Рішення

від 11.09.2023 по справі 755/6491/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6491/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - САВЛУК Т.В.,

при секретарі Бурячек О. В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Старовойтова Д.А.,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» про стягнення боргу за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП»з вимогами: «Присудити до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» на свою користь заборгованість за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №3103-2 від 31 березня 2021 року в розмірі 772 368,50 гривень, з яких: основний боргу 511 960,40 гривень, три процента річних в розмірі 17 125,22 гривень, інфляційне збільшення боргу в розмірі 110 175,88 гривень, та пеню в розмірі 133 107,00 гривень»

19 травня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» про стягнення боргу за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП», правом подати відзив на позов не скористався, заяв (клопотань) з процесуальних питань до суду не подавав.

09 серпня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Старовойтова Дарина Андріївна в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснила, що 31 березня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» укладено Договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги №3103-2, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 390 320,00 гривень, що на момент укладання договору еквівалентно 14 000,00 доларів США (за курсом долара США на момент укладання договору - 27,88 гривень), а Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до 30 березня 2022 року.

Факт передачі коштів підтверджується Актом прийому-передачі грошових коштів до Договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги №31032 від 31 березня 2021 року.

Після спливу узгодженого сторонами строку для виконання зобов`язання, відповідач грошові кошти не повернув, намагання позивача врегулювати спірні питання в досудовому порядку залишились без належного реагування з боку відповідача, що спонукало позивача звернутись з цим позовом до суду про стягнення суми боргу за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 14 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день звернення до суду еквівалентно 511 960,40 гривень, також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача три відсотка річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 17 125,22 гривень, інфляційне збільшення боргу в розмірі 110 175,88 гривень та пеню в розмірі 133 107,00 гривень.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП», в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву на позов та докази на спростування заявлених вимог не скористався.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. ( ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України)

Вислухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ст. 626 Цивільного кодексу України)

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України)

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. (ст.1046 Цивільного кодексу України)

Судом встановлено, що 31 березня 2021 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» (Позичальник)укладено Договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги №3103-2, відповідно до предмета договору, позикодавець передає позичальнику поворотку безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов`язується повернути її у визначений цим договором строк. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується). Позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі 390 320,00 (триста дев`яносто тисяч триста двадцять гривень 00 копійок) гривень, що на момент укладання договору еквівалентно 14 000,00 (чотирнадцять тисяч доларів США 00 цента) доларів США (за курсом долара США на момент укладання договору -27,88 грн./$). А позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. У разі якщо на день повернення позики валютний курс збільшиться, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу.

Відповідно до п. 2 Договору, поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається у національній валюті України. Позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу позикодавцю до 30 березня 2022 року. Позичальник має право повернути фінансову допомогу достроково.

Згідно з п. 3.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами цього договору і діє до 30 березня 2022 року.

31 березня 2021 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» (позичальник) підписано Акт прийому-передачі грошових коштів до договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги № 3103-2 від 31 березня 2021 року, де сторонами зафіксовано, що Позикодавець відповідно до договору передає, а Позичальник приймає грошові кошти в розмірі 390 320 (триста дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок, що на момент укладання договору еквівалентно 14 000(чотирнадцять тисяч) доларів США 00 центам (за курсом долара США на момент укладання договору - 27,88 грн./ $). Цим актом прийому-передачі грошових коштів кожна сторона зі сторони за договором підтверджує, що грошові кошти передані повністю. У сторін немає один до одного претензій. Цей акт прийому-передачі грошових коштів складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику знаходиться у позикодавця і позичальника.

Згідно ч. 2 ст.1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. (ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України)

У постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі №6-50цс16 зроблено висновок, що «договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику».

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Таким чином, поворотна фінансова допомога може бути надана лише на підставі договору, в якому обов`язково має бути зазначено про строк її повернення та про відсутність нарахування процентів або інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, а отже позивачем обов`язково має бути наданий такий договір на підтвердження власних позовних вимог та щодо суті і природи правовідносин, які виникли між сторонами. В іншому ж випадку за умови відсутності укладеного в письмовій формі між сторонами договору, мова може йти лише про безповоротну фінансову допомогу, як те передбачено абзацом першим пп. 14.1.257 Податкового кодексу України, умовами надання якої не передбачено ані самого повернення коштів, ані строку повернення. За правовим характером договір поворотної фінансової допомоги являє собою договір позики (частина перша статті 1046 ЦК України).

В порядку ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16 зазначила, що тлумачення абзацу першого частини першої статті 1046, абзацу першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати, що законодавцем не забороняється стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті. Більше того, цивільним законодавством покладається обов`язок на позичальника повернути те, що він отримав на підставі договору позики.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України, а також частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. (ч.1 ст.1051 Цивільного кодексу України)

Згідно статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що правова природа договору та визначені в договорі істотні умови договору не суперечать принципу добросовісності і його наслідком не є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду відповідача, в той же час неможливість виконання грошового зобов`язання не звільняє від відповідальності боржника, а враховуючи, що предметом укладеного між сторонами договору є саме отримання грошових коштів з метою задоволення власних потреб відповідача, при цьому позивач належним чином виконав договірні зобов`язання в частині передачі грошових коштів, тобто кожна із сторін була вільною в укладенні договору та досягла бажаного при його укладені.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. При цьому суд керується висновками Великої палата Верховного Суду, постанова від 4 липня 2018 року (справа № 761/12665/14-ц). Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 березня 2019 року у справі №752/18552/17.

Судом встановлено, що у встановлений строк відповідач грошові кошти позивачу не повернув, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, в порядку ст.1051 Цивільного кодексу України не заявляв вимог з приводу оспорювання договору позики, тому позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення боргу за цим договором.

З огляду на викладене і враховуючи те, що між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальником не виконані зобов`язання перед позикодавцем, кошти, отримані у позику, в повному обсязі не повернуті, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на його користь запозичених коштів, у розмірі 14 000,00 доларів США., що за офіційним курсом НБУ на день звернення до суду еквівалентно 511 960,40 гривень.

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань. Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За наведених обставин, судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги, в частині своєчасного повернення грошових коштів, на час звернення позивача до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув, в порядку ст. 1051 Цивільного кодексу України, відповідач не заявив вимог з приводу оспорювання договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги, тому позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу, з урахуванням трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, як це передбачено ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за період з 31 березня 2022 року по 11 травня 2023 року, в розмірі 17 125,22 гривень.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Індекс інфляції визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти, тоді як втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Тому у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16 (провадження № 61-23789св18); від 23 жовтня 2019 року у справі № 369/661/15-ц (провадження № 61-31485св18); від 23 вересня 2019 року у справі № 638/4106/16-ц (провадження № 61-26034св18).

За наведених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» інфляційне збільшення боргу за договором позики у розмірі 110 175,88 гривень, оскільки предметом договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті.

За змістом статей 549-551 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Відповідно до п. 4.2 Договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги №3103-2, у випадку несвоєчасного повернення фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 2% від суми, що не була повернута в строк за кожен місяць прострочення.

Враховуючи те, що договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, встановлено відповідальності у вигляді сплати пені за порушення позичальником строків погашення заборгованості у розмірі 2%, позивачем нараховано пеню у розмірі 133 107,00 грн., тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 133 107,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» про стягнення боргу за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, тому суд присуджує до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» на користь ОСОБА_1 , заборгованість за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №3103-2 від 31 березня 2021 року в розмірі 511 960 гривень 40 копійок, три проценти річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 17 125 гривень 22 копійки, пеню в розмір 133 107 гривень 00 копійок, в іншій частині відмовити.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 14 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Горецький і Партнери», укладено Договір про надання правової допомоги №23/1404, відповідно до предмета договору, адвокатське бюро зобов`язується надавати правову (професійну правничу) допомогу клієнту, а саме: проводити в інтересах та від імені клієнта всі необхідні дії, пов`язані із стягненням на його користь заборгованості (грошових коштів) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, укладеними між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП». З метою надання правової допомоги клієнту , адвокатське бюро може вчиняти наступні дії: складає позовну заяву; здійснює розрахунок трьох процентів річних, інфляційного збільшення боргу; готує копії документів, необхідних для подачі позовної заяви; подає позовну заяву; бере участь в судових засіданнях по справі; складає по суті заяви, клопотання, пояснення в рамках провадження у справі; має право отримувати копії ухвал (рішень) суду у справах, в яких клієнт є учасником (стороною); складає апеляційні скарги на рішення та/або ухвали у разі необхідності оскарження в апеляційному порядку; складає відзив на апеляційну скаргу у разі оскарження рішення. За цим договором адвокатське бюро також може представляти інтереси клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, включаючи, але не обмежуючись, в органах судової влади (судах першої, апеляційної інстанції, а також у Верховному Суді), у Вищій раді правосуддя, органах прокуратури, податкових органах, правоохоронних органах, структурних підрозділах Національної поліції України, Міністерстві юстиції України, органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах юстиції, а також у відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-яких форм власності та організаційно - правових форм, а також фізичними особами без будь - яких обмежень, з усіма необхідними для цього правами та обов`язками, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копії документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових в службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб; представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами; складати та підписувати від імені та в інтересах клієнта позовні заяви, апеляційні скарги, касаційні скарги, відзиви, пояснення, клопотання, заяви, скарги, клопотання, інші правові документи, подавати їх у встановленому законом порядку; брати участь в судових засіданнях; посвідчувати копії документів, які додаються до заяв, позовних заяв, клопотань, відзивів, пояснень, заперечень, апеляційних та касаційних скарг; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; користуватися іншими процесуальними правами, наданими стороні Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження»

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, гонорар є формою винагороди адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва інтересів та надання інших видів правової (професійної правничої) допомоги клієнту. Розмір гонорару, який клієнт має сплатити адвокатському бюро за цим договором та порядок його сплати встановлюється в додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною договору. Адвокатське бюро не зобов`язано надавати додаткові угоди для підтвердження своїх повноважень. Сторони погодили, що робота адвоката Адвокатського бюро в неробочий час оплачується в подвійному розмірі (робочий час: понеділок - п`ятниця, з 09 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв.)

14 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Горецький і Партнери», укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №23/1404, відповідно до якого, сторони погодили наступний порядок оплати правової (професійної правничої) допомоги Адвокатського бюро: розмір гонорару, який клієнт має сплатити адвокатському бюро за Договором за надання правової допомоги №23/1404 під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» про стягнення боргу за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» в суді першої інстанції становить 27 000,00 гривень.

05 вересня 2023 року адвокатом Старовойтовою Дариною складено Звіт №1 про виконану Адвокатським бюро роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору про надання правової допомоги №23/1404, відповідно до якого адвокатським бюро виконано роботу: надано клієнту усні консультації по справі, здійснено аналіз наявних документів по справі (1 година); складання позовної заяви про стягнення заборгованості, розрахунок суми боргу (трьох процентів річних та інфляційного збільшення боргу, пені), підготовка та оформлення додатків, подання позовної заяви до Дніпровського районного суду міста Києва ( 7 годин); підготовка та участь адвоката в судовому засіданні 25 липня 2023 року (1 година); підготовка та участь адвоката в судовому засіданні 09 серпня 2023 року (1 година); складання заяви про розподіл і стягнення судових витрат, підготовка додатків, направлення стороні (1 година). Станом на 05 вересня 2023 року Адвокатським бюро витрачено 11 годин на надання правової (професійної правничої) допомоги відповідно до умов Договору. До сплати 27 000,00 гривень.

Згідно Квитанції №4Т5Н-9Е65-9М9Т-Х5ТХ від 06 вересня 2023 року, Квитанції №А497-КНХН-НС15-РМЕ5 від 27 червня 2023 року, Квитанції №51А7-9510-Н32М-ЕН50 від 27 квітня 2023 року, ОСОБА_1 сплачено професійну правничу допомогу за договором №23/1404 від 14 квітня 2023 року, в загальному розмірі 27 000,00 гривень.

Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу згідно Договору про надання правничої допомоги від 14 квітня 2023 року № 23/1404 у сумі 27 000,00 грн., - що є правомірним розподілом витрат з огляду на часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 621,92 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 6, 11, 549-551, 598, 599, 625, 626, 638,1046, 1049, 1051 Цивільного кодексу України статтями 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» про стягнення боргу за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №3103-2 від 31 березня 2021 року в розмірі 511 960 гривень 40 копійок, три проценти річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 17 125 гривень 22 копійки, пеню в розмір 133 107 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 662 192 (шістсот шістдесят дві тисячі сто дев`яносто дві) гривні 62 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 621 гривня 92 копійки та витрати на правничу допомогу в розмірі 27 000 гривень 00 копійок.

Сторони цивільного процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ШАРКС ГРУПП», (ЄДРПОУ 43549059),адреса місця знаходження юридичної особи - м. Київ, проспект Тичини Павла, будинок 1-В, офіс 405.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України).

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

С у д д я