Постанова

від 23.11.2023 по справі 420/9371/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №420/9371/22

адміністративне провадження № К/990/33270/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/9371/22

за адміністративним позовом Приватного підприємства «СТАРС ТРАНС» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року (головуючий суддя Вовченко О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (колегія суддів: головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді Домусчі С.Д., Турецька І.О.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 червня 2022 року №331416.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті №326015 від 02.02.2022 в графі «Під час перевірки виявлено порушення» не вказано що водій не надав документи для перевірки, також не вказано, які документи він не надав до перевірки та які саме порушення діючого законодавства в ньому порушено. У водія в день проведення перевірки були наявні всі необхідні документи.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, позов задоволено.

2.2. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.06.2022 №331416.

2.3. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлене відповідачем порушення пункту 27 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 №176 не може бути розцінено як ненадання водієм документів, передбачених законодавством.

2.4. Виявлене відповідачем порушення не містить ознак порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до ПП «Старс Транс» адміністративно-господарського штрафу відповідно до зазначеної норми статті 60 Закону № 2344-III.

ІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

3.1. Скаржник у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та пункт 3, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності у разі встановлення відсутності документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176. В цьому контексті зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №326015 від 02.02.2022.

5. За змістом цього акту перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлене порушення, а саме: відсутність переднього трафарету з написом маршруту на автотранспортному засобі, що є порушенням пункту 27 Постанови КМУ від 18.02.1997 р. №176.

6. На підставі Акту №326015 від 02.02.2022, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №331416 від 17.06.2022, відповідно до якої, враховуючи, що ПП «СТАРС ТРАНС» допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00грн.

7. Позивач, не погодившись з такою постановою відповідача, звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

8. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

11. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

12. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

13. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.

14. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

15. Згідно з частинами сімнадцятою - двадцятою статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

16. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

17. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

18. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

19. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

20. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

21. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

22. Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення визначені у статті 39 Закону № 2344-III, серед яких обов`язковою, як для автомобільного перевізника, так і для автомобільного самозайнятого перевізника, є ліцензія.

23. В силу частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

24. Відповідно до пунктів 104, 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.

25. В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

26. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

27. Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

28. Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

VI. Позиція Верховного Суду

29. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.

32. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням постанов Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 червня 2022 року №331416.

33. Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, дійшли висновку про протиправність вказаної постанови.

34. Верховний Суд погоджується з вказаним висновком судів, однак вважає помилковими мотиви, з яких суди попередніх інстанцій дійшли такого висновку, з огляду на наступне.

35. З аналізу наведених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, передбачених статтями 39, 48 Закону № 2344-III, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

36. Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статтях 39, 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

37. При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

38. В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

39. У справі, що розглядається, контролюючим органом на підставі акту №326015 від 02.02.2022 винесено оскаржувану постанову №331416 від 17.06.2022, відповідно до якої, враховуючи, що ПП «СТАРС ТРАНС» допущено порушення (відсутність переднього трафарету з написом маршруту на автотранспортному засобі, що є порушенням пункту 27 Постанови КМУ від 18.02.1997 р. №176), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

40. Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач у цій справі заперечує вчинення порушення під час проведення перевірки, вказуючи про те, що всі належні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, що передбачені чинним законодавством, водієм транспортного засобу надавались, також був наявний передній трафарет з написом маршруту на автотранспортному засобі.

41. Отже, спірним у цій справі питанням є необхідність встановлення існування факту вчинення порушення під час перевірки.

42. Положеннями частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

43. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

44. Суди попередніх інстанцій установили, що в акті перевірки від 02.02.2022 відсутній підпис водія транспортного засобу та у графі "пояснення водія про причини порушень" відповідачем зазначено, що водій від підпису відмовився.

45. Інших доказів допущення порушення, встановленого суб`єктом владних повноважень, останнім не надано.

46. Натомість позивач заперечує факт ненадання водієм транспортного засобу чи відсутність необхідних документів під час перевірки.

47. За приписами статті 6 Закону № 2344-III під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

48. Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

49. Проте в матеріалах справи такий відеозапис відсутній, відповідачем суду не наданий.

50. Верховний Суд зауважує, що одним із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у пункті 4 частини третьої статті 2 КАС України, є офіційне з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено частиною четвертою статті 9 КАС України.

51. Така активна роль адміністративного суду сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

52. З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 02.02.2022 року виявлено факт допущення позивачем перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених статтями 39, 48 Закону № 2344-III.

53. За цих обставин Верховний Суд Верховний Суд вважає, що спірний висновок відповідача є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є неправомірним та наявні підстави для його скасування судом.

54. Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі №620/19132/21.

55. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про обгрунтованість позову та наявність підстав для скасування оспорюваної постанови відповідача.

56. Однак, суди, ухвалюючи рішення, повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що не призвело до ухвалення незаконних рішень, проте свідчить про неправильність мотивів, з яких суді дійшли цих висновків.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.

57. Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не приймаються Судом як належні.

58. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів апеляційної інстанцій у цій справі є обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

59. Водночас, доводи касаційної скарги свідчать лише про власне тлумачення скаржником норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та вказують на наявність у нього власного бачення щодо результату вирішення цієї справи.

60. Крім цього, Верховний Суд враховує викладені Судом висновки за результатами касаційного перегляду щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумачення закону, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень в цій частині.

61. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року в цій справі змінити в мотивувальній частині, виклавши їх відповідно до тексту цієї постанови.

3. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська