Постанова

від 23.11.2023 по справі 380/5386/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/5386/23 пров. № А/857/15237/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівШавеля Р.М., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Енерджі Захід» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за його позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

суддя у І інстанціїКухар Н.А.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 22 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг Енерджі Захід» (далі ТОВ «Стронг Енерджі Захід») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі ППР) Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС):

№15169/13-01-07-03 від 27 грудня 2022 року про зменшення товариству суми від`ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 515 526,00 грн;

№1332/13-01-07-03 від 25 січня 2023 року про зменшення позивачу суми від`ємного значення з ПДВ на 3448,00 грн;

№3326/13-01-07-06 від 23 лютого 2023 року про зменшення йому суми від`ємного значення з ПДВ на 5397,20 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 380/5386/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що сукупність досліджених доказів не дає підстав вважати, що господарська операція між позивачем та ПП «Спеценергосервіс Груп» була фактично здійснена. Позивачем не спростовано викладені у акті перевірки доводи та аргументи контролюючого органу щодо нереальності такої операції. Відтак, виявлені за наслідками проведених контролюючим органом перевірокпорушення ТОВ «Стронг Енерджі Захід» норм податкового законодавства є обґрунтованими і підстав для скасування спірних ППР немає.

У апеляційному порядку вказане рішення суду першої інстанції оскаржено ТОВ «Стронг Енерджі Захід», яке у своїй скарзі просило таке скасувати та задовольнити його позовні вимоги.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції вирішено спір без залучення третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП Спеценергосервіс Груп, внаслідок чого не було досліджено первинні документи(видаткові накладні/акти) по господарських операціях ПП «Спеценергосервіс Груп» із його контрагентами. Водночас суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з огляду на складність справи.

Водночас наполягає на тому, що зауваження податкового органу про відсутність у актах послуг наданих ПП «Спеценергосервіс Груп» інформації щодо власника матеріалів, з яких виконуються будівельні роботи, кількості використаних матеріалів є безпідставними, оскільки у відповідних договорах сторони чітко визначали предмет договору з розмежуванням робіт і матеріалів, які поставляються/надаються.

Податковий орган зустрічної звірки із ПП «Спеценергосервіс Груп» жодного разу не проводив, із запитами на підтвердження відповідної інформації ні до ПП «Спеценергосервіс Груп», ні до його контрагентів не звертався і викладені в актах перевірки твердження є лише припущеннями, які не можуть бути законною підставою для зменшення суми від`ємного значення з ПДВ на 515 526,00 грн.

Зауваження податкового органу з приводу того, що ТОВ Стронг Енерджі Захід не представлено до перевірки кошторисної документації по об`єкту та не надано локальних кошторисів по кожному етапу робіт, відомостей матеріальних ресурсів до локальних кошторисів, відомостей використаних матеріальних ресурсів до актів надання послуг по виконанню будівельних робіт не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки роботи проводилися без залучення бюджетних коштів.

Окрім того, ТОВ «Стронг Енерджі Захід» 04 лютого 2022 року пройшло процедуру прийняття в експлуатацію заводу про виготовленню крохмале продуктів і отримало акт про готовність об`єкту до експлуатації від 04 лютого 2022 року та Сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ122220327791 від 05 квітня 2022 року, які додатково підтверджують факт реальність господарських операцій між ТОВ «Стронг Енерджі Захід» та ПП «Спеценергосервіс Груп».

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ГУ ДПС підтримало доводи, викладені у оскаржуваних судових рішеннях, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Стронг Енерджі Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року у податковій декларації з ПДВ від 19 липня 2022 року №9132661246 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

У ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про встановлення порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме:

- пунктів 198.1, 198.3 статті 198; пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК, в результаті чого було завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 515 526 грн за червень 2022 року.

Результати перевірки оформлено актом від 06 грудня 2022 року №16718/13-01-07-03/43881716, на підставі висновків якого 27 грудня 2022 року ГУ ДПС прийняло оспорюване ППР №15169/13-01-07-03.

Окрім того, ГУ ДПС було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Стронг Енерджі Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року у податковій декларації з ПДВ від 20 жовтня 2022 року №9215519572 та в уточненому розрахунку за вересень від 07 грудня 2022 року №9261334091 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

У ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про встановлення порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме:

- пунктів 198.1, 198.3 статті 198; пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК, в результаті чого було завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 3448 грн.

Результати перевірки оформлено актом від 05 січня 2023 року № 221/13-01-07-03/43881716, на підставі висновків якого ГУ ДПС 25 січня 2023 року прийнято оспорюване ППР №1332/13-01-07-03.

Попри те, ГУ ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Стронг Енерджі Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

У ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про встановлення порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме:

- пунктів 198.1, 198.3 статті 198; пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК, в результаті чого було завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість), на загальну суму 5397,20 грн.

Результати перевірки оформлено актом від 03 лютого 2023 року №2280/13-01-07-06/43881716, на підставі висновків якого ГУ ДПС 23 л.того 2023 року прийнято оспорюване ППР №3326/13-01-07-06.

ТОВ ТОВ «Стронг Енерджі Захід» не погодилося із такими рішеннями ГУ ДПС і за захистом своїх прав звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про нереальність (безтоварність) господарських операцій ТОВ «Стронг Енерджі Захід» із його контрагентом ПП «Спеценергосервіс Груп», а отже безпідставність відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача наслідків таких операцій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами пункту 198.1 статті198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У пункті 198.6 статті 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено у пункті 200.1 статті 200 ПК, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення № 88), та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV).

Відповідно до визначення понять що містяться у статті 1 Закону № 996-XIV:

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Приписами частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За правилами частини 2 сттатті 9 Закону № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Пунктом 2.3 Положення №88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..

На думку апеляційного суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Оцінюючи вирішення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «Стронг Енерджі Захід» щодо ППР від 27 грудня 2022 року №15169/13-01-07-03, апеляційний суд виходить із такого.

У відповідності до матеріалів справи між ТОВ «Стронг Енерджі Захід» (Замовник) та ПП «Спеценергосервіс Груп» (Виконавець) було укладено ряд договорів на виконання робіт від 17 серпня 2021 року №1708/21, від 03 червня 2021 року №0306/21, від 13 серпня 2021 року №1308/21, від 02 вересня 2021 року №0209/21, від 23 вересня 2021 року №2309/21, від 07 жовтня 2021 року №0710/21, від 11 жовтня 2021 року №1110/21, від 13 жовтня 2021 року №1310/21, від 03 листопада 2021 року №0311/21, від 17 січня 2022 року №1701/22, від 19 січня 2022 року №1901/22, від 21 лютого 2022 року №2102/22, від 31 березня 2022 року №3103/22, від 09 травня 2022 року №0905/22, за умовами яких роботи виконуються згідно із специфікацією, що додається та невід`ємною частиною даного договору. Вартість робіт включає вартість матеріалів. Виконавець повідомляє Замовника про завершення виконання робіт за договором та направляє йому акт приймання виконаних будівельних робіт.

На підтвердження виконання господарських операцій ТОВ «Стронг Енерджі Захід» надано до перевірки специфікації та акти надання послуг із зазначенням виду робіт.

При оцінці вирішення судом першої інстанції позову ТзОВ «Стронг Енерджі Захід» у частині ППР від 25 січня 2023 року №1332/13-01-07-03 апеляційний суд зазначає таке.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Стронг Енерджі Захід» (Замовник) та ПП «Спеценергосервіс Груп» (Виконавець) уклали 29 серпня 2021 року договір №2908/22, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт з колодязя СЕЗ на території підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою Львівська область, м.Глиняни, вул. Львівська, 82А. Вартість виконаних монтажних робіт за договором визначена сторонами у 20685,12 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 3447,52 грн. Виконавець повідомляє Замовника про завершення виконання робіт за данговором і направляє йому акт приймання виконаних будівельних робіт.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем представлено акт наданих послуг від 06 вересня 2022 року №0609-01.

При наданні оцінки рішенню суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ТОВ «Стронг Енерджі Захід» про визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 23 лютого 2023 року №3326/13-01-07-06 апеляційний суд враховує таке.

У відповідності до матеріалів справи ТОВ «Стронг Енерджі Захід» (Замовник) та ПП «Спеценергосервіс Груп» (Виконавець) уклали 31 березня 2022 року договір №3103/22, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з обслуговування та поточного ремонту системи водопостачання та каналізації, а також інших робіт (земляних, монтажних чи будівельних робіт) на території підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою Львівська область, м. Глиняни, вул. Львівська, 82А. Про завершення виконання робіт за договором Виконавець повідомляє Замовника і направляє йому акт приймання виконаних будівельних робіт.

На підтвердження виконання умов цього договору ПП «Спеценергосервіс Груп» надало акт надання послуг від 20 жовтня 2022 року №2010-2, відповідно до якого Виконавцем були виконані роботи з очищення "сог" системи водовідведення на території підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою м. Глиняни, Львівської області, вул. Львівська 82 А на загальну суму 5702,40 грн, у тому числі ПДВ 950,40 грн.

Окрім того, під час перевірки було надано договір від 29 вересня 2022 року №2909/22 між ТОВ «Стронг Енерджі Захід» (Замовник) та ПП «Спеценергосервіс Груп» (Виконавець), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи із ремонту каналізаційного колектора на території підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою Львівська область, м. Глиняни, вул. Львівська, 82А. Вартість виконання монтажних робіт за договором складає 26680,80 грн з ПДВ.

На підтвердження виконання умов цього договору ПП «Спеценергосервіс Груп» було надано акт надання послуг від 03 жовтня 2022 року №0310-1, відповідно до якого Виконавцем були виконані роботи із ремонту каналізаційного колектора на території підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою м. Глиняни, Львівської області, вул. Львівська 82 А, на загальну суму 26608,80 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 4446,80 грн.

ПП «Спеценергосервіс Груп» було оформлено акти для ТОВ «Стронг Енерджі Захід» на надання послуг на загальну суму 32383,32 грн, у тому числі ПДВ у сумі 5397,20 грн та виписано для ТОВ «Стронг Енерджі Захід» податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а суми ПДВ включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ у відповідних періодах.

При цьому апеляційний суд погоджується із доводами скаржника про те, що виходячи із приписів наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 25 червня 2021 року № 162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві» застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві є обов`язковим для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Разом із тим, у спірному випадку такі кошти для спорудження підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою м. Глиняни, Львівської області, вул. Львівська 82 А не залучалися, що свідчить про відсутність у позивача вказаного обов`язку.

За аналогічних обставин у ТОВ «Стронг Енерджі Захід» був відсутній обов`язок складання акту приймання виконаних будівельних робіт» (№ КБ- 2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3) з урахуванням приписів наказу Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року № 554 (із змінами, внесеними наказом Мінрегіону від 19 вересня 2011 року № 195).

На переконання апеляційного суду, формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає такому принципу превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків відтворив у фінансовому звіті суми витрат та/або задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 19 березня 2020 року у справі №640/22316/18, яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Зауваження контролюючого органу до інформації у актах виконаних робіт (наданих послуг) щодо недостатнього розкриття змісту проведених господарських операцій апеляційний суд оцінює критично, оскільки у вказаних первинних документах в цілому відображено суть наданих послуг (проведених робіти), хоча і без наведення технологічних деталей, а отже замовнику було зрозуміло про що йде мова і за що слід провести розрахунок.

При цьому до проведення розрахунків позивача з ПП «Спеценергосервіс Груп» за надані послуги (виконані роботи) контролюючий орган зауважень не висловлював.

Водночас порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема і в постанові від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15.

Разом із тим, жодних доказів щодо обізнаності ТОВ «Стронг Енерджі Захід» із можливою протиправною поведінкою ПП «Спеценергосервіс Груп» та щодо злагодженості дій між ними контролюючим органом не здобуто.

Фактичне проведення робіт (земляних, монтажних чи будівельних робіт) на території підприємства по виготовленню крохмалепродуктів за адресою Львівська область, м. Глиняни, вул. Львівська, 82А контролюючим органом неи заперечується.

Припускаючи, що певні матеріали могли бути передані, а роботи виконані іншими контрагентами позивача за спірний період, придбані в необлікованому порядку чи здійснені власними силами за рахунок робочої сили власних працівників, відповідач не вказав якими саме суб`єктами господарювання здійснено таке постачання товарів і виконання робіт, якими ідентичними по кількості, сумі і характеристиці бухгалтерськими документами із іншими постачальниками і контрагентами сформовано податковий облік позивача на спірну суму податкового кредиту з ПДВ.

Одночасно слід наголосити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків, і за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента, для одержання незаконної податкової вигоди, він не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин.

Попри те, у матеріалах справи відсутні докази про проведення податковим органом зустрічної звірки із ПП «Спеценергосервіс Груп» чи скерування запитів на підтвердження відповідної інформації ні до ПП «Спеценергосервіс Груп», а тому слід погодитися із скаржником у тому, що викладені у актах твердження належним чином не обґрунтовані і не можуть бути законною підставою для зменшення позивачу суми від`ємного значення з ПДВ.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з ПДВ за результатами взаємовідносин з ПП «Спеценергосервіс Груп» за період, що перевірявся, а відтак вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваних ППР.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкової відмови у задоворленні позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та позову ТОВ «Стронг Енерджі Захід» задовольнити.

На підставі приписів частин 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ «Стронг Енерджі Захід» сплачений при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 7865,57 + 11799,00 = 19664,57 грн.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Енерджі Захід» задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 380/5386/23 та позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Енерджі Захід» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №15169/13-01-07-03 від 27 грудня 2022 року, №1332/13-01-07-03 від 25 січня 2023 року, №3326/13-01-07-06 від 23 лютого 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Енерджі Захід» (код ЄДРПОУ 4388116, вул. Львівська, 82, м. Глиняни, Львівська область, 80720) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) судові витрити зі сплати судового збору у розмірі 19664 (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 57 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства уКРАЇНИ.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. М. Шавель Н. М. Судова-Хомюк