Рішення

від 23.11.2023 по справі 910/11789/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2023Справа №910/11789/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ"

про стягнення неустойки у загальному розмірі 37 194,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" про стягнення неустойки у загальному розмірі 37 194,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київський метрополітен" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СТКМ" не було виконано свій обов`язок за Договором №09-НХ-23 від 09.01.2023 з поставки товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованого за період з 07.02.2023 по 01.05.2023 штрафу у розмірі 20 287,86 грн, а також штрафу у розмірі 16 906,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 відкрито провадження у справі №910/11789/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 31.07.2023 була надіслана відповідачу 01.08.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 34), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 09.08.2023 із відмітною на довідці відділення поштового від 07.08.2023 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 31.07.2023 є 07.08.2023 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/11789/23 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТКМ" вправі було подати відзив на позов у строк до 22.08.2023 включно.

Окрім того, ухвала суду від 31.07.2023 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" на електронну адресу - stkm1998@gmail.com, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вручена відповідачу 31.07.2023, що підтверджується повідомленням Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на наведені приписи закону, суд приходить до висновку, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" - stkm1998@gmail.com є офіційною електронною адресою позивача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на дату постановлення ухвали суду від 31.07.2023) передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала суду від 31.07.2023 була доставлена на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" - stkm1998@gmail.com 31.07.2023 о 14 год. 06 хв.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТКМ" (постачальник) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (покупець) укладено Договір №09-НХ-23 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у встановлений строк труби сталеві холоднодеформовані, гарячедеформовані, код 44160000-9 "Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби" за ДК 021:2015, у визначено асортименті, якості, кількості, комплектності та за цінами, зазначеними у Технічній специфікації (Додаток №1) до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

За умовами п.п. 3.2, 3.3 Договору ціна цього договору включає вартість товару, вартість усіх супутніх робіт/послуг, пов`язаних із поставкою товару, та інших витрат, необхідних для виконання умов цього договору, та становить 717 664,44 грн, в тому числі ПДВ (20%) 119 610,74 грн.

Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки замовленої партії товару на склад покупця на підставі видаткової накладної (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору постачальник має поставити товар покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Замовлення направляється постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк поставки товару за цим договором - 30 квітня 2023 року.

Поставка замовленої партії товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати направлення постачальнику письмового замовлення від покупця (п. 5.2 Договору).

У пункті 5.3 Договору сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою: вул. Червоноткацька, 1-А, м. Київ, 02100 (Головний матеріальний склад), тел. 238-53-19, 238-53-15.

Відповідно п. 5.8 Договору зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару належної якості (комплектності) у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі затримки поставки товару або поставки товару не в повному обсязі, заявленому покупцем відповідно п. 5.2 Договору, постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін і діє включно до 30.05.2023.

У Технічній специфікації до Договору сторонами було погоджено номенклатуру, асортимент, якість, кількість, комплектність та ціни на товар, які підлягають постачанню за Договором.

24.01.2023 Комунальним підприємством "Київський метрополітен" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" замовлення №1 на поставку труб сталевих загальною вартістю 241 522,20 грн.

11.04.2023 Комунальним підприємством "Київський метрополітен" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" повідомлення про розірвання договору №09-НХ-23 від 09.01.2023.

17.04.2023 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" із претензією про сплату штрафних санкцій у розмірі 37 194,41 грн, нарахованих за не поставку товару.

Листом вих. №127/1 від 18.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТКМ" повідомило Комунальне підприємство "Київський метрополітен", що не отримувало письмового замовлення на поставку товару.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем прострочено виконання свого зобов`язання з поставки товару у визначений Договором строк, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" нарахованого за період з 07.02.2023 по 01.05.2023 штрафу у розмірі 20 287,86 грн, а також штрафу у розмірі 16 906,55 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У пункті 5.3 Договору сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою: вул. Червоноткацька, 1-А, м. Київ, 02100 (Головний матеріальний склад), тел. 238-53-19, 238-53-15.

У пункті 5.1 Договору сторонами погоджено, що постачальник має поставити товар покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Замовлення направляється постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк поставки товару за цим договором - 30 квітня 2023 року.

Поставка замовленої партії товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати направлення постачальнику письмового замовлення від покупця (п. 5.2 Договору).

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, суд приходить до висновку, що з аналізу умов пунктів 1.2, 5.1, 5.2 Договору вбачається, що постачальник повинен був поставляти товар партіями за замовленнями (заявками) покупця протягом 14 календарних днів з дати направлення постачальнику письмового замовлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення (тобто з дати здачі листа із відповідним замовленням до відділення поштового зв`язку).

24.01.2023 Комунальним підприємством "Київський метрополітен" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" замовлення №1 (вих. №17/11-25 від 24.01.2023) на поставку труб сталевих загальною вартістю 241 522,20 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0411638393557, фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 24.01.2023 та копією відповідного конверту, в якому таке замовлення направлялось відповідачу.

Як вбачається із конверту, в якому замовлення №1 направлялось відповідачу, поштове відправлення №0411638393557 не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" та 24.02.2023 було повернуто відділенням поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Наведені обставини також підтверджуються долученою до позовної заяви роздруківкою інформації щодо поштового відправлення №0411638393557 з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в мережі Інтернет.

Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СТКМ" листа позивача із замовленням на поставку товару, у зв`язку з чим останній повернувся Комунальному підприємству "Київський метрополітен" з поміткою у довідці відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" у формі бездіяльності щодо його належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов`язку з поставки товару.

Частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, у відповідності до п. 5.2 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "СТКМ" повинне було поставити Комунальному підприємству "Київський метрополітен" згідно замовлення №1 труби сталеві загальною вартістю 241 522,20 грн до 07.02.2023 включно.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що ним було невірно визначено кінцеву дату виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару (06.02.2023), оскільки ним не враховано приписів статті 253 Цивільного кодексу України, згідно яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, зважаючи, що Комунальним підприємством "Київський метрополітен" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" замовлення №1 24.01.2023 (здано до установи поштового зв`язку), то відповідно 14-денний строк на поставку товару слід обраховувати починаючи з 25.01.2023.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно п. 5.8 Договору зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару належної якості (комплектності) у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.

Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СТКМ" свого зобов`язання з поставки товару за Договором згідно замовлення №1 матеріали справи не містять. Натомість в матеріалах справи наявна відповідь відповідача на претензію (вих. №127/1 від 18.05.2023), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "СТКМ" фактично визнає факт не здійснення постачання товару, посилаючись на неотримання замовлення від позивача.

Щодо таких доводів відповідача, суд відзначає, що сторонами у Договорі було погоджено направлення замовлень на поставку товару у письмовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "СТКМ", як добросовісний суб`єкт господарювання, з метою належного виконання своїх зобов`язань з постачання товарів зобов`язане було забезпечити отримання своїми представниками (працівниками) поштової кореспонденції. При цьому, позивачем здійснювалось направлення даного замовлення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також була вказана в договорі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки у відповідності до умов 5.1, 5.2 Договору відповідач повинен був поставити товар позивачу до 07.02.2023 включно, однак такий товар не був поставлений у встановлений Договором строк, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "СТКМ" є таким, що з 08.02.2023 прострочило виконання своїх зобов`язань з постачання товару за Договором.

Відповідач не навів обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі затримки поставки товару або поставки товару не в повному обсязі, заявленому покупцем відповідно п. 5.2 Договору, постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Із наведеної умови договору вбачається, що сторонами було погоджено, що за порушення постачальником зобов`язання з постачання товару покупець праві нарахувати пеню (яка обраховується за кожен день прострочення) та штраф (який встановлюється у фіксованому розмірі).

Однак, помилкова кваліфікація сторонами господарської санкції (зазначення у п. 7.2 Договору замість слова пеня, слова штраф) у даному випадку жодним чином не впливає на вирішення спору.

Суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки товару (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Позивач у своєму розрахунку нараховує відповідачу пеню за непоставку товару за період з 07.02.2023 по 01.05.2023, однак суд вважає необґрунтованим заявлений Комунальним підприємством "Київський метрополітен" період прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ", оскільки, по-перше, як зазначалось, позивачем було невірно визначено кінцеву дату строку поставки товару, у зв`язку з чим невірно визначено перший день прострочення відповідача. Так, останнім днем строку виконання відповідачем обов`язку з поставки товару згідно замовлення №1 є 07.02.2023 та відповідно у цю дату прострочення відповідача немає (якби відповідачем було поставлено товар 07.02.2023, то це б вважалось належним виконанням негрошового зобов`язання). Отже, правомірним є нарахування пені починаючи з 08.02.2023.

По-друге, пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі затримки поставки товару більш як на один місяць понад строку, визначеного п. 5.2 договору, покупець має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору (повідомивши про це постачальника письмово) стосовно непоставленого товару без будь-якої компенсації за збитки, які постачальник поніс або може понести через таке розрівняння договору.

Наведене умова договору кореспондується із приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

11.04.2023 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "СТКМ" повідомлення про розірвання договору №09-НХ-23 від 09.01.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 11.04.2023, фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 11.04.2023 та накладною відділення поштового зв`язку №0305613347548.

За інформацією з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в мережі Інтернет дане повідомлення (поштове відправлення із трек-номером 0305613347548) було вручене відповідачу 19.04.2023.

Таким чином, зважаючи, що станом на 11.04.2023 мало місце порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "СТКМ" свого зобов`язання з поставки товару згідно замовлення №1 більш як на один місяць, то Комунальне підприємство "Київський метрополітен" реалізувало передбачене п. 7.3 Договору право на припинення Договору в односторонньому порядку.

Щодо дати, з якої Договір є розірваним, то суд вважає, що такою датою є дата отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору №09-НХ-23 від 09.01.2023 - 19.04.2023, оскільки сторонами не обумовлено права покупця визначати дату, з якої договір вважатиметься розірваним, а також дане питання не врегульоване умовами Договору. Водночас, після отримання повідомлення про розірвання договору поставки у постачальника нівелюється обов`язок із поставки товару (відпадає правова підстава для постачання товару покупцю).

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Відтак, 19.04.2023 обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" з поставки товару згідно замовлення №1 припинився, а відтак є неправомірним нарахування пені за порушення строку поставки товару починаючи з 19.04.2023, оскільки у разі припинення обов`язку не може мати місце його прострочення (порушення).

Попри наведене, припинення зобов`язань сторін за договором не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору. Таким чином, в результаті розірвання договору сторона не звільняється від відповідальності.

Отже, правомірним є нарахування відповідачу пені за порушення ним свого зобов`язання з поставки товару за період з 08.02.2023 по 18.04.2023.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару (241 522,20 грн) за кожен день затримки з урахуванням встановленого судом періоду, протягом якого є правомірним нарахування пені, - з 08.02.2023 по 18.04.2023, суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" пені у розмірі 16 906,55 грн.

В іншій частині пеня у розмірі 3 381,31 грн (20 287,86 грн - 16 906,55 грн) задоволенню не підлягає, так як обрахована невірно.

Крім того, зважаючи на порушення відповідачем строку оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення на підставі п. 7.2 Договору штрафу розмірі 16 906,55 грн (241 522,20 грн х 0,07) за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за спірним договором є правомірною.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" підлягає стягненню пеня у розмірі 16 906,55 грн та штраф у розмірі 16 906,55 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТКМ" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 34; ідентифікаційний код 25391094) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Берестейський (до перейменування - проспект Перемоги), буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) пеню у розмірі 16 906 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шість) грн 55 коп., штраф у розмірі 16 906 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шість) грн 55 коп. та судовий збір у розмірі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 23.11.2023.

Суддя Р.В. Бойко