Рішення

від 09.11.2023 по справі 300/6239/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. справа № 300/6239/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Савченко Н.В.,

представників позивача Боднара Н.Я., Гаца Р.М.

представника відповідача Смолінського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вітолюкс до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

08.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Вітолюкс (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2023/000225 від 07.08.2023, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000031/2 від 08.08.2023; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2023/000226 від 07.08.2023, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000030/2 від 08.08.2023.

Позовні вимоги мотивує безпідставністю прийнятих рішень, оскільки відповідачем в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість ввезеного транспортного засобу та обраного методу визначення цієї вартості за ціною договору (контракту), відмовлено позивачу у митному оформленні товару і незаконно визначено митну вартість за другорядним методом (резервним), внаслідок чого протиправно прийнято оскаржувані рішення. Так, при здійсненні митного оформлення на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Натомість у оскаржуваному рішенні відповідач не навів законних підстав прийняття чи неприйняття поданих документів, не вказав чому подані документи на підтвердження митної вартості є недостатніми чи недостовірними, не врахував інформації про сплату за товар та не зазначив у чому полягав сумнів до задекларованої митним брокером митної вартості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 77-78).

Відповідач скористався своїм правом подати відзив на адміністративний позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, та зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з врахуванням факту ненадання декларантом документів згідно переліку. При, цьому вказане рішення містило інформацію щодо переліку необхідних документів, за умови надання яких заявлена декларантом митна вартість може бути визнана, а саме: виписки з бухгалтерської документації щодо балансової вартості товару, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зазначив, що при митному оформленні даного транспортного засобу відбулося спрацювання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР), так як митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом. На вимогу митного органу декларантом не надано підтверджуючих документів щодо митної вартості товару, а джерелом інформації для коригування слугувала митна декларація від 17.07.2023. З огляду на викладене митниця вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 84-89).

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого заперечення викладені у відзиві на позовну заяву вважає безпідставними. Зазначив про ненадання відповідачем належних пояснення щодо врахування митної декларації від 17.07.2023 при визначенні товару за резервним методом (а.с. 169-170).

Згідно поданого заперечення відповідач наголосив на правомірності винесених рішень та зазначив про невідповідності придбаного товару умовам зовнішньоекономічного договору та сплачених сум у інвойсах та платіжних доручень про оплату (а.с. 185-187).

30.10.2023 представником позивача надано додаткові пояснення та докази на підтвердження факту поставки та оплати решту товару (а.с. 190-197).

Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.

Судом встановлено, що 08.03.2023 між ТОВ Вітолюкс (покупець) та фірмою AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE NIC. A.S. (постачальник) укладено договір поставки товарів №1, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар - підлогові покриття, на умовах зазначених у рахунку-фактурі (Інвойсі), що виставляється постачальником, а покупець прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору. Загальна сума цього договору становить 2 000 000 Доларів

На виконання умов договору, сторонами узгоджено поставку товару, згідно проформи-інвойс від 11.05.2023 №1 на загальну суму 219 605,68 доларів США та відповідно до інвойсів від 28.07.2023 за №20232807-1 на суму 28 736,17 доларів США та №20232807-2 на суму 28 662,80 доларів США поставлено першу партію товару - покриття для підлоги полівінілхлордне в плитках (а.с. 18-19, 40, 173-174).

Відповідно до умов договору позивачем проведено першу оплату за товар в розмірі 65 881,70 доларів США (30% від загальної суми вказаній у проформ-інвойсі від 11.05.2023 №1) та наступну в розмірі 37 620,29 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.05.2023 та від 25.07.2023 (а.с. 26-27).

Також між позивачем (замовником) та ТОВ Ротакс (експедитор) укладено договір транспортно-експедиційних послуг №030123/1 від 03.01.2023. Відповідно до вказаного договору ТОВ Ротакс здійснено транспортно-експедиційні послуги на суму 101 700 грн. та на суму 101 700 грн., що підтверджується розрахунками-фактури від 01.08.2023 №0108/3 та від 01.08.2023 №0108/4, відповідно (а.с. 33-34, 28, 100, 135).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 04.08.2023 позивач через свого декларанта подав для митного оформлення МД №23UA206070007563U2 та №23UA206070007562U3 щодо товару за описом покриття для підлоги полівінілхлордне в плитках. Декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 28 662,80 доларів США та 28 736,17 доларів США та вищезазначені витрати на міжнародні перевезення в розмір 78 700 грн. (а.с. 24-25, 45-46, 92, 127).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з деклараціями такі документи, зокрема: пакувальні листи від 28.07.2023; проформи-інвойс від 11.05.2023 №1; рахунки-фактури (інвойс) від 28.07.2023 за №20232807-1 та №20232807-2; автотранспортні накладні від 29.07.2023, банківські платіжні документи від 17.05.2023 та від 25.07.2023; розрахунки на транспортно-експедиційні послуги від 01.08.2023 №0108/3 та №0108/4; прейскуранти виробника товару; зовнішньоекономічний договір від 08.03.2023 №1; висновок про вартісні характеристики товару від 04.08.2023; копії митних декларацій країни відправлення від 29.07.2023, що не заперечується відповідачем (а.с. 17-27, 38-44).

Під час митного оформлення та перевірки заявленої декларантом митної вартості товару, митним органом було повідомлено декларанта у процесі консультації з ним необхідність подання відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) документів для підтвердження митної вартості, зокрема виписки з бухгалтерської документації щодо балансової вартості товару, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

За результатами розгляду вказаних митних декларацій, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000030/2 від 08.08.2023, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000031/2 від 08.08.2023, згідно із графами 30, 31 яких визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 50 602,20 доларі США, замість 30 814,92 доларі США, що була заявлена декларантом, та 50 520,21 доларі США, замість 30 888,29 доларі США, що була заявлена декларантом (а.с. 52-53).

Так, у рішенні № UA206070/2023/000030/2 від 08.08.2023 зазначено наступне. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МК України (електронна відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: виписку з бухгалтерської документації щодо балансової вартості товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованимми експертними організаціями. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а поданий додатково Висновок ДЗІ про оцінку вартості товару від 04.08.2023 р. №113/543 носить інформацію щодо комерційних назв товару, не зазначених у поданому до митного оформлення комерційного інвойсу від 28.07.2023 №20232807-2, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2 (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари , що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили 6 визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до пункту 1 статті 64 МК України, у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно статті 64 МК України. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІI. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 17.07.2023 № 23UA209140019146U3. Визначена митна вартість 2,3001 дол.США/кг. (19,6147 дол.США/м2).

У рішенні №UA206070/2023/000031/2 від 08.08.2023 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом дек уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій третій статі 53 МК України (електронна відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. на підставі яких митна вартість буде визнана: виписку з бухгалтерської документації щодо балансової вартості товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованимми експертними організаціями. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари , що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили 6 визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до пункту 1 статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 рок №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 17.07.2023 № 23UA209140019146U3. Визначена митна вартість 2,3001 дол.США/кг. (19,6147 дол.США/м2).

Також, Івано-Франківською митницею винесено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2023/0000225 від 07.08.2023 та №UA206070/2023/0000226 від 07.08.2023, відповідно до яких зазначено про ненадання необхідних документів, передбачених статтею 335 МК України (а.с. 16, 37).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частинами другоюп`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.

Наявність, у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року №820/8016/15, від 24.01.2019 року №820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15,

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару покриття для підлоги полівінілхлордне в плитках за ціною 28 662,80 доларів США та 28 736,17 доларів США та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю документи не підтверджують заявлену вартість товару, а також у митниці наявна інформація про більшу митну вартість ідентичних товарів, у зв`язку із чим від декларанта випробовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не подано витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на рівні 50 602,20 доларі США та 50 520,21 доларі США.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару є безпідставними, оскільки жодних законних підстав щодо невідповідності заявленої митної вартості відповідачем не наведено, не підтверджено належними доказами, а такі твердження ґрунтуються на припущеннях.

Так, відповідно до матеріалів даної справи судом встановлено, що митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митних деклараціях №23UA206070007563U2 та №23UA206070007562U3, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а саме:

проформи-інвойс від 11.05.2023 №1 на загальну суму поставки товару 219 605,68 доларів США;

рахунки-фактури (інвойс) від 28.07.2023 за №20232807-1 на суму 28 736,17 доларів США та №20232807-2 на суму 28 662,80 доларів США поставки перших партій товару;

пакувальні листи від 28.07.2023 на вищевказані суми;

платіжні доручення від 17.05.2023 та від 25.07.2023, відповідно до яких позивачем проведено першу оплату за товар в розмірі 65 881,70 доларів США (30% від загальної суми вказаній у проформ-інвойсі від 11.05.2023 №1 - 219 605,68 доларів США) та наступну в розмірі 37 620,29 доларів США.

розрахунки-фактури від 01.08.2023 №0108/3 та від 01.08.2023 №0108/4, що підтверджують здійснення ТОВ Ротакс транспортно-експедиційних послуг на суму 101 700 грн. та на суму 101 700 грн., відповідно.

висновок ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 04.08.2023 №113/543, що підтверджує ціну ввезеного товару.

На переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, на підтвердження заявленої митної вартості та фактичної сплати позивачем на користь свого контрагента коштів, як суду так і відповідачу надано банківські платіжні документи від 17.05.2023 та від 25.07.2023, шо підтверджують факт переказу позивачем першої оплати за товар в розмірі 65 881,70 доларів США, тобто 30% від загальної суми вказаній у проформ-інвойсі від 11.05.2023 №1 - 219 605,68 доларів США) та наступну в розмірі 37 620,29 доларів США (а.с. 31-34). Відтак посилання відповідача на те, що суми зазначені у проформ-інвойсі, рахунках-фактури (інвойсах) різняться з платіжними дорученнями є безпідставними, оскільки перша оплата в розмірі 65 881,70 доларів США чітко визначена проформ-інвойсом від 11.05.2023 №1 та не перевищує суму поставки.

Окрім цього сума оплати за товар повністю відповідає рахунок-фактура (інвойс), специфікації до договору, які містять повну та достовірну інформацію про товар, який в ньому заначено та загальну вартість товару.

Більше того, позивачем надано суду докази, що підтверджують поставку товару на загальну суму 219 605,68 доларів США, зокрема наступні платіжні доручення та рахунки-фактури (інвойс) (а.с. 199-213).

В процесі консультації митним органом не зазначено в чому полягала невідповідність заявленої митної вартості та необхідність подання додаткових документів, проте позивачем було подано відповідачу висновок ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 04.08.2023 №113/543, що підтверджує ціну ввезеного товару.

На переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, не містять розбіжностей, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти.

Жодних обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів відповідачем зазначено не було.

Також, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить підставних даних щодо конкретної суми розбіжностей чи сумнівів. При цьому сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом документів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Туреччини інформації про не поставку позивачу товару продавцем чи несплати зазначеної суми коштів за нього.

В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору купівлі-продажу.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18).

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач також не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваних рішеннях, не зазначено підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, всупереч вимогам вищенаведеної норми, рішення про коригування митної вартості товарів не містять такої інформації, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних товарів (як підставу незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів), а навести цінову інформацію з бази даних про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Таким чином, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Судом також встановлено, що згідно оскаржуваних рішень митна вартість товару - покриття для підлоги полівінілхлордне в плитках, порівнювалась з ідентичними та подібними автомобілями. Так джерелом інформації для коригування та визначення митної вартості слугувала митна декларація від 17.07.2023 № 23UA209140019146U3 взяті з бази митного органу, в той же час, другий, третій методи (ідентичні та подібні) визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) відповідачем не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари (статті 59, 60 Митного кодексу України), що є суперечливими та нелогічними між собою обставинами.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість товарів, яка визначена ним у розмірі 50 602,20 доларі США та 50 520,21 доларі США. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000030/2 від 08.08.2023 та №UA206070/2023/000031/2 від 08.08.2023 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2023/000225 від 07.08.2023 від №UA206070/2023/000226 від 07.08.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітолюкс за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 6011,07 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000030/2 від 08.08.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2023/000226 від 07.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2023/000031/2 від 08.08.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2023/000225 від 07.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітолюкс сплачений судовий збір в розмірі 6 011 (шість тисяч одинадцять) гривень 07 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Вітолюкс, код ЄДРПОУ 32789035, вул. Івано-Франківська, 24, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

відповідач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, код в ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.

Рішення в повному обсязі складене 14 листопада 2023 р.