Рішення

від 21.11.2023 по справі 120/11047/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2023 р. Справа № 120/11047/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу без виклику сторін за позовом фермерського господарства "Міра-Трейд" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Міра-Трейд" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, представник позивача вказує на те, що з метою виконання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкової накладних та у зв`язку з зупиненням її реєстрації, - позивачем було надано всі необхідні та наявні документи.

Головне управління ДПС у Вінницькій області адміністративний позов не визнало. Так, представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено фактичне здійснення господарської операції. Посилається також на те, що позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Державна податкова служба України скористалася своїм правом на подання відзиву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог. Зокрема, акцентує увагу на тому, що платником не надано документального підтвердження щодо посіву, обробітку, збору, перевезення до складу зібраного врожаю та наявності необхідних засобів. Відтак, відсутні підстави зобов`язувати ДПС реєструвати податкові накладні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фермерське господарство "Міра-Трейд" зареєстровано 30.06.2020 року платником податку на додану вартість. Основний вид діяльності КВЕД 01.11 Вирощування зернових та технічних культур.

Між позивачем та приватним підприємством "Фенікс Агро" було укладено договір поставки № 33-153 від 15.12.2021 року, відповідно до якого фермерське господарство "Міра-Трейд" зобов`язується передати приватному підприємству "Фенікс Агро" зерно та насіння із відповідними характеристиками та на умовах, визначених у специфікаціях.

Так, специфікацією № 2 від 23.02.2022 року до договору № 33-153 передбачено поставку товару "пшениця, врожаю 2021 року" у кількості 26 тон на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 171000,96 грн.

Приватним підприємством "Фенікс Агро" 23.02.2022 року було здійснено попередню оплату у розмірі 171000 грн.

На підставі вказаного, позивачем було складено податкову накладну № 1 від 23.02.2022 року.

Разом з тим, відповідачем було отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якої документ прийнято, реєстрація зупинена, з огляду на відсутність таблиці даних платника податків на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяги постачання дорівнюють або перевищують величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяги його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Окрім того, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показник "D"=2,4128%, "Р"=0.

На виконання цих вимог, позивачем подано пояснення та копії наявних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Зокрема, позивачем зазначено, що у зв`язку з війною, покупцем продукція не відвантажується.

Рішенням головного управління ДПС у Вінницькій області № 7339960/43684561 від 15.09.2022 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненадання платником податку копій документів. Зокрема, вказав, що платником податку не надано документального підтвердження щодо посіву, обробітку, збору, перевезення до складу зібраного врожаю. А також вказав, що у платника відсутні основні засоби (крім складу), та відсутні придбані допоміжні послуги діяльності у рослинництві.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Так, за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 03.11.2022 року № 58694/43684561/2, яки скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної на підставі того, що платником податку не надано копії первинних документів щодо постачання/придбавння товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахїунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

Не погоджуючись з вказаними рішення, позивач звернувся за захистом своїх право до суду.

Надаючи юридичну оцінку обставинам справи, суд вказує наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Суд акцентує увагу, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Так, відповідно до матеріалів справи, на підставі специфікації № 2 до договору № 33-153 від 15.12.2021 року ПП "Фенікс-Агро" сплачено суму у розмірі 171000 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням № 2274 від 23.02.2022 року.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні /розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком № 3 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є те, що відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року у Реєстрі.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, що вищезазначена квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як свідчать матеріали справи, а саме оскаржуване рішенням комісії ГУ ДПС № 7339960/43684561 від 15.09.2022 року, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 23.02.2022 року стало ненадання позивачем копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок.

Окремо контролюючим органом зазначено, що платником не надано документального підтвердження щодо посіву, обробітку, збору, перевезення до складу зібраного врожаю. А також зазначено, що відсутні основні засоби (крім складу) та згідно даних ЄРПН відсутні придбані допоміжні послуги у діяльності рослинництва.

Суд наголошує, що податкова накладна складена у зв`язку з отриманням попереднього платежу на договірних підставах, тобто на фінансову операцію, а відтак аналіз переліку документів, що підтверджують реальність здійснення господарської діяльності позивачем за цим договором - виходить за межі аналізу цієї операції. На підтвердження вказаного відповідачем було надано до контролюючого органу платіжне доручення № 2774 від 23.02.2022 року.

Окрім того, позивачем разом з поясненнями було надано договір поставки № 33-153 від 15.12.2021 року, специфікацію № 2 від 23.02.2022 року до цього договору та відомості щодо врожаю та посіву пшениці за 2021 рік, що відображені у статистичній формі № 29-СГ.

Більше того, оскаржуючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у адміністративному порядку, позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження наявності основних засобів, відомостей щодо посіву, обробітку, збору, перевезення урожаю тощо.

Так, матеріали справи містять договір оренди сільськогосподарської техніки від 01.03.2021 року із відповідними актами приймання-передачі, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які орендує фермерське господарство, договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 21 НХ 1705 КГ від 17.05.2021 року та специфікації і платіжні доручення до вказаного договору.

Відтак, суд дійшов до висновку, що платником податків разом з поясненнями щодо зупинення реєстрації податкової накладної подано всі первинні документи, що стосуються і у повному обсязі підтверджують обсяг отриманих позивачем коштів, а контролюючим органом не спростовано вказаних обставини.

Окрім того, зазначаючи документи, які мусить надати позивач для підтвердження господарської операції, контролюючим органом не враховано сутність самої операції та обставин.

Суд зазначає, що про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Натомість, відмова у реєстрації спірної податкової накладної з посиланням на відсутність документів, - не відповідає суті здійснення господарської операції за якою було зареєстровано податкову накладну та суперечить нормам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування спірного рішення головного управління ДПС у Вінницькій області № 7339960/43684561 від 15.09.2022 року про відмову позивачу у реєстрації податкової накладної.

Принагідно суд зазначає, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Суд враховує, що запроваджені ПК України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінюються судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДПС № 58694/43684561/2 від 03.11.2022 року немає, оскільки це рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Окрім того, судом враховано, що у зв`язку з воєнним станом виконання умов договору № 33-153 від 15.12.2021 року було призупинено та покупцем тривалий час не відвантажувався оплачений товар.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.12.2022 року до договору поставки № 33-153 вказаний договір був пролонгований до 31.12.2023 року.

Додатковою угодою № 1 до Специфікації № 2 Договору поставки № 33-153 від 15.11.2021 року, у зв`язку зі збільшенням на ринку ціни на пшеницю, передбачено змінену ціну та, відповідно, обсяг пшениці на загальну вартість 171000 грн.

Суд наголошує, що якщо господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

Отже, якщо постачальником платником ПДВ на дату отримання попередньої оплати за перший товар були визначені податкові зобов`язання з ПДВ, та надалі за домовленістю сторін зобов`язання з поставки такого товару припиняється, а попередня оплата за такий товар зараховується в рахунок оплати другого товару (без повернення коштів на поточний рахунок покупця), то постачальник платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати за перший товар. Такий розрахунок коригування складається на дату оформлення документа, на підставі якого кошти, отримані як попередня оплата за перший товар, будуть зараховані в рахунок оплати вартості другого товару.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вказана податкова накладна має бути зареєстрована з дня її подання, а саме з 15.07.2022 року.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 8 ст. 382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2ст. 14 КАС України).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Також, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.

Крім того, суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості примусового виконання судового рішення, що в таких категоріях справ покладене на органи державної виконавчої служби у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки у поданій заяві будь-яких підстав, що вказують на намір невиконання відповідачем судового рішення, - не наведено.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 8052 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позовна вимога позивача про зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати податкову накладну, зобов`язання є похідною від вимоги про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, відтак, позивачем фактично заявлено одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру.

Натомість, згідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною-особою підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України" на 2023 рік з 01.01.2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2684 грн.

Відтак, за позовні вимоги в задоволеній судовим частині сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2684 грн.

Суд наголошує, що надмірно сплачені позивачем кошти не можуть бути стягнуті з відповідача.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, з головного управління ДПС у Вінницькій області слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства "Міра-Трейд" (вул. Пирогова, буд. 117А, кв. 79, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43684561) до головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150), Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Вінницькій області № 7339960/43684561 від 15.09.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 23.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання податкову накладну фермерського господарства "Міра-Трейд" № 1 від 23.02.2022 року.

Стягнути на користь фермерського господарства "Міра-Трейд" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович