Постанова

від 21.11.2023 по справі 357/479/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №357/479/23 Головуючий у суді І інстанції: Ярмола О.Я.

провадження №22-ц/824/13855/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрспецсервіс», ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ТОВ «ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь», звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом, в якому просили суд:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3127047 транспортного засобу від 23.02.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що укладений між ТОВ «Альтернатива-В» та ТОВ «Центспецсервіс»;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3242987 транспортного засобу від 28.06.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , що укладений між ТОВ «Центспецсервіс» та ОСОБА_1 ;

3) скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, білого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , яка здійснена на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 8045/2022/3242987 транспортного засобу від 28.06.2022 року;

4) визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3127412 транспортного засобу від 23.02.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN модель POLO, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , що укладений між ТОВ «Альтернатива-В» та ТОВ «Центспецсервіс»;

5) визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3243114 транспортного засобу від 28.06.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN модель POLO, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , що укладений між ТОВ «Центспецсервіс» та ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN модель POLO, номерний знак НОМЕР_5 , яка здійснена на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 8045/2022/3243114 транспортного засобу від 28.06.2022 року;

6) стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.05.2020 року між ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» та ТОВ «Альтернатива-В» було укладено договір поставки №5/8, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар, який вказаний у Специфікаціях, технічних і якісних характеристиках, опитувальних листах на обладнання, що є невід`ємними частинами даного договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору. Позивач свої зобов`язання за договором поставки №5/8 від 05.05.2020 року виконав в повному обсязі, а ТОВ «Альтернатива-В» свої зобов`язання за договором не виконало, у зв`язку з чим у вересні 2021 року ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Альтернатива-В». Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 року по справі № 910/14790/21 позов задоволено. Постановою Північного Апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року у справі №910/14790/21, рішення суду скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: стягнути з ТОВ «Альтернатива-В» на користь ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» основний борг в розмірі 1 661 344 грн. 50 коп., інфляційне збільшення в розмірі 119 696 грн. 39 коп., три відсотки річних в розмірі 37 673 грн. 68 коп., пеню в розмірі 100 466 грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 28 747 грн. 72 коп. Представник позивача зазначає, що рішення суду не виконане, в добровільному чи примусовому порядку заборгованість не погашалась, а тому ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» має всі підстави для стягнення боргу з ТОВ «Альтернатива-В».

Станом на дату звернення з позовною заявою до господарського суду ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» володіло інформацією, що за ТОВ «Альтернатива-В» зареєстроване рухоме майно, а саме: автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_3 ; - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_6 .

В зв`язку з чим, 20.10.2021 року позивачем було подано до Господарського суду м. Києва заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені транспортні засоби. Однак, ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2021 у справі № 910/14790/21 було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Виконавчий лист про стягнення заборгованості з ТОВ «Альтернатива-В» перебуває на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чепурного Віталія Миколайовича (ВП № 69534416), яким було встановлено, що після ухвалення рішення Господарського суду м. Києва від 25.01.2022 року транспортні засоби, які належали боржнику було відчужено на користь ТОВ «Центрспецсервіс», а ТОВ «Центрспецсервіс» відчужило автомобілі на користь ОСОБА_1 , яка являється засновником ТОВ «Альтернатива-В» з часткою статутного капіталу 100%.

Представник позивача вказує, що окрім вказаних транспортних засобів, у боржника ТОВ «Альтернатива-В» відсутнє інше майно, за рахунок якого можливо виконати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 року у справі №910/14790/21.

ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» вважає договори купівлі-продажу транспортного засобу № договору 8045/2022/3127047 від 23.02.2022 року, 8045/2022/3242987 від 28.06.2022 року; 8045/2022/3127412 від 23.02.2022 року; 8045/2022/3243114 від 28.06.2022 фіктивними в розумінні ст. 234 ЦК України, а саме такими, які вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами. Укладення даних договорів, які за своїм змістом суперечать вимогам закону, оскільки не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, - є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу, є підставою для визнання їх недійсним відповідно до статті 234 ЦК України. ТОВ «Альтернатива-В» відчужило транспортні засоби після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення від 25.01.2022 у справі №910/14790/21 про стягнення з нього боргу, в подальшому новий власник транспортних засобів ТОВ «Центрспецсервіс» (як посередник) відчужило майно на користь засновника боржника ТОВ «АльтернативаВ» - ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи, що саме після ухвалення рішення про стягнення заборгованості з ТОВ «Альтернатива-В», останній почав передавати своє майно, на яке можливе звернення стягнення, в кінцевому результаті засновнику ТОВ «Альтернатива-В», свідчить про його прямий свідомий намір - фіктивний договір з метою уникнення відповідальності, невиконання рішення суду.

Представник позивача зазначає, що у зв`язку із визнанням недійсними договорів купівлі-продажу, проведена на підставі вказаних договорів державна реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу підлягає скасуванню.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2023 року відмовлено в задоволені позову.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Легка Олена Юріївна, яка діє в інтересах ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Також просила покласти судові витрати щодо сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на відповідачів.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказувала на те, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обов`язок погашення заборгованості виник у ТОВ «Альтернатива-В» після набрання рішенням суду законної сили, тобто 21.09.2022 року, оспорювані договори відчуження транспортних засобів були укладені 23.02.2022 року та 28.06.2023 року. Оскільки на переконання представника апелянта зобов`язання виникло у ТОВ «Альтернатива-В» значно раніше, а саме після неналежного виконання ТОВ «Альтернатива-В» умов Договору поставки 5/8 від 05.08.2020.

Зазначила, що на виконання умов договору апелянтом було поставлено товар ТОВ «Альтернатива-В» на загальну суму 11 511 344,50 грн, який відповідачем оплачено частково па суму 9 850 000,00 грн. Основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 661 344,50 грн. Зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що заборгованість ТОВ «Альтернатива-В» за рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 року та Постанови Північного апеляційного суду від 21.09.2022 року становить 1 947 918,98 грн.

17.06.2022 року ТОВ «Альтернатива-В» було сплачено на рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чепурного Віталія Миколайовича 30 480,49 грн, що складає 1,5% від всієї суми заборгованості.

Вказана сума була сплачена до набрання рішення суду законної сили, оскільки рішення суду набрало законної сили 21.09.2022 року, що підтверджено в Рішенні Білоцерківського міськрайониого суду Київської області від 30.06.2023 року у справі №357/479/23.

Заборгованість ТОВ «Альтернатива-В» стапом на момент звернення до суду з позовною заявою та з апеляційною скаргою не виконане в повному обсязі, що підтверджується наданими документами до суду та Відповіддю ТОВ «Альтенатива-В» на адвокатський запит адвоката Мукомол О.М..

Представник апелянта вказувала на те, що судом першої інстанції при дослідженні доказів, не було враховано, що апелянтом було надано до суду постанову при відкриття виконавчого провадження, в якій було зазначено ідентифікатор доступу до виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги в частині визнання договорів купівлі-продажу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину, представник апелянта зазначала те, що приймаючи рішення про відчуження транспортних засобів та укладаючи Договори купівлі-продажу транспортних засобів, ТОВ «Альтернатива-В» мала на меті уникнути звернення стягнення па майно боржника та відповідальності перед своїми кредиторами.

Крім того, посилалась на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18 в якій вказано, що боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно і зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь- який правочин, вчинений боржником, у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані зокрема також тим, що при розгляді судової справи судом першої інстанції не було досліджено та не прийнято до уваги, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 року та постанова Північного апеляційного суду від 21.09.2022 року у справі №910/14790/21 не виконується зі сторони ТОВ «Альтернатива-В» та останнім навпаки вчиняються дії, щодо його невиконання.

06 жовтня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Заремби Валентини Анатоліївни, в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

11 жовтня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь». Апелянт вважає наведені представником відповідача доводи у відзиві безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що у матеріалах справи відсутні докази в підтвердження фіктивності договорів купівлі-продажу, а також, відсутні докази про наявність чи відсутність у ТОВ «Альтернатива-В» іншого майна, чи грошових коштів, на яке може бути звернено стягнення та виконати рішення господарського суду, а також, відсутня інформація про хід виконавчого провадження та вжиті заходи задля виконання рішення Північного Апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року. Позивач не довів, що боржник ТОВ «Альтернатива-В» перестав бути платоспроможним та вчиняє дії/правочини з ознаками фраудаторного правочину. А отже, суд першої інстанції вважав твердження позивача щодо фіктивності правочинів, що вчинені боржником на шкоду кредитору є припущенням.

Також суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідачі вчинили оскаржувані правочини до набрання законної сили рішенням суду про стягнення з ТОВ «Альтернатива-В» боргу. Крім того, позивач не вчиняв активних дій щодо забезпечення своїх вимог під час розгляду справи № 910/14790/21, не оскаржував ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.10.2021 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 25.01.2022 року Господарським судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 910/14790/21 про стягнення з ТОВ «Альтернатива-В» на користь ТОВ «ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь» основного боргу в розмірі 1 661 344 грн 50 коп., інфляційне збільшення в розмірі 123 265 грн 62 коп., три відсотки річних в розмірі 37 673 грн 68 коп., пеню в розмірі 172 542 грн 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 922 грн 41 коп., згідно договору поставки №5/8 від 05.08.2020 року (а.с. 56-63 том 1).

Постановою Північного Апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року у справі №910/14790/21 апеляційну скаргу ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі № 910/14790/21 задоволено частково, рішення суду скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: стягнути з ТОВ «Альтернатива-В» на користь ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» основний борг в розмірі 1 661 344 грн 50 коп., інфляційне збільшення в розмірі 119 696 грн 39 коп., три відсотки річних в розмірі 37 673 грн 68 коп., пеню в розмірі 100 466 грн 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 28 747 грн 72 коп. (а.с. 64-75 том 1).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2021 року у справі № 910/14790/21 було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортні засоби VOLKSWAGEN CADDY та ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чепурного Віталія Миколайовича відкрито виконавче провадження № 69534416 з виконання наказу № 910/14790/21, виданого 11.04.2022 року Господарським судом міста Києва про стягнення заборгованості з ТОВ «Альтернатива-В» (а.с. 29-30 том 1).

Судом встановлено, що 17.06.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чепурним В.М. стягнуто з ТОВ «Альтернатива-В» в рамках примусового виконання наказу № 910/14790/21 від 11.04.2022, виданого Господарським судом міста Києва, частково заборгованість в розмірі 30 480 грн 49 коп., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Альтернатива-В» від 28.06.2023 року (а.с. 211-212 том 1).

Встановлено, що 23.02.2022 року між ТОВ Альтернатива-В» та ТОВ «Центрспецсервіс» було укладено Договір купівлі-продажу 8045/2022/3127047 транспортного засобу, а саме: автомобілю марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_1 . (а.с. 21-22 том 1).

28.06.2022 року між ТОВ «Центрспецсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу 8045/2022/3242987 транспортного засобу, а саме: автомобілю марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 25-26 том 1).

Встановлено, що 23.02.2022 року між ТОВ «Альтернатива-В» та ТОВ «Центрспецсервіс» було укладено Договір купівлі-продажу 8045/2022/3127412 транспортного засобу, а саме: автомобілю марки VOLKSWAGEN модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_4 . (а.с. 23-24 том 1).

28.06.2022 року між ТОВ «Центрспецсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу 8045/2022/3243114 транспортного засобу, а саме: автомобілю марки VOLKSWAGEN модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_5 (а.с. 27-28 том 1).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 727/2525/20, провадження № 61-4679св21.

Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19 (провадження № 61-6420св21) дійшов наступних правових висновків.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України). Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. На переконання Верховного Суду, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків відмовляючи у задоволенні позовних вимог, оскільки у справі що переглядається встановлено, що учасники цивільних відносин (сторони оспорюваних договорів купівлі-продажу) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори купівлі-продажу) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника.

За сукупністю наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що приймаючи рішення про відчуження транспортних засобів та укладаючи договори купівлі-продажу транспортних засобів, ТОВ «Альтернатива-В» мала на меті уникнути звернення стягнення на майно боржника та відповідальності перед своїми кредиторами, враховуючи наступне.

Як вже встановлено судом, 23.02.2022 року між ТОВ «Альтернатива-В» та ТОВ «Центрспецсервіс» договір купівлі-продажу 8045/2022/3127047 транспортного засобу (Volkswagen Caddy, 2015 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_3 ) та договір купівлі-продажу 8045/2022/3127412 транспортного засобу (Volkswagen Polo, 2019 року випуску, бежевого кольору VIN № НОМЕР_6 ).

В подальшому, 28.06.2022 року вказані транспортні засоби були відчужені ТОВ «Центрспецсервіс» на користь ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору купівлі-продажу № 8045/2022/324987 транспортного засобу та Договору купівлі-продажу № 8045/2022/3243114 транспортного засобу.

Отже, в кінцевому результаті, власником транспортних засобів стала засновниця та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Альтернатива-В» - ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції вважає, що при укладенні договорів купівлі-продажу воля відповідачів не відповідала зовнішньому прояву та не мала на меті реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином. Зокрема, судом встановлено, що ТОВ «Альтернатива-В» відчужила майно після винесення рішення Господарським судом міста Києва від 25.01.2022 року у справі № 910/14790/21. При цьому обов'язок сплати коштів виник з моменту порушення умов договору поставки.

Доводи представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Заремби В.А. викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідач ТОВ «Альтернатива-В», а в подальшому ТОВ «Центрспецсервіс» реалізували свої законні права, як власники транспортних засобів, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Аналогічні висновки також висловлені Верховним Судом у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 03 березня 2020 року у справах № 910/7976/17, № 904/7905/16 та № 916/3600/15, від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/4262/17 та від 22 квітня 2021 року у справі № 908/794/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18 вказано, що боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно і зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь-який правочин, вчинений боржником, у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнові права позивача були порушені відповідачами.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції не врахував правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 727/2525/20, (провадження № 61-4679св21), а також у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19 (провадження № 61-6420св21).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір дійшов необгрунтованого висновку щодо добросовісності відповідачів при укладенні договорів купівлі-продажу і як наслідок дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції належить скасувати, а позовні вимоги про визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» сплачено судовий збір: за подання позовної заяви у розмірі 10 736 грн (а.с. 20 том 1), за подання апеляційної скарги у розмірі 16 104 грн (а.с. 36 том 2). Тому з ТОВ «Альтернатива-В», ТОВ «Центрспецсервіс», ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» належить стягнути по 8946,66 грн з кожного з відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 8040/2022/3127047 транспортного засобу від 23.02.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_1 , що укладений між ТОВ «Альтернатива-В» (код ЄДРПОУ 34760641) та ТОВ «Центрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 44239156).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3242987 транспортного засобу від 28.06.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , що укладений між ТОВ «Центрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 44239156) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, білого кольору, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , яка здійснена на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на підставі договору купівлі-продажу 8045/2022/3242987 транспортного засобу від 28.06.2022 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3127412 транспортного засобу від 23.02.2022 року марки VOLKSWAGEN, модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_4 , що укладений між ТОВ «Альтернатива-В» (код ЄДРПОУ 34760641) та ТОВ «Центрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 44239156).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3243114 транспортного засобу від 28.06.2022 року автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору, VIN НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_5 , що укладений між ТОВ «Центрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 44239156) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель POLO, 2019 року випуску, бежевого кольору VIN НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_5 , яка здійснена на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на підставі договору купівлі-продажу 8045/2022/3243114 транспортного засобу від 28.06.2022 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрспецсервіс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» понесені судові витраті зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі по 8946,66 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь», код ЄДРПОУ 31724621, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 9-Б, кв. 136.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», код ЄДРПОУ: 34760641, адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22А.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрспецсервіс», код ЄДРПОУ 44239156, адреса: 09114, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, буд. 244.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст постанови складено «23» листопада 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник