Ухвала

від 24.11.2023 по справі 133/3690/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

Справа №133/3690/23

24 листопада 2023 року

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшли матеріали вказаної позовної заяви.

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Козятинським міськрайонним судом Вінницької області та підлягає направленню за підсудністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Питання про територіальну підсудність даного позову суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в статтях 27 (загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача), 28 (альтернативна підсудність за вибором позивача), 29 (підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами), 30 (виключна підсудність) ЦПК України.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

ВССУ у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ N 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Предметом спору у цій справі є надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ; за змістом позову, до складу спадщини, на яку претендує позивач, входить земельна ділянка, площею 3,24 га, кадастровий номер:1825286300:04:000:0059, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом розташовану на території Топорівської сільської ради Ружинського району Вінницької області та земельну ділянку, площею 3,24 га, кадастровий номер: 1825286300:04:000:0060, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом розташувану на території Топорівської сільської ради Ружинського району Вінницької області.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 12 червня 2020 року №711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Житомирської області», зокрема додатку до вказаного розпорядження, вбачається, що Топорівська сільська рада входить до територіальної громади смт. Ружин Житомирської області.

Отже, місцезнаходження нерухомого майна, яке входить до складу спадщини, на яке претендує позивач, є Топорівська сільська рада, Ружинського району Житомирської області, що відноситься до підсудності Ружинського районного суду Житомирської області.

З урахуванням наведеного, позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, що входить до складу спадщини, тобто за правилами виключної підсудності.

Вищезазначене твердження узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року по справі № 489/2055/19 (провадження № 61-18090св19).

Отже, розгляд даної справи територіально не підсудний Козятинському міськрайонному суду Вінницької області.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

З огляду на викладене, оскільки дана справа не підсудна Козятинському міськрайонному суду Вінницької області, вона підлягає передачі до Ружинського районного суду Житомирської області, до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1ст. 31 ЦПК Україниналежить розгляд вищезазначеної позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.27,31,32,258,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Цивільну справу № 133/3690/23 за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини направити за підсудністю до Ружинського районного суду Житомирської області (13601, вул.Соборна, 37,смт.Ружин, Житомирськоїобласті).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 24.11.2023