Рішення

від 07.11.2023 по справі 915/820/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Справа № 915/820/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМІГ", код 1348909 (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 3), пред`явленою до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Белстар Плюс", код 780201001 (194017, Росія, м. Санкт-Петербург, внутрішній територіальний міський округ Свєтлановскоє, вул. Дрезденська, 11, корп. 2, літ. А, приміщення 1-Н, офіс 16), про стягнення 58890,00 доларів США (еквівалент 2153607,30 грн).

За участю представника позивача адвоката Грибоноса В.В.

Рух справи.

26.05.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

31.05.2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

07.06.2023 року ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

07.11.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заяви по суті.

Із змісту позову вбачається, що позивач 28.01.2022 року уклав із відповідачем договір №28/01, згідно якого позивач, як продавець, зобов`язався продати, а відповідач, як покупець, зобов`язався придбати і оплатити товар на умовах укладеного договору.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар.

За умовами договору поставкою товару покупцеві є оформлення митними органами митної декларації на товар.

Відповідач, отримавши товар, оплату не здійснив, в зв`язку із чим позивач вимушений був звернутися до відповідача з вимогою про оплату. Із відповіді, яку надав відповідач, вбачається, що здійснити оплату відповідач не має можливості через проблему у банківській сфері Росії.

Таким чином, позивач просить суд вирішити спір і стягнути з відповідача оплату за поставлений товар у примусовому порядку.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 32304,11 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року, прийнявши відповідний акт - постанову Верховної Ради України Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 19.12.1992 року шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку з указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року Про введення воєнного стану в Україні, за зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та Організації Об`єднаних Націй, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану Акціонерне товариство Укрпошта з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 року щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією Міністерства закордонних справ України (лист №71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справи України з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.

За приписами частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, про час та місце розгляду даної справи суд повідомляв відповідача шляхом опублікування на офіційному веб-сайті судової влади України оголошень про виклик відповідача у порядку, встановленому приписами частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, відомості про судовий розгляд справи та відповідні процесуальні рішення судом своєчасно оприлюднювались в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними.

Таким чином, відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Суд, дослідивши докази, які наявні у справі, встановив наступне.

28.01.2022 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № 28/01.

Предметом договору передбачено, що продавець продає, а покупець купує та оплачує товар згідно з умовами даного договору (п. 1.1).

Під товаром у договорі розуміється білок колагеновий тваринний (яловичий) Геліос-11 виробництва України (п. 1.2).

Кількість і ціна товару, який поставляється, згідно специфікаціям визначається рахунками-фактурами на кожну поставку, які є невід`ємними частинами договору (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 договору ціна товару зазначається у доларах США; ціна визначається згідно з п. 4.1 на підставі умов INCOTERMS-2020.

Відповідно до п. 4.1 договору продавець постачає товар покупцю на умовах СРТ Санкт-Петербург (Росія) у відповідності до INCOTERMS-2020. Умови поставки можуть змінюватися за погодженням сторін.

Згідно п. 2.4 договору ціни, кількість та найменування на кожну партію товару, строк поставки та умови оплати будуть зазначатися продавцем в узгодженому сторонами рахунку фактурі.

Відповідно до п. 2.5 договору загальна сума договору складає 500000 доларів США.

Згідно п. 3.1 договору оплата по даному договору здійснюється покупцем у доларах США на розрахунковий рахунок продавця на умовах: 100% попередньої оплати чи відстрочка платежу, з моменту отримання товару покупцем, згідно рахунківфактур, які виставляються на кожну партію товару.

Датою поставки вважається дата випуску митними органами декларації на товар. Місцем виконання договору є м. Миколаїв, Миколаївської області (Україна) (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 9.2 договору даний договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 року.

На підтвердження факту поставки позивач додав до позову міжнародну товарно-транспортну накладну № 1171269 від 07.02.2022 року, згідно якої продавцем передано товар (білок колагеновий тваринний) перевізнику РЕ Golovinov O.A. у місці виконання договору м. Миколаїв, Миколаївська область (Україна), для перевезення товару покупцю до м. Санкт-Петербург (Росія) автомобільним транспортом. Документом, який додається до міжнародної товарно-транспортної накладної № 1171269 від 07.02.2022 року є інвойс №01/02 від 04.02.2022 року на оплату поставленої партії товару на загальну суму 58890,00 доларів США, з зазначенням найменування товару (білок колагеновий тваринний (яловичий) Геліос-11, код ТНВЕД: 3504009000, виробництва України), кількості (15100 кг) та ціни товару (58890,00 доларів США), а також вантажну митну декларацію №UA504180/2022/000482 від 07.02.2022 року про митне оформлення товару (білок колагеновий тваринний (яловичий) Геліос-11, в кількості 1510 поліпропіленових мішка по 10 кг кожний) та пакувальний лист до інвойсу № 01/02 від 04.02.2022 року з зазначенням найменування та кількості товару (1510 поліпропіленових мішка по 10 кг кожний).

Згідно даних Єдиного державного інформаційного веб-порталу Єдине вікно для міжнародної торгівлі Державної митної служби України датою вивозу товару за кордон України згідно декларації №UA504180/2022/000482 від 07.02.2022 року є 09.02.2022 року.

Позивачем до позову додано копію листа - вимоги про оплату поставленого товару від 21.02.2022 року № 28/1, із змісту якого вбачається, що позивач вимагає від відповідача негайно здійснити оплату поставленого товару у сумі 58890,00 доларів США.

Згідно копії інформаційного листа відповідача вих. 7/07 від 07.07.2022 року, який позивач додав до позову, відповідач повідомив позивача про неможливість оплати, у зв`язку з введеною банками забороною здійснювати платежі та валютні операції на адресу українських компаній та неможливістю їх здійснювати через систему SWIFT по причині припинення роботи системи у Російській федерації.

За ствердженням позивача станом на дату подання позову вимога позивача відповідачем не виконана, грошові кошти за поставлений товар не сплачені, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є грошові кошти, які позивач вправі отримати за поставлений згідно договору товар на суму 58890,00 грн. доларів США.

Згідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною ч. 4 ст. 193 ГК України передбачено, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України за загальним правилом господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання з оплати товару не виконав.

Доказів, що відповідач вжив усіх можливих заходів для належного виконання зобов`язання з оплати товару не надано.

Отже, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем отримано товар, поставлений позивачем на суму 58890,00 доларів США, проте на виконання умов договору відповідач не оплатив позивачу товар на загальну суму 58890,00 доларів США у строк визначений умовами договору.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 58890,00 доларів США є обґрунтованою та доведеною.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Белстар Плюс", код 780201001 (194017, Росія, м. Санкт-Петербург, внутрішній територіальний міський округ Свєтлановскоє, вул. Дрезденська, 11, корп. 2, літ. А, приміщення 1-Н, офіс 16) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМІГ", код 1348909 (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 3) грошові кошти у сумі 58890 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто) доларів США 00 центів, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 32304 (тридцять дві тисячі триста чотири) грн. 11 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2023 року.

Суддя А.П. Алексєєв