Ухвала

від 13.11.2023 по справі 160/17043/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/17043/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №160/17043/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Транс" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

На виконання вказаної ухвали суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що через відсутність фінансування, відповідач вжив всіх належних заходів з метою як найшвидшого подання повторної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Надаючи оцінку поданому клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, скаржник вперше звернувся з апеляційною скаргою в межах строку встановленого ст.295 КАС України, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.07.2023 року вказану скаргу повернуто скаржнику через несплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Так, у п. 40 та у п. 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що … якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органами Держпраці чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження обґрунтовуються лише неможливістю сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фінансування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року по справі № 804/2979/17.

Таким чином, неналежна організація фінансування суб`єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Отже, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема відсутність фінансування в період від прийняття рішення до моменту подання апеляційної скарги, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням апеляційної скарги не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Так, потворну апеляційну скаргу скаржник подав в жовтні 2023 року, тобто після спливу значного строку з моменту повернення первинної апеляційної скарги, що на думку суду свідчить про тривале не вчинення контролюючим органом дій щодо подачі повторної апеляційної скарги. Обґрунтованих підстав щодо не звернення з повторною апеляційною скаргою у найближчий строк після повернення первинної апеляційної скарги відповідач не зазначає.

Посилання на воєнний стан колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки відповідач не задіяний у воєнній інфраструктурі та доказів того, що останній був у простої в період коли первинну апеляційну скаргу повернуто, суду не надано.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №160/17043/22.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко