Ухвала

від 22.11.2023 по справі 200/5164/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 200/5164/22

адміністративне провадження № К/990/39066/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №200/5164/22 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛД СТРОЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛЕТ» про визнання правочинів недійсними, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛД СТРОЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛЕТ», в якому просило визнати недійсним договір поставки №21-1/кпп від 21.09.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛД СТРОЙ» (постачальник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛЕТ» (покупець), на підставі якого виписано податкові накладні №2 від 08.10.2020, №4 від 09.10.2020, №7 від 12.10.2020, №10 від 13.10.2020, №13 від 15.10.2020; стягнути в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛД СТРОЙ» 26790000,00грн, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛЕТ» все одержане майно за договором поставки від 23.09.2020, а саме: кабельно-провідникову продукцію.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 18.01.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.10.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №200/5164/22.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 21.11.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Першим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 18.01.2023 (прийнятим у письмовому порядку) у справі №200/5164/22, у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України відмовив. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.01.2023.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив заявнику строк впродовж якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

За клопотанням скаржника, строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2023 продовжив на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.04.2023 подану Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 27.02.2023, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 14.09.2023, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №200/5164/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку, однак ухвалою суду від 03.04.2023 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів сплати судового збору). Зауважив, що контролюючий орган виключно з об`єктивних причин, які не залежали від волі останнього (введення на території України правового режиму воєнного стану, яке відобразилось на бюджетних показниках і фактично перешкоджало сплаті судового збору при зверненні до суду вперше та передання функцій супроводження судових справ від одного органу податкової служби до іншого) був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження. Додатково наголосив, що повернення апеляційної скарги заявнику не повинно позбавляти скаржника права, за умови сплати судового збору, на повторне звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, зокрема, доказів, які б підтверджували неможливість вжиття контролюючим органом заходів щодо сплати судового збору упродовж часу починаючи з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду від 18.01.2023.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу скаржника, що, за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як вказав суд апеляційної інстанції, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, а тому не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Головне управління ДПС у Львівській області, на якого наказом ДПС України від 28.07.2022 №490 було покладено функції супроводження судових справ Головного управління ДПС у Донецькій області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому вказані обставинними не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинні ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Також, як вказав суд, факт попереднього звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть за умови надання доказів про сплату судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд також звернув увагу, що підставою для залишення вперше поданої позивачем апеляційної скарги без руху та подальше повернення такої апеляційної скарги заявнику, слугувала виключно несплата скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі та ненадання до суду доказів про таку сплату.

А отже, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та як наслідок його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження та надання такого документу до суду в цей строк, а отже невиконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги йому у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження державному органу перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Поряд з цим, як зазначив суд, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, у заявленому контролюючим органом клопотанні, останнім не обґрунтовано, яким саме чином обставини запровадженого в країні воєнного стану вплинулИ на неспроможність безпосередньо Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, встановивши факт повторного подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження та повторно посилаючись на введення на всій території України правового режиму воєнного стану та факт попереднього звернення до суду й обставини неналежного/недостатнього фінансування суб`єкта владних повноважень, просив поновити пропущений з поважних причин строк. Скаржник повторно просив врахувати суд, що виключно з незалежних від волі контролюючого орану обставин, останній був позбавлений можливості своєчасно виконати вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, що стало підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику. Контролюючий орган також просив врахувати належну реалізацію ним права на апеляційне оскарження, що полягає у проведенні спати судового збору, та не позбавляти його права на доступ до правосуддя.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.10.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.09.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Перший апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього/неналежного фінансування контролюючого органу при первинному зверненні до суду; обставини введення на території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка позбавила скаржника можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, у тому числі й правом на своєчасне проведення сплати судового збору та подання апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 295 КАС України. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало; доказів не надало.

Мотивуючи свою ухвалу суд вказав, що оцінка судом обставин, за яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС України, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

У свою чергу, як встановив суд, доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення із скаргою, фактично основуються на неналежному фінансуванні державного органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону. Однак, ці обставини, як уже зазначав суд, стосуються виключно організації діяльності позивача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції також зазначив, що враховуючи доводи скаржника щодо активної процесуальної поведінки, судовий збір за подання цієї апеляційної скарги було сплачено 25.07.2023, натомість з повторною апеляційною скаргою до суду позивач звернувся лише подана 14.09.2023, що, на думку суду, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації суб`єктом владних повноважень права на повторне звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою, та спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків.

Суд апеляційної інстанції окремо наголосив, сама по собі обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд також зауважив, що жодних доказів вчинення скаржником послідовних та регулярних дій з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі в найкоротші строки контролюючий орган до суду так і не надав.

На переконання суду апеляційної інстанції, наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, доводи знаходяться поза межами обставин, з якими норма частини першої статті 121 КАС пов`язує можливість поновлення процесуального строку, оскільки останні стосуються обставин щодо виконання скаржником вимог процесуальних норм при зверненні з апеляційною скаргою, обставин, які не мають безпосереднього причинного зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, або обставин, які скаржником не доведені.

Тобто, Перший апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Перший апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №200/5164/22.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №200/5164/22 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛД СТРОЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТАЛЕТ» про визнання правочинів недійсними, стягнення коштів.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник