Рішення

від 13.11.2023 по справі 922/3349/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2023м. ХарківСправа № 922/3349/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", смт. Есхар, Харківської області про стягнення 79523376,39 грн. за участю представників сторін:

позивача - Будник К.А., дов. № 14-127 від 08.05.2023 року

третьої особи - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", смт. Есхар, Харківської області, в якому просить зобов`язати відповідача повернути позивачеві в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 2403994,730 куб.м. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору. Також у позовній заяві просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 21 серпня 2023 року о 11:40 року; клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

14 серпня 2023 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано заяву (вхідний № 21599) про зміну предмета позову, в якій позивач просить стягнути з відповідача 79523376,39 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу.

18 серпня 2023 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" подано відзив (вхідний №22086) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2023 року прийнято до розгляду заяву (вхідний № 21599 від 14 серпня 2023 року) позивача, в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України та підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою суду від 21 серпня 2023 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 18 вересня 2023 року о 12:30 годин.

23 серпня 2023 року електронною поштою, Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано відповідь (вхідний № 22656) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

05 вересня 2023 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" подано додаткові пояснення (вхідний № 23820), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

15 вересня 2023 року електронною поштою, Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано додаткові пояснення (вхідний № 25041), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 вересня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 25 жовтня 2023 року та підготовче засідання відкладено на 02 жовтня 2023 року о 12:40 годин.

Протокольною ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2023 року о12:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 13 листопада 2023 року о 13 годин.

10 листопада 2023 року через систему "Електронний суд", Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано вступне слово (вхідний № 30773), яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні, у відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними.

Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №867 (Положення № 867) на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивача) було покладено спеціальні обов`язки постачати природний газ виробникам теплової енергії на умовах та у порядку визначених у Положенні №867

Згідно пункту 11 Положення №867 визначено умови щодо належного рівня розрахунків з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та погашення існуючої заборгованості, у разі виконання яких виробник теплової енергії отримував право з 01 листопада 2018 року по 20 травня 2021 року придбавати природний газ у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Окрім цього, пунктом 11 Положення №867 було визначено, що постачання природного газу здійснюється за спеціальними цінами, визначеними у такому Положенні та на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

01 жовтня 2019 року на підставі Положення №867 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (відповідачем) було укладено договір постачання природного газу №3183/1920-ЕЕ-32.

Відповідно до преамбули договору сторони укладали його керуючись Положенням №867.

Згідно пункту 2.1. договору (з урахуванням додаткової угоди № 10) сторони погодили, що природний газ передається, в тому числі у серпні 2020 в обсязі 300 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 3.2. договору постачання газу здійснюється позивачем виключно за умови включення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" до Реєстру споживачів постачальника розміщеного на Інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи ( Реєстр).

Згідно пункту 3.3. договору постачання природного газу здійснюється позивачем виключно за умови дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" вимог пункту 11 Положення №867.

Відповідно до пункту 3.4. договору, якщо Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" порушено умови пункту 11 Положення №867, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" припиняє постачання природного газу шляхом виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" з Реєстру.

Згідно пункту 3.5. договору відповідальність за будь-які наслідки, що виникають в результаті порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" умов пункту 11 Положення №867, покладаються виключно на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".

Відповідно до пункту 6.2. договору відповідач зобов`язався самостійно контролювати використання газу, припиняти використання природного газу в разі порушення строків оплати за договором, а також у інших випадках передбачених договором та законодавством.

Згідно пункту 10.6. договору сторони зафіксували, що договори з усіма додатками і доповненнями, складені за повного розуміння предмета та умов.

Таким чином у договорах сторони погодили механізм, відповідно до якого постачання природного газу здійснюється виключно за умови дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" вимог пункту 11 Положення №867, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" самостійно контролює використання газу та самостійно припиняє використання природного у випадку порушення вимог щодо розрахунків.

Відповідач порушив вимоги пункту 11 Положення №867, у зв`язку з чим у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не було правових підстав постачати Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" природний газ у серпні 2020, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" виник обов`язок самостійно припинити використання природного газу.

27 липня 2020 року позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання у серпні 2020 року.

Відтак, з 01 серпня 2020 року позивач перестав бути постачальником для Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на підставі договору, виключивши споживача з Реєстру.

Пунктом 11 Положення №867 передбачено, що виробник теплової енергії має право з 01 листопада 2018 року по 01 травня 2021 року придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у разі укладення договору постачання природного газу з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та виконання певних умов, зокрема: досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 01 грудня 2018 року до 01 квітня 2019 року - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16 листопада 2018 року до 01 квітня 2019 року та у період з 01 жовтня 2019 року до 01 травня 2021 року - не нижче 60 відсотків); або укладення з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або подання виробником теплової енергії до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" погодженого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01 січня 2021 року щодо всіх договорів з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.

Відтак, згідно пункту 11 Положення №867 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" мало право придбавати газ у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у разі виконання хоча б однієї із зазначених вище умов, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" не виконало наступні умови: відповідно до укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" договору: станом на 23 липня 2020 року рівень розрахунків становив - 23%, а розмір заборгованості становив 155 066 677,75 грн; між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором не укладались та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" не було подано до позивача графіки погашення заборгованості.

Таким чином сукупність викладеного вище свідчить про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" жодної з умов пункту 11 Положення №867, та підтверджує відсутність у позивача правових підстав постачати природний газ Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на підставі договору.

Як вже зазначав суд вище, у серпні 2020 року у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" умов пункту 1 Положення №867, споживання відповідачем природного газу на підставі договору ПСО не здійснювалося.

У свою чергу, згідно пункту 3 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, що затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2493 (Кодекс ТС), якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому позивачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов`язками Реєстр закріплених за ними споживачів.

У разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками.

Зазначені норми Кодексу ГТС наділили оператора газотранспортної системи правом самостійно реєструвати на інформаційній платформі постачальника із спеціальними обов`язками за споживачем, у визначених випадках.

У серпні 2020 оператор газотранспортної системи самостійно зареєстрував постачальника Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" за споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на інформаційній платформі, що підтверджується відомостями з такої платформи.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником на інформаційній платформі постачальник стає відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Загальний зміст положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС свідчить, що подача замовником послуг транспортування обсягів природного газу в газотранспортну систему протягом кожної газової доби повинна дорівнювати сукупності відборів таким замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи протягом цієї газової доби.

Коли сукупна добова подача замовником природного газу в газотранспортну систему менша за сукупний відбір цим замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи виникає негативний небаланс.

Згідно пунктів 4, 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Відповідно до пункту 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника.

Згідно відомостей з інформаційної платформи у серпні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" спожило природний газ загальним обсягом 2 403 994,730 куб. м., що підтверджується листом оператора газотранспортної системи від 04 липня 2023 року.

Таким чином, оскільки позивач не подавав обсягів природного газу для відбору Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", проте у серпні 2020 відповідач відібрав 2 403 994,730 куб.м, природного газу, то наслідком є виникнення негативного небалансу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в розмірі різниці між поданими Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в газотранспортну систему та відібраними відповідачем обсягами природного газу, що підтверджується алокацією оператора газотранспортної системи.

Вказане, в свою чергу, призвело до виникнення у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" обов`язку здійснити плату за такий небаланс.

Матеріали справи свідчать про те, що 23 грудня 2019 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (ТОВ "Оператор ГТС") укладено договір на транспортування природного газу №1907000468.

Відповідно до пунктів 8.4., 9.3., 9.6. договору №1907000468 позивач має сплати ТОВ "Оператор ГТС" вартість добових небалансів на підставі надісланого рахунку, навіть за умови незгоди з вартістю добових небалансів, а також ще до врегулювання розбіжностей у судовому порядку.

Згідно пунктів 9.1., 9.2. договору №1907000468 у разі виникнення у позивача добового небалансу ТОВ "Оператор ГТС" здійснює купівлю/продаж природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в обсягах добового небалансу.

Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року, що викладені у справі № 910/11273/20 добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

В силу вищезазначених положень, в момент отримання природного газу на точці виходу ГТС для врегулювання негативного небалансу, такий газ подається вже як придбаний замовником в ТОВ "Оператор ГТС", а тому Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як власник придбаного таким чином газу, має за нього розрахуватися з ТОВ "Оператор ГТС" навіть за наявності заперечень.

31 серпня 2020 року TOB "Оператор TTC" складено односторонній Акт №08-2020-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 (Акт №08-2020).

У відповідності до змісту Акта №08-2020, ТОВ "Оператор ГТС" на підставі договору № 1907000468 здійснено врегулювання щодобових небалансів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" обсягом 18 237 760,85 куб. м. на загальну суму 3889781,01 грн (із них 2 403 994,730 куб. м. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" у серпні 2020).

18 вересня 2020року позивач здійснено оплату ТОВ "Оператор ГTC" 3889781,01 грн за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 згідно Акта №08-2020, що підтверджується банківською випискою від 18 вересня 2020 року.

Таким чином, сукупність викладеного вище свідчить, що у серпні 2020 року природний газ був відібраний Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" саме з ресурсу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", однак без згоди останнього та не на підставі договору.

Не можуть бути прийняті судом до уваги посилання відповідача на те, що у спірний період Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" не отримувало жодних повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання, оскільки укладаючи договір відповідач був обізнаний, що такий договорів укладається саме на підставі Положення №867, пункт 11 якого передбачає можливість отримання природного газу виключно за умови дотримання належного рівня розрахунків.

Відповідно до пункту 10.6. договору сторони зафіксували, що договір з усіма додатками і доповненнями, складений за повного розуміння предмета та умов.

Згідно пункту 6.2. договору відповідач зобов`язався самостійно контролювати використання газу, припиняти використання природного газу в разі порушення строків оплати за договором.

Викладене свідчить, що у договорі сторони погодили механізм, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" самостійно контролює використання газу та самостійно припиняє використання природного у випадку порушення вимог щодо розрахунків.

Дотримання умов пункту 11 Положення № 867 передбачає здійснення належного рівня розрахунків з позивачем, тобто вимагає здійснення зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" дій щодо перерахування коштів на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відтак, оскільки умови пункту 11 Положення № 867 вимагають здійснення дій саме зі сторони відповідача, то не здійснивши такі дії Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" було обізнано про те, що товариство недотримуєтеся умов пункту 11 Положення № 867, та у нього виник обов`язок самостійно припинити споживання природного газу на підставі договору незалежно від повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання.

При цьому, продовживши відбір природного газу без належного рівня розрахунків, відповідач усвідомлював, що такий відбір газу здійснюється ним вже не на підставі договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" було відомо про недотримання умов пункту 11 Положення № 867 та виникнення обов`язку припинити відбір природного газу, а тому продовживши відбір газу відповідач несе ризики того, що відібраний газ або його вартість можуть бути витребувані, як безпідставно набуті.

Щодо посилання відповідача на те, що у спірний період між сторонами укладались додаткові угоди до договору, зокрема додаткові угоди №13 від 22 липня 2020 року, №14 від 31 липня 2020 року, №15 від 27 серпня 2020 року, і жодна із зазначених додаткових угод не вказує на зміну умов договору, чи будь яких інших повідомлень щодо припинення газопостачання, суд зазначає наступне.

Додаткова угода №13 від 22 липня 2020 року була укладена сторонами на виконання умов пункту 4.2 договору щодо щомісячного підписання додаткової угоди про визначається ціни.

Додаткова угода №14 від 31 липня 2020 року була укладена сторонами на виконання вимог законодавства щодо газопостачання в умовах гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Додаткова угода №15 від 27 серпня 2020 року була укладена сторонами у зв`язку зі зміною обсягів постачання природного газу у вересні 2020 на 0 куб.м.

При цьому, як свідчать матеріали справи, у кожній з наведених вище додаткових угод сторони підтверджували, що інші умови договору залишаються незмінними.

Відтак, зазначеними додатковими угодами сторони підтвердили в тому числі незмінність умов пункту 6.2. договору щодо обов`язку відповідача самостійно контролювати використання газу та припиняти його використання в разі порушення строків оплати.

Більше того, додатковою угодою №14 від 31 липня 2020 року сторони підтвердили обов`язковість умов пунктів 3.3 3.4. договору ПСО щодо постачання позивачем природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" виключно за умови дотримання останнім вимог пункту 11 Положення №867.

Таким чином суд вважає, що укладення додаткових угод не лише не спростовує, а й підтверджує, що, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" порушило умови пункту 11 Положення №867, то згідно пунктів 3.2 3.4. договору у серпні 2020 природний газ на підставі договору ПСО не постачався, а отже є набутим без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статтею 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку, заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Таким чином, відповідач, незважаючи на відсутність у нього будь-яких підстав для відбору газу з газотранспортної системи, безпідставно здійснив відбір в обсязі 2403994,730 куб. м природного газу.

Доказів правомірності підстав відбору природного газу в серпні 2020 року відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що вартість безпідставно набутого майна відповідачем в 2403994,730 куб.м в серпні 2020 року становить 79523376,39 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 79523376,39 грн, або ж доказів, які б підтверджували ту обставин, що газ в обсязі 2403994,730 куб. м у серпні 2020 року ним не споживався.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 939400,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької Дивізії, буд. 16, код ЄДРПОУ 34181461) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 79523376,39 грн вартості безпідставно набутого майна природного газу та 939400,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "22" листопада 2023 р.

СуддяП.В. Хотенець