 укладеної між наведеними контрагентами угоди, позивач згідно з платіжними інструкціями від 09.05.2023 року 1192 на суму 655 723,16 грн. (що становить 50 % вартості товару, вказаного в рахунку-фактурі від 03.05.2023 року № СТ-0002821), від 16.05.2023 року № 142 на суму 113 827,78 грн. (що становить 50 % вартості товару, вказаного в рахунку-фактурі від 12.05.2023 року № СТ-0002879) та від 16.05.2023 року № 145 на суму 14 826,60 грн. (що становить 100 % вартості товару, вказаного в рахунку-фактурі від 16.05.2023 року № СТ-0002892) перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" попередню оплату в загальному розмірі 784 377,54 грн.

Відповідно до пункту 4.2 Договору строк поставки - протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання постачальником 50 % попередньої оплати.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що датою поставки (передачі) товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній на відпуск товару (кожної окремої партії товару).

Проте, судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідач не поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" погоджений між ними товар на суму, зокрема, 784 377,54 грн., у встановлений строк.

Листами від 26.05.2023 року № 45-05/23 позивач звернувся до відповідача з проханням про надання інформації щодо дати поставки погодженого сторонами товару.

Гарантійним листом від 28.05.2023 року № ЛСТ525/23/193 відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" про початок проведення внутрішньої перевірки та інвентаризації складу щодо відвантаженого та залишкового товару, а також гарантувало покупцю здійснення заміни та допоставки товару до 02.06.2023 року включно.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, у тому числі, до 02.06.2023 року включно, листом від 07.06.2023 року № 052-06/23 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" з вимогою про сплату нарахованих покупцем штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару.

У відповідь на означену вимогу відповідач направив на адресу позивача лист від 14.06.2023 року № ВП525/23/199, в якому просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" надати йому час для отримання відповіді та повернення грошових коштів від постачальника.

Разом із тим, листом від 18.07.2023 року № 076-07/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" (направленим на адресу відповідача 19.07.2023 року згідно з поштовим відправленням № 2601102338353) на підставі статті 612 Цивільного кодексу України повідомило постачальника про втрату інтересу до виконання зобов`язань відповідача з поставки погодженого раніше товару та вимагало негайно повернути попередньо сплачені позивачем грошові кошти у загальному розмірі 784 377,54 грн.

Оскільки означена вимога була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" без задоволення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" вирішило звернулося до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її оплати встановлюються договором.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 року в справі № 909/524/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Суд також звертає увагу на приписи частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, за якими якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення відповідної вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Як було зазначено вище, факт перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів за погоджений у Договорі та вказаний у відповідних рахунках-фактурах товар у загальній сумі 784 377,54 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 09.05.2023 року 1192 на суму 655 723,16 грн., від 16.05.2023 року № 142 на суму 113 827,78 грн. та від 16.05.2023 року № 145 на суму 14 826,60 грн.

При цьому, судом визначено правову природу сплаченої суми коштів саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

Правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором не змінюється і залишається такою до моменту, коли сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.

Про належне виконання позивачем своїх грошових зобов`язань зі здійснення попередньої оплати вищенаведеного товару свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем своїх зобов`язань за Договором.

Проте судом встановлено, що відповідач у передбачений Договором строк не поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" металопродукцію, попередньо сплачені позивачем грошові кошти за непоставлений товар вартістю, зокрема, 784 377,54 грн. покупцю не повернув.

Таким чином, зважаючи на виконання позивачем своїх зобов`язань з перерахування відповідачу попередньої оплати за товар, а також беручи до уваги нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" цього товару на суму 784 377,54 грн., суд, з урахуванням обставин даної справи, дійшов висновку про те, що у позивача відповідно до частин 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати непоставленого товару на вищевказану суму, яким він скористався, направивши відповідачу вимогу від 18.07.2023 року № 076-07/23, а також звернувшись у подальшому до суду з наведеним позовом.

Однак, на час розгляду спору відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження поставки ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" товару на суму 784 377,54 грн. чи доказів повернення позивачеві означеної суми грошових коштів у добровільному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 784 377,54 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, або належні докази поставки ним позивачу погодженого сторонами товару на цю суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" до відповідача про стягнення вказаної суми грошових коштів, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (03189, місто Київ, вулиця Вільямса Академіка, будинок 6-Д, офіс 43; код ЄДРПОУ 43922411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур Буд ЛТД" (36020, місто Полтава, вулиця Небесної Сотні, будинок 4 а; код ЄДРПОУ 43417947) 784 377 (дев`ятсот сімдесят тисяч) грн. 54 коп. попередньої оплати, а також 11 765 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.11.2023 року.

Суддя В.С. Ломака