Постанова

від 20.11.2023 по справі 544/2144/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/2144/23 Номер провадження 22-ц/814/4641/23Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: адвоката Гордієнка Ю.П.,

розглянувшив м.Полтавіцивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на нерухоме майно та поділ майна, що є спільною сумісною власністю

за апеляційною скаргою адвоката Гордієнка Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2023 року, прийнятої під головуванням судді Ощинської Ю.О. в м.Пирятині,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на нерухоме майно та поділ майна, що є спільною сумісною власністю. Сума позовних вимог складає 602399,50 грн.

31 серпня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міщенка Ю.О. про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що сторони з 23.01.2009 року по 20.06.2023 року перебували в шлюбі.

Зазначала, що за час спільного проживання сторони придбали майна на загальну суму більше 1 млн.грн. Станом на момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову є достовірні відомості, що відповідач ОСОБА_2 здійснює та буде намагатися здійснити неправомірні дії щодо приховування майна, а також незаконно його реалізувати аби ухилитися від подальшої грошової компенсації позивачу.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міщенка Юрія Олексійовича про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 124, 1994 р.в., дата держреєстрації 26.08.2008 року, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 ;

- трактор МТЗ, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- причеп ГКБ-819 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 ,

Заборонено ОСОБА_2 , вчиняти будь-які дії, щодо розпорядження, передачі в користування іншим особам, наступного спірного майна:

- автомобіль ЗИЛ-ММЗ, модель 554, тип самоскид-С, колір синій, 1973 року випуску, д.н.з НОМЕР_5 ;

- телевізор LG-43 LM 6300;

- бензопила Foresta FA-52LX;

- гребка-сонечко;

- сівалка СЗ;

- плуг;

- диски борона;

- культиватор;

- кара для трактора;

- контейнер;

- барани 3 шт.;

- корів 1 шт.;

- свині 4 шт. по 170 кг кожна;

- свиноматка 2 шт.;

- поросята 11 шт.;

- спальний гарнітур;

- кухонний стіл (дубовий);

- кухонний куточок;

- циркулярка 3-х фазна з фуганком.

Ухвалу оскаржив адвокат Гордієнко Ю.П. в інтересах ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вважає, що судом першої інстанції при частковому задоволенні заяви про забезпечення позову, не враховано те, що ОСОБА_2 є лише власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ та причепа ГКБ-819, які він не мав та не має намір відчужувати, адже вони йому потрібні для пересування, оскільки він є інвалідом І групи.

Інші транспортні засоби на які суд наклав арешт та заборонив вчиняти будь-які дії, щодо розпорядження, передачі в користування іншим особам, ОСОБА_2 не належать і хто їх власник йому не відомо.

Зазначав, що частина рухомого майна, вказаного у заяві, відносно якого районний суд заборонив вчиняти будь-які дії, щодо розпорядження, передачі в користування іншим особам, а саме: гребка «сонечко», сівалка С3, плуг, дискова борона, кара до трактора є власністю сина ОСОБА_2 ОСОБА_3 , інша частина рухомого майна, а саме: культиватор, барани, корова, свині, свиноматки, поросята продане спільно подружжям за час шлюбу та в процесі його розірвання.

Контейнер і корова, на момент постановлення вказаної ухвали знаходиться у заявниці ОСОБА_1 .

У відзиві адвокат Міщенко Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись направильність вирішеннясправи судомпершої інстанції,просить взадоволенні апеляційноїскарги ОСОБА_2 відмовити,а ухвалурайонного судузалишити беззмін.

Апеляційний розглядсправи колегіясуддів вважаєза можливе провестиу відповідностідо ч.2ст.372ЦПК України увідсутність позивача та її представника, які належнимчином повідомлені продату,час імісце судового засідання,що підтверджуєтьсядовідкою про надісланнясудового повідомленняна електронну адресу.Заява представника заявника про відкладення розглядусправи,що надійшла досуду вдень розглядусправи не міститьдоказів поважності відсутності в судовому засіданні

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на нерухоме майно та поділ майна, що є спільною сумісною власністю. Сума позовних вимог складає 602399,50 грн.

Районний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, ухвалу мотивував тим, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку із реальною відсутністю та невідомим місцем знаходження майна, зокрема автомобілів та сільськогосподарської техніки, худоби, не виключається їх пошкодження, розкомплектування, передача в користування іншим особам, знищення.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є рухоме майно, а саме транспортні засоби, сільськогосподарська техніка та інвентар, а також худоба.

Однак, районний суд при вирішенні питання вжиття заходів забезпечення позову, дійшов передчасного висновку, не встановивши дійсну належність даного майна відповідачу та взагалі наявність такого майна у вказаних характеристиках та у заявленій кількості.

Так, суду не надано доказів знаходження рухомого майна саме у ОСОБА_2 , не зазначено індивідуальних ознак такого майна, наприклад, плуг, культиватор, контейнер, кухонний куточок та ін.

Між тим, заявником не вжито заходів щодо звернення до суду з клопотанням про доручення відділу державної виконавчої служби здійснити опис спірного майна на підтвердження його наявності у ОСОБА_2 . Надані суду фотографії даного факту не підтверджують.

При цьому доводами відзиву на апеляційну скаргу не спростовано твердження відповідача про знаходження, зокрема, контейнеру і корови у заявниці ОСОБА_1 та продаж частини майна під час перебування у шлюбі.

Взагалі відсутні будь-які відомості щодо вартості спірного майна, що позбавляє суд можливості визначити співмірність із заявленими позовними вимогами.

Суду також не надано відомостей щодо належності конкретній особі трактора МТЗ, д.н.з. НОМЕР_3 .

Забороняючи ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, щодо розпорядження, передачі в користування іншим особам автомобіля ЗИЛ-ММЗ, д.н.з НОМЕР_5 , районний суд не звернув увагу на надану копію нотаріально посвідченої довіреності від 09.07.2019 року від імені ОСОБА_4 , який уповноважив ОСОБА_3 , а не відповідача ОСОБА_2 користуватися та розпоряджатися вказаним автомобілем (а.с.8).

Отже, власником автомобіля ЗИЛ-ММЗ є особа, яка не є учасником даного спору.

За таких обставин колегія суддів вбачає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження заявленого клопотання щодо забезпечення позову відносно переліченого рухомого майна, а тому ухвала районного суду підлягає скасуванню з постановленням з даного питання нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви щодо забезпечення позову стосовно вказаного рухомого майна.

Разом з тим, матеріали справи містять відомості щодо належності відповідачу автомобіля марки MERCEDES-BENZ та причепу ГКБ-819, то з врахуванням стану здоров`я ОСОБА_2 , якому з 11.04.2023 року визначена перша група інвалідності з потребою постійного часткового стороннього догляду, а також пояснень про необхідність пересуватися на вказаному автомобілі, арешт останнього негативно вплине на права власника.

Колегія суддів вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову в цій частині у вигляді заборони ОСОБА_2 відчуження даного рухомого майна.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з постановленням з даного питання нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Гордієнка Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2023 року скасувати, постановивши з даного питання нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 відчуження :

- автомобілю марки MERCEDES-BENZ, модель 124, 1994 р.в., дата держреєстрації 26.08.2008 року, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 ;

- причепу ГКБ-819 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 .

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову щодо іншого рухомого майна.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.11.2023 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна