Рішення

від 15.11.2023 по справі 922/1627/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023м. ХарківСправа № 922/1627/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 10) про застосування наслідків нікчемності правочинів за участю представників:

позивача: Олег Бериндя (дов.);

відповідача: Ігор Черкасов (адвокат)

третьої особи: Тетяна Кустова.

ВСТАНОВИВ:

21.09.2022 АТ "МЕГАБАНК" звернулося до Господарського суд Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА", в якій просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61677709 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №I, II, 1, 2, 8-:31, 1-го поверху №I, II, 1-:-10, 10а, 11, 11а, 12-:19, 2-го пов. №I, II, 1-:-29, 4-го пов. №I, II, 1-:9 в літ. "Е-4", загальною площею 1.562,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61676971 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення №1, 9-:-51 в літ. "Т-1" загальною площею 1.251,7 кв. м, літ. "Я/1-1" загальною площею 15,3 кв. м; літ "Я-1" загальною площею 410,4 кв. м; літ. "Ю/1-1" загальною площею 677,6 кв. м; літ. "Л/1-1" загальною площею 41,7 кв. м; літ. "Ц-1" загальною площею 1.339,0 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61676477 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 840,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61676622 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля "Ж-1" загальною площею 67.899,4 кв. м; нежитлова будівля "И-1" загальною площею 1.185,2 кв. м; нежитлова будівля "К-4" загальною площею 2.128,9 кв. м; нежитлова будівля "АФ-1" загальною площею 33.786,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61676134 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлової будівлі Б/1-1 загальною площею 54,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61676325 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлової будівлі "М-1" загальною площею 182,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61676779 від 18.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХАРКІВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "МЕГАБАНК" на нерухоме майно, а саме: нежитлової будівлі "А-1" загальною площею 1.224,8 кв. м; нежитлової будівлі "Б-1" загальною площею 21.644,3 кв. м; нежитлової будівлі "В-1" загальною площею 11.064 кв. м, яке знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2022 (суддя Бринцев О. В.) прийнято позовну заявудо розгляду та відкрито провадження у справі №922/1627/22. Також цією ухвалою залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

29.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.17343), в якому стверджує, що договори укладені на поточних ринкових умовах, товариство не отримало жодних переваг для їх укладення, договори не містять ознак нікчемності, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків і є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а доводи позивача є необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2023 (суддя Бринцев О.В.) провадження у справі №922/1627/22 зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/12723/22.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області від 09.05.2023 № 128/2023 було призначено повторний автоматизований розподілсправи №922/1627/22 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 для розгляду справи призначено суддю Жельне С.Ч.

15.09.2023 від Акціонерного товариства "Мегабанк" до суду надійшла заява про поновлення провадження у справі (вх.25069).

Ухвалою суду від 18.09.2023 поновлено провадження у справі №922/1627/22; вирішено розгляд справи № 922/1627/22 розпочати спочатку, та здійснювати її за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.10.2023 року о 10:30.

Протокольною ухвалою від 18.10.2023 відкладено підготовче засідання на 08.11.23 о 09:30.

Протокольною ухвалою від 08.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2023 о 14:10.

13.11.2023 від відповідача надійшли пояснення по справі (вх.31024) в яких Відповідач деталізує відповідність умов укладених договорів поточним ринковим умовам з посиланням на грошово-кредитну та фінансову статистику Національного банку України, вказує на неналежний спосіб захисту та відсутність доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 15.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представник третьої особи також просив позовні вимоги задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив в позові відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних».

На підставі рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних» 02.06.2022 виконавчою дирекцією ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ прийнято рішення № 383 «Про запровадження в АТ «МЕГАБАНК» тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким в АТ «МЕГАБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «МЕГАБАНК», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Штогріній Ірині Вікторівні .

В подальшому на підставі рішення Правлінням Національного Банку України від 21.07.2022 № 362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "МЕГАБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "МЕГАБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "МЕГАБАНК" з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "МЕГАБАНК" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ "МЕГАБАНК" № 51-та від 13.06.2022 проводилась перевірка ознак нікчемності правочинів.

Комісією з перевірки правочинів, вчинених (укладених) Банком протягом одного року, та правочинів, вчинених (укладених) Банком з пов`язаними особами та/або в інтересах пов`язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до запровадження тимчасової адміністрації було складено Акт № 10 від 13.06.2022, відповідно до якого укладені АТ "МЕГАБАНК" з ТОВ "ХОФ" правочини, а саме: Кредитний договір № 20-06в/2021 від 18.11.2021р.;

-Договір поруки № 20-06в/2021-П від 18.11.2021р. з ОСОБА_2 ;

-Іпотечний договір № 20-06в/2021-з від 18.11.2021р.;

-Договір застави рухомого майна № 20-06в/2021-з-1 від 18.11.2021р.;

-Договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 18.11.2021р., який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №5811;

-Договір купівлі - продажу частки нежитлових будівель від 18.11.2021р., який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №5812.;

-Договір купівлі - продажу частки нежитлових будівель від 18.11.2021р., який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №5813;

-Договір купівлі - продажу майна від 18.11.2021р.,мають ознаки нікчемності, визначені пп. 3, 6 ч. 3ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За твердженнями позивача, договори укладено банком з ТОВ «ХОФ» на невигідних для банку умовах, що не є ринковими та з порушенням чинного законодавства.

Згідно з умовами кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 6000000,00 доларів США з конвертуванням кредитних коштів в національну валюту на строк з 18.11.2021р. по 17.11.2026р. під 3,8% річних. Тобто кредитні кошти надані на значний період часу (5 років) та безпідставно встановлено відстрочку у поверненні основної суми боргу (термін погашення першого платежу у розмірі 1175000,00 грн. по тілу кредиту встановлено до 31.01.2023 року.), що значно погіршило фінансове становище Банку та призвело до віднесення його до категорії проблемних.

Проаналізувавши наведені правочини та проведені операції позивачем було зроблено висновок, що продаж власного ліквідного нерухомого майна здійснено з явним наданням переваг окремій особі ТОВ «ХОФ», яка створена незадовго до укладення відповідних угод, виключно з метою виведення з банку грошових коштів у натуральній формі та здійснено на шкоду інтересам Банку.

Позивач наполягає, що в результаті укладення договорів фактично відбувалась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу Банку з відстрочкою платежів на рік, що свідчить про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг та здійснення Банком реалізації власних майнових активів з метою отримання сумнівних доходів в довгостроковій перспективі.

На переконання позивача, фактично відчуження майна банку за договором купівлі - продажу, призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок - прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 р. рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК».

Таким чином, позивач стверджує, що зважаючи на нікчемність вчинених правочинів, в силу наведених норм ЦК України, банк вправі вимагати відновлення свого порушеного права шляхом застосування наслідків нікчемності правочинів.

Так, на переконання позивача, вказані правочини, зокрема кредитний договір, договори купівлі-продажу нерухомого майна, договір купівлі-продажу рухомого майна, іпотечний договір є нікчемними, оскільки мають ознаки нікчемності, визначені у ч.3ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема:

- п. 3 ч. 3ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"- банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.

- п. 6 ч. 3ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"- банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

- п 7 ч. 3 ст. 38 Закону - банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

18.07.2022 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про нікчемність правочинів № 467-ТА.

Відтак, виявлення правочинів з ознаками нікчемності стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду з метою захисту порушених прав та інтересів банку, який перебуває в ліквідації, та їх поновлення в судовому порядку та реальним поновленням порушеного права є відновлення права власності на майно, яке вибуло з володіння банку на підставі нікчемних правочинів.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «ХОФ» заперечує проти позовних вимог АТ «Мегабанк» у повному обсязі та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Як стверджує відповідач з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається ознак нікчемності договорів, визначених нормами ч. 3 статті 38 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб».

У своєму відзиві відповідача вказує, що договори купівлі-продажу, кредитний договір та іпотечний договір укладено на поточних ринкових умовах.

Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що придбав у АТ «МЕГАБАНК» рухоме майно за ціною 26258485,20 грн. та нерухоме майно за суму 126949165,02 грн., що є вищою ніж визначена ринкова вартість на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «САБО МАКРО» 26183000,00 грн. (рухоме майно) та 126524700,00 грн. (нерухоме майно), процентна ставка за кредитним договором 3,8% річних, що в є вищою в порівнянні з офіційними даними Національного банку України, іпотечний договір передбачає повне забезпечення виконання основного зобов`язання, предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями та складовими частинами; у разі здійснення будь-яких поліпшень предмету іпотеки (в тому числі реконструкції, перепланування, надбудови чи прибудови до предмету іпотеки), право іпотеки за цим Договором поширюється на все майно, яке утворилось внаслідок здійснення таких поліпшень, в тому числі на об`єкти незавершеного будівництва, незалежно від того, хто є їх власником, на кожному етапі їх будівництва та на новостворене нерухоме майно після завершення будівництва; до складу предмету іпотеки входить майно, приєднане іпотекодавцем до головної речі, що є предметом іпотеки, після передачі її в іпотеку за цим договором; у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцеві на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до цього договору; іпотека, передбачена цим договором, поширюється на предмет іпотеки разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до предмету іпотеки.

Умови кредитних договорів та строків повернення кредитів були погоджені з Банком у відповідності до специфіки господарської діяльності ТОВ «ХОФ». Відповідач стверджує, що мав усі можливості з виконання взятих на себе договірних зобов`язань з погашення кредитів та процентів за ними, так ним була проведена оплата процентів за кредитами з жовтня 2021р. по січень 2022р., проте , повномасштабне вторгнення рф на всю територію України, щоденні бомбові удари та ракетні обстріли Харківської міської територіальної громади та міста Харкова, у тому числі території за адресою: місто Харків, вул. Драгомирівська, 10, не дають можливості ТОВ «ХОФ» проводити діяльність у запланованому напрямку.

За твердженням відповідача позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтувань, не доведено обставин, не зазначено фактів та не надано доказів того, що умови кредитного договору, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ХОФ», передбачають надання відповідачу переваг (пільг), яких саме переваг/пільг, в порівнянні з ким/чим у ТОВ «ХОФ» є переваги/пільги, а також не наведено причинно-наслідкового зв`язку, як укладення кредитного договору могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання грошових зобов`язань перед іншими клієнтами банку.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"таЗаконом України "Про банки і банківську діяльність"установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цими законами також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно достатті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях4,26,27,37,38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах між учасниками ринку фінансових послуг у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших фінансових установ рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

Відповідно до частини другоїстатті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів і документації банку, у тому числі шляхом перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно достатті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, оскільки відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другоїстатті 215 ЦК Українита частини третьоїстатті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків і є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема в постановах від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI уповноваженаособа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів і документації банку, у тому числі шляхом перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За частиною третьою цієї статті правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.

4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк узяв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов`язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Положення цього пункту не застосовуються до майна, переданого: як забезпечення виконання зобов`язань перед Національним банком України; для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;

8) банк уклав правочин з пов`язаною з банком особою або в інтересах пов`язаної з банком особи, або на користь пов`язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв`язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

З огляду на підстави й обґрунтування позовних вимог та самі позовні вимоги, предметом доказування та оцінки у цій справі є наявність передбачених статтею 38 Закону № 4452-VIпідстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві та в акті комісії.

При цьому, з огляду на зміст заявлених вимог про наслідки нікчемності договорів, укладених банком, а не про визнання цих договорів нікчемними, немає значення, що в позовній заяві позивач не посилається на усі обставини та підстави, за якими договори визнано нікчемними створеною комісією, оскільки ці факти входять до фактичної сторони справи, яка підлягає встановленню на підставі поданих сторонами доказів, а їх правова кваліфікація входить до повноважень суду (правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена п постанові від 11 січня 2022 року, у справі№ 910/10784/16).

Для оцінки нікчемності договорів відповідно до пункту 3 та 6 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI слід встановити: чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI поточними ринковими умовами не вважаються:

прийняття меншого забезпечення виконання зобов`язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

придбання в особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

здійснення інвестиції в цінні папери суб`єкта, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

оплата товарів і послуг, наданих особою за цінами, вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

продаж особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі;

нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком особам, які є меншими, ніж звичайні;

нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від осіб, які є більшими, ніж звичайні.

В позовній заяві позивач не вказує яким саме поточним ринковим умовам в розумінні Закону не відповідають умови укладених договорів, які позивач вважає нікчемними.

Зі змісту укладених правочинів судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, який посвідчено 18.11.2021р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №5811 продаж нерухомого майна вчинено за суму (ціну) 7442756, 22 грн (сім мільйонів чотириста сорок дві тисячі сімсот п`ятдесят шість гривень 22 копійки), без ПДВ; договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень, який посвідчено 18.11.2021р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №5812 продаж нерухомого майна вчинено за суму (ціну) 59753204,40 грн. (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот п`ятдесят три тисячі двісті чотири гривні 40 копійок) без ПДВ; договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень, який посвідчено 18.11.2021р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №5813 продаж нерухомого майна вчинено за суму (ціну) 59753204,40 грн. (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот п`ятдесят три тисячі двісті чотири гривні 40 копійок) без ПДВ; договору купівлі-продажу рухомого майна від 18.11.2021 року продаж рухомого майна здійснено за ціною 26258485,20 (двадцять шість мільйонів двісті п`ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень 20 копійок без ПДВ.

Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «САБО МАКРО» визначено ринкову вартість майна щодо нерухоме майно, загальною площею 145309,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10 у розмірі 126524700,00 грн., щодо рухоме майно в кількості 236 одиниць, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10 у розмірі 26183000,00 грн.

ТОВ «ХОФ» придбало у АТ «МЕГАБАНК» рухоме майно за ціною 26258485,20 грн. та нерухоме майно за суму 126949165,02 грн., що відповідає ринковій вартості згідно даних Звіту суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «САБО МАКРО».

Позивачем не надано до суду доказів про наявність можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі.

Відповідно до умов кредитного договору № 20-06в/2021 від 18.11.2021р. банк надає грошові кошти позичальнику в розмірі 6000 000 доларів США (шість мільйонів доларів США 00 центів), на придбання основних засобів, в тому числі, нерухомого майна що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10 (майно на праві власності належало Банку) та інші поточні потреби, строком з 18 листопада 2021 року до 17 листопада 2026 року, зі сплатою 3,8% (три цілих вісім десятих процентів) річних.

Дослідивши офіційну опубліковану Національним банком України грошово-кредитну та фінансову статистику за вересень 2021 року судом встановлено, що процентна ставка за кредитами нефінансових корпорацій в доларах у вересні 2021 року була 3,55% , тобто процентна ставка за кредитним договором № 20-06в/2021 від 18.11.2021р. є вищою.

При цьому, позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтувань, не доведено обставин, не зазначено фактів та не надано доказів того, що умови кредитного договору, укладеного між АТ "МЕГАБАНК" та ТОВ "ХОФ", передбачають надання відповідачу переваг (пільг), яких саме переваг/пільг, в порівнянні з ким/чим у ТОВ "ХОФ" є переваги/пільги, а також не наведено причинно-наслідкового зв`язку, як укладення кредитного договору могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання грошових зобов`язань перед іншими клієнтами банку.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 20-06в/2021 від 18.11.2021р відповідно до якого позивачем надано відповідачу грошові кошти в сумі 6000 000 доларів США (шість мільйонів доларів США 00 центів), відповідачем відповідно до іпотечного договору № 20-06в/2021-з від 18.11.2021р. в іпотеку надано нежитлові приміщення, будівлі, загальною площею 145309,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10 загальною вартістю 126949165,00 грн., та рухоме майно вартістю 26258485,20 грн.

Умовами іпотечного договору № № 20-06в/2021-з від 18.11.2021р. передбачено, що договором забезпечується обтяження будьякого збільшення основного зобов`язання та процентів за ним. Таке збільшення не потребує укладання договору про внесення змін до цього Договору.

Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями та складовими частинами. У разі здійснення будь-яких поліпшень Предмету іпотеки (в тому числі реконструкції, перепланування, надбудови чи прибудови до Предмету іпотеки), право іпотеки за цим Договором поширюється на все майно, яке утворилось внаслідок здійснення таких поліпшень, в тому числі на об`єкти незавершеного будівництва, незалежно від того, хто є їх власником, на кожному етапі їх будівництва та на новостворене нерухоме майно після завершення будівництва. До складу Предмету іпотеки входить майно, приєднане Іпотекодавцем до головної речі, що є Предметом іпотеки, після передачі її в іпотеку за цим Договором.

У разі якщо Іпотекодавцем Предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить Іпотекодавцеві на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються Предметом іпотеки відповідно до цього Договору.

Іпотека, передбачена цим Договором, поширюється на Предмет іпотеки разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до Предмету іпотеки.

За рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи вимоги щодо сплати: - суми боргу за кредитом; - суми процентів; - комісійної винагороди; - неустойки; - іншої заборгованості.

За рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель також має право задовольнити свою вимогу у повному обсязі щодо: - відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов цього Договору; - стягнення неустойки за цим Договором; - відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим оцінювачам та/або експертам, на оформлення права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить залишити Предмет іпотеки у своїй власності), витрати на організацію продажу Предмета іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить здійснити продаж Предмету іпотеки від свого імені), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів, інших витрат у разі їх виникнення тощо; - відшкодування витрат щодо утримання і збереження Предмета іпотеки; - відшкодування витрат щодо страхування Предмета іпотеки.

Умови іпотечного договору№ 20-06в/2021-з від 18.11.2021р. містять всі істотні умови визначені Законом України «Про іпотеку» для такого виду правочину.

Суд констатує, що позивачем не надано до суду доказів того, що з іншими контрагентами/позичальниками банку укладено договори, умовами яких передбачено надання в забезпечення предметів застави вартість яких перевищує суму кредитного зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що викладений в Акті № 10 від 11.07.2022 р. позивачем висновок про те, що існуючи ознаки та обставини вчинення договорів вказують на те, що в результаті їх укладення фактично відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, що свідчить про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг, не підтверджується належними та допустимими доказами, та спростовується попередніми висновками суду щодо ринковість умов укладених правочинів.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає наявність законних та обґрунтованих підстав вважати, що визначені позивачем правочини містять визначені п.3, п. 6, п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VIпідстав вважати їх нікчемними правочинами.

Не знайшло свого підтвердження і твердження позивача, що відчуження майна банку за договорами купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК».

Суд констатує, що Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2022 року по справі № 640/12723/22 визнано протиправним та скасувано Рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних». Постановою Шостого апеляційного адміністративного від 15.03.2023 року по справі № 640/12723/22 Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 р. залишено без змін.

Частина першастатті 236 ЦК Українивизначає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до законодавства за ступенем недійсності всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні), недійсність яких прямо передбачена законом, та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Нікчемний правочин недійсний через пряму вказівку у правовій нормі у момент його вчинення, тому судового рішення про визнання його недійсним не вимагається (quae contra ius fiunt debent utique pro infectis haben - зроблене проти закону повинне вважатися нікчемним). Нікчемний правочин не підлягає виконанню. На нікчемність правочину мають право посилатися і вимагати в судовому порядку застосування наслідків його недійсності будь-які заінтересовані особи.

Нікчемний правочин є недійсним тільки у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини другоїстатті 215 ЦК Україниправочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, тому сторони не вправі вимагати одна від одної його виконання.

Правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін. Бажання сторін про визнання його дійсним до уваги не беруться, оскільки такий правочин суперечить нормам закону. Суд допускає визнання такого правочину дійсним лише у випадках, визначених законом. Наприклад, при недодержанні нотаріальної форми договору за умови його повного або часткового виконання, якщо одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (частина другастатті 220 ЦК України). Наявність можливості визнання дійсним вчиненого правочину не зобов`язує суд виносити таке рішення, оскільки правочин може порушувати інші умови дійсності правочинів або навіть бути неукладеним у зв`язку із недосягненням згоди за всіма істотними умовами.

Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам даного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину.

Нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов`язані з його недійсністю. Відповідно достатті 216 ЦК Українитакими наслідками будуть поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Таким чином, з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається ознак нікчемності вищевказаних договорів, визначених нормами п.6, п.3, п.7 ч.3статті 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб".

Також, в позовній заяві позивач просить суд застосувати наслідки нікчемних правочинів та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "ХОФ" та проведення державної реєстрації набутого права власності за АТ"МЕГАБАНК".

З аналізу нормЗакону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", наведених позивачем вбачається, що Фонд безпосередньо чи шляхом делегування повноважень вживає заходи щодо збереження майна Банку, формує ліквідаційну масу, продає майно.

Тобто, даний позов подано з метою повернення Банку нежитлових приміщень, які в послідуючому складуть ліквідаційну масу та будуть продані. При цьому, позивач заявляє вимогу саме щодо скасування рішення про державну реєстрацію та проведення державної реєстрації за АТ "МЕГАБАНК".

Згідно частини 2статті 215 ЦК Українинедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1статті 216 цього Кодексувизначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За результатами нікчемних правочинів кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права, та є відмінним від заявленого позивачем про застосування наслідків нікчемного правочину, відмінним є і правове регулювання таких спорів.

За вказаних обставин позов про застосування наслідків нікчемного правочину шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає наведеним положенням статті 216 ЦК України, тому задоволенню не підлягає.

Наведена правова позиція висловлена Верховним судом в Постанові від 28.09.2022 року по справі № 911/1232/21.

За приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Устатті 4 ГПК Українипередбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно достатті 55 Конституції України, статей15,16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов довисновку про відсутність обумовлених законом ознак нікчемності правочинів, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно дост. 129 ГПК Українисудові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" листопада 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне