Постанова

від 23.11.2023 по справі 580/2812/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2812/23 Головуючий у І інстанції - Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Височанській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року за адміністративним позовом Фермерського господарства «Фільченков» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Фермерське господарство «Фільченков» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2799/23-00-07-04-01 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 64591 грн 00 коп. податку на додану вартість за основним платежем та в сумі 16148 грн 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2800/23-00-07-04-01 про завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 415175 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не було встановлено конкретної господарської операції, в якій використовується або планується використання отриманих товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), і не було доведено, що така конкретна господарська операція не відноситься до господарської діяльності Позивача. Позивач зазначає, що придбані ТМЦ були використані в господарській діяльності, що підтверджується копією Акта на списання № 1 від 31 березня 2021 року, копією виписки з банку, на які виписувалися податкові накладні, проте контролюючим органом господарські операції не були досліджені та відображені в Акті перевірки.

Крім того, Позивач зазначив, що господарству були необхідні обігові кошти, у зв`язку із чим, відповідно до договору надання поворотної фінансової допомоги № б/н від 11.01.2021 та № б/н від 10.01.2022, отримано від громадянина (засновника) поворотну фінансову допомогу.

У зв`язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, на таку операцію ПДВ не нараховується, у зв`язку із чим Позивачем не порушено вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України та викладене порушення не вплинуло на завищення р. 16 Декларації «від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за січень 2023 року на суму 122600 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2799/23-00-07-04-01 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 64591 грн 00 коп. податку на додану вартість за основним платежем та в сумі 16148 грн 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправним та скасовано в частині податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2800/23-00-07-04-01 про завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 415175 грн 00 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Черкаській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «Фільченков» з метою перевірки законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено Акт від 07.03.2023 № 2188/23-00-07-0401/36773558, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку Фермерського господарства «Фільченков»:

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1 ст. 189 абз. «г» п. 198.5 ст. 198 п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, п. 2.4 Наказу № 88, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 64591 грн за січень 2023 року;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1 ст. 189 абз «г» п. 198.5 ст. 198 п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, п. 4. Розділу II «Податковий кредит» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 № 21, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного (податкового) періоду) за січень 2023 року на суму 447865 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято Податкові повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року:

- № 2799/23-00-07-04-01, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 80 739,00 грн, з яких 64 591,00 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 16 148,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 2800/23-00-07-04-01, яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що зараховується до складу Податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 447 865,00 грн.

Вважаючи вказані Податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки Відповідача про неможливість підтвердження використання вищевказаних ТМЦ в господарській діяльності Підприємства ґрунтуються на невідповідності Актів на списання матеріальних цінностей, наданих Позивачем формам № ВЗСГ-4 та № ВЗГС-3.

Проте, за відсутності дослідження у матеріалах перевірки господарських операцій щодо придбання Позивачем матеріальних цінностей на предмет їх використання у господарській діяльності господарства, формальна невідповідність Актів на списання матеріальних цінностей не може слугувати підставою для автоматичних висновків контролюючого органу про використання Позивачем придбаних ТМЦ у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд врахував, що надані Позивачем Акти на списання містять необхідні відомості, зокрема: найменування, кількість одиниць, ціна за одиницю, загальна сума, підстава непридатності, у зв`язку з чим доводи контролюючого органу щодо невідповідності Актів за формою є формальними підставами для прийняття рішення у спірних правовідносинах.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції не встановив порушення Позивачем вимог п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст.198 ПК України, у зв`язку із чим висновок про заниження Позивачем податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2023 року на суму 357666 грн суд першої інстанції вважав необґрунтованим.

Щодо висновків Відповідача у п. 3.2.1 «Податковий кредит» Акта перевірки про неправомірність не включення Позивачем в рядок 1.1 Декларацій з податку на додану вартість суму в розмірі 136600 грн за період березень 2021 року-грудень 2022 року, суд першої інстанції зазначив наступне.

Контролюючим органом при проведенні перевірки під час аналізу інформації про рух грошових коштів банківської виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 31.01.2023 було виявлено, що на вказаний рахунок надходили кошти, де в призначенні було вказано «Готівкові надходження власних коштів...» та «Перекази коштів...».

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до договору надання поворотної фінансової допомоги № б/н від 11.01.2021 та № б/н від 10.01.2022 отримано від громадянина (засновника) поворотну фінансову допомогу.

Таким чином, контролюючий орган суми поворотної фінансової допомоги, що надходила від засновника господарства врахував в якості оплати за товари, послуги від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

В акті перевірки не зазначено інформації про конкретні операції та документи, які підтверджують здійснення Позивачем реалізації продукції, надання послуг та інше, за які, як зазначено Відповідачем було отримано кошти.

Таким чином, Відповідач, не дослідивши походження даних коштів, нарахував податкові зобов`язання з Податку на додану вартість в сумі 122600 грн.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що операція з отримання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, та не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Пунктом 189.1 ст. 188 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідач, зазначаючи про заниження Позивачем податкового зобов`язання за січень 2023 року вказав, що платником податків не складено та не зареєстровано в ЄРПН Зведену податкову накладну за січень 2023 року на суму ПДВ 357666 грн, оскільки із наявних первинних документів наданих для перевірки неможливо підтвердити використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності Підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно видаткової накладної № 0-00000023 від 28.01.2021 на суму 7570,00 грн, в тому числі ПДВ 1261,67 грн, Позивачем в січні 2021 року було придбано насосний агрегат (оплата згідно платіжного доручення № 418 від 27.01.2021); згідно видаткової накладної № РН-0000204 від 22.01.2021 в сумі 17196,00 грн, в тому числі ПДВ 2866,00 грн придбано ящик 600x400x270 (оплата згідно платіжного доручення № 409 від 12.01.2021).

- в лютому 2021 року було придбано ящик 600x400x270 згідно видаткової накладної № РН-0000916 від 24.02.2021 в сумі 11005,44 грн., в тому числі ПДВ 1834,24 грн (оплата згідно платіжного доручення № 426 від 02.02.2021;

- в березні 2021 року було придбано штору ПВХ згідно видаткової накладної № 301 від 23.03.2021 в сумі 5209,00 грн, в тому числі ПДВ 868,17 грн, оплата згідно платіжного доручення № 457 від 19.03.2021; придбано ультразвуковий відлякував гризунів згідно видаткової накладної № 191 від 22.03.2021 в сумі 900,00 грн, в тому числі ПДВ 150,00 грн, оплата згідно платіжного доручення № 459 від 22.03.2021; придбано ТМЦ згідно видаткової накладної № 0-00000119 від 26.03.2021 в сумі 3500,00 грн, в тому числі ПДВ 583,33 грн, оплата згідно платіжного доручення № 472 від 25.03.2021; придбано магнію сульфат згідно видаткової накладної № ЦБ-1913 від 15.03.2021 в сумі 1080,00 грн, в тому числі ПДВ 180,00 грн, отримання товару згідно ТТН; придбано насіння гібриду кукурудзи згідно видаткової накладної № ЦБ-3703 від 31.03.2021 в сумі 12661,63 грн, в тому числі ПДВ 1554,94 грн, оплата згідно платіжного доручення № 450 від 10.03.2021; придбано знищувач комах згідно рахунку № 27 від 16.03.2021 в сумі 1866,00 грн, в тому числі ПДВ 311,00 грн, оплата згідно платіжного доручення № 458 від 19.03.2021; придбано добриво азотно-фосфорно-калійне згідно видаткової накладної № РН-26/03 від 26.03.2021 в сумі 217500,00 грн, в тому числі ПДВ 36250,00 грн, оплата згідно платіжного доручення № 471 від 25.03.2021; придбано добрива рідкі азотні згідно видаткової накладної № МТ-05/03 від 05.03.2021 в сумі 221655,50 грн, в тому числі ПДВ 36942,58 грн, оплата згідно платіжного доручення № 445 від 03.03.2021; придбано добриво рідкі азотні згідно видаткової накладної № МТ-03/03 від 03.03.2021 в сумі 260313,90 грн, в тому числі ПДВ 43385,65 грн; придбано добриво згідно видаткової накладної № ЦБ-1904 від 15.03.2021 в сумі 92787,06 грн, в тому числі ПДВ 15464,51 грн, придбано насіння гібриду кукурудзи згідно видаткової накладної № ЦБ-3675 від 31.03.2021 в сумі 34367,27 грн, в тому числі ПДВ 4220,54 грн та в сумі 33328,46 грн, в тому числі ПДВ 4092,97 грн, додаткова угода, оплата згідно платіжного доручення № 455 від 18.03.2021; придбано соняшника згідно видаткової накладної № ЦБ-3677 від 31.03.2021 в сумі 106858,11 грн, в тому числі ПДВ 13122,93 грн, оплата згідно платіжного доручення № 449 від 10.03.2021; придбано варяг Тріо згідно видаткової накладної № ЦБ-3747 від 31.03.2021 в сумі 17197,92 грн, в тому числі ПДВ 2866,32 грн; придбано добриво комплексне мінеральне згідно видаткової накладної № ЦБ-3706 від 31.03.2021 в сумі 4525,44 грн, в тому числі ПДВ 754,24 грн; придбано добрива згідно видаткової накладної № ЦБ-3709 від 31.03.2021 в сумі 140834,46 грн, в тому числі ПДВ 23472,41 грн, оплата згідно платіжного доручення № 456 від 18.03.2021.

Згідно акта на списання № 1 від 31 березня 2021 року вищевказані товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності Позивача.

- в квітні 2021 року Позивачем було придбано бетарен-22 згідно договору поставки від 05.04.2021, видаткової накладної № 995 від 13.04.2021, рахунку № 817 від 12.04.2021 в сумі 16194,72 грн, в тому числі ПДВ 2699,12 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 485 від 13.04.2021; придбано добрива згідно видаткової накладної № 885 від 09.04.2021 в сумі 10242,72 грн, в тому числі ПДВ 1707,12 грн; придбано добрива згідно видаткової накладної № 924 від 09.04.2021 в сумі 3096,96 грн, в тому числі ПДВ 516,16 грн, оплата здійснена згідно платіжного доручення № 483 від 09.04.2021; придбано добрива рідке азотне згідно видаткової накладної № МТ-18/04 від 18.04.2021 в сумі 222322,00 грн, в тому числі ПДВ 37053,67 грн; придбано насіння гібрид кукурудзи згідно видаткової накладної № ЦБ-7928 від 21.04.2021 в сумі 12278,90 грн, в тому числі ПДВ 1507,93 грн

- в травні 2021 року було придбано органо-мінеральні добрива згідно видаткової накладної № 901 від 13.05.2021 в сумі 2400,00 грн, в тому числі ПДВ 400,00 грн, видаткової накладної № 958 від 18.05.2021 в сумі 9600,00 грн, в тому числі ПДВ 1600,00 грн, видаткової накладної № 900 від 13.05.2021 в сумі 9534,96 грн, в тому числі ПДВ 1589,16 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 503 від 12.05.2021; придбано станцію управління згідно видаткової накладної № Щ-00000205 від 06.05.2021 в сумі 6350,00 грн, в тому числі ПДВ 1058,33 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 501 від 05.05.2021; придбано сантал згідно видаткової накладної № 2144 від 17.05.2021 в сумі 19280,64 грн, в тому числі ПДВ 3213,44 грн; придбано добрива згідно видаткової накладної № ЦЕ-10822 від 07.05.2021 в сумі 6481,74 грн, в тому числі ПДВ 1080,29 грн та згідно видаткової накладної № ЦБ-15554 від 31.05.2021 в сумі 1380,72 грн, в тому числі ПДВ 230,12 грн;

- в червні 2021 року було придбано круги шліф згідно видаткової накладної № 95 від 24.06.2021 в сумі 2941,92 грн, в тому числі ПДВ 490,32 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 534 від 21.06.2021.

Вищевказані товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності Позивача згідно акта на списання № 2 від 30 червня 2021 року.

- в липні 2021 року було придбано квін стар Макс згідно видаткової накладної № ЦБ-21661 від 07.07.2021 в сумі 4134,78 грн, в тому числі ПДВ 689,13 грн; придбано екстерн згідно видаткової накладної № 1340 від 09.07.2021 в сумі 1680 грн, в тому числі ПДВ 280,00 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 538 від 08.07.2021.

Товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності Позивача, що підтверджується копією акта на списання № 3 від 30 вересня 2021 року.

- в жовтні 2021 року було придбано панда згідно видаткової накладної № ЗДБ-456 від 06.10.2021 в сумі 4420,32 грн, в тому числі ПДВ 736,72 грн; придбано ТМЦ згідно видаткової накладної № 2286 від 12.10.2021 в сумі 3984,00 грн, в тому числі ПДВ 664,00 грн, (повернено товар згідно видаткової № 15 від 11.10.2021 в сумі 1637,76 грн, в тому числі ПДВ 272,96 грн);

- в листопаді 2021 року було придбано паскаль згідно видаткової накладної № ЦБ-1626 від 24.11.2021 в сумі 4834,86 грн, в тому числі ПДВ 805,81 грн;

- в грудні 2021 року було придбано гофроящик згідно видаткової накладної № 16192 від 20.12.2021 в сумі 267600,05 грн, в тому числі ПДВ 44600,01 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 649 від 22.02.2021 (повернуто товар та суму сплати 2184,49 грн згідно платіжного доручення № 2742 від 15.03.2023).

Товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності Позивача, що підтверджується копією акта на списання № 4 від 31 грудня 2021 року.

- в серпні 2022 року було придбано добрива згідно видаткової накладної № ЦБ-21867 від 04.08.2022 в сумі 11997,42 грн, в тому числі ПДВ 1999,371 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 726 від 11.08.2022;

- в червні 2022 року було придбано лоток згідно видаткової накладної № РН-0004410 від 20.06.2022 в сумі 191763,48 грн, в тому числі ПДВ 31960,58 грн, оплата згідно платіжного доручення № 695 від 07.06.2022 в сумі 204912,00 грн, в тому числі ПДВ 34152,00 грн.

Вищевказані товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності Позивача, що підтверджується копією акта на списання № 1 від 30 вересня 2022 року.

- в жовтні 2022 року було здійснено предоплату за відходи соняшника згідно платіжного доручення № 751 від 28.10.2022 в сумі 27600,00 грн, в тому числі ПДВ 4600,00 грн (видаткова накладна № КК200211062 від 16.11.2022), та платіжного доручення № 752 від 26.10.2022 за відходи сої, згідно платіжного доручення № 752 від 28.10.2022 в сумі 24000,00 грн, в тому числі ПДВ 4000,00 грн (видаткова накладна № КК200208093 від 28.10.2022).

Відходи сої були використані в господарській діяльності Позивача, що підтверджується копією акта на списання № 2 від 31 грудня 2022 року.

- в січні 2023 року було придбано дизельне пальне згідно видаткової накладної № АГ-000000011 від 16.01.2023 в сумі 318500,00 грн, в тому числі ПДВ 20836,45 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 792 від 16.01.2021.

Висновки Відповідача про неможливість підтвердження використання вищевказаних ТМЦ в господарській діяльності підприємства ґрунтуються на невідповідності Актів на списання матеріальних цінностей, наданих Позивачем формам № ВЗСГ-4 та № ВЗГС-3.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності дослідження у матеріалах перевірки господарських операцій щодо придбання матеріальних цінностей на предмет їх використання у господарській діяльності Позивача, формальна невідповідність Актів на списання матеріальних цінностей не може слугувати підставою для автоматичних висновків контролюючого органу про використання Позивачем придбаних ТМЦ у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що надані Позивачем Акти на списання містять необхідні відомості, зокрема: найменування, кількість одиниць, ціна за одиницю, загальна сума, підстава непридатності, у зв`язку з чим доводи контролюючого органу щодо невідповідності Актів за формою є формальними підставами для прийняття рішення у спірних правовідносинах.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що висновок Відповідача про заниження Позивачем податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2023 року на суму 357666 грн є необґрунтованим, з чим погоджується і колегія суддів.

Щодо доводів Відповідача, викладених в Акті перевірки про неправомірність не включення Позивачем в рядок 1.1 Декларацій з податку на додану вартість суму в розмірі 136600 грн за період березень 2021 року-грудень 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Контролюючим органом при проведенні перевірки під час аналізу інформації про рух грошових коштів банківської виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 31.01.2023 було виявлено, що на вказаний рахунок надходили кошти, де в призначенні було вказано «Готівкові надходження власних коштів...» та «Перекази коштів...».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно відповідно до договорів надання поворотної фінансової допомоги № б/н від 11.01.2021, № б/н від 10.01.2022, № б/н від 02.05.2022 отримано від ОСОБА_2 поворотну фінансову допомогу, а саме: 18.03.2021 в сумі 140000,00 грн, 14.07.2021 в сумі 13600,00 грн, 08.09.2021р. в сумі 2000,00 грн, 20.09.2021 в сумі 18000,00 грн, 07.06.2022 в сумі 205000,00 грн, 28.06.2022 в сумі 39000,00 грн, 10.08.2022 в сумі 3500,00 грн, 09.09.2022 в сумі 10000,00 грн, 19.09.2022 в сумі 16000,00 грн, 29.11.2022 в сумі 50000,00 грн, 29.12.2022 в сумі 4500,00 грн, 21.05.2022 в сумі 40000,00 грн, 14.06.2022 в сумі 10000,00 грн, 19.06.2022 в сумі 2000,00 грн, 20.06.2022 в сумі 18000,00 грн, 29.07.2022 в сумі 25400,00 грн, 10.08.2022 в сумі 8000,00 грн, 09.09.2022 в сумі 8000,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.185, 14.1.191 ПК України постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, операція з отримання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, та не є об`єктом оподаткування ПДВ.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Позивачем не порушено вимог п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, а викладене порушення не вплинуло на завищення у р.16 Декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного «Звітного (податкового) періоду»» за січень 2023 року на суму 122600 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки Відповідачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої прийшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову та залишення апеляційної скарги без задоволення.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко

Повний текст складено 23.11.2023 року.