Рішення

від 22.11.2023 по справі 451/1261/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

22 листопада 2023 року

Справа №451/1261/23 Провадження № 2/451/346/23

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Мурин Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1261/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в:

5 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

У позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , її баба. На момент смерті гр. ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 та онуками ОСОБА_5 (позивачем), та ОСОБА_6 (відповідачем). ОСОБА_4 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час свого життя ОСОБА_4 до нотаріуса не зверталася. Спадщиною після смерті ОСОБА_3 є таке майно: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,0941 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2452 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3736 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5155 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради. Право власності на вказані земельні ділянки було набуто померлою на підставі рішення IX сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24 грудня 1999 року. На підставі вказаного рішення було видано Державний акт на право приватної власності на землю, серія IV-ЛВ № 028674 від 29 грудня 1999 року. ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини до Радехівської державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право власності на спадщину на земельні ділянки після смерті матері їй було відмовлено та надано роз`яснення про необхідність встановити факт, що має юридичне значення: а саме факт належності правовстановлюючого документа (Державного акту на право приватної власності на землю) спадкодавцю, який видано на ім`я « ОСОБА_7 », замість правильного « ОСОБА_3 ». Таким чином, просила суд ухвалити рішення, яким: установити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння майном; установити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: установити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини; установити факт, що Державний акт на право приватної власності, на землю, серії ІV-ЛВ № 028674, який виданий 29 грудня 1999 року на підставі рішення IX сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24 грудня 1999 року, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 4843, виданий на ім`я ОСОБА_7 , належить ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на такі земельні ділянки: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,0941 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2452 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3736 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5155 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати у справі просила покласти на позивача (а.с.1-5, 60).

5 вересня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.24).

Ухвалою судді від 23 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.51-52).

У судове засідання позивач не прибула, проте подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи здійснювати без її участі, позов підтримала повністю та просила його задовольнити, щодо ухвалення судом рішення у порядку заочного провадження не заперечує (а.с. 23).

У судове засідання відповідач не прибула, проте подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи здійснювати без її участі, позов визнала повністю та просила його задовольнити (а.с. 40).

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено за відсутності учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Оскільки відповідач, яка належним чином повідомлена про розгляд справи, подала заяву про визнання позову, а дані про отримання нею копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження відсутні, тому згідно з ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечила позивач.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов потрібно задовольнити з таких міркувань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 14 від 10 квітня 1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 10 квітня 1997 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.12).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,2285 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ЛВ № 028674, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 29 грудня 1999 року, № 4843 (а.с.14, 14-зворот).

Відповідно до довідки Радехівської міської ради Львівської області №298 від 8 травня 2023 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті проживала та була зареєстрована на АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлою проживали ОСОБА_8 (зять), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_9 (внук), ОСОБА_10 (внук), ОСОБА_11 (внук), ОСОБА_6 (внука), ОСОБА_12 (внук), ОСОБА_5 (внука), ОСОБА_13 (внук) (а.с.11).

З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №72679888 від 01.06.2023 видно, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1 від 3 січня 2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 3 січня 2004 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.35).

Відповідно до довідки Радехівської міської ради Львівської області №299 від 8 травня 2023 року, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно до дня смерті проживала та була зареєстрована на АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлою проживали ОСОБА_8 (чоловік), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_12 (син), ОСОБА_13 (син) (а.с.11).

З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №72679835 від 01.06.2023 видно, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася (а.с.33).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_14 , про що зроблено відповідний актовий запис № 12 від 20 липня 2020 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим 20 липня 2020 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.16).

Відповідно до довідки Радехівської міської ради Львівської області №264 від 23 жовтня 2023 року, ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно до дня смерті проживав та був зареєстрований на АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлим проживав ОСОБА_13 (син) (а.с.62).

З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74044415 від 21.09.2023 видно, що після смерті ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилася (а.с.38).

ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 23 від 13 червня 2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданим 13 червня 2006 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.17).

Відповідно до довідки Радехівської міської ради Львівської області №264 від 23 жовтня 2023 року, ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно до дня смерті проживав та був зареєстрований на АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлим проживали: ОСОБА_14 (батько), ОСОБА_13 (брат) (а.с.65).

З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74619444 від 06.11.2023 видно, що після смерті ОСОБА_15 спадкова справа не заводилася (а.с.58).

ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1 від 2 січня 2019 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5 , виданим 2 січня 2020 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.20).

Відповідно до довідки Радехівської міської ради Львівської області №265 від 23 жовтня 2023 року, ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно до дня смерті проживав та був зареєстрований один на АДРЕСА_1 (а.с.63).

З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №72679801 від 01.06.2023 видно, що після смерті ОСОБА_16 спадкова справа не заводилася (а.с.59).

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено відповідний актовий запис № 13 від 24 серпня 2020 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , виданим 24 серпня 2020 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.18).

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено відповідний актовий запис № 04 від 29 січня 2019 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , виданим 29 серпня 2019 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.19).

ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що зроблено відповідний актовий запис № 2 від 13 січня 2016 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , виданим 13 січня 2016 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.21).

Родинні відносини спадкодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуються такими доказами: копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_7 від 9 березня 1982 року (а.с.9), копією Свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_8 від 18 лютого 1979 року (а.с.18), копією Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_9 від 15 березня 2005 року (а.с.37).

У видачі свідоцтва про право власності на спадщину на спірні земельні ділянки було відмовлено та надано роз`яснення про необхідність встановити факт, що має юридичне значення: а саме факт належності правовстановлюючого документа (Державного акту на право приватної власності на землю) спадкодавцю, який видано на ім`я « ОСОБА_7 », замість правильного « ОСОБА_3 », що видно з листа Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області від 24 травня 2023 року №177/01-16 (а.с.15).

Інших спадкоємців судом не встановлено.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до ст. 12, 229 ЦПК України такі докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникало відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

На підставі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З огляду на ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР).

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла її дочка ОСОБА_4 , яка проживала з померлою на час її смерті, та вступила в управління та володіння майном.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходять усі права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

За змістом ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, після смерті ОСОБА_4 , спадщину за законом позивач прийняла шляхом постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Радехівської міської ради №594 від 6 листопада 2023 року, оскільки разом з померлою проживала без реєстрації (а.с.64).

Перешкодою в реалізації законних прав та інтересів позивача, є те, що вона позбавлена у позасудовому порядку оформити спадщину на спірні земельні ділянки, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серії IV-ЛВ №028674, зареєстрований 29 грудня 1999 року, тобто, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

На підставі ст. 81, 131 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд робить висновки, що позовні вимоги сторони щодо встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 206, 211, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 280,282, 315, 354 ЦПК України; ст. 524, 525, 526, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1262, 1268, 1269, 1299 ЦК України, ст. 81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Установити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння майном.

Установити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: установити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Установити факт, що Державний акт на право приватної власності, на землю, серії ІV-ЛВ № 028674, який виданий 29 грудня 1999 року на підставі рішення IX сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24 грудня 1999 року, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 4843, виданий на ім`я ОСОБА_7 , належить ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на такі земельні ділянки: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,0941 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2452 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3736 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5155 га, яка розміщена на території Дмитрівської сільської ради, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Радехівського районного суду Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене у нарадчій кімнаті 22 листопада 2023 року