Ухвала

від 22.11.2023 по справі 380/26103/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/26103/23

провадження № П/380/26312/23

У Х В А Л А

з питань строку звернення до суду

22 листопада 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області (місцезнаходження: вул. І. Франка, 61/220, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ 35917794) звернулася з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (місцезнаходження: вул. Угорська, 7а, м. Львів, 79034; код ЄДРПОУ: 40181003), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 3-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.10.2023, що винесена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради.

У своїй позовній заяві щодо строку звернення до суду з цим позовом, позивач просив його поновити та зазначав, що такий пропущений з поважних причин, оскільки позивач не був своєчасно ознайомлений із оскарженою постановою та матеріалами, що стали підставою для її прийняття.

Ухвалою судді від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду 13.11.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що позивачем пропущено встановлений ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» 15-ти денний строк звернення до суду з позовними вимогами, щодо оскарження спірної постанови, винесеної 03.10.2023. Повідомляє, що позивачу було відомо про проведення перевірки, окрім цього Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю листом №0006-вих-114521 від 19.09.2023, було скеровано документи, складені за результатами позапланової перевірки проведеної з 04.09.2023 по 15.09.2023 на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.П.Карманського,7-А (№2 на генплані) у м. Львові», а саме: - Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 15.09.2023 на 15 арк. - Протокол про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 15.09.2023 на 2 арк. - Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.09.2023 на 2 арк. Згідно з інформацією зі сайту Укрпошти, відправлення №7904869438288, яким скеровано лист Інспекції №0006-вих-114521 від 19.09.2023, не вручене під час доставки 09.10.2023 та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

Вважає, що позивач свідомо не отримував зазначений лист, а відповідно вважається таким, що належним чином повідомлений про наявність спірної постанови 09.10.2023, проте до суду звернувся лише 30.10.2023.

17.11.2023 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданих заперечень вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Зазначає, що в порушення вищевказаної норми позивачу копія направлення на проведення позапланового заходу від 04.09.2023 № 1-пп - не надавалася (не вручалася, не надсилалася), а виключно в такому направленні зазначається найменування суб`єкта містобудівної діяльності щодо якого здійснюється захід державного нагляду (контролю), підстави здійснення такого заходу та інша важлива для суб`єкта щодо якого здійснюється захід інформація. Таким чином, позивач не може вважатися таким, що був попереджений та ознайомлений із проведенням щодо нього такого позапланового заходу.

Окрім цього, звертає увагу суду, що від об`єкта поштового зв`язку йому не вручалося повідомлення та/або виклик про необхідність з`явитися до поштового відділення для отримання рекомендованого поштового відправлення за №7904869438288, а також таке поштове відправлення не вручалося позивачу. Вказує, що позивач не відмовлявся від отримання вказаного листа та взагалі не був повідомлений об`єктом поштового зв`язку про наявність такого поштового відправлення. Таким чином, неналежне виконання працівниками об`єкта поштового зв`язку своїх обов`язків щодо вручення рекомендованого поштового відправлення не може ставитися в вину позивача.

З врахуванням вищенаведеного, просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання представників сторін з питань строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду є формою закінчення судового провадження, яке зумовлене недотриманням установлених законом умов щодо нормального розвитку судового процесу.

Статтею 240 КАС України персоніфіковано перелік випадків, з якими законодавець пов`язує наслідки у вигляді залишення позову без розгляду. Так, за змістом пункту 8 частини 1 названої правової норми суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У свою чергу, відповідно до положень частини 4 згаданої статті, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, системний аналіз змісту цитованих частин статті 123 КАС України дозволяє стверджувати, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду є з`ясування судом у відкритому провадженні факту звернення до суду з пропуском процесуального строку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (далі Закон №208/94-ВР) визначено, що цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 5 Закону №208/94-ВР визначено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до пункту 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі Порядок № 244) постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону № 208/94-ВР може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Суд встановив, що датою прийняття спірної постанови № 3-м є 03.10.2023. Відтак, останнім днем для оскарження відповідної постанови у судовому порядку було 18.10.2023. Між тим, позивач звернувся до суду лише 07.11.2023, тобто із пропуском 15-денного строку.

Надаючи оцінку причинам поважності пропуску строку звернення до суду, суд враховує таке.

З матеріалів справи вбачається, що спірну постанову позивач отримав лише 30.10.2023, що підтверджується доданими до позовної заяви копією поштового конверта, інформацією про відстеження поштового відправлення, а також відміткою на супровідному листі №0006-вих-123181 від 06.10.2023.

Щодо тверджень представника відповідача про те, що позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про наявність спірної постанови 09.10.2023, оскільки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю листом №0006-вих-114521 від 19.09.2023 було скеровано документи, складені за результатами позапланової перевірки проведеної з 04.09.2023 по 15.09.2023 на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.П.Карманського,7-А (№2 на генплані) у м. Львові», однак згідно з інформацією зі сайту Укрпошти, відправлення №7904869438288, яким скеровано лист Інспекції №0006-вих-114521 від 19.09.2023, не вручене під час доставки 09.10.2023 та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання, то суд оцінює такі критично, з огляду на наступне.

Так, з наданих відповідачем доказів не можливо встановити, які саме документи надсилалися позивачу відправленням №7904869438288. Поряд з цим, як стверджує сам представник відповідача, вказаним відправленням позивачу надсилалися:

- Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 15.09.2023 на 15 арк.

- Протокол про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 15.09.2023 на 2 арк.

- Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.09.2023 на 2 арк.

Таким чином, в даному випадку відсутні дані про надсилання позивачу відправленням №7904869438288 спірної постанови № 3-м про накладення штрафу.

Окрім цього, як підтверджується документами, наданими самим же відповідачем, відправлення №7904869438288 не було вручене позивачу та повернене у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач ухилявся від отримання вказаного вище листа, При цьому, позивач не повинен нести відповідальність за порядок та строк доставки поштових відправлень працівниками поштових відділень.

Щодо постанови Верховного Суду у справі № 815/2973/18, на яку посилається відповідач, суд звертає увагу, що така не є ревалентною до спірних правовідносин.

Так, у справі №815/2973/18 було встановлено, що при проведенні перевірки позивача, були присутні його уповноважені представники, які отримала примірники протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із зазначенням дати та часу розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також, позивач отримав засобами поштового зв`язку оскаржувані постанови, в межах строку на їх оскарження, проте скаргу на постанови подав з пропущенням такого строку, вказуючи, що строку на оскарження, встановленого Законом йому було недостатньо для підготовки обґрунтованої позовної заяви до суду.

Натомість, у цій справі, сторонами не заперечується, що позивач не був присутній ані при проведенні позапланової перевірки, ані при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не отримував акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а оскаржувану постанову отримав вже після спливу строку, що встановлений Законом на її оскарження.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому, як правило, не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Окрім цього, не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Таким чином, суд враховує, що своєчасному зверненню позивача до суду із цією позовом про оскарження постанови від 03.10.2023 № 3-м перешкоджали об`єктивні обставини і з таких підстав суд вважає, що строки звернення до суду пропущені позивачем з поважних причин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey №22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду, а тому клопотання представника позивача необхідно задовольнити. Як наслідок, клопотання представника відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в и в:

клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску у цій справі Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області строку звернення до суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови.

Поновити Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області строк звернення до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна