Рішення

від 23.11.2023 по справі 140/28624/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/28624/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нано Маркет» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нано Маркет» (далі ТзОВ «Нано Маркет», позивач) звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2023 №0083520408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статтей 75, 76 Податкового кодексу України (далі ПК України) головним державним інспектором Луцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТзОВ «Нано Маркет`з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) за період вересень та листопад 2022 року ТзОВ «Нано Маркет», за результатом якої складено акт камеральної перевірки від 09.05.2023 №7420/03-20-04-08/43836925.

За результатом проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасності реєстрації ПН в ЄРПН, з врахуванням абзацу 3 пункту 69.1 статті 69 розділу ХХ Перехідних положень ПК України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі Закон №№2260-ІХ) та з врахуванням пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення (далі ППР) від 27.06.2023 №0083520408, яким застосовано штраф у розмірі 41313,47 грн.

Позивач не погоджується з ППР від 27.06.2023 №0083520408, вважає його протиправним, з огляду на наступне.

Так, з розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН в ЄРПН вбачається, що податковий орган застосував штраф у розмірі 10% суми податку на додану вартість (далі ПДВ) за порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, а також штраф у розмірі 40% від суми ПДВ за порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876-ІХ (далі Закон №2876-ІХ) зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН в ЄРПН.

Відповідно до пункту 89 розділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України встановлено, що протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пунктом 90 розділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного ППР (27.06.2023) вже набули чинності зміни, внесені Законом №2876-ІХ, які, зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану за порушення граничних термінів реєстрації ПН.

Відтак, податковим органом неправомірно застосовано розмір штрафу, що був встановлений на день складання ПН, а не на день прийняття ППР від 27.06.2023 №0083520408.

З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУ ДПС у Волинській області позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності винесеного ППР від 27.06.2023 №0083520408. В обґрунтування такої позиції зазначила, що камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН в ЄРПН проведена за період вересень-листопад 2022 року, однак штрафи у розмірах встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України граничних строків реєстрації накладних/розрахунків коригування до ПН в ЄРПН застосовуються із датою складання, починаючи з 16.01.2023.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Також учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.Тому заявлене представником відповідачау відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи в судовому засідання не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України, головним державним інспектором Луцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області Оляніцькою Г.Ф. проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період вересень-листопад 2022 року платника податку ТзОВ «Нано Маркет», за результатом якої складено акт камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до ПН в ЄРПН від 09.05.2023 №7420/03-20-04-08/43836925.

Актом перевірки від 09.05.2023 №7420/03-20-04-08/43836925 встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасності реєстрації ПН в ЄРПН, а саме: ПН №4 від 14.09.2022, яка зареєстрована 03.10.2022, кількість днів затримки складає 3 дні; ПН №47 від 09.09.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 143 дні; ПН №97 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №100 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №108 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №98 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №101 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №106 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №103 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №102 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №104 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №107 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №99 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №110 від 18.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів; ПН №105 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів.

На підставі акту перевірки від 09.05.2023 №7420/03-20-04-08/43836925, ГУ ДІІС у Волинській області винесено ППР від 27.06.2023 №0083520408, яким до ТзОВ «Нано Маркет» застосовано штраф у розмірі 41313,47 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

Згідно статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120.1 статті 1201 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Однак, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Судом у цій справі, на основі дослідження акту перевірки, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на вересень та листопад 2022 року, реєстрація здійснена в жовтні 2022 року та у лютому 2023 року.

Таким чином, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (наявне інше нормативне обґрунтування).

У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

При цьому суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Вносячи Законом № 2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що ТзОВ «Нано Маркет» порушило терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, що не заперечується самим позивачем, зокрема:

ПН №4 від 14.09.2022, яка зареєстрована 03.10.2022, кількість днів затримки складає 3 дні;

ПН №47 від 09.09.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 143 дні;

ПН №97 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №100 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №108 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №98 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №101 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №106 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №103 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №102 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №104 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №107 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №99 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №110 від 18.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів;

ПН №105 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів.

Водночас щодо розміру штрафу, з розрахунком якого не погоджується позивач, суд зазначає наступне.

Законом № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, зокрема підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

«… 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів …»

Тобто, Законом № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України умов.

Так, з розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН в ЄРПН вбачається, що:

по ПН №4 від 14.09.2022, яка зареєстрована 03.10.2022, кількість днів затримки складає 3 дні, застосовано штраф у розмірі 10% (415,52 грн.) від суми ПДВ 4155,17 грн.;

по ПН №47 від 09.09.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 143 дні, застосовано штраф у розмірі 40% (1893,27 грн.) від суми ПДВ 4733,17 грн.;

по ПН №97 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2960,00 грн.) від суми ПДВ 7400,00 грн.;

по ПН №100 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (3300,00 грн.) від суми ПДВ 8250,00 грн.;

по ПН №108 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (3196,67 грн.) від суми ПДВ 7991,67 грн.;

по ПН №98 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2672,67 грн.) від суми ПДВ 6681,67 грн.;

по ПН №101 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2820,00 грн.) від суми ПДВ 7050,00 грн.;

по ПН №106 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2983,33 грн.) від суми ПДВ 7458,33 грн.;

по ПН №103 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2983,33 грн.) від суми ПДВ 7458,33 грн.;

по ПН №102 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (3326,67 грн.) від суми ПДВ 8316,67 грн.;

по ПН №104 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (3196,67 грн.) від суми ПДВ 7991,67 грн.;

по ПН №107 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2586,67 грн.) від суми ПДВ 6466,67 грн.;

по ПН №99 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2850,67 грн.) від суми ПДВ 7126,67 грн.;

по ПН №110 від 18.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (3233,33 грн.) від суми ПДВ 8083,33 грн.;

по ПН №105 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, застосовано штраф у розмірі 40% (2894,67 грн.) від суми ПДВ 7236,67 грн.

Відповідач прийняв ППР від 27.06.2023 №0083520408, яким до товариства застосована штрафна санкція у загальній сумі 41313,47 грн. за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за вересень та листопад 2022 року, застосувавши при цьому штраф в розмірі 10% та 40% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Суд звертає увагу, що 08.02.2023, набув чинності Закон № 2876-ІХ, яким збільшено тривалість граничних строків реєстрації податкових накладних, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкових накладних.

Оскаржуване ППР від 27.06.2023 №0083520408, було винесено після набрання чинності Законом № 2876-ІХ, яким доповнено підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Суд зазначає, що контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а отже відповідач повинен був нарахувати позивачу штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в розмірі 2% та 15% суми податку на додану вартість, а не 10% та 40%, як це зробив відповідач.

Зокрема, по ПН №4 від 14.09.2022, яка зареєстрована 03.10.2022, кількість днів затримки складає 3 дні, має бути застосований штраф у розмірі 2% (83,10 грн.) від суми ПДВ 4155,17 грн.;

по ПН №47 від 09.09.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 143 дні, має бути застосований штраф у розмірі 15% (709,98 грн.) від суми ПДВ 4733,17 грн.;

по ПН №97 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1110,00 грн.) від суми ПДВ 7400,00 грн.;

по ПН №100 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1237,50 грн.) від суми ПДВ 8250,00 грн.;

по ПН №108 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1198,75 грн.) від суми ПДВ 7991,67 грн.;

по ПН №98 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1002,25 грн.) від суми ПДВ 6681,67 грн.;

по ПН №101 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1057,50 грн.) від суми ПДВ 7050,00 грн.;

по ПН №106 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1118,75 грн.) від суми ПДВ 7458,33 грн.;

по ПН №103 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1118,75 грн.) від суми ПДВ 7458,33 грн.;

по ПН №102 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1247,50 грн.) від суми ПДВ 8316,67 грн.;

по ПН №104 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1198,75 грн.) від суми ПДВ 7991,67 грн.;

по ПН №107 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (970,00 грн.) від суми ПДВ 6466,67 грн.;

по ПН №99 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1069,00 грн.) від суми ПДВ 7126,67 грн.;

по ПН №110 від 18.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1212,50 грн.) від суми ПДВ 8083,33 грн.;

по ПН №105 від 16.11.2022, яка зареєстрована 20.02.2023, кількість днів затримки складає 67 днів, має бути застосований штраф у розмірі 15% (1085,50 грн.) від суми ПДВ 7236,67 грн.

Суд зазначає, що відповідачем нараховано позивачу штраф у розмірі 10% та 40% від сум ПДВ вказаних у податкових накладних на загальну суму 41313,47 грн. Однак, як встановлено судом, відповідач зобов`язаний був застосувати штраф у розмірі 2% та 15% від суми ПДВ вказаної у податкових накладних, а саме: 15419,83 грн, що вказує на протиправність дій відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає що прийняте ГУ ДПС у Волинській області ППР від 27.06.2023 №0083520408 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в розмірі 25893,64 грн. (як різниця між нарахованою сумою та сумою яку необхідно було нарахувати).

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач за подання позову сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 05.09.2023 №709.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на суму 25893,64 грн із загальної суми 41313,47 грн (що становить 62,68 %), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1682,33 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 04.09.2023 №Д04/09/23-2, акту приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2023, рахунку-фактури від 05.09.2023 №05/09/23-2 та квитанції до платіжної інструкції від 05.09.2023 №708 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню «Преміум Сервіс» 7 000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг складається з: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 27.06.2023 року №0083520408 (1,5 год) 1 000,00 грн, складання позовної заяви (5 год) 6 000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені у відзиві заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2023 року №0083520408 в частині застосування штрафних санкцій на суму 25893,64 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нано Маркет» судовий збір у розмірі 1682,33 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дві грн. 33 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нано Маркет» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Архітектора Метельницького, 2/4, ідентифікаційний код 43836925)

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679)

Суддя О. О. Андрусенко