Ухвала

від 21.11.2023 по справі 678/331/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 678/331/20

Провадження № 11-сс/4820/465/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянула у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу прокурора Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12020240180000073, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2020, про відмову в задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Височанське Тарутинського району Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини

Слідчим суддеювстановлено,що 10 листопада 2023 року до суду надійшло два клопотання прокурора: клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначив, що 08 квітня 2020 року внаслідок порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода і ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

З 21 жовтня 2021 року ОСОБА_6 почав переховуватися від органу досудового розслідування та всіляким чином уникати зустрічі зі слідчим, ігноруючи будь-які виклики для проведення слідчих дій, на визначені дати 23 і 24 серпня 2022 року не з`являвся, поважних причин неявки не повідомив, телефонні дзвінки ігнорує.

Ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні зазначеного вище клопотання прокурора, оскільки прокурор не довів існування підстав для тримання підозрюваного під вартою.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора та надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вважає, що слідчий суддя істотно порушив вимоги кримінального процесуального законодавства, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.

Слідчий суддя приймаючи рішення виходив із положень статті 183 КПК України та у своїй ухвалі вказав, що ОСОБА_6 є раніше не судимим, і тому законодавець не надає повноважень на застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на те, що він переховується від органу досудового розслідування.

Прокурор вважає, що вказане твердження є помилковим та таким, що не відповідає положенням чинного кримінального процесуального закону, а саме пункту 3 частини 2 статті 183 КПК України.

На думку прокурора, розглядаючи клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя фактично розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу та прийняв рішення про неможливість його застосування.

При цьому суд не врахував, що затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу полягає у короткочасному (до 36 годин) утриманні підозрюваного, обвинуваченого під вартою, щоб забезпечити його можливість постати перед слідчим суддею, судом для вирішення питання про обрання запобіжного заходу. В подальшому, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не позбавлений можливості обрати будь-який інший (у тому числі більш м?який) запобіжний захід.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав доводи поданої апеляційної скарги, наголошував на необхідності затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній систематично ухиляється від викликів та на телефонні дзвінки не реагує. При цьому, вважає, що суд при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не позбавлений можливості обрати інший, більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Згідно зі статтею 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вимогами статті 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В апеляційній скарзі прокурор оскаржує ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020240180000073, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2020, за частиною 1 статті 286 КК України. Вважає, що суд передчасно дійшов висновку про відсутність підстав для затримання підозрюваного та фактично розглянув клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і відтак дійшов висновку про неможливість застосування останнього.

Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, мотивував своє рішення тим, що прокурор не довів наявність підстав для тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, а також інших обставин, передбачених частиною 4 статті 189 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора і дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, вважає подану скаргу необґрунтованою з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Частиною 2 статті 187 КПК України передбачено, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зістаттею 189цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що 08 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12020240180000073 за фактом порушення водієм ОСОБА_6 пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до зустрічного зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля Nissan QASHQAI д.р.н. НОМЕР_1 з передньою частиною автомобіля Mersedes-Benz 312D д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

07 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

29 липня 2022 року постановою слідчого ОСОБА_6 було оголошено в розшук та 19 серпня 2022 року силами оперативних працівників поліції останнього було відшукано у АДРЕСА_2 . У той же день ОСОБА_6 дав зобов`язання з`явитися до слідчого 24.08.2022, однак 23.08.2022 та 24.08.2022 знову не з`явився, поважних причин неявки не повідомив та ігнорував телефонні дзвінки.

У зв`язку з цим прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді такого клопотання.

Відповідно до листа головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10 травня 2023 року, який міститься у матеріалах справи (а/с 9), ОСОБА_6 перетнув державний кордон України 24.08.2022, та інформації чи повертався останній назад на сьогоднішній день немає.

Враховуючи наведене,слідчий суддядійшов висновку,що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення,є кримінальнимпроступком,тоді як ч. 1 ст. 299 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання та особиста порука, з цих підстав підозрюваному ОСОБА_6 не може бути обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що до ОСОБА_6 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання.

Частиною 4 статті 189 КПК України передбачається, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду, чи одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 статті 183 КПК України передбачений перелік випадків, коли до особи може застосовуватися запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, серед яких до особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину.

Натомість, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, що відповідно до вимог статті 12 КК України є кримінальним проступком.

Таким чином, аналіз ухвали слідчого судді показав, що оскаржуване судове рішення повністю відповідає приписам наведених вище норм кримінального процесуального закону, слідчий суддя ретельно перевірив фактичні обставини кримінального провадження та надав їм відповідну правову оцінку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, яке за класифікацією кримінальних правопорушень (стаття 12 КК України) відноситься до кримінальних проступків, то з урахуванням вимог частини 2 статті 183 КПК України, колегія суддів доходить переконання про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

При цьому, положення частини 4 статті 189 КПК України вимагають, щоб прокурор першочергово довів існування підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного чи обвинуваченого під вартою, і після цього доводити перед слідчим суддею, судом інші обставини: 1) про переховування підозрюваного, обвинуваченого від органів досудового розслідування чи суду, або 2) що до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.

Таким чином, при розгляді клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо брати до уваги лише обставини, що доводять переховування особи, і при цьому опускати відсутність законних підстав для навіть ймовірного застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За інших обставин, навіть таке короткочасне затримання особи (до 36 годин), що передбачається статтею 191 КПК України, без наявності на то правових підстав та всупереч встановленої національним законодавством процедури, може стати порушенням пункту с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує, що особу не можна позбавити свободи, крім випадку законного арешту чи затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Зміст статті 5 ЄКПЛ гарантує особі право на свободу і особисту недоторканність як європейський стандарт забезпечення прав людини у кримінальному процесі та включає в себе, серед іншого, право на свободу від свавільного затримання та взяття під варту, та право бути позбавленим свободи тільки «на підставі закону». Коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Таким чином, головною вимогою є те, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення особи свободи, мають бути чітко сформульовані у національному законі, застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати у цьому відношенні нормі «законності». Таким чином, зазначене має дозволити громадянину передбачити певною мірою наслідки, до яких може призвести та чи інші його дія (відповідно до висновку у справі «Барановський проти Польщі» від 28 березня 2000 року).

Тож, на підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає відповідні доводи прокурора недоречними. Слідчий суддя не розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному по суті, а дійшов висновку, що за будь-яких обставин такий запобіжний захід не може бути застосований до ОСОБА_6 , оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального проступку, що навіть за наявності доведеного факту переховування особи від органів слідства чи суду, унеможливлює його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, частиною 1 статті 299 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання та особиста порука.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді ухвалено згідно з чинними нормами кримінального процесуального законодавства, є законним, вмотивованим та обґрунтованим, порушень, які б давали підстави для його скасування, не встановлено; натомість апеляційні доводи прокурора не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час апеляційного розгляду, тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2023 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2