Рішення

від 20.11.2023 по справі 753/18875/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18875/21

провадження № 2-др/753/179/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Цимбал І.К.,

за участю секретаря судових засідань Козін В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача Вербицького В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Ромашка-3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - Вербицький В.В. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача становить 13 000 грн.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, заяву підтримав, просив задовольнити.

Відповідачі в засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва №753/18875/21 від 04.09.2023 позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 178 917 грн. 98 коп. судовий збір та витрати на правничу допомогу, в розмірі 2 800 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Так, рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи те, що на даний час рішення набрало законної сили представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та просив стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати на правову правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» та позивачем був укладений Договір про надання правової допомоги №30/08-22 від 30.08.2022.

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг до договору №30/08-22 від 30.08.2022 надання та детального розрахунку вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги № 30/08-22 від 30.08.2022 на загальну суму 13 000 грн.

Враховуючи те, що рішення суду набрало законної сили, проте питання щодо стягнення витрат на правову допомогу залишається не вирішеним, а також враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Ромашка-3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 на користь ЖБК «Ромашка - 3», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ревуцького, 44, ЄДРПОУ 22868087 витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Головуючий: