Постанова

від 24.11.2023 по справі 739/646/17

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/646/17

Провадження № 3-в/739/55/23

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі - ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рябініна Д.Д. про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення такою, що не підлягає виконанню та повернення посвідчення водія,

В С Т А Н О В И В:

До Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Рябініна Д.Д. про визнання постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року, винесеної у справі №739/646/17, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк три роки, такою, що не підлягає виконанню та повернення вилученого у нього посвідчення водія.

Заява мотивована тим, що вказаною вище постановою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною четвертою статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2019 року за заявою ОСОБА_1 припинено виконання вказаної вище постанови про накладення адміністративного стягнення в частині адміністративного арешту. Заявник, посилаючись на положення статей 299, 303, 304 КУпАП, вказує, що оскільки постанову суду від 08 червня 2017 року не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення в частині позбавлення права керування транспортними засобами, то вона в цій частині також має бути визнана такою, що не підлягає виконанню. Саме адміністративне стягнення не було виконано протягом шести років і строк його виконання сплинув. При цьому вказує, що посвідчення водія у ОСОБА_1 на виконання вказаної вище постанови було вилучене 29 вересня 2023 року.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою заяву підтримав та просив її задовольнити, пояснив, що він тривалий час був на заробітках в м. Києві, тому не міг здати своє посвідчення водія, потім зустрівши одного зі співробітників поліції, спитав у нього, чи потрібно йому здати своє посвідчення водія, на що отримав відповідь, що ні. Лише у 2023 році, коли звернувся до МРЕВ щодо заміни вказаного посвідчення, останнє було у нього вилучене.

Вирішуючи вказану вище заяву по суті суд враховує наступне.

Так, постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області 08 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною четвертою статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.

Не погоджуючись з винесеною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у задоволенні якої постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 06 липня 2017 року було відмовлено. Відповідно саме 06 липня 2017 року зазначена постанова набрала законної сили.

Відповідно до статті 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Частиною першою статті 299 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно частини четвертої статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до частини першої статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною першою статті 317 КУпАП визначено, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Згідно частини першої статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно достатті 301цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

З викладеного вище вбачається, що стадія виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Під зверненням постанови до виконання у статті 303 КУпАП необхідно розуміти своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення, а у разі оскарження, перебіг вказаного строку зупиняється до розгляду скарги) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, в даному випадку до органу Національної поліції, що визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови.

З реєстраційної картки вихідного документа та книги вихідної кореспонденції Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області вбачається, що постанова суду від 08 червня 2017 року, була звернута судом до виконання в частині позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами 20 вересня 2017 року, а саме надіслана для виконання до Новгород-Сіверського ВП ГУПН в Чернігівській області.

Отже, вказана вище постанова суду, яка оскаржувалася ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, і 06 липня 2017 року залишена без змін, була звернута до виконання у межах тримісячного строку, визначеного частиною першою статті 303 КУпАП.

При цьому безпосереднє виконання постанов про накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами забезпечує орган Національної поліції у порядку, встановленому законами України (частиною другою статті 300 КУпАП).

Системний аналіз основних положень КУпАП, в тому числі і розділу V, дає підстави для висновку, що незважаючи на власну назву статтею 303 КУпАП не передбачена давність виконання постанови судді про накладення стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання.

Частиною першою статті 317-1 КУпАП передбачено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Відповідно до частини третьої статті 317-1 КУпАП якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченомустаттею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

Частиною четвертою статті 317-1 КУпАП передбачено, що у разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Як вбачається, посвідчення водія у ОСОБА_1 під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення тимчасово не вилучалося, а після набрання постановою суду від 08 червня 2017 року законної сили ОСОБА_1 своє посвідчення водія до уповноваженого органу Національної поліції не здав.

Згідно наявноїв матеріалахсправи копіїакту вилученняпосвідчення водіялише 29вересня 2023року співробітникиполіції навиконання постановисуду від08червня 2017року змогливилучили у ОСОБА_1 посвідчення водіясерії НОМЕР_1 ,тому саме з 29 вересня 2023 року обраховується трьохрічний строк відбуття стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на останнього постановою суду від 08 червня 2017 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання такою, що не підлягає виконанню постанови суду від 08 червня 2017 року в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Той факт, що постановою суду від 13 серпня 2019 року було припинено виконання постанови суду від 08 червня 2017 року в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту наведених вище висновків суду не спростовує і не може бути підставою для визнання зазначеної вище постанови суду такою, що не підлягає виконанню в частині накладеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Отже, доводи, які містяться у заяві, що є предметом судового розгляду, про наявність підстав для визнання постанови суду від 08 червня 2017 року, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк три роки, такою, що не підлягає виконанню є необґрунтованими і підстави для повернення останньому вилученого у нього посвідчення водія відсутні.

Суд враховує, що статтею 302 КУпАП передбачено припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у межах КУпАП лише за наявності обставин, зазначених у пункті 5 (видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення), 6 (скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність) і 9 (смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі) частини першої статті 247 цього Кодексу, при наявності яких орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання (стаття 302).

У ході судового розгляду жодної з наведених вище обставин судом не встановлено, відповідно підстави для припинення виконання постанови суду від 08 червня 2017 року згідно статті 302 КУпАП також відсутні.

Суд зазначає, що згідно статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, звільнення ОСОБА_1 від відбування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на нього постановою суду за вчинення правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною четвертою статті 130 КУпАП з підстав, не передбачених законом, унеможливить виховний вплив вказаного стягнення на дану особу для забезпечення додержання ним у подальшому законів України, виховання поваги до правил співжиття, а також не сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин у задоволенні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рябініна Д.Д. про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення такою, що не підлягає виконанню та повернення посвідчення водія необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 298, 299, 300, 303, 326 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рябініна Д.Д. про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення такою, що не підлягає виконанню та повернення посвідчення водія відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чепурко