Справа № 420/23391/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 01.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту) розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність ОСОБА_1 та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі ст.ст.118 та 122 Земельного кодексу України;
- зобов`язати Ананьївську міську раду Ананьївського району Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту) розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність ОСОБА_1 та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.12.2019 р. Одеською філією Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 для ведення особистого селянського господарства. 01.07.2021 р. позивач звернулася до відповідача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки. Однак вказане клопотання до теперішнього часу не розглянуто на пленарному засіданні Ананьївської міської ради та по ньому не прийнято жодного рішення. Вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки за результатами розгляду клопотання відповідач повинен був прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у затвердженні такого проекту, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 08.09.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений суддею строк позивач усунула недоліки позовної заяви і ухвалою від 15.09.2023 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
25.09.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що рішенням Ананьївської міської ради від 23.12.2020 р. № 75-VІІІ створено відділ земельних відносин та охорони навколишнього середовища Ананьївської міської ради, до повноважень якого, серед іншого, віднесено розгляд у межах компетенції відділу звернень, заяв, клопотань громадян, забезпечення вжиття відповідних заходів для вирішення порушених ними питань. Враховуючи зазначене, за дорученням Ананьївського міського голови, відділом земельних відносин та охорони навколишнього середовища Ананьївської міської ради клопотання позивача було розглянуто та направлено лист від 14.12.2021 р. № 39 про усунення недоліків проекту землеустрою, яким запропоновано з`явитися для отримання та усунення недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради. Даний лист направлено на адресу позивача, а тому вона була обізнана щодо розгляду клопотання та нею свідомо не було усунуто недоліки в долучених до клопотання документах. Тільки через майже 22 місяці після надання клопотання, а саме 02.05.2023 р., позивач зацікавилася станом розгляду поданого нею клопотання, що свідчить про її особисту незацікавленість в затвердженні проекту землеустрою з метою отримання безоплатно у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Позивачу не відмовлено у задоволенні її клопотання та не прийнято будь-якого рішення щодо неї, а тому вона не позбавлена права звернутися до Ананьївської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою. 08.09.2023 р. позивач звернулася із клопотанням від 30.08.2023 р. до Ананьївської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту), і зазначене питання буде включено до порядку денного чергової сесії Ананьївської міської ради. Звертає увагу на те, що вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належить до виключної компетенції Ананьївської міської ради та розглядається на пленарних засіданнях ради шляхом поіменного голосування депутатів Ананьївської міської ради.
18.10.2023 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ній обставин, які жодним чином не спростовують доводи позовної заяви. Навпаки, у відзиві відповідач визнає, що клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не розглянуто та рішення по нього не прийнято, що свідчить про бездіяльність відповідача щодо розгляду вказаного клопотання.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 23.08.2019 р. № 15-4768/13-19-СГ, 05.12.2019 р. Одеською регіональною філією Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту) площею 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
01.07.2021 р. позивач подала до Ананьївської міської ради клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га за адресою: Байтальська сільська рада. До вказаного клопотання позивач додала: проект землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Відділом земельних відносин та охорони навколишнього середовища Ананьївської міської ради 14.12.2021 р. за № 39 позивачу направлено лист, яким повідомлено, що при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту) виявлено недоліки, а саме: відповідно до Переліку обмежень у використанні земельної ділянки від 29.10.2019 р. охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини не позначена на кадастровому плані земельної ділянки. Враховуючи викладене, рекомендовано з`явитися для отримання та усунення недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради.
02.05.2023 р. представник позивача звернулася до відповідача із клопотанням, в якому просила в місячний термін повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення про передачу відведеної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Листом від 02.06.2023 р. № 04-23/1313 відповідач повідомив, що Ананьївською міською радою було розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та направлено лист від 14.12.2021 р. № 39 на зазначену у клопотанні адресу, в якому запропоновано усунути недоліки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та звернутись до Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради.
31.05.2023 р. представник позивача звернулася до Ананьївської міської ради із заявою про надання відповіді на якій стадії перебуває розгляд клопотання від 02.05.2023 р. про повторний розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Листом від 20.06.2023 р. № 04-23/1427 відповідач повідомив, що клопотання від 02.05.2023 р. стосовно повторного розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ля ведення особистого селянського господарства розглянуто та направлено лист від 02.06.2023 р. № 04-23/1313 на зазначену у клопотанні адресу. За умови повторного звернення ОСОБА_1 клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства буде винесено на пленарне засідання Ананьївської міської ради.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до п."б" ч.1 ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За приписами ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у ст.116 ЗК України.
Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч.1, 2, 3 ст.116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на це, позивач, яка є громадянкою України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.118 ЗК України).
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на пленарному засіданні міської ради, за результатами якого приймається рішення.
Судом встановлено та визнається сторонами, що клопотання позивача від 01.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту) площею 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на момент розгляду справи не розглянуто, жодного рішення за результатами розгляду клопотання відповідачем не прийнято.
Суд зауважує, що відповідач, розглядаючи клопотання позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: затвердити проект землеустрою або надати мотивовану відмову у його затвердженні з підстав, прямо визначених Земельним кодексом України. При цьому, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.
Відсутність належним чином оформленого рішення Ананьївської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Посилання відповідача на те, що клопотання позивача розглядалось відділом земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Ананьївської міської ради, за результатами якої позивачу направлено лист від 14.12.2021 р. № 39 про усунення недоліків проекту землеустрою, суд не бере до уваги, оскільки, як вже зазначалося, за результатами розгляду клопотання Ананьївська міська рада повинна була прийняти відповідне рішення, а тому направлення структурним підрозділом листа не свідчить про виконання органом місцевого самоврядування обов`язку, покладеного на нього ст.118 ЗК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо належного виконання свого обов`язку з прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Таким чином, наслідком встановлення протиправної бездіяльності відповідача є зобов`язання останнього розглянути клопотання позивача від 01.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту), площею 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Ухвалою від 15.09.2023 р. задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та поновлено строк на подачу позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оцінивши доводи відповідача щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду неповажними та підстави поновлення позивачу строку звернення до суду, суд не знайшов підстав вважати, що викладений в ухвалі висновок про визнання поважними причини пропуску строку звернення був передчасним, а тому відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Положеннями ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 р. у справі № 10.12.2019.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
В той же час позивачем до суду надано лише копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Самодуровою Н.В. в Одеському окружному адміністративному суді та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Між тим, ордер на надання правничої (правової) допомоги є документом, що посвідчує право адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді, а не свідчить про здійснення витрат на правничу допомогу.
Жодних інших доказів понесених витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн. (в тому числі договору про надання правничої допомоги, акту-приймання передачі наданих послуг, платіжного документу, тощо) позивачем не надано.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., а тому вимоги ОСОБА_1 про їх стягнення з відповідача задоволенню не підлягають.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення ст.382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідача будуть ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.
За таких обставин відсутня необхідність застосування положень ст.382 КАС України.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області (66400, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, буд.51, код ЄДРПОУ 04056807) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області (66400, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, буд.51, код ЄДРПОУ 04056807) щодо не розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 01.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту), площею 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі ст.ст.118 та 122 Земельного кодексу України.
Зобов`язати Ананьївську міську раду Ананьївського району Одеської області (66400, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, буд.51, код ЄДРПОУ 04056807) розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 01.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Байтальської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту), площею 2,000 га, кадастровий номер 5120280700:01:002:0301 у власність та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Стягнути з Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області (66400, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, буд.51, код ЄДРПОУ 04056807) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115141601 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бездрабко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні