Рішення

від 27.10.2023 по справі 355/1102/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1102/23

Провадження № 2/355/557/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Бруханського І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» про визнання трудових відносин припиненими, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум по день фактичного розрахунку.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визнати припиненими трудові відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» з 29 травня 2023 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з січня 2022 року по травень 2023 року у розмірі 111517,59 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум по день фактичного розрахунку.

Своїх позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 травня 2021 року його було прийнято на роботу в ТОВ «АВ ЛТД», на посаду помічника друкаря на повний робочий день. З січня 2022 року відповідач не виплачує заробітну плату. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану. Стороною відповідача не приймалося жодних рішень про призупинення трудового договору з ним у відповідності до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У зв`язку з невиплатою стороною відповідача заробітної плати 12 травня 2023 року ним було направлено на юридичний адрес відповідача заяву про звільнення за власним бажанням з 29 травня 2023 року. Зазначений лист не було отримано відповідачем та було повернуто йому у зв`язку з відсутністю адреса за вказаною адресою. В зв`язку з чим він був вимушений звернутися до суду за захистом порушених трудових прав. Факт не нарахування та не виплати ТОВ «АВ ЛТД» йому заробітної плати підтверджується відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які є у довідці Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 06 липня 2023 року, та відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які містяться в Довідці Пенсійного фонду України за формою ОК-7 від 06 липня 2023 року. У довідці Пенсійного фонду України зазначено, що останнім місцем у якому сторона відповідача нарахувала йому заробітну плату є грудень 2021 року (у розмірі 6500 гривень), в свою чергу в зазначених довідках Пенсійного фонду України відсутні будь-які відомості про нарахування ТОВ «АВ ЛТД» йому заробітної плати в 2022 році та 2023 році.

Оскільки він не може надати докази, які б підтверджували розмір заробітної плати, яка повинна була виплачуватися стороною відповідача йому (зокрема штатний розпис) розрахунок заборгованості з заробітної плати необхідно здійснювати відповідно до розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі. Помісячний розрахунок заборгованості з заробітної плати, яку відповідач ТОВ «АВ ЛТД» мав виплатити йому всього 111517,39 гривень. При розрахунку кількості робочих днів було враховано святкові дні, зокрема в січні 2022 року відбулося перенесення святкового дня з 1 січня 2022 року на 3 січня 2022 року, а також додатковий вихідний день 07 січня 2022 року. При розраховані кількості робочих днів за період з 01 січня 2022 року по 29 травня 2023 року враховано положення ч.6 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відповідно до якого у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст.53,частини 1 ст.65,частини 3-5 ст.67,ст.ст.71,73,78-1 КЗпП України. За період дії воєнного стану для розрахунку кількості робочих днів використовувався 5 денний робочий графік без врахування святкових днів. Для розрахунку заборгованості використовувався розмір мінімальної заробітної плати відповідно до : ч.1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», яким встановлено у 2022 році мінімальну заробітну плату- у місячному розмірі з 1 січня 6500 гривень, з 1 жовтня-6700 гривень, ч.1ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6700 гривень. Розрахунок заборгованості з заробітної плати за травень 2023 року здійснюється відповідно до кількості відпрацьованих робочих днів. Розмір заробітної плати за один робочий день становить 291,30 гривень за формулою 6700: 23 робочих дня. Розмір заборгованості за відпрацьовані робочі дні становить 6117,39 гривень за формулою 21 день х 291,30 гривень. Станом на день звернення його до суду 08 липня 2023 року, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за травень 2023 року-582,60 гривень, червень 2023 6700,00 гривень, липень2023 року -1595,23 гривень, всього 8877,83 гривень.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 13 годин 30 хвилин 08 серпня 2023 року, однак пакет документів з копією ухвали, позовної заяви з додатком повернувся з поміткою про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», в друге повідомлений через веб сайт судової влади України на 15 годин 00 хвилин 22 серпня 2023 року, втретє повідомлений через веб сайт судової влади України на 9 годин 30 хвилин 27 жовтня 2023 року. Причину неявку до суду повідомлено не було яку слід вважати неповажною. Відзиву з запереченнями надано не було.

Відповідно до п.п.3,4ч.8,ч.11ст.128ЦПК Українислід,що днемвручення судовоїповістки є: деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматисудову повісткучи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.п.3,4ч.8,ч.11ст.128ЦПК Українислід,що днемвручення судовоїповістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідностатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспорту позивач є громадянином України.(а.с.7-11)

Згідно копії картки фізичної особи-платника податків позивач одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .(а.с.12)

З довідки Пенсійного фонду України форма ОК-5 Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу слід, що відповідачем звіт не проводився, заробітна плата не нараховувалась, відрахувань до пенсійного фонду не проводилось, останній місяць нарахування позивачу заробітної плати є грудень 2021 року у розмірі 6500 гривень.(а.с.19-21)

З копії заяви до Генерального директора ТОВ «АВ ЛТД» ОСОБА_2 слід, що позивач звертався до неї з- проханням звільнити його із займаної посади за власним бажанням з 29 травня 2023 року датовано 12 травня 2023 року, (а.с.22)

З копії титульної сторони поштового конверта вбачається, що мається реквізити позивача та довідка про причину повернення з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою, вибув.(а.с.23-24)

Як слід з копії поштових оформлень позивача, він поштовий конверт на ім`я ОСОБА_2 відсилав належним чином про , що свідчать поштові реквізити.(а.с.25-29)

З копії Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань слід, що ТОВ «АВ ЛТД» існує, його керівник засновник ОСОБА_2 (а.с.30)

З копії довідки Пенсійного фонду України позивач прийнятий на роботу до ТОВ «АВ ЛТД» 05 травня 2021 року.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установах, організаціях або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану.

Згідно ч.1,ч.2, ч.3 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» слід, що заробітна платавиплачується працівникуна умовах,визначених трудовимдоговором. Роботодавецьповинен вживативсіх можливихзаходів длязабезпечення реалізаціїправа працівниківна своєчаснеотримання заробітноїплати. Роботодавецьзвільняється відвідповідальності запорушення зобов`язаннящодо строківоплати праці,якщо доведе,що цепорушення сталосявнаслідок веденнябойових дійабо діїінших обставиннепереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

За ч.1ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідачем було позбавлено позивача підтвердити розмір заробітної плати з цих підстав позивачем був наданий розрахунок заборгованості з заробітної плати відповідно до розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі з наведенням помісячного розрахунку заборгованості з заробітної плати яку ТОВ «АВ ЛТД» мала виплатити позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» необхідно застосовувати встановлену у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 6500,00 гривень, з 1 жовтня 6700,00 гривень. За ч.1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» необхідно застосовувати встановлену у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 6700,00 гривень.

Отже за січень 2022 року, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 19, кількість відпрацьованих робочих днів 19, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Лютий 2022 року розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 20, кількість відпрацьованих робочих днів 20, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Березень 2022 року розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 23, кількість відпрацьованих робочих днів 23, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Квітень 2022 року, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 21, кількість відпрацьованих робочих днів 21, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Травень 2022 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 22, кількість відпрацьованих робочих днів 22, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Червень 2022 року, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 22, кількість відпрацьованих робочих днів 22, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Липень 2022 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 21, кількість відпрацьованих робочих днів 21, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Серпень 2022 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 23, кількість відпрацьованих робочих днів 23, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Вересень 2022 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 22, кількість відпрацьованих робочих днів 22, заборгованість із заробітної плати 6500,00 гривень. Жовтень 2022 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6500,00 гривень, загальна кількість робочих днів 21, кількість відпрацьованих робочих днів 21, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Листопад 2022 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 22, кількість відпрацьованих робочих днів 22, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Грудень 2022 рік розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 22, кількість відпрацьованих робочих днів 22, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Січень 2023 рік розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 22, кількість відпрацьованих робочих днів 22, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Лютий 2023 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 20, кількість відпрацьованих робочих днів 20, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Березень 2023 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 23, кількість відпрацьованих робочих днів 23, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Квітень 2023 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 20, кількість відпрацьованих робочих днів 20, заборгованість із заробітної плати 6700,00 гривень. Травень 2023 рік, розмір мінімальної заробітної плати 6700,00 гривень, загальна кількість робочих днів 23, кількість відпрацьованих робочих днів 21, заборгованість із заробітної плати 6117,39 гривень. Всього 11517,39 гривень.

При цьому було враховано святкові дні, зокрема в січні 2022 року відбулося перенесення святкового дня з 1 січня 2022 року на 3 січня 2022 року, а також додатковий вихідний день 7 січня 2022 року. Під час розрахунку кількості робочих днів за період з 01 січня 2022 року по 29 травня 2023 року було враховано положення ч.2 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». За період дії воєнного стану для розрахунку кількості робочих днів використовувався 5 денний робочий графік без врахування святкових днів. Розрахунок заборгованості з заробітної плати за травень 2023 року здійснювався позивачем відповідно до кількості відпрацьованих робочих днів. Визначено розмір заробітної плати за формулою 6700,00 гривень : 23 робочих днів=291,30 гривень. Розмір заборгованості за відпрацьовані робочі дні здійснювався за формулою 21 день х 291,30 гривень = 6117,39 гривень.

Отже, сторона відповідача будь-яких заходів для призупинення трудового договору стосовно Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не приймала. Заробітну платну з невідомих причин не виплачувала, порушуючи Закони України з цих підстав в цій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Як слід з п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є, зокрема розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

За ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижня.

За ч.1ст.13Закон України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» Призупиненнядії трудовогодоговору -це тимчасовеприпинення роботодавцемзабезпечення працівникароботою ітимчасове припиненняпрацівником виконанняроботи заукладеним трудовимдоговором узв`язку іззбройною агресієюпроти України,що виключаєможливість обохсторін трудовихвідносин виконуватиобов`язки,передбачені трудовимдоговором. Призупиненнядії трудовогодоговору можездійснюватися заініціативи однієїіз сторінна строкне більшеніж періоддії воєнногостану.У разіприйняття рішенняпро скасуванняпризупинення діїтрудового договорудо припиненняабо скасуваннявоєнного стануроботодавець повиненза 10календарних днівдо відновленнядії трудовогодоговору повідомитипрацівника пронеобхідність статидо роботи. Призупиненнядії трудовогодоговору нетягне засобою припиненнятрудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Отже , в частині позовних вимог про визнання припинення трудових відносин між позивачем ОСОБА_1 та стороною відповідача ТОВ «АВ ЛТД» в цій частині позовні вимоги також підлягає задоволенню, оскільки позивач виконав всі необхідні дії стосовно припинення трудових відносин, а сторона відповідача проігнорувала його заяву порушуючи його право.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України слід, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За ч.1ст.116КЗпП Українислід,що призвільненні працівникавиплата всіхсум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відомостей про наявність спору про розмір боргу суду не надано.

Суд приймає до уваги , що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

В день звільнення позивача, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна)заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зазначила, що якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру застосовуваного судом заходу відповідальності може призводити до об`єктивно нерозумних і несправедливих наслідків. Оцінка втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України.

Так, зокрема зазначено, що мета відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, полягає у компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Розмір цього відшкодування може бути зменшений із врахуванням: 1) розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Позивачем був наданий помісячний розрахунок заборгованості з заробітній плати, яку ТОВ «АВ ЛТД» мала виплатити позивачу, де за останні два місяці розмір заробітній плати за кількість відпрацьованих робочих днів за квітень 2023 року становить 20 робочих днів заборгованість у заробітній платі 6700,00 гривень, за травень 2023 року становить 21 робочих днів заборгованість у заробітній платі повинна бути 6700,00 гривень і з цієї суми необхідно виводити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок. Позивач у своїх розрахунках за травень 2023 року помилково вказав 6117,39 гривень.

Отже уквітні місяці2023року було 20робочих днівзаборгованість позаробітній платістановить 6700,00гривень,за травеньмісяць 2023року було23робочих днівзаборгованість позаробітній платі становить 6700 гривень, заробітна плата за 2 місяці становить 6700+6700=13400 гривень. Середня заробітна плата становить 13400 гривень заробітна плати за два місяця : 2 місяця =6700 гривень. Середня заробітна плата за день становить 6700,00 гривень середня заробітна плата : 43 відпрацьовані дні за 2 місяці =155,81 гривень. За 2022 рік робочих днів було 254, за 2023 рік робочих днів 214 днів на час розгляду справи, всього робочих днів становить 254+214= 468. Середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати на день фактичного розгляду справи на 27 жовтня 2023 року становить 468 днів х 155,80 гривень середня заробітна плата за день =72914,40 гривень.

По відношенню до невиплачених 111517,39 грн. складає 152,94% (111517,39:72914,40х100=152,94), що є підставою для застосування зазначеного процентного співвідношення до встановленого судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 111514,70 грн. (72914х152,94%:100%=111514,70), що є співмірним при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню 111514,70 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зазначена сума визначена без прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата даного податку є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підстав викладеного керуючись ст.ст. 4,12,81,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» про визнання трудових відносин припиненими, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум по день фактичного розрахунку, задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» код ЄДРПОУ 38374996 ідентифікаційний код юридичної особи 38374996 з 29 травня 2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» код ЄДРПОУ 38374996 ідентифікаційний код юридичної особи 38374996 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по заробітній платі за період з січня 2022 року по травень 2023 року в розмірі 111517 (сто одинадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) гривень 39 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ЛТД» код ЄДРПОУ 38374996, ідентифікаційний код юридичної особи 38374996 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум по день фактичного розрахунку у сумі 111514 (сто одинадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « АВ ЛТД» код ЄДРПОУ 38374996 ідентифікаційний код юридичної особи 38374996 місце знаходження 02091 місто Київ вулиця Тростянецька будинок 49 квартира 118 судовий збір на користь держави у сумі 2684,00 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідачів , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набираєзаконної сили,якщо протягомвказаних строківне поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов