Рішення

від 23.11.2023 по справі 420/19218/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19218/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представника позивачаКорнелюка В.В.,

представника відповідачаАветюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, змінивши предмет позову, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі від 29.12.2021 року № 00430360722, від 29.12.2021 року № 00430370722, від 29.12.2021 року № 00430380722; від 06.04.2023 року № 0027040701, від 06.04.2023 року № 00027050701, від 29.12.2021 року № 00430390722 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2021 № Ю-00430000722.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що документи надані для перевірки повністю відповідають вимогам законодавства, а саме: - мають назву документи (акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг); - мають дату складання; - мають назву підприємства, від імені якого складено документ; - мають зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; обсяг реалізованих послуг вартість наданих послуг (Наказ Держкомстату від 14.08.2009р.№310 «Методика розрахунку загального обсягу реалізованих не фінансових послуг»), одиниця виміру грн.; - мають особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Не заповнення в первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджають прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Усі первинні документи, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV. Крім того, основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, які виникають у зв`язку з відрядженням працівників, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.13.1998 № 59 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 року № 362. Дія даної Інструкції поширюється тільки на відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ, організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України. Законодавством не визначено, що суб`єкт підприємницької діяльності повинен мати документи, які б підтверджували фактичне перебування працівника в організаціях та установах, які зазначені у наказах на відрядження. Під час перевірки були надані всі необхідні документи, що підтверджують зв`язок відрядження з господарською діяльністю ТОВ «ТАВРИДА-ПЛЮС». Також, з метою підтвердження наявності підстав для звільнення від нарахування податку на доходи нерезидентів при виплаті роялті резиденту Німеччини, ТОВ «Таврида-Плюс» надано представникам контролюючого органу Свідоцтва про реєстрацію платника податків (підприємця) БСТІ Бест Сізон Тревел Інтернешнл ГмбХ з відповідним перекладом на українську мову. В даному свідоцтві відображено усю необхідну інформацію, яка підтверджує наявність податкового статусу БСТІ Бест Сізон Тревел Інтернешнл ГмбХ, як резидента Федеративної Республіки Німеччини. Разом з тим, під час проведення перевірки ТОВ «Таврида-Плюс» органом державної податкової служби запитів до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина про підтвердження зазначеної у свідоцтві інформації не зроблено, інформацію Податкової інспекції Мюнхена не перевірено. Тобто, не вжито заходів задля спростування або підтвердження даних, відображених у наданому підприємством Свідоцтві. Таким чином, вважаємо, що ТОВ «Таврида-Плюс» при виплаті доходу фірмі БСТІ Бест Сізон Тревел Інтернешнл ГмбХ відповідно до Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччини про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 03.07.95 р. правомірно не утримано податок в розмірі 15 % з доходів, у зв`язку з чим відсутні підстави для донарахування цього податку контролюючим органом. Крім того, для підтвердження правомірності дій підприємства щодо не утримання податку в розмірі 15%, додатково надано копію Довідки податкового резидента для звільнення від сплати податку відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Німеччиною та Україною, в якій чітко визначено, що дохід у вигляді роялті, отриманий від ТОВ «ТАВРИДА-ПЛЮС» має бути звільнений від оподаткування та підтверджено статус резидента ФР Німеччина БСТІ Бест Сізон Тревел Інтернешнл ГмбХ (БСТІ ГмбХ з 2019 року) з моменту створення по даний час.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову та який за своїм змістом відповідає акту перевірки.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що підтримує позицію викладену в позові, де обґрунтовано незгоду з актом та рішеннями.

Ухвалою суду від 06 лютого 2023 року по справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 06 березня 2023 року призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою суду від 07 березня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 02 травня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року витребувано від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі належним чином завірену копію акту перевірки від 08.11.2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784 з усіма додатками, які є невід`ємною частиною акту, а також належним чином завірені копії документів, які були використані під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Таврида-Плюс та на які містяться посилання в пунктах 2.4-2.9 акту перевірки від 08.11.2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784, у разі неможливості їх надання надати письмову інформацію та копії документів на її підтвердження із зазначенням причин, та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.09.2008 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс (код ЄДРПОУ 35836784).

31 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі видано наказ № 985-Ж1 про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс з 20 вересня 2021 року тривалістю 20 робочих днів за період діяльності з 01.07.2017 по 30.06.2021 з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2021 (а.с. 119 т. 1).

25 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі видано наказ № 1288-Ж1 про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс (а.с. 120 т. 1).

08 листопада 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі складено акт № 4267/21-22-07-01/35836784, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Таврида-Плюс п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, Податкового кодексу України, п.2, сг.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6 п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування на загальну суму 3 377 202 грн., у тому числі: за 2020 рік на суму 229 308 гри.; за 1 півріччя 2021 року на суму 3 377 202 грн.; п. 44.1 ст.44, підпункту „г п. 198.5 ст. 198,п.201.1 ст.201, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на суму 79245 грн. в т. ч. по періодам: за червень 2018 року на суму 1424 грн. за квітень 2020 року на суму 2401 грн. за липень 2020 року на суму 9928 грн. за серпень 2020 року на суму 2509 грн. за вересень 2020 року на суму 2447 грн. за листопад 2020 року па суму 10843 грн., за червень 2021 року на суму 48792 грн.; п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 68402 грн., в т.ч. за червень 2018 року на суму 1424 грн., за квітень 2020 року на суму 2401 грн., за травень 2020 року на суму 2509 грн., за червень 2020 року на суму 5811 грн., за липень 2020 року на суму 2509 грн., за серпень 2020 року на суму 2509 грн., за вересень 2020 року на суму 2447 грн., червень 2021 року на суму 48792 грн.; пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, п. 164.2.17, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп.165.1.24 п.165.1 ст.165, абз. 15 пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, всього у сумі 54551,12грн., а саме по періодах: за серпень 2018 р. в сумі 2478.4 гри., за лютий 2019 в сумі І 097,12 грн., за березень 2019 р. у сумі за 2376.97 грн., травень 2019 р. в сумі 2194,31 гри., за липень 2019 р. в сумі 5387,68 грн., за вересень 2019 р. в сумі 2765,72 гри., за жовтень 2019 р. в сумі 204,8 гри., за листопад 2019 р. в сумі 1930,3 гри., за грудень 2019 р. в сумі 3574,05 гри, за січень 2020 р. в сумі 1421,47 гри., за лютий 2020 в сумі 3444,15 гри., за березень 2020 р. у сумі за 3420,05 грн., за квітень 2020 в сумі 131,7 гри., за травень 2020 р. в сумі 1141,21 гри., за червень 2020 в сумі 1283,22 грн., за липень 2020 р. в сумі 2197,38 гри., за серпень 2020 р. в сумі 4647,8 грн., за вересень 2020 р. в сумі 1257,51 грн., за жовтень 2020 р. в сумі 2218,72 гри., за листопад 2020 р. в сумі 1709,53 гри., за грудень 2020 р. в сумі 1965,52 гри., за січень 2021 р. в сумі 396,26 грн., за лютий 2021 в сумі 781,88 грн., за березень 2021 р. у сумі за 1161,97 грн., за квітень 2021 в сумі 4458,3 грн., за травень 2021 р. в сумі 875,08 грн.; п.1 част.1 ст.7, част.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-V1 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нараховано єдиний внесок на загальну 20672,65 грн., у тому числі за липень 2017 року в сумі 186,5 грн., за серпень 2017 року в сумі 196,9 грн., за вересень 2017 року в сумі 156,11 грн., за жовтень 2017 року в сумі 176,11 грн., за листопад 2017 року в сумі 135,44 грн., за грудень 2017 року в сумі 126,72 гри., за січень 2018 року в сумі 121,11 гри., за лютий 2018 року в сумі 167,37 гри., за березень2018 року в сумі 125,55 грн., за квітень 2018 року в сумі 142,36 гри., за травень 20IS року в сумі 160,13 гри., за червень 2018 року в сумі 173,65 грн., за липень 2018 року в сумі 138,68 грн., за серпень 2018 року в сумі 249,39 гри., за вересень 2018 року в сумі 205,44 гри., за жовтень 2018 року в сумі 189,7 грн., за листопад 2018 року в сумі 210,4 грн., за грудень 2018 року в сумі 178,02 гри., за січень 2019 року в сумі 168,65 грн., за лютий 2019 року в сумі J87,93грн., за березень 2019 року в сумі 154,12 гри., за квітень 2019 року в сумі 212,66 грн., за травень 2019 року в сумі 198,17 гри., за червень 2019 року в сумі 156,7 грн., за липень 2019 року в сумі 180,05 гри., за серпень 2019 року в сумі 140,47 гри., за вересень 2019 року в сумі 446,79 грн., за жовтень 2019 року о сумі 519,81 гри., за листопад 2019 року в сумі 446,79 грн., за грудень 2019 року в сумі 1331,1 грн., за січень 2020 року в сумі 303,22 гри., за лютий 2020 року в сумі 359,07 гри., за березень 2020 року в сумі 282,03 гри., за квітень 2020 року в сумі 344,96 грн., за травень 2020 року в сумі 334,96 гри., за червень 2020 року в сумі 1943,76 грн., за липень 2020 року в сумі 1208,65грн., за серпень 2020 року в сумі 789,67 грн., за вересень 2020 року в сумі 780,49грн., за жовтень 2020 року в сумі 1599,98 гри., за листопад 2020 року в сумі 631,07 грн., за грудень 2020 року в сумі 302,14 грн., за січень 2021 року в сумі 269,64 гри., за лютий 2021 року в сумі 631,82 гри., за березень 2021 року в сумі 1029,48 грн., за квітень 2021 року в сумі 2893,63 грн., за травень 2021 року в сумі 847,03 грн.; пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.2.17, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, пп. 165.1.24 п. 165.1 ст.165, абз.15пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 пп.1.2, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, ідо перевірявся, всього у сумі суму 3727,7 гри., а саме по періодах: за серпень 2018 р. в сумі 169,36 грн., за лютий 2019 в сумі 74,97 грн., за березень 2019 р. у сумі за 162,43 грн. травень 2019 р. в сумі 149,95 грн., за липень 2019 р. в сумі 368,6 гри., за вересень 2019 р. в сумі 188,99 гри., за жовтень 2019 р. в сумі 14,0 гри., за листопад 2019 р. в сумі 131,9 грн., за грудень 2019 р. в сумі 244,23 гри, за січень 2020 р. в сумі 97,14 гри., за лютий 2020 в сумі 235,35 грн., за березень 2020 р. у сумі за 233,66 грн., за квітень 2020 в сумі 9,0 грн., за травень 2020 р. в сумі 77,98 грн., за червень 2020 в сумі 93,73 грн., за липень 2020 р. в сумі 150,21 грн., за серпень 2020 р. в сумі 319,67 гри., за вересень 2020 р. в сумі 85,92 грн., за жовтень 2020 р. в сумі 151,69 грн., за листопад 2020 р, в сумі 116,81 грн., за грудень 2020 р. в сумі 134,29 грн., за січень 2021 р. в сумі 21,1 грн., за лютий 2021 в сумі 53,48 гри., за березень 2021 р. у сумі за 79,39 грн., за квітень 2021 в сумі 304,73 гри., за травень 2021 р. в сумі 59,75 грн.; пп. 141.4.1 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємство не утримало податок з виплачених доходів нерезиденту із джерелом їх походження з України на загальну суму 523154,22 грн., у тому числі за 2017 рік - 193 644,0 грн., за 2018 рік - 232 930,00 грн., за 2020 рік - 90 737,0 грн., за 2021 рік - 5796,0 грн. (а.с. 19-115 т. 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі подано заперечення на акт від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784 (а.с. 187-195 т. 1).

24 грудня 2021 року за результатами розгляду скарги Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення, яким встановлено технічну помилку в п. 2 висновку акта перевірки щодо роз шифровки заниженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 79245 грн., у розрізі періодів, у зв`язку з чим п. 2 висновку акта перевірки викладено в наступній редакції: 2. п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, пп. 196.1.6, п. 196.1 ст. 196, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на суму 79245 грн. в т. ч. по періодам: за червень 2018 року на суму 1424 грн., за квітень 2020 року на суму 2401 грн. за липень 2020 року на суму 10829 грн., за серпень 2020 року на суму 2509 грн., за вересень 2020 року на суму 2447 грн., за листопад 2020 року на суму 10843 грн., за червень 2021 року на суму 48792 грн. В іншій частині висновок акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ Таврида-Плюс від 08.11.2021 № 4267/21-22-07-01/35836784 залишено без змін (а.с. 154-163, 196-215 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 00429980722, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 6506,23 грн. (збільшено податкове зобов`язання на суму 54551,12 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5455,11 грн.) (а.с. 121-122 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 00429990722, яким збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором у розмірі 4100,47 грн. (збільшено податкове зобов`язання на суму 3727,70 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 372,77 грн.) (а.с. 140-142 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 00430360722, яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3377202 грн. (а.с. 124-125 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 00430390722, яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме збільшено зобов`язання на суму 523107 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 103776,75 грн. (а.с. 126-129 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 00430370722, яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість, а саме збільшено зобов`язання на суму 79245 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 19811,25 грн. (а.с. 130-132 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 00430380722, яким застосовано штраф у розмірі 356,00 грн. (а.с. 137 139 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-00430000722 щодо сплати єдиного внеску в сумі 20672,65 грн. (а.с. 116 т. 1).

29 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 00430010722 на суму 10336,33 грн. (а.с. 117 т. 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс до ДПС України подано скаргу на податкові повідомлення рішення від 29 грудня 2021 року № 00430360722, № 00430370722, № 00430380722, № 00429980722, № 00429990722, № 00430390722 та податкову вимогу № Ю-00430000722 (а.с. 143-153 т. 1).

05 травня 2022 року за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2021 року № Ю-00430000722 залишено без змін (а.с. 182-185 т. 1).

29 серпня 2022 року за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2021 року № 00429980722 в частині зайво нарахованих штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2767 грн., № 00429990722 в частині зайво нарахованих штрафних санкцій з військового збору у сумі 189,07 грн., в інших частинах зазначені ППР та ППР № 00430360722, № 00430370722, № 00430380722, № 00430390722 залишено без змін (а.с. 165-181 т. 1).

06 квітня 2023 року податковим органом податкове повідомлення-рішення № 0027040701, яким, з урахуванням рішення ДПС України, прийнятого за результатами розгляду скарги, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 57238,63 грн. (збільшено податкове зобов`язання на суму 54551,12 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2687,51 грн.) (а.с. 68-70 т. 4).

06 квітня 2023 року податковим органом податкове повідомлення-рішення № 00027050701, яким, з урахуванням рішення ДПС України, прийнятого за результатами розгляду скарги, яким збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором у розмірі 3911,40 грн. (збільшено податкове зобов`язання на суму 3727,70 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 183,70 грн.) (а.с. 71-73 т. 4).

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу. Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Зі змісту акту перевірки від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784, складеного за результатами перевірки ТОВ Таврида-Плюс, вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі встановлено, що ТОВ Таврида-Плюс неправомірно включено до складу витрат витрати, які не підтверджені документально та без належним чином оформлених первинних документів у 2020 році на суму 95290,40 грн. Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку задокументовано взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 . До перевірки надано договір № 02/01/20-ПЦ про надання послуг від 20.01.2020 в якому зазначено, що виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги щодо прання та прасування всіх видів одягу і текстильних виробів, використовуваних замовником, а замовник зобов`язується приймати надавані послуги з прання, прасування та оплачувати їх. Однак, надані до перевірки акти здачі, приймання виконаних робіт, послуг не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (не дають можливість ідентифікувати, який саме спецодяг підлягав пранню, яка кількість спецодягу була випрана, яка ціна послуги з прання), по суті ці акти здачі, приймання виконаних робіт, послуг є узагальнюючими документами, з них неможливо встановити детальну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції. Також, в актах здачі, приймання виконаних робіт, послуг від імені виконавця строїть тільки підпис, який не розшифрований, із зазначенням посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, як вимагає п. 2.4 Наказу від 24.05.1995 № 88 та п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можна ідентифікувати особу, яка надала послуги з прання спецодягу. Дане порушення є суміжним з податком на додану вартість. Також, підприємством завищено фінансовий результат до оподаткування (збиток) по задокументованим ремонтним роботам автокрану КТА-16 наданим ТОВ «Миколаївбудмеханізація», яке не підтверджені первинними документами у 4 кварталі 2020 на суму 54214 грн. Перевіркою встановлено, ТОВ Таврида-Плюс укладено договір підряду з ТОВ «Миколаївбудмеханізація» від 14.09.2020 № 701/09-ПДР. До перевірки надано акт здачі-приймання робіт від 19.11.2020 № 778, який не відповідає первинному документу, так як складений з порушенням норм записів у бухгалтерському обліку, які затверджені Наказом від 24.05.1995 № 88 та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не розкриває зміст наданої послуги (не дає можливості ідентифікувати, що саме було відремонтовано, які запчастини використані при ремонті автокрана, не міститься інформація щодо переліку робіт по ремонту автокрана). На письмовий запит про надання розшифровки переліку робіт по ремонту автокрана КТА-16 на дату закінчення перевірки підприємством документів не надано. Дане порушення є суміжним з податком на додану вартість. Підприємством завищено витрати по ремонту транспортних засобів, які находились в оренді у ТОВ «Урожайне» за червень 2020 року в сумі 16511 грн. ТОВ Таврида-Плюс укладено договір від 17.06.2020 № 17/06/20-ОТ з ТОВ «Урожайне». До перевірки надано лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей та акт списання товарів. В ході перевірки встановлено, що ТОВ Таврида-Плюс понесено витрати по ремонту транспортних засобів, які були в оренді у ТОВ «Урожайне» без отримання доходу (відшкодування вартості ремонту) за червень 2020 року в сумі 16511,32 грн. Порушення є суміжним з податком на додану вартість. ТОВ Таврида-Плюс за 1 півріччя 2021 року неправомірно включено до інших витрат витрати, пов`язані з нарахуванням суборенди за землю (паї), які не відшкодовані суборендарями у сумі 3136612,73 грн. Так, як ТОВ Таврида-Плюс з 01.01.2020 року не здійснює вирощування сільськогосподарських культур, тому земельні ділянки, які отримані в оренду у фізичних осіб, ТОВ передані на підставі договорів, в суборенду ФГ «АГРОСПЕКТР», ТОВ «ЗЕРНОСЛАВ», ТОВ «РИС УКРАЇНИ», ТОВ «Агро Тріус», СТОВ «ТАВРИДА». За результатами наданих до перевірки первинних документів, а саме акти виконаних робіт, наданих послуг, суми за якими включено до складу «Інші операційні доходи» доходу від суборенди активів по рядку 2120 «Звіту про фінансові результати» за відповідний період на підставі бухгалтерських проведень Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт713 «Дохід від операційної оренди активів» не містить послуг з суборенди земельних ділянок, що свідчить про відсутність відображення у складі фінансових результатів визнаних доходів від суборенди земельних ділянок. Тобто, у ході перевірки не встановлено доходів ТОВ Таврида-Плюс від суборенди земельних ділянок. Станом на 01.11.2021 було надано пояснення, в якому вказано, що сума у розмірі 3136612,73 грн. помилково віднесена на витрати у 1 півріччі 2021 року. Дане порушення є суміжне з іншими податками. ТОВ Таврида-Плюс неправомірно включено до складу інших операційних витрат, витрати, які не підтверджені документально та без належним чином оформлених первинних документів всього у сумі 74573,36 грн., у тому числі за 2020 рік у сумі 63292,05 грн. за 1 півріччя 2021 року у сумі 11281,31 грн. Проведеною перевіркою звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, наказів на відрядження, оборотних відомостей по субрахунках 372 «Розрахунки з підзвітними особами» встановлено, що ТОВ Таврида-Плюс здійснювало відшкодування витрат на відрядження працівникам. До перевірки не були надані документи, які б підтверджували фактичне перебування працівників в організаціях та установах, які зазначені в наказах на відрядження, а саме: відсутні запрошення, укладені договори чи контракти, визови до суду та в прокуратуру, інші документи. ТОВ Таврида-Плюс не надано наказів на відрядження працівників до інших населених пунктів України, які б підтверджували придбання паливо-мастильних матеріалів для здійснення господарської діяльності підприємства. Отже, підприємством безпідставно віднесено до витрат суми придбаного палива на загальну суму 6797,51 грн. Порушення не є суміжним з податком на додану вартість. Перевіркою встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам джерелом походження з України, а саме за ліцензійним договором виплачені роялті на користь нерезидента "БСТІ БЕСТ ТРЕВЕЛ ІЕТЕРНЕШНЛ ГмбХ" (Німеччина). З метою підтвердження пільги використання переваг міжнародного договору щодо уникнення подвійного оподаткування ТОВ Таврида-Плюс надані довідки «Підтвердження реєстрації як платника податків», які не відповідають вимогам домовленостей, укладених між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів ФРН. Довідки про резиденство ФРН не відповідають встановленому порядку видачі довідок підтвердження статусу податкового резидента ФРН, який доведений протоколом зустрічі від 12.03.1998, тому не дає підстав для використання нерезидентом переваг міжнародного договору. У ТОВ Таврида-Плюс відсутні підстави для застосування переваг Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 14.10.1996 щодо зменшення оподаткування доходу з джерелом його походження з України. Тому дохід у вигляді роялті, що був виплачений ТОВ Таврида-Плюс на користь нерезидента "БСТІ БЕСТ ТРЕВЕЛ ІЕТЕРНЕШНЛ ГмбХ" (Німеччина) підлягав до оподаткування за ставкою 15 % у джерела виплати такого доходу за рахунок цього доходу. ТОВ Таврида-Плюс не утримано та не сплачено до бюджету за 2017, 2018, 2020, 2021 роки податок за ставкою 15 %, що складає 523,107 грн.

Також, в акті перевірки від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784 вказано, що ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на вартість зіпсованого сіна, не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2018 року на суму 1424 грн. До перевірки надано акт, в якому зазначено про те, що сіно врожаю 2015 року, яке зберігалось на території складу, в результаті тривалого зберігання за несприятливих умов було частково зіпсовано. Відповідно до бухгалтерського рахунку 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» за 2018 рік списано зіпсоване сіно на суму 7119,09 грн. Згідно даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.06.2018 по 31.12.2018 ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання та не складено податкову накладну за товарами у разі якщо такі товари, призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльність платника податку. ТОВ Таврида-Плюс занижено податкові зобов`язання з ПДВ за рахунок не нарахування податкових зобов`язань на вартість зіпсованого сіна та не склало податкову накладну за червень 2018 року на суму 1424 грн. ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на вартість списаних автомобільних запчастин, які використані не в господарській діяльності підприємства та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2020 року на загальну суму 3302 грн., за договором з ТОВ «Урожайне». Порушення є суміжним з податком на прибуток. ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на суму відшкодування витрат на утримання льотного персоналу по літаку, які не передбачені договором та використані не в господарській діяльності підприємства та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму 14884 грн. ТОВ Таврида-Плюс укладено договір з ТОВ «Югагроавіа» від 28.01.2020 № 28/01-5/Е. при аналізу договору та актів виконаних робіт (наданих) послуг за квітень-вересень 2020 року установлено, що договором не передбачено відшкодування витрат на утримання льотного персоналу щомісячно ТОВ «Югагроавіа». Порушення не є суміжним з податком на прибуток підприємств. ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на вартість списаних автомобільних запчастин, які використані не в господарській діяльності підприємства та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2021 року на суму 48792 грн. ТОВ Таврида-Плюс в листопаді 2020 року на суму неправомірно включно до складу податкового кредиту суми ПДВ 10843 грн. по операціям з ТОВ «Миколаївбудмеханізація», які не підтверджені первинними документами. На письмовий запит не надано розшифровку переліку робіт, які виконані по ремонту автокрана КТА-16. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару або надання послуг) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Порушення суміжне з податком на прибуток.

Крім того, в акті перевірки від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784 зазначено, що ТОВ Таврида-Плюс не утримано податок з доходу, отриманого як додаткове благо на загальну суму 38489,59 грн.; не утримано податок з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування на суму 12232,36 грн.; не утримано податок з доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції у сумі 3829,17 грн. ТОВ Таврида-Плюс занижено суму заробітної плати у вигляді інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у натуральній формі на яку нараховується єдиний внесок, а саме оплата за проживання працівників у гуртожитку та часткова оплата за харчування працівників за рахунок коштів підприємства у сумі 93966,59 грн. Та, як наслідок не утримано військовий збір.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум податку встановлює Кабінет Міністрів України; в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 7 П(С)Б0 15 «Дохід», визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Пунктом «б» П(С)Б0 16 «Витрати» визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пунктом 7 П(С)Б0 16 «Витрати» витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2020 року між ТОВ «Югагроавіа» (виконавець) та ТОВ Таврида-Плюс (замовник) укладено договір про надання послуг експлуатації № 28/01-5/Е, згідно якого предметом договору є надання послуг зі здійснення процедур, пов`язаних з льотною експлуатацією та підтриманням льотної придатності літака Ан-2 бортовий № UR-17916, заводський номер 1Г20557, 1983 року випуску, що належить замовнику на праві власності (а.с. 203-205 т. 3).

Згідно п. 3.1, 3.4 вказаного договору замовник проводить оплату за надані послуги на поточний рахунок виконавця з розрахунку 10000,00 грн. / квартал, в т.ч. ПДВ, згідно з виставленими рахунками. Здавання-приймання наданих послуг здійснюється сторонами з оформленням акту встановленої форми, якмй є підставою для сплати. Акт складається щоквартально і підписується відповідальним представником замовника і виконавця. Замовник відшкодовує виконавцю витрати, пов`язані зі страхуванням авіаційного персоналу і відповідальністю перед третіми особами та інші витрати пов`язані з цим договором, згідно з виставленими рахунками з урахуванням ПДВ.

До суду надано копії актів виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких ТОВ Таврида-Плюс сплачено на користь ТОВ «Югагроавіа» грошові кошти згідно договору № 28/01-5/Е від 28.01.2020 р. за надані послуги відшкодування витрат на утримання льотного персоналу по літаку бортовий номер № UR-17916 (а.с. 176, 177, 178, 179, 180, 181 т. 3).

В той же час, надання послуг з відшкодування витрат на утримання льотного персоналу по літаку бортовий номер № UR-17916 щомісяця не передбачено умовами договору № 28/01-5/Е від 28.01.2020 р.

Будь-яких доказів на підставі яких складались акти виконаних робіт (наданих послуг) за надані послуги відшкодування витрат на утримання льотного персоналу по літаку бортовий номер № UR-17916, суду не надано.

Крім того, надані до суду копії актів виконаних робіт (наданих послуг) не містять посилань на рахунки, як то передбачено умовами договору № 28/01-5/Е від 28.01.2020 р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 14.09.2020 року між ТОВ «Миколаївбудмеханізація» (підрядник) та ТОВ Таврида-Плюс (замовник) укладено договір на виконання робіт з ремонту машин та механізмів № 701/09-ПДР, згідно якого підрядник за дорученням замовника приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з ремонту машин та механізмів на підставі письмової заявки замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Докладний перелік робіт, визначається сторонами в актах виконаних робіт, що є невід`ємними частинами договору (а.с. 206-209 т. 3).

Згідно додатку № 1 до договору підряду замовник передав підряднику, а підрядник прийняв автомобіль кран КТС-16 МАЗ ВТЗ3742АС року випуску 04.03.2009. (а.с. 210 т. 3).

Разом з тим, згідно акту перевірки до перевірки надано акт здачі-приймання робіт від 19.11.2020 № 778, який не відповідає первинному документу, так як складений з порушенням норм записів у бухгалтерському обліку, які затверджені Наказом від 24.05.1995 № 88 та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не розкриває зміст наданої послуги (не дає можливості ідентифікувати, що саме було відремонтовано, які запчастини використані при ремонті автокрана, не міститься інформація щодо переліку робіт по ремонту автокрана). На письмовий запит про надання розшифровки переліку робіт по ремонту автокрана КТА-16 на дату закінчення перевірки підприємством документів не надано.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що наданий для перевірки акт виконаних робіт (наданих послуг) №778 від 19.11.2020 року складений відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки до суду не надано належним чином завірену копію вказаного акту.

В той же час, наданий до суду перелік робіт вд 18.11.2020 року не містить інформації щодо виду робіт (технічне облуговування, поточний ремонт, капітальний ремонт, поліпшення), як то передбачено наказом № 102 від 30.03.98 (а.с. 234 т. 3).

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження прийняття ТОВ Таврида-Плюс розпорядчого документу (наказу) про проведення робіт з ремонту або поліпшення крану КТС-16 суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження дефектності вказаного крану (дефектний акт, дефектна відомість), копії рахунку, наряду-замовлення, накладної на виконання обслуговування, довідки-рахунку на складові частини, придбані та встановлені виконавцем на автомобіль.

Разом з тим, надані до суду платіжне доручення та податкова накладна не є беззаперечним доказами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару (послуг) від постачальника (а.с. 235-236 т. 3).

Згідно пп. 141.4.1 пункту 141.1 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, роялті.

Відповідно до пп. 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 ПК України резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно п. 103.4, 103.5 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 103.10 ст. 103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Згідно ст. 12 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно», (підписана 03 липня 1995 року, ратифікована 22 листопад 1995 року, набрала чинності для України 04 жовтня 1996 року) роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки у цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті.

Згідно з домовленостями, досягнутими між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Федеративної Республіки Німеччина (Протокол зустрічі від 12.03.98), для резидентів ФРН встановлений особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Згідно з цим порядком зазначена довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податкового органу ФР1І і не потребує легалізації або засвідчення апостилем.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Таврида-Плюс (ліцензіат) та БСТІ БЕСТ ТРЕВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ (Німеччина) (ліцензіар) було укладено ліцензійні договори про надання дозволу (невиключної ліцензії на використання знаку для товарів та послуг) (а.с. 17-97, 102-150, 155-172 т. 3).

В матеріалах справи наявні копії довідок з перекладом щодо реєстрації як платника податків БСТІ БЕСТ ТРЕВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ, які не містять юридичної адреси податкового фінансового органу, який її видав. При цьому, довідки містять інформацію про те, що вони діють виключно для підтвердження реєстрації платника податків для надання з ціллю відшкодування ПДВ в країнах третього світу, та не містять інформацію про те, що особа, вказана у довідках вважається резидентом Німеччини та повинна сплачувати податок у Німеччині стосовно сукупного доходу одержаного в межах країни та за її межами (а.с. 190-199 т. 3).

Крім того, копія довідки строк дії якої з 26.11.2020 року по 25.11.2021 року була видана лише 12.11.2021 року та перекладена 17.11.2021 року, тобто після проведення перевірки та складання акту від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784.

Підпунктом 44.1 ст.44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, зі змісту акту перевірки від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/ НОМЕР_1 , складеного за результатами перевірки ТОВ Таврида-Плюс, вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі встановлено, що ТОВ Таврида-Плюс неправомірно включено до складу витрат витрати, які не підтверджені документально та без належним чином оформлених первинних документів у 2020 році на суму 95290,40 грн. Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку задокументовано взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 . До перевірки надано договір № 02/01/20-ПЦ про надання послуг від 20.01.2020 в якому зазначено, що виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги щодо прання та прасування всіх видів одягу і текстильних виробів, використовуваних замовником, а замовник зобов`язується приймати надавані послуги з прання, прасування та оплачувати їх. Однак, надані до перевірки акти здачі, приймання виконаних робіт, послуг не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (не дають можливість ідентифікувати, який саме спецодяг підлягав пранню, яка кількість спецодягу була випрана, яка ціна послуги з прання), по суті ці акти здачі, приймання виконаних робіт, послуг є узагальнюючими документами, з них неможливо встановити детальну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції. Також, в актах здачі, приймання виконаних робіт, послуг від імені виконавця строїть тільки підпис, який не розшифрований, із зазначенням посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, як вимагає п. 2.4 Наказу від 24.05.1995 № 88 та п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можна ідентифікувати особу, яка надала послуги з прання спецодягу. Підприємством завищено витрати по ремонту транспортних засобів, які находились в оренді у ТОВ «Урожайне» за червень 2020 року в сумі 16511 грн. ТОВ Таврида-Плюс укладено договір від 17.06.2020 № 17/06/20-ОТ з ТОВ «Урожайне». До перевірки надано лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей та акт списання товарів. В ході перевірки встановлено, що ТОВ Таврида-Плюс понесено витрати по ремонту транспортних засобів, які були в оренді у ТОВ «Урожайне» без отримання доходу (відшкодування вартості ремонту) за червень 2020 року в сумі 16511,32 грн. Порушення є суміжним з податком на додану вартість. ТОВ Таврида-Плюс за 1 півріччя 2021 року неправомірно включено до інших витрат витрати, пов`язані з нарахуванням суборенди за землю (паї), які не відшкодовані суборендарями у сумі 3136612,73 грн. Так, як ТОВ Таврида-Плюс з 01.01.2020 року не здійснює вирощування сільськогосподарських культур, тому земельні ділянки, які отримані в оренду у фізичних осіб, ТОВ передані на підставі договорів, в суборенду ФГ «АГРОСПЕКТР», ТОВ «ЗЕРНОСЛАВ», ТОВ «РИС УКРАЇНИ», ТОВ «Агро Тріус», СТОВ «ТАВРИДА». За результатами наданих до перевірки первинних документів, а саме акти виконаних робіт, наданих послуг, суми за якими включено до складу «Інші операційні доходи» доходу від суборенди активів по рядку 2120 «Звіту про фінансові результати» за відповідний період на підставі бухгалтерських проведень Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт713 «Дохід від операційної оренди активів» не містить послуг з суборенди земельних ділянок, що свідчить про відсутність відображення у складі фінансових результатів визнаних доходів від суборенди земельних ділянок. Тобто, у ході перевірки не встановлено доходів ТОВ Таврида-Плюс від суборенди земельних ділянок. Станом на 01.11.2021 було надано пояснення, в якому вказано, що сума у розмірі 3136612,73 грн. помилково віднесена на витрати у 1 півріччі 2021 року. ТОВ Таврида-Плюс неправомірно включено до складу інших операційних витрат, витрати, які не підтверджені документально та без належним чином оформлених первинних документів всього у сумі 74573,36 грн., у тому числі за 2020 рік у сумі 63292,05 грн. за 1 півріччя 2021 року у сумі 11281,31 грн. Проведеною перевіркою звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, наказів на відрядження, оборотних відомостей по субрахунках 372 «Розрахунки з підзвітними особами» встановлено, що ТОВ Таврида-Плюс здійснювало відшкодування витрат на відрядження працівникам. До перевірки не були надані документи, які б підтверджували фактичне перебування працівників в організаціях та установах, які зазначені в наказах на відрядження, а саме: відсутні запрошення, укладені договори чи контракти, визови до суду та в прокуратуру, інші документи. ТОВ Таврида-Плюс не надано наказів на відрядження працівників до інших населених пунктів України, які б підтверджували придбання паливо-мастильних матеріалів для здійснення господарської діяльності підприємства. Отже, підприємством безпідставно віднесено до витрат суми придбаного палива на загальну суму 6797,51 грн. Також, в акті перевірки від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784 вказано, що ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на вартість зіпсованого сіна, не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2018 року на суму 1424 грн. До перевірки надано акт, в якому зазначено про те, що сіно врожаю 2015 року, яке зберігалось на території складу, в результаті тривалого зберігання за несприятливих умов було частково зіпсовано. Відповідно до бухгалтерського рахунку 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» за 2018 рік списано зіпсоване сіно на суму 7119,09 грн. Згідно даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.06.2018 по 31.12.2018 ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання та не складено податкову накладну за товарами у разі якщо такі товари, призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльність платника податку. ТОВ Таврида-Плюс занижено податкові зобов`язання з ПДВ за рахунок не нарахування податкових зобов`язань на вартість зіпсованого сіна та не склало податкову накладну за червень 2018 року на суму 1424 грн. ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на вартість списаних автомобільних запчастин, які використані не в господарській діяльності підприємства та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2020 року на загальну суму 3302 грн., за договором з ТОВ «Урожайне». ТОВ Таврида-Плюс не нараховано податкові зобов`язання на вартість списаних автомобільних запчастин, які використані не в господарській діяльності підприємства та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2021 року на суму 48792 грн. Крім того, в акті перевірки від 08 листопада 2021 року № 4267/21-22-07-01/35836784 зазначено, що ТОВ Таврида-Плюс не утримано податок з доходу, отриманого як додаткове благо на загальну суму 38489,59 грн.; не утримано податок з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування на суму 12232,36 грн.; не утримано податок з доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції у сумі 3829,17 грн. ТОВ Таврида-Плюс занижено суму заробітної плати у вигляді інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у натуральній формі на яку нараховується єдиний внесок, а саме оплата за проживання працівників у гуртожитку та часткова оплата за харчування працівників за рахунок коштів підприємства у сумі 93966,59 грн. Та, як наслідок не утримано військовий збір.

В позовній заяві позивач вказав, що висновки визначені в акті та відповідно податкових повідомленнях-рішеннях є безпідставними, та такими, що не відповідають вимогам законодавства України, а первинні документи вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з тим, будь-яких належним чином завірених копій документів щодо спростування встановлених порушень по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 щодо отримання послуги прання та прасування всіх видів одягу і текстильних виробів, зокрема щодо змісту та обсягу господарської операції та зв`язок з господарською діяльністю ТОВ Таврида-Плюс, по взаємовідносинах з ТОВ «Урожайне» щодо понесених витрати по ремонту транспортних засобів, а також щодо спростування встановлених порушень - включення до інших витрат витрати, пов`язані з нарахуванням суборенди за землю (паї), які не відшкодовані суборендарями, включення до складу інших операційних витрат, витрат, які не підтверджені документально та без належним чином оформлених первинних документів (витрати на відрядження, відшкодування палива), щодо списання сіна, автомобільних запчастин, а також щодо не утримання податку з доходу, отриманого як додаткове благо, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у натуральній формі на яку нараховується єдиний внесок та не утримання військового збору, позивачем ані під час проведення перевірки, ані до суду не надано.

Верховний Суд в постанові від 05 травня 2023 року по справі № 160/15514/20 зазначив, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС щодо достовірності доказів. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №826/8114/15, від 12.03.2021 року по справі №810/5871/15, від 04.09.2018 року по справі №825/1153/17, від 31.03.2020 року по справі №824/434/15-а, від 21.02.2020 року по справі №826/17443/15, від 03.08.2020 року по справі №826/7917/17, від 03.09.2019 року по справі №810/3790/17, від 01.02.2021 року по справі №826/12509/18, від 21.01.2021 року по справі №813/2204/17), від 01.10.2019 року по справі №816/434/18, від 08.12.2020 року по справі №1.380.2019.005426.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Верховний Суд в постанові від 05 вересня 2018 року (адміністративне провадження № К/9901/2599/18) вказав, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Крім того, в постанові від 26 березня 2019 року по справі №826/5263/14 Верховний Суд зазначив, що лише формальна наявність договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, з урахуванням приписів податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 29.12.2021 року № 00430360722, від 29.12.2021 року № 00430370722, від 29.12.2021 року № 00430380722; від 06.04.2023 року № 0027040701, від 06.04.2023 року № 00027050701, від 29.12.2021 року № 00430390722 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2021 № Ю-00430000722 прийнято відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс (код ЄДРПОУ 35836784, адреса місцезнаходження: 75832, Херсонська область, Каланчацький район, с. Гаврилівка-Друга, вул. Миру, 22/А) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495, адреса місцезнаходження: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі від 29.12.2021 року № 00430360722, від 29.12.2021 року № 00430370722, від 29.12.2021 року № 00430380722; від 06.04.2023 року № 0027040701, від 06.04.2023 року № 00027050701, від 29.12.2021 року № 00430390722 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2021 № Ю-00430000722, в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 23 листопада 2023 року.

Суддя О.А. Левчук

.