Постанова

від 29.08.2006 по справі 6/266/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/266/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р. 11:29Справа №  6/266/06

м. Миколаїв

    29.08.2006 р. 11 год. 29 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

Миколаїв

за позовомПрокурор Ленінського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєві, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп. 1.

до відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю “Мисливець”, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 74.

про Стягнення за рахунок активів податкового боргу в сумі 7335,86 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Мезінов О.Г., довіреність від 02.03.06. № 139

Від відповідачаДиректор –Татарова Л.В.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Давиденко А.В.

Предмет спору:  про стягнення за рахунок активів податкового боргу в сумі 7335,86 грн.

Станом на день розгляду справи позивачем подано клопотання з доданим уточненим розрахунком позовних вимог, згідно якого заборгованість відповідача складає 2187,36 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечує проти наявності боргу в розмірі 2187,36 грн.

 Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  

встановив:

Відповідач, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа виконкомом Миколаївської міської ради народних депутатів, про що свідчить свідоцтво про держреєстрацію від 07.03.1995 року № 23082041.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

Станом на день розгляду справи, відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 2187,36 грн., з яких :

-          206,29 грн. –заборгованість з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ за період з квітня 2004 року по квітень 2006 року.

-          1416,32 грн. –заборгованість зі сплати штрафних санкцій за платежем: податок на додану вартість.

-          564,75 грн. –заборгованість зі сплати штрафних санкцій

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість виникла у зв'язку з неповною сплатою визначеного до сплати у податкових деклараціях за період з квітня 2004 року по квітень 2006 року зобов'язання з ПДВ в  розмірі 206,29 грн., а також визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 29.03.2006 року №  4011502/0, № 4021502/0, № 4031502/0 податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в загальному розмірі 1416,32 грн., застосованих на підставі п. п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року у зв'язку з  порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання  з податку на додану вартість.

Заборгованість в розмірі 564,75 грн. виникла у зв'язку з  несплатою визначених у податковому повідомленні-рішенні від 30.03.2004 року № 0000362303/0 штрафних санкцій.

Крім того, на підставі п.п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачу направлялись дві податкові вимоги № 1/325 від 28.05.2004 року та № 2/395 від 07.07.2004 року про сплату боргу, які відповідачем отримані, про що свідчать поштові повідомлення.  Проте заборгованість відповідача залишилась непогашеною.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на  наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання,    самостійно   визначене   платником податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.

Оскільки вищезазначені повідомлення-рішення отримані відповідачем (а.с. 28, 120) та не оскаржені ним в адміністративному та судовому порядках, визначені позивачем податкові зобов'язання вважаються узгодженими в розумінні ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції  подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

          Станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 2187,36 грн. відповідачем не сплачений.

          За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливець”, 54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 74,  ЄДРПОУ 23082041  на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп. 1, ЄДРПОУ 34034404, р/р 35214001003073 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013, податковий борг в сумі 2187,36 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко