Ухвала

від 22.11.2023 по справі 314/488/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/488/23

Провадження № 2/314/325/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справі № 314/488/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Петро-Михайлівської сільської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2023 ОСОБА_3 через свого представника адвоката Соколову Н.І. звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Ухвалою судувід 20.02.2023справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.10.2023 до участі у розгляді вказаної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено виконавчий комітет Петро-Михайлівської сільської ради, третій особі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подачі пояснень щодо позову або відзиву на позовну заяву, а також на підставі ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України витребувано від виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради, як органу опіки та піклування, письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.11.2023 на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Соколової Н.І. надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:виконавчий комітетПетро-Михайлівськоїсільської ради,про усуненняперешкод увихованні дитиниі спілкуванніз нею,визначення способівучасті батькау вихованнідитини таспілкуванні знею,яку представникпозивача просилаприйняти дорозгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі ''«Дія 97» проти України'' від 21.10.2010).

У п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 звернув увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

При цьому у первісному позові ОСОБА_3 просив визначити йому спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання побачень з сином кожного понеділка, середи та п`ятниці з 15 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин за місцем проживання матері.

В уточненій позовній заяві, яка надійшла на електронну адресу суду 22.11.2023, позивач просить визначити йому спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання побачень з сином кожної першої та останньої п`ятниці місяця з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин.

Таким чином, подана уточнена позовна заява за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, оскільки предмет та підстави первісного позову не змінені, а по суті було зменшено розмір позовних вимог, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду уточнений позов ОСОБА_5 та на виконання вимог ст.ст. 178-180, 278 ЦПК України встановити сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Керуючись ст.ст. 49, 178-180, 182, 197, 258, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Петро-Михайлівської сільської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Відкласти підготовче судове засідання та надати сторонам ухвалу суду разом з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

Призначити підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилин 16.01.2024.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на уточнену позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти уточненого позову.

Зобов`язати відповідача, відповідно до ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, надіслати (надати) його копію та копії доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання останнім відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подачі пояснень щодо уточненого позову або відзиву на уточнену позовну заяву, які повинні відповідати вимогам ч.ч. 3-6 ст. 178, ст. 181 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази, що підтверджують аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти уточненого позову.

Зобов`язати третю особу, відповідно до ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з наданням (надісланням) до суду пояснень або відзиву, надіслати (надати) його копію та копії доданих до нього документів іншим учасникам справи

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://court.gov.ua/fair/sud0805/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Свідунович

22.11.2023