Рішення

від 23.11.2023 по справі 420/9059/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9059/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою заяву Приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство АЛІБІ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000189/2 від 28.02.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП «АЛІБІ» уклало з ATLANTIK GIDA TEKSTІL ІNЗAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.ЗTI (Туреччина) (Продавець), Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року зі змінами та доповненнями №2 від 17.06.2022 року та №3 від 23.01.2023 року на поставку товару згідно інвойсу. Відповідно до Розділу 2 Контракту «Ціна Товару і умови постачання» Товар поставляється у кількості та на умовах, вказаних в інвойсі.

Відповідно до комерційної пропозиції Продавця від 06.02.2023 року за замовленням Покупця Продавцем було надано Інвойс № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021, згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар, зокрема, маслини та оливки.

Пакування включено до вартості Товару. Умови поставки: СРТ Одеса, Україна. Загальна сума до оплати за Інвойсом №ATL 2023000000002 становить 15262,85 доларів США протягом 360 днів з дати оформлення ВМД.

Перед поданням митної декларації ПП АЛІБІ провело передоплату митних платежів у розмірі 178605,16 грн.

Митна вартість товару становить 558141,06 грн.

Уповноваженою особою Приватного підприємства «АЛІБІ» ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойсу № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №23UA500500006379U0 від 27.02.2023 р.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №23UA500500006379U0 від 27.02.2023 р. були подані передбачені ч.2 ст.53 МКУ документи.

Позивач вказав, що 28.02.2023 р. Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення №UА500500/2023/000189/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення.

Позивач вважав, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою від 01.05.2023 року прийнято до розгляду вказану справу. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

15.05.2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Маслини чорні, без кісточки, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр маслин 280/320 шт на кг. Урожай 2022. Дата виготовлення (пакування) 02.2023 р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка: "LIZA" Країна виробництва: Туреччина, TR. Маслини чорні, з кісточкою, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр маслин 280/320 шт. на кг. Врожаю 2022 року. Дата виготовлення (пакування) 02.2023р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка: "LIZA" Країна виробництва: Туреччина, TR. Оливки зелені, без кісточки, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр оливок 280/320 шт. на кг. Урожай 2022. Дата виготовлення (пакування) 02.2023р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка: "LIZA" Країна виробництва: Туреччина, TR. Оливки зелені, з кісточкою, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр оливок 280/320 шт. на кг. Урожай 2022. Дата виготовлення (пакування) 02.2023 р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка: "LIZA" Країна виробництва: Туреччина, TR» - до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №23UA500500006379U0 від 27.02.2023 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №23UA500500006379U0 від 27.02.2023 року позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією (МД) №23UA500500006379U0 від 27.02.2023 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000189/1 від 28.02.2023 року.

Відповідач вказав, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта були запитані додаткові документи та відомості.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

28.02.2023 декларантом позивача додатково надано прайс-лист № б.н. від 14.02.2023 , комерційна пропозиція № б.н. від 06.02.2023 та лист від 28.02.2023 №28-02-23, де повідомлено митний орган, що всі документи надані, інших додаткові документів надаватися не буде.

Отже, відповідач вважав, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, розбіжності не спростовано, а тому відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ПП «АЛІБІ» уклало з ATLANTIK GIDA TEKSTІL ІNЗAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.ЗTI (Туреччина) (Продавець), Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року зі змінами та доповненнями №2 від 17.06.2022 року та №3 від 23.01.2023 року на поставку товару згідно інвойсу (а.с. 25-29).

Відповідно до Розділу 2 Контракту «Ціна Товару і умови постачання» Товар поставляється у кількості та на умовах, вказаних в інвойсі.

Відповідно до комерційної пропозиції Продавця від 06.02.2023 року за замовленням Покупця Продавцем було надано Інвойс № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021, згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар, зокрема, маслини та оливки.

Пакування включено до вартості Товару. Умови поставки: СРТ Одеса, Україна. Загальна сума до оплати за Інвойсом №ATL 2023000000002 становить 15262,85 доларів США протягом 360 днів з дати оформлення ВМД.

Перед поданням митної декларації ПП АЛІБІ провело передоплату митних платежів у розмірі 178605,16 грн.

Декларантом позивача - ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойсу № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) №23UA500500006379U0 від 27.02.2023 р. (а.с. 75-76)

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Маслини чорні, без кісточки, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр маслин 280/320 шт. на кг. Урожай 2022. Дата виготовлення (пакування) 02.2023 р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка: "LIZA". Країна виробництва: Туреччина, TR.

Товар №2: Маслини чорні, з кісточкою, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр маслин 280/320 шт. на кг. Врожаю 2022 року. Дата виготовлення (пакування) 02.2023 р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка:"LIZA". Країна виробництва: Туреччина, TR.

Товар №3: Оливки зелені, без кісточки, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр оливок 280/320 шт. на кг. Урожай 2022. Дата виготовлення (пакування) 02.2023 р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка:"LIZA". Країна виробництва: Туреччина, TR.

Товар №4: Оливки зелені, з кісточкою, в розсолі без додавання оцту, фасування: жестяна банка 300 мл. Калібр оливок 280/320 шт. на кг. Урожай 2022. Дата виготовлення (пакування) 02.2023 р. Термін придатності 36 місяців. Виробник: "MAROLI GIDA SANAYI VE DIS TIC. A. S.". Торговельна марка: "LIZA". Країна виробництва: Туреччина, TR.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною контракту.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:

Сертифікат якості (Certificate of quality) ATL2023000000002 від 15.02.2023

Пакувальний лист (Packing list) ATL2023000000002 від 15.02.2023

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ATL2023000000002 від 15.02.2023

Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 16.02.2023

Супровідний документ Т1 (Dispatch note model Т1) 23TR34130000463846 від 17.02.2023

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) Y0769248 від 16.02.2023

Некласифікований комерційний документ Б/Н від 06.02.2023

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 14.02.2023

Розрахунок ціни (калькуляція) Б/Н від 15.02.2023

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2021-1-TR від 03.06.2021

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 17.06.2022

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 23.01.2023

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 02.09.2021

Договір про надання послуг митного брокера 09-08/21 від 09.08.2021

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів ATL2023000000002 від 15.02.2023

Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9602672 від 24.02.2023

Копія митної декларації країни відправлення 23341300EX00123805 від 16.02.2023.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України митний орган зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

28.02.2023 року декларантом позивача додатково надано прайс-лист № б/н від 14.02.2023, комерційна пропозиція № б/н від 06.02.2023 та лист від 28.02.2023 №28-02-23, де повідомлено митний орган, що всі документи надані, інших додаткові документів надаватися не буде.

28.02.2023 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000189/2 за митною декларацією №23UA500500006379U0 (а.с. 16-18).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено:

1) Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

2) Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

3) Зокрема в наданому прайс-листі наявне посилання на суб`єкта Приватне підприємство "Алібі", що передбачає, що дана цінова пропозиція індивідуальна та не стосується усіх учасників ринку.

4) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Митним органом було обрано метод визначення митної вартості резервний.

У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару №1 - 0,94 дол. США/кг нетто (МД від МД від 14.11.2022 №UA500500/2022/041896), ніж заявлено декларантом 0,853214 дол. США/кг нетто; по товару 2 - 0,94 дол. США/кг нетто (МД від МД від 14.11.2022 №UA500500/2022/041896), ніж заявлено декларантом 0,853214 дол. США/кг нетто; по товару 3 - 0,94 дол. США/кг нетто (МД від МД від 14.11.2022 №UA500500/2022/041896), ніж заявлено декларантом 0,746072 дол. США/кг нетто; по товару 4 - 0,94 дол. США/кг нетто (МД від МД від 14.11.2022 №UA500500/2022/041896), ніж заявлено декларантом 0,746072 дол. США/кг нетто.

28.02.2023 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000386, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 19-20).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Стосовно розбіжності, що у наданих до митного оформлення документах (контракті) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки та вартість пакувальних матеріалів, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд бере до уваги доводи позивача, що згідно умов пункту 2.4 контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 вартість тари і пакування входить у вартість товару. Ця ж умова наведена в інвойсі № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року.

Також суд бере до уваги, що поставка товару відбувається на комерційних умовах СPT-Одеса, про що зазначено в інвойсі № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року, експортній декларації країни відправлення.

Згідно з правилами Інкотермс відповідно до умов поставки СРТ поставка відбулась в момент, коли продавець доставив товар перевізнику, продавець оплачує перевезення товару до вказаного пункту призначення, а також продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, зв`язані з пакуванням, необхідним для перевезення товару.

Тобто відповідно до документів, наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки, у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням, витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення.

Стосовно зауваження про підтвердження витрат на транспортування, слід зазначити, що поставка товару відбувається на комерційних умовах СРТ, згідно якого продавець оплачує перевезення товару до вказаного пункту призначення, про що зазначено в інвойсі № ATL 2023000000002 від 15.02.2023 року, калькуляції виробництва, експортній декларації країни відправлення. Пунктом призначення є м. Одеса, Україна. Тобто Покупець - декларант не поніс витрат на транспортування товару.

Стосовно прайс-листа, наданого Продавцем підприємству ПП «АЛІБІ», слід зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до оформлення прайс-листів, видання їх адресно чи необмеженому колу осіб. Наданий до митного оформлення прайс-лист свідчить про вартість товару, яку визначив Продавець Покупцеві з урахуванням ділових взаємовідносин та інших чинників.

Прайс-лист є документом, який видає продавець товару, він підтверджує вартість товару, жодних вимог стосовно дати, форми, змісту законодавством України не встановлено.

У даному випадку Продавець підтвердив Покупцю вартість товару. При цьому, відповідно до ч.3 ст.53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів.

Слід зазначити, що система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

За таких обставин, у митного органу були взагалі відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA500500/2023/000189/2 від 28.02.2023 року про коригування митної вартості товарів, тому воно підлягає скасуванню, а позов ПП АЛІБІ - задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «АЛІБІ» (адреса: вул. Армійська, буд.8-В, офіс 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32642097) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2023 року №UA500500/2023/000189/2 , прийняте Одеською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємства «АЛІБІ» сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів