ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 листопада 2023 рокуСправа №160/26719/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
16.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» з позовною заявою до Дніпровської митниці, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000167/1, прийняте 28.09.23 Дніпровською митницею.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2684,00грн, або належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 р. отримано позивачем за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.
24.10.2023 р. до суду надійшла заява: заява разом із квитанцією про сплату судового збору у розмірі 2684,00грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
15.11.2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі.
21.11.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» надано до суду відповідь на відзив проти позову, в якій позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення та просить задовольнити позов в повному обсязі.
21.11.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про витребування доказів у справі. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача вказує, що без дослідження бази даних митних оформлень суд не може переконатись, що відповідачем дотримані приписи ч. 7 ст. 60 Митного кодексу України та дотримана послідовність застосування методів визначення митної вартості та посилається на правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.20 у аналогічній справі № 520/7041/19.
Розглянувши заявлене клопотання про витребування додаткових доказів у справі суд зазначає про таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.
У справі "Салов проти України" (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу ("Руїс-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).
У справі "Лазаренко та інші проти України" (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв постанову у справі №917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Статтею 72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього кодексу.
Згідно приписів ч.ч. 3 8 ст. 80 КАСУ про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114 - 117 цього Кодексу.
Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 147 КАСУ у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та витребувати у Дніпровської митниці додаткові докази у справі.
Керуючись ст. ст.9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» про витребування додаткових доказів у справі № 160/26719/23 задовольнити.
Витребувати від Дніпровської митниці відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів запиту:
-«Код товару» - 7308905900;
-«Режим» -40;
-«Дата» - з 27.06.23 до 27.09.23;
-«Контракт» - всі;
-Параметр «100 найдешевших ( за кг)» та « 100 найдорожчих ( за кг)»;
-Параметр «Показати також в валюті» з обранням євро;
-Параметри «Одним рядком», «Кр. Походж.», «Вага нетто з» не застосовувати.
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно дост. 370 КАС України,судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя О.С. Рябчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115139688 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні