Ухвала

від 24.11.2023 по справі 701/1186/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 61

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

24 листопада 2023 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д. Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Уманського району Черкаської області у віці 81 років померла мати позивачів - ОСОБА_5 , про що 05.11.2022 року складено відповідний актовий запис №382, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.11.2022 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Зареєстроване місце постійного проживання ОСОБА_5 на час смерті було в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про зареєстроване місце проживання, виданим відділом Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 29.09.2023 року№1019/05-15.

Після смерті ОСОБА_5 позивачі прийняли спадщину, про що подали відповідні заяви про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу №40 за 2023 рік.

Разом з тим, крім позивачів, заяву про прийняття спадщини також подав син спадкодавиці - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, між усіма спадкоємцями було досягнуто домовленостей про те, що при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_5 по спливу строку на подання заяв про прийняття спадщини, між спадкоємцями буде укладено договір про поділ спадкового майна у відповідності до ст. 1267 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1267 ЦК України, спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

У складі спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 залишилось наступне спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2639 га., під кадастровим номером 7123155100:02:001:0181, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2181 га., під кадастровим номером 7123155100:02:001:0184.

Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.09.2011 року, виданим Маньківською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим в реєстрі за №1904, згідно якого ОСОБА_5 являється власником частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , свідоцтвом про право власності від 27.09.2011 року, виданим Маньківською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим в реєстрі за №1902, згідно якого ОСОБА_5 являється власником частини цього ж вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.

Право власності на земельні ділянки підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №145632 від 09.09.2004 року та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №630818 від 08.02.2007 року.

Між усіма спадкоємцями померлої ОСОБА_5 було домовлено, що при посвідченні договору про поділ спадкового майна житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 буде спадкуватись ОСОБА_2 (позивач-2), земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2639га під кадастровим номером 7123155100:02:001:0181 буде спадкуватись ОСОБА_3 (позивач-3), земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2181га під кадастровим номером 7123155100:02:001:0184 буде спадкуватись ОСОБА_1 (позивач-1) та ОСОБА_6 у рівних частках.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 , вже після прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_6 помер у віці 63 років в селі Родниківка, Уманського району Черкаської області, про що 29.08.20232 року складено відповідний актовий запис №250, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 29.08.2023 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_6 його спадкоємцями залишились: дружина ОСОБА_7 , дочка ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_9 , та син ОСОБА_4 .

Після звернення до спадкоємців ОСОБА_6 щодо подальшої долі оформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомили, що вони не бажають оформлювати цю спадщину, відмовляються від її прийняття на користь ОСОБА_4 , сина покійного ОСОБА_6 (відповідача по справі).

Також, вони надали письмові заяви, якими підтверджують та заявляють, що спадщину, яку прийняв ОСОБА_6 після смерті своєї матері ОСОБА_5 , вони не приймали і приймати не будуть, звертатись до суду за отриманням додаткового строку на подання зави про прийняття спадщини також не будуть. Даними заявами також підтверджують, що відмовляються від оформлення вказаної спадщини на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з визнанням за ним права власності на дане майно. Справжність підписів на заявах посвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_4 , син покійного ОСОБА_6 відмовився від оформлення спадщини на основі домовленостей, які були досягнуті з його покійним батьком за життя.

З метою оформлення спадщини на основі раніше досягнутих домовленостей, позивачі звернулись до Маньківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з проханням видати відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 .

На що постановами від 19.09.2023 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Шевченко Н.Г., позивачам надано постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Зокрема, позивачу-1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 3,2181 га., позивачу-2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , позивачу-3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,2639 га.

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане належне покійній майно мотивована тим, що у відповідності до пункту 2 ст. 1297 Цивільного кодексу України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

У видачі свідоцтв про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відкрита спадкова справа №40 за 2023 рік. Спадкова справа відкрита на підставі заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 від 14.03.2023 року про відмову від прийняття спадщини за заповітом та прийняття спадщини за законом. Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що за даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Завірюхою О.В., приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області 20 липня 2016 року, за р.№1251, згідно якого належні земельні ділянки площею 3,2639 га., та 3,2181 га., спадкодавець заповіла на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Повідомлено також, що 15.03.2023 звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 .

Належний покійній житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами заповітом не був охоплений, таму за сукупністю викладеного, і було досягнуто попередніх домовленостей про поділ спадкового майна між спадкоємцями, і саме для цього і було подано відповідні заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом та прийняття спадщини за законом, щоб в подальшому можна було укласти та нотаріально посвідчити договір про поділ спадкового майна. Однак, брат позивачів - ОСОБА_6 раптово помер і досягнуті домовленості не вдалось реалізувати.

Разом з тим, відповідач є спадкоємцем після смерті свого батька, відповідно до нього як до спадкоємця перейшли усі права і обов`язки спадкодавця, однак його небажання виконувати обов`язки змушує звертатись до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1186/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 7 грудня 2023 року о 8 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 7 грудня 2023 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 7 грудня 2023 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д. Калієвський